Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Поняття стилю керівництва.

Стр 1 из 4Следующая ⇒

Лекція 6

ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЮ КЕРІВНИЦТВА В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ

1. Поняття стилю керівництва.

2. Структура та типи стилів керівництва.

3. Характеристика оптимального стилю керівництва персоналом у системі публічної служби.

4. Вимоги до державних службовців.

Поняття стилю керівництва.

Сучасний стан соціально-економічних умов діяльності організацій та установ, зокрема органів публічної влади, характеризується динамічними змінами у зовнішньому оточенні. Глобальна фінансово-економічна криза, нестабільність політико-правового поля, зміна векторів розвитку України зумовлює необхідність пошуку та вироблення нових підходів до управління персоналом, створення універсального стилю керівництва в системі публічної служби.

Аналіз стилю керівництва в системі “керівник-колектив-особистість” показує, що ефективність управління стає значно більшою, якщо керівник створює сприятливий мікроклімат у колективі, прагне оптимізувати трудові відносини залежно від цілей організації. У зв’язку з цим у керівника постає питання, яким чином поводитися у взаємовідносинах з підлеглими, яким стилем керуватися для досягнення поставлених цілей.

Стиль керівництва – сукупність засобів впливу керівника на підлеглих, яка зумовлена специфікою завдань, поставлених перед організацією, взаємовідносинами керівника з підлеглими, обсягом його посадових повноважень, особовими якостями всіх членів колективу.

Визначимо об’єктивні фактори, які впливають на формування стилю керівництва. Безумовно, на формування стиля взаємодії керівника з підлеглими впливають і його особисті риси, проте об’єктивні фактори відіграють значну роль. Серед них визначимо такі:

1. Закономірності системи управління. До цього фактору слід віднести економічні закономірності функціонування будь-якої організації, а також низку психологічних залежностей керівника. Сьогодні керівник не може ефективно управляти підлеглими без розуміння мотиваційних механізмів діяльності службовців та можливостей їх використання.

2. Соціально-психологічні особливості виконавців. Керівнику при взаємодії з підлеглим необхідно враховувати професіонально-особистісні та індивідуально-психологічні характеристики службовця.

3. Стиль управління вищих керівників. Концептуальні основи створення системи управління пронизують всю ієрархію управління організації. Стиль управління від вищих до нижчих рівнів управління має прямий вплив.

4. Місце, яке посідає керівник в ієрархії управління. Підвищення рівня посади, яку займає керівник призводить до підвищення формалізації організаційно-розпорядних відносин.

5. Специфіка сфери певної діяльності. Певні функції, які виконує керівник, позначаються на його особистому стилі управління. У наукових дослідженнях зафіксовано певні зв'язки між стилем, типом керівника, ефективністю діяльності організації та її культурою управління.

Загалом вони зводяться до таких положень:

– стиль відображає усталені способи діяльності певного типу керівника; тісно пов'язаний з психологічними особливостями його мислення, прийняття рішень, спілкування тощо;

– стиль не є вродженою якістю, а формується в процесі діяльності й змінюється, його можна коригувати та розвивати. Стилям керівництво можна також навчати;

– опис та класифікація стилів певною мірою відтворюють змістові характеристики (параметри) управлінської діяльності (специфіка поставлених завдань, взаємини з підлеглими тощо);

– стиль керівництва зумовлений культурними цінностями, традиціями організації;

– чинники зовнішнього середовища (соціально-економічні, політичні, соціально-психологічні тощо) впливають на формування стилю керівництва.

12 3 4 Следующая ⇒