Викладач : Гайдамака В.К.

Лекція № 3

«Профілактика хірургічної інфекції в діяльності медичної сестри. Асептика.»

З дисципліни: «Медсестринство в хірургії»

Викладач: Гайдамака В.К.

 

м. Берислав

 

План

 

1. Актуальність профілактики хірургічної інфекції. Поняття про внутрішньо лікарняну інфекцію, її профілактика.

Накази МОЗ України № 720, 408, 120.

2. Види хірургічної інфекції та шляхи потрапляння її в рану.

3. Визначення асептики та основні її принципи і методи.

4. Основні структурні підрозділи хірургічного стаціонару.

5. Методи боротьби та профілактика хірургічної інфекції.

6. Контроль стерильності.

7. Вимоги до рук хірурга та операційної сестри.

8. Традиційні та сучасні методи обробки рук.

9. Методи стерилізації та зберігання шовного матеріалу.

 

Аж до XIX ст. хірурги не знали про існування мікробів і їх роль у розвитку гнійних процесів. Опе­рації виконувались нестерильними інструментами. Майже всі рани нагноювалися, у деяких хворих роз­вивався сепсис.

Створення і наукове обґрунтування асептики належить англійському хірургу Дж. Лістеру (1827— 1912 рр.). Ґрунтуючись на відкриттях Л. Пастера про причини розвитку бродіння і гниття, Лістер дійшов висновку, що причиною нагноєння ран є мікроби, які потрапили в них з повітря або занесені під час операції руками хірургів.

Під терміном «інфекція» розуміють реакцію ор­ганізму людини на мікроорганізми, найчастіше мікро­би. Під терміном «хірургічна інфекція» мають на увазі гнійно-запальні процеси в організмі людини, спричи­нені попаданням хвороботворних (гноєтворних) мік­робів; такі процеси вимагають хірургічного лікування (фурункули, карбункули, флегмони тощо).

При вивченні хірургічної інфекції необхідно знати такі поняття, як:

- первинна інфекція — процес, що розвивається при первинному забрудненні рани;

- реінфекція — повторне забруднення на місці ліквідації первинної інфекції;

- суперінфекція — повторне зараження в умовах незавершеного інфекційного процесу, яке зазви­чай перебігає агресивно.

Для попадання мікробів в організм потрібні «вхідні ворота», тобто порушення цілості покриву (шкіри, слизових оболонок).

 

Хірургічна інфекція залежить від двох чинників:

- від дози і вірулентності мікробів, що проникли в організм;

- від захисних сил організму.

Що більш виражений перший чинник і менший другий, то сильніше розви­вається інфекція.

В основі профілактики хірургічної інфекції лежить посилення захисних сил організму, зменшення забруднення шкіри і слизових оболонок мікрофлорою, а та­кож попередження і своєчасне хірургічне оброблення ушкоджень.

Для того щоб попередити попадання інфекції в рану, необхідно знати її основ­ні джерела і шляхи поширення. Інфекція може потрапити двома шляха­ми: екзогенним і ендогенним.

Основні джерела екзогенної інфекції:

- повітря з часточками пилу, на яких осідають мікроорганізми;

- виділення з носової частини глотки (носоглотки) і верхніх дихальних шляхів хворих, відвідувачів і медперсоналу;

- виділення з гнійних ран;

- побутові забруднення.

У рану екзогенна інфекція може проникнути трьома основними шляхами: повітряно-крапельним; контактним; імплатаційним.

Джерело ендогенної інфекції знаходиться в організмі хворого (гноячкові за­хворювання шкіри, каріозні зуби, запалення мигдаликів, слизової оболонки ди­хальних шляхів тощо).

Збудники інфекції можуть бути занесені в рану як під час операції, так і в післяопераційний період кровоносними судинами (гематогенний шлях) і лімфа­тичними судинами (лімфогенний шлях).

У хірургії вироблена чітка система заходів, яка дає змогу зменшити небезпеку попадання мікробів у рану. Це досягається дотриманням методів асептики і анти­септики, що є основою сучасної хірургії.

Внутрішньолікарняна інфекція (госпітальна) — захворювання або ускладнення, розвиток яких пов'язаний з інфікуванням хворого під час знаходження в хірургічному стаціонарі.

Госпітальна інфекція має такі характерні особливості:

- Її збудники стійкі до основних антибіотиків і антисептичних засобів. Це пов'язано з пасивуванням мікрофлори в умовах хірургічного стаціонару, де в повітрі, на поверхнях, в організмі хворих наявні низькі концентрації антимікробних засобів.

- Збудниками є звичайні умовно-патогенні мікроорганізми, найчастіше стафілокок, клебсієла, кишкова паличка, протей тощо.

- Виникає у ослаблених в результаті хвороби або операції пацієнтів, часто є суперінфекцією.

- Часто виникають масові ураження одним штамом мікроорганізму, що виявляються схожою клінічною картиною захворювання (ускладнення).

123Следующая ⇒

Поделиться:

Читайте также:

Викладач Метлушко О. В.
Викладач Сафонов. Ю.В.
Викладач Сафонов. Ю.В.
Викладач Сафонов. Ю.В.
Викладач Сафонов. Ю.В.
Для виконання даного завдання студенту необхідно отримати у викладача річний звіт страхової компанії і провести розрахунки у відповідності з методичними вказівками.
Інформація про розподіл викладачів за навчальними групами
Координаторами конкурсів є викладачі й методист кафедри культурології та філософії Національного університету «Острозька академія»
Література для викладача.

Воспользуйтесь поиском по сайту: