Дія агрохімікатів на організм працюючих.
Головними санітарно гігієнічними вимогами до пестицидів і інших хімічних речовин в даний час є такі: 1) Низька токсичність препаратів для теплокровних; 2) Мала резистентність; (пристосованість) З) Відсутність кумуляційних ознак; (накопичування) 4) Відсутність властивостей викликати віддалені післядії; 5) регламентування форм препаратів і об'єктів обробки, і особливо норм внесення; 6) постійне удосконалення методів і засобів захисту с/г рослин; 7) використання гранульованих форми препаратів;
Загальна токсичність пестицидів на людину характеризується СД50 м, ЛД50. По загальній токсичній дії на організм людини пестициди поділяються на групи: 1. Сильнодіючі пестициди – в яких летальна доза ЛД50 або смертельна доза СД50 дорівнює або менше 50мг на 1 кг маси тварини (фосфід цинку, гранозан). 2. Високотоксичні пестициди – ЛД50 знаходиться в межах від 50 до 200мг/кг живої маси. До них відносять ДНОК, ВОЛОТОН, ЕРАДИКАН. 3 Середньотоксичні пестициди - ЛД50 знаходиться в межах від 200 до 1000 мг/кг живої маси (харнес). 4. Малотоксичні, ЛД50 понад 1000 мг/кг живої ваги. Під легкістю препарату розуміють здатність препарату випаровуватись: 1 ) дуже небезпечні; 2) небезпечні; З) малобезпечні. За стійкістю пестициди поділяються на: 1) дуже стійкі – час розпаду їх 2 роки; 2) стійкі час розпаду 0,5-2 роки; 3) помірностійкі – 1-6 місяців; 4) малостійкі – на протязі місяця. Кумулятивна властивість пестицидів це властивість пестицидів накопичуватись в організмі людини, тварини, в ґрунті, рослині чи навколишньому середовищі. Коефіцієнт кумуляції – це відношення сумарної дози речовини, що викликала смерть 50% піддослідних тварин при багаторазовому застосуванні, до дози, яка теж викликає смерть 50% тварин при одноразовій дії. По кумулятивній властивості пестициди поділяються:
1) надкумуляція – коефіцієнт кумуляції менше І; 2) виражена кумулятивність – коефіцієнт кумуляції становить 1-3; 3) надмірна кумуляція 3-5; 4) слабовиражена кумуляція –більше 5. Мінеральні добрива для людини також є шкідливим виробничим фактором. Вони є джерелом таких небезпек: – токсичні гази; – шкідливий пил; – створюються вибухонебезпечні суміші пилу і газу. Шкідливість кожного мінерального добрива визначається окремо. Мінеральні добрива бувають трьох основних видів: 1) Азоті добрива (поширене застосування мають сипучі і рідкі добрива). Найбільш небезпечними є аміачні добрива рідкої форми (аміачна вода) – виділяє різкий подразнюючий газоподібний аміак. Потрапивши в робочу зону працівника він викликає: – подразнення верхніх дихальних шляхів; – гострі отруєння; – при попаданні в очі аміаку виникає біль і виділяються сльози: – при попаданні в глибокі дихальні шляхи наступає різкий кашель; – при попаданні в шлунок виникають загальні болі, порушується кровообіг, виникає блювота. При великих концентраціях виникає смерть; – при попаданні на шкіряний покрив – важкі опіки. При дії аміачного газу порушується робота центральної нервової системи і відбувається звертання крові – смерть. 2) Фосфорні добрива - суперфосфати гранульовані форми. Шкідливі фактори: – токсичний пил; – виділяється фосфорний ангідрид (газ); – виділяється фосфорна кислота і гази фтору. Діють на верхні дихальні шляхи, трахеї, бронхи. Пари фосфорної кислоти спричиняють сухість у носі і горлі, і в результаті відбувається кровотеча. При попаданні в очі подразнюється слизова оболонка. Фтористі гази сприяють зміненню кісткових тканин, захворювання печінки і нирок. 3) Калійні добрива найменш шкідливі, викликають подразнення шкіри, сльозових оболонок носа і очей.
2. Допуск осіб до роботи з агрохімікатами та профілактика отруї пня ними. До робіт з агрохімікатами допускають осіб, які мають допуск (посвідчення) на право здійснення цих робіт. Підготовка здійснюється відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99. Всі працівники щороку проходять медичний огляд і перевірку знань До цих робіт не допускаються: - особи до18 років; - вагітні жінки; - матері, що годують немовлят; - пенсіонери; - особи, щомають медичні протипоказання (перенесли інфекційне захворювання, хірургічні операції, мають такі хвороби: туберкульоз, захворювання центральної та периферійної нервової системи, психічні захворювання, ендокринних залоз, органів дихання, слуху, зору, серцево-судинної системи, травного тракту, печінки, нирок і сечовивідних шляхів, статевих органів, шкіри, алергічні захворювання, злоякісні новоутворення, тощо). Важливим профілактичним заходом при роботі з пестицидами є правильне харчування: не рідше 3 разів на добу.із значною кількістю рідини (2,5-3 л/добу), ба підвищена кількість рідини прискорює видалення отруйних речовин з організму. Їжа повинна бути багата на білки і вітаміни. Під час роботи з препаратами міді не рекомендується вживати в їжу масло, жири, молоко, кислоти, олію. Якщо фосфід цинку - не можна вживати в їжу молоко, жири і яйця. Якщо робота з препаратами миш'яку - то їжа повинна бути багата на вітаміни (особливо В1), молоко і молокопродукти. Не рекомендується споживати продукти, які підвищують кислотність шлункового соку (соління, копчення, алкоголь). Доцільно споживати пото- і сечогінні напої. При роботі з препаратами ртуті їжа має бути високобілковою (сир, молоко, нежирне м'ясо) і не жирною.
Читайте также: Активність – взаємодія двох перших факторів, діяльний стан організму як умова його існування та поведінки. Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|