Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи. Особливості студентського самоврядування в МНУ ім.. В.О.Сухомлинського.

Однією із форм колективного управління у вищому навчальному закладі є студентське самоврядування, яке здійснюється, відповідно до ст. 40 Закону України «Про вищу освіту».

Студентське самоврядування - це право і можливість студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні вищим навчальним закладом.

Метою його функціонування є сприяння гармонійному розвитку особистості студентів, формуванню у них навичок майбутніх організаторів, керівників. Органи студентського самоврядування у своїй діяльності керуються законодавством, правовими актами Міністерства освіти і науки України та відповідного центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу та положенням про студентське самоврядування вищого навчального закладу. Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

- забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;

- забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

- сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;

- сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;

- організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

- сприяння працевлаштуванню випускників;

- участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами;

Органи студентського самоврядування діють на принципах:

1) добровільності, колегіальності, відкритості;

2) виборності та звітності органів студентського самоврядування;

3) рівності права студентів (курсантів) на участь у студентському самоврядуванні;

4) незалежності від впливу політичних партій та релігійних організацій (крім вищих духовних навчальних закладів).

Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми:

- парламент,

- сенат,

- старостат,

- студентський ректорат,

- студентські деканати,

- студентські ради тощо.

Представницькі, виконавчі та контрольно-ревізійні органи студентського самоврядування обираються строком на один рік. Студенти (курсанти), обрані до складу органів студентського самоврядування, можуть бути усунені із своїх посад за результатами загального таємного голосування студентів. Для ініціювання такого голосування потрібно зібрати підписи не менш як 10 відсотків студентів (курсантів) вищого навчального закладу.

Керівник студентського самоврядування та його заступники можуть перебувати на посаді не більш як два строки.

Органи студентського самоврядування:

1) беруть участь в управлінні вищим навчальним закладом у порядку, встановленому цим Законом та статутом вищого навчального закладу;

2) беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;

3) проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;

4) беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти;

5) захищають права та інтереси студентів (курсантів), які навчаються у вищому навчальному закладі;

6) делегують своїх представників до робочих, консультативно-дорадчих органів;

7) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;

8) беруть участь у вирішенні питань забезпечення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках та організації харчування студентів;

9) розпоряджаються коштами та іншим майном, що перебувають на балансі та банківських рахунках органів студентського самоврядування;

10) вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм;

11) вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази вищого навчального закладу, у тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів;

12) мають право оголошувати акції протесту;

13) виконують інші функції, передбачені цим Законом та положенням про студентське самоврядування вищого навчального закладу.

За погодженням з органом студентського самоврядування вищого навчального закладу приймаються рішення про:

1) відрахування студентів (курсантів) з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання;

2) переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;

3) переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням;

4) призначення заступника декана факультету, заступника директора інституту, заступника керівника вищого навчального закладу;

5) поселення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, у гуртожиток і виселення їх із гуртожитку;

6) затвердження правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу в частині, що стосується осіб, які навчаються;

7) діяльність студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів (курсантів), які:

1) ухвалюють положення про студентське самоврядування вищого навчального закладу, визначають структуру, повноваження та порядок проведення прямих таємних виборів представницьких та виконавчих органів студентського самоврядування;

2) заслуховують звіти представницьких, виконавчих і контрольно-ревізійних органів студентського самоврядування, дають їм відповідну оцінку;

3) затверджують процедуру використання майна та коштів органів студентського самоврядування, підтримки студентських ініціатив на конкурсних засадах;

4) затверджують річний кошторис витрат (бюджет) органів студентського самоврядування, вносять до нього зміни та доповнення, заслуховують звіт про його виконання;

5) обирають контрольно-ревізійну комісію з числа студентів (курсантів) для здійснення поточного контролю за станом використання майна та виконання бюджету органів студентського самоврядування.

Це повсякденні проблеми, але, на жаль, в студентському середовищі знаходить поширення і наркоманія, розбійництво, алкоголізм та інші асоціальні явища. Пересічному студентові з цими проблемами справитись самотужки дуже складно. І тут допомога має прийти від старших. Вона має бути організована як на державному, так і на громадському рівнях. Вихідною ланкою гуманітарної інфраструктури вузу є орган студентського самоврядування — старостат, а також кафедра, яка курирує відповідним курсом. Із числа викладачів кафедри для кожної групи призначається куратор (тьютор).

На рівні деканату роботу організовує заступник декана з виховної роботи.

На рівні ректорату — проректор з гуманітарної освіти та виховання. Ідеологію, зміст і основні організаційні принципи роботи вузу визначає рада кафедр гуманітарних дисциплін. Така інфраструктура ефективно функціонує в ряді провідних вузів країни.

Основне навантаження самоорганізації студентської групи покладається на старостат і куратора курсу, які призначаються директором інституту / деканом факультету і кафедрою, яка курирує певним курсом. Вони вирішують всі організаційні питання життєдіяльності студентської групи і курсу. Причому в сферу відповідальності старост входять питання організаційно-побутові, а на куратора — завдання інформаційного плану щодо прав та обов'язків студента, специфіка майбутньої професії і навчальних курсів, які потрібно освоїти в процесі навчання, викладацького складу, пропозицій тощо. В перші місяці навчання організуються екскурсії до музеїв, зустрічі з двома-трьома випускниками, відомими організаторами і фахівцями галузі, вченими чи діячами культури. Не менш важливим є вечори знайомств та відпочинку, культурологічні бесіди, мистецькі вечори, дискусії про майбутню професію, життєві проблеми та суперечності, засоби їх вирішення і роль студентів в суспільно-політичному житті міста, регіону, держави і суспільства.

Важливо, щоб всі заходи, їх тематика узгоджувались з бажанням студентів їх внутрішніми запитами, а не нав'язувались. В студентській аудиторії загальний перелом уже відбувся і Національна культура, Держава, Народ, Конституція, Воля для переважної більшості студентів стали святим і священним; більшість вузівських колективів знайшли і запровадили цікаві і ефективні форми виховання патріотичних якостей молоді; духовно-практичне середовище більшості вузів держави наповнюється українською мовою, піснею, народними культурними традиціями.

Отже, освіта виконує потужну соціальну функцію в суспільстві і державна політика в галузі освіти має бути спрямована на забезпечення права кожного громадянина нашої країни на якісну освіту. Неодмінною умовою досягнення цього має бути створення адекватної організаційної структури управління освітою на нових демократичних засадах, наукового залучення різних верств населення до актуальних проблем формування системи освіти на принципах колегіальності та колективності управління.

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒