Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Додаткові методи дослідження

Класичні правила додаткового дослідження за І.А. Кассирським:

1. Інструментальне дослідження не повинно бути небезпечніше за хворобу.

2. Якщо небезпечне дослідження можна замінити менш небезпечним або цілком безпечним без шкоди для результативності, треба зробити це.

3. Слід пам'ятати про протипоказання до тих або інших небезпечних інструментальних досліджень.

Залежно від характеру захворювання і тяжкості стану хворого обстеження

може проводитись у терміновому і плановому порядку.

Потреба у додаткових методах дослідження може виникнути у будь-який час доби, тому більшість основних допоміжних служб у хірургічному стаціонарі працює і цілодобово (лабораторія, рентгенівський кабінет, ендоскопічний кабінет, кабінет ультразвукової діагностики). Через обмеженість часу, відведеного на діагностику, в таких випадках виконують лише основні додаткові методи, без яких неможливо визначити лікувальну тактику.

Планове обстеження не обмежене у часі. Тут можуть бути застосовані всі існуючі спеціальні методи, результати яких допоможуть уточнити стан хворого, з'ясувати особливості локалізації, стадії або форми патологічного процесу.

Застосовуючи спеціальні методи, слід чітко дотримуватись принципу: від простого— до складного, від неінвазивних методів — до інвазивних.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Існує величезна кількість додаткових методів дослідження. Особливості їх застосування, технічні аспекти роботи з апаратурою настільки складні, що потребують особливої підготовки медперсоналу.

Розрізняють:

1. Лабораторні методи:

- клінічні аналізи — загальний аналіз крові, сечі;

- біохімічні аналізи — дослідження вмісту хімічних речовин: білка, креатиніну, білірубіну тощо;

- цитологічне дослідження— визначення наявності, кількості і виду певних клітин;

- гістологічне дослідження — морфлогічне дослідження біоптату; дає можливість точно визначити характер патологічного процесу;

- бактеріологічне дослідження — визначення в надісланому матеріалі наявності і виду патогенних мікроорганізмів;

- серологічні й імунологічні методи — проведення реакцій, в основі яких взаємодія комплексу антиген — антитіло.

2. Рентгенологічні методи. За допомогою рентгену можна отримати зображення структури і форми практично всіх органів. Цей метод високоефективний при дослідженні кісток, легень, серця, виявлення рідини і скупчення газу:

- рентгенографія;

- рентгеноскопія;

- рентгенологічне дослідження з уведенням контрастної речовини;

- оглядова рентгенографія органів черевної порожнини та ін.;

- комп'ютерна томографія.

3. Ультразвукове дослідження (УЗД). Проводиться за допомогою спеціальних апаратів — ехоскопів, які випромінюють і одночасно вловлюють ультразвукові хвилі.

4. Ендоскопічні дослідження. Застосовуються для огляду внутрішньої поверхні порожнистих органів, зовнішньої поверхні органів і тканин, розташованих у порожнинах і клітинних просторах (наприклад, лапароскопія).

5. Електрофізіологічні методи. Ґрунтуються на реєстрації імпульсів від внутрішніх органів:

- електрокардіографія (ЕКГ);

- фонокардіографія (ФКГ);

- реографія (РГ);

- електроенцефалографія (ЕЕГ).

6. Радіоізотопні дослідження. Ґрунтуються на вибірковому поглинанні радіоактивних речовин певними тканинами:

- сцинтиграфія, або сканування, — в основі лежить просторовий розподіл радіоактивних ізотопів в органі;

- ядерно-магнітний резонанс — реєстрація електромагнітних хвиль ядер клітин.

⇐ Предыдущая 1 23