 |
Підготовка шихти для доменної плавки
|
|
|
|
Вихідні матеріали (залізна руда, паливо і флюси), відповідно підготовлені і змішані в певній пропорції залежно від їх хімічного складу, називають шихтою.
Руди, добуті в кар’єрах, відрізняються за хімічним складом, величиною кусків, вони змішані з пустою породою.
Основними операціями підготовки руд е:
1) подрібнення;
2) сортування;
3) збагачення;
4) усереднення;
5) агломерація
6) брикетування.
Подрібнення великих кусків руди здійснюється на спеціальних щокових або конусних дробарках.
Сортування подрібненої руди відбувається на плоских або циліндричних решетах (грохотах), де вона ділиться на три фракції. Куски розміром більше 100 мм надходять на повторне подрібнення, куски розміром від 30 до 100 мм спрямовують на шихтовий двір, а куски менше 30 мм направляють на агломерацію.
Збагачення – це процес видалення з руди пустої породи. Більше 80% добутої залізної руди доводиться збагачувати. Способи збагачування – вимивання пустої пороли струменем води під високим тиском, відокремлення залізної руди від пустої породи на магнітних сепараторах тощо.
Усереднення – це змішування різних руд, які відрізняються за хімічним складом і вмістом заліза, з метою наближення до середнього складу. Для цього руди з різними показниками (з різних кар’єрів) насипають тонкими шарами почергово в штабелі, а з штабелів руду забирають екскаваторами з багатьох шарів. При цьому руда перемішується і зрівнюється за складом.
Агломерація (спікання) застосовується для спікання рудного дріб’язку і колошникового пилу в пористі куски розміром до 80…100 мм. Перед спіканням рудний дріб’язок перемішують з коксом, додають подрібнений вапняк і змочують водою. Ця маса подається на спеціальний агломераційний стрічковий конвейєр, де вона запалюється газовими пальниками, далі горіння продовжується самостійно. Температура досягає 1400°С. Внаслідок горіння коксу відбувається спікання – утворюється агломерат.
|
|
|
Брикетування – пресування в брикети дрібних і пиловидних руд, які не спікаються.
Підготовка руди і особливо застосування агломерату значно підвищує продуктивність доменних печей, знижує витрату палива та поліпшує умови автоматизації.
Будова доменної печі
Доменна піч призначена для виплавки із залізних руд різних сортів чавуну.
У Радянському Союзі діють найбільші в світі домни-гіганти з корисним об’ємом печі 2700 м3 і продуктивністю до 4000 т чавуну за добу.
Доменна піч являє собою вертикальну (шахтну) піч круглого перерізу з діаметром до 9-11 м і загальною висотою до 70…80 м. Вона будується (рис. 1) на масивному фундаменті 1 і має кожух 12, зварений з листової сталі (товщина листа нижньої частини кожуха досягає 40 мм). Ззовні кожуха є кільцеві площадки 11 для обслуговування.
Всередині кожух викладено вогнетривкою цеглою. У верхній частині кладки замуровані плити 14, які захищають кладку від руйнування під час завантаження шахти в колошник.
Внутрішній профіль доменної печі (рис. 1) складається з колошника, шахти, розпару, заплечиків і горна.
Колошник має циліндричну форму і невелику висоту.
Шахта має форму зрізаного конуса, який розширюється донизу для того, щоб не зависала завантажена шихта.
Розпар має циліндричну форму, тому що об’єм шихти внаслідок плавлення зменшується і вона не буде зависати.
Заплечики донизу звужуються в зв’язку з тим, що об’єм шихти там буде ще менший внаслідок розплавлений руди, флюсів і вигоряння коксу.
Горно має циліндричну форму ще меншого діаметра, бо в ньому збирається уже розплавлений чавун і шлак, які займають об’єм значно менший, ніж тверда кускувата шихта.
|
|
|
З метою розвантаження кожуха і кладки заплечиків та горна вся вага вогнетривкої кладки шахти і колошника сприймається опорним кільцем 9 і через спеціальні колони 3 передається на фундамент 1.
У нижній частині горна є отвір 4 для випуску розплавленого чавуну. Цей отвір зветься чавунною льоткою. Трохи вище з протилежного боку є шлакова льотка 24. До кожної льотки приставлені стальні жолоби з вогнетривкою футеровкою.
На рівні заплечиків встановлено кільцевий повітропровід 8 з вогнетривкою футеровкою всередині.
Від кільцевого повітропровода відходять фурмені рукави 7, якими повітря подається через 12 – 16 фурм всередину доменної печі.
Доменний газ збирається у верхній частині колошника і через газовідводи 15 виходить в газоочисник, а далі поступає для спалювання в повітронагрівники або в мартенівські печі.
У верхній частині печі над колошником міститься засипний апарат з приймальною воронкою 18 і двома конусами 17 і 16. Щоб при завантаженні шихти в колошник доменний газ не виходив в атмосферу, конуси 17 і 16 відкриваються почергово.
Рис. 1. Схема будови доменної печі:
1 – фундамент; 2 – під; 3 – колона; 4 – чавунна льотка; 5 – жолоб для випуску чавуну; 6 – робоча площадка; 7 – фурмений рукав; 8 – кільцевий повітропровід; 9 – опорне кільце; 10 – холодильники; 11 – кільцеві площадки; 12 – стальний кожух; 13 – вогнетривка кладка; 14 – захисні плити; 15 – газовідводи; 16 – нижній конус; 17 – верхній конус; 18 – приймальна воронка; 19 – шихта; 20 – важіль опускання нижнього конуса; 21 – важіль опускання верхнього конуса; 22 – труба для подавання нагрітого повітря з повітронагрівника; 23 – жолоб для випуску шлаку; 24 – шлакова льотка; 25 – стальний кожух поду.
|
|
|
Безпека та підготовка місць проведення заходу.
Безпосередня підготовка до уроку
ВИГОТОВЛЕНЯ І ПІДГОТОВКА ДО СТЕРИЛІЗАЦІЇ ПЕРЕВЯЗУВАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Дисципліна: «Вогнева підготовка»
Дисципліна: «Вогнева підготовка»
Допоміжне устаткування доменної печі
І етап-підготовка і початок виступу
ІІ. ПІДГОТОВКА ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Керівництво роботою та підготовка до захисту
Компетенція та підготовка криміналістичної експертизи відтисків печаток та штампів.
