Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Оброблення операційного поля

Заздалегідь проводиться санітарно-гігієнічне оброблення хворого (миття у ванні або під душем, заміна натільної і постільної білизни, гоління операційного поля сухим способом). На операційному столі поле обробляється хімічними антисептиками (йодонат 1 %, йодоперон 1 %, 70 % етиловий спирт, 2,4 % первомур).

При цьому слід дотримуватись таких правил:

- широке оброблення;

- послідовність від центра до периферії;

- багатократність оброблення в ході операції (правило Гроссіха—Філончикова);

- шкіра обробляється перед обмеженням, після обмеження, безпосередньо перед розтином, періодично в ході операції, перед накладанням шкірних швів і після нього;

- забруднені ділянки обробляються останніми.

ОБРОБЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ

Інструменти послідовно обробляють у два етапи: виконуються передстерилізація і безпосередньо стерилізація.

Вид і обсяг передстерилізації визначаються ступенем інфікованості інструментів, а спосіб стерилізації залежить від виду інструментів.

ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАЦІЙНОГО ОБРОБЛЕННЯ

1. Знезараження. Використані інструменти в розкритому або розібраному вигляді занурюють у дезінфекційні засоби кімнатної температури. Як дезінфекційні засоби використовують: 3 % розчин хлораміну (експозиція 40—60 хв), 6 % розчин пероксиду водню (90 хв). Після знезараження інструменти промивають проточною водою до зникнення запаху хлору.

2. Миття. Інструменти занурюють у спеціальний мийний (лужний) розчин, до складу якого входять мийний засіб (пральний порошок), пероксид водню і вода. Температура розчину 50—60 °С, експозиція 20 хв. Потім кожний інструмент миють у цьому розчині протягом ЗО с, обполіскують у проточній воді, потім — у дистильованій і викладають на решітку.

3. Висушування. Може здійснюватись природним чином або в сухожаровій шафі при 80 °С до зникнення вологи.

ОБРОБЛЕННЯ РУК

Оброблення (миття) рук — дуже важлива процедура. Існують певні правила миття рук. Послідовно треба виконати механічну і хімічну (знежирення) обробку. Руки ретельно миють під краном щіткою і милом від кінчиків пальців до верхньої третини передпліччя. При цьому дотримуються принципу: «Не торкатись обробленими ділянками рук менш чистої шкіри і предметів».

Для подальшої обробки використовують антисептичні засоби. Вони повинні мати сильну антисептичну дію і бути нешкідливими для шкіри.

Розрізняють такі способи оброблення рук:

Класичні методи:

• Спасокукоцького — Кочергина: здійснюється в двох тазах по 3 хв у 0,5 % розчині нашатирного спирту;

• Альфельда — Фюрбрінгера та ін.: мають лише історичний інтерес і зараз не застосовуються.

Сучасні методи:

• Бруно: руки обробляють протягом 10 хв 96% етиловим спиртом за відсутності проточної води;

• оброблення первомуром: здійснюється в одному тазу 2,4 %розчином протягом 1 хв;

• оброблення хлоргексидином, дегміном, дегміцидом тощо.

Первомур готують так. У колбі змішують 171 мл 30—33 % перекису водню і 69 мл 100% мурашиної кислоти; ставлять на 1 год у холодильник, періодично збовтуючи. Потім доливають до 10 л дистильованою водою (тобто доливають 9л 760 мл дистильованої води).

Термін «антисептика» ввів у 1750 р. англійський хірург Прінгл, описавши антисептичні властивості хініну.

Англійський хірург Дж. Лістер запропонував для боротьби з мікробами в операційній використовувати 2—3 % розчин карболової кислоти (розпилювали в повітрі операційної, обробляли ним руки, інструмент, перев'язувальний і шовний матеріал).

Висновок

Матеріали лекції підібрані згідно теми, широко висвітлена актуальна проблема профілактики внутрішньо лікарняної інфекції, накази МОЗ України, методи асептики, дезінфекція та стерилізація предметів медичного призначення, контроль стерильності. В доступній формі описано знезараження рук персоналу операційно – перев’язувального блоку різними методами.

Матеріал може бути використаний як основний лекційний матеріал.

Література

1.Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002. – С. 82, 92 – 106.

2. Ковальчук О.Л., Сабадишин О.О., Маркович О.В.Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002. – 67 – 106.

3. Усенко О.Ю., Білоус Г.В., Путинцева Г.Й. Хірургія.- К.: ВСВ, Медицина, 2010. – С. 12 – 21.

4. Роздольський І.В. Посібник з хірургії.- К.: Здоров’я, 2003.- С. 10 – 27.

⇐ Предыдущая 1 23