Законодавча база розвитку фізичної культури і спорту в Україні.
Стр 1 из 5Следующая ⇒ Міністерство освіти і науки України Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського Факультет фізичної культури та спорту Кафедра фізичної культури та спорту ЛЕКЦІЯ № 9 з дисципліни УНІВЕРСИТЕТСЬКІ СТУДІЇ Тема: ПРОГРАМНО-НОРМАТИВНІ і ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ. (2 години)
для студентів І курсу
галузі знань 0102 Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини (шифр і назва напряму підготовки) напрямів підготовки 6.010201 Фізичне виховання*, 6.010202 Спорт, 6.010203 Здоров’я людини
Розробила: доцент, к.п.н., доцент кафедри фізичної культури та спорту Литвиненко О.М.
Миколаїв - 2015 Лекція 9. ПРОГРАМНО-НОРМАТИВНІ і ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ. Метою лекції є ознайомлення студентів із законодавчою базою, державними програмами розвитку фізичної культури та спорту в Україні, структурою і характером діяльності фізкультурно-спортивних організацій, їх джерелами фінансування, матеріально-технічним та науково-інформаційним забезпеченням. Завдання лекції: 1. Вивчитиосновні положення Законів і державних програм розвитку фізичної культури та спорту в Україні. 2. З’ясувати структуру, особливості взаємозв’язку і характер діяльності фізкультурно-спортивних організацій в Україні. 3. Вивчити характер фінансування, матеріально-технічного та науково-інформаційного забезпечення галузі. План 1. Законодавча база розвитку фізичної культури і спорту в Україні. 2. Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні. 3. Структура, взаємозв’язок і характер діяльності фізкультурно-спортивних організацій України.
4. Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту. 5. Джерела фінансування галузі. 6. Науково-інформаційне забезпечення фізкультурно-спортивного руху. Основні поняття лекції: програмно-нормативні документи, спортивні товариства, науково-інформаційне забезпечення. Закон України «Про фізичну культуру і спорт», цільова комплексна програма «Фізичне виховання — здоров'я нації»,Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту,джерелами фінансування фізичної культури. Література Основна 1.Закон України «Про фізичну культуру і спорт». – К., 2015. – 22 с. 2.Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України / За ред. М.Д.Зубалія. —2-е вид., перероб. і доповн. — К., 1997. —36 с. 3.Концептуальні засади подальшого розвитку фізичної культури і спорту в Україні // Наука в олимпийском спорте. – 1998. – № 1. – С. 5–12. 4.Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту. – К., 2004. – 16 с. 5.Цільова комплексна програма «Фізичне виховання – здоров'я нації». – К., 1998. – 48 с. 6.Герцик М.С., Вацеба О.М. Вступ до спеціальностей галузі «фізичне виховання і спорт»: Підручник. — Харків: «ОВС», 2005. — С. 123-133. 7.Фролова Л.С. Вступ до спеціальності «Фізичне виховання» [навчально-методичний посібник]. – Черкаси, 2014. – 282 с. Додаткова 1. Актуальні проблеми теорії і методики фізичного виховання: Колективна монографія / Упоряд. О.М. Вацеба, Ю.В. Петришин, Є.Н. Приступа, І.Р. Боднар. — Л.: Українські технології. — 2005. — 296 с. 2. Зайдовий Ю. Історико-політичні та організаційні аспекти формування і розвитку Національних олімпійських структур в Україні та країнах Європи. — Л.: Українські технології. — 2004. — 176 с. 3. Новітні медико-педагогічні технології зміцнення та збереження здоров'я учнівської молоді. — Л., Українські технології. — 2003. — 148 с. 4. Олійник М.О. Організаційні аспекти управління фізичною культурою і спортом в Україні. — Харків: ХДАФК. — 2003. — 172 с.
5. Олійник М.О., Скрипник А.П. Правові основи організації та управління фізичною культурою, спортом і туризмом в України / Вид. 3-є, переробл. і доповн. — Харків: ХаДІФК. — 2000. — 292 с. 6. Свістельник І.Р. Спортивний інформаційний простір України у мережі Інтернет. — Л., 2004. — 32 с. Законодавча база розвитку фізичної культури і спорту в Україні. Діяльність у сфері фізичної культури в Україні, як і будь-яка інша діяльність в межах держави, регулюється відповідними Законами і розробленими на їх підставі підзаконними актами: постановами, указами, рішеннями, програмами, наказами, інструкціями, статутами, положеннями тощо. Прийняття Верховною Радою України відповідного Закону, як правило, супроводжується постановою про порядок введення цього закону в дію. Постановою передбачається створення найнеобхідніших підзаконних актів, які утворюють механізм функціонування прийнятого Закону. Інші підзаконні акти складаються державними органами управління різних рівнів і стосуються питань, що належать до їхньої компетенції. Підзаконні акти не можуть перечити положенням, викладеним у Законі, як і Закони не повинні суперечити один одному. На кожну галузь діяльності діє вся сукупність Законів України, проте визначальними є закони про дану конкретну галузь. Так, на вирішення конкретних питань фізкультурно-спортивної діяльності впливають законодавчі акти економіки, освіти, медицини та інших галузей. Але основним для галузі фізичної культури і спорту є Закон України «Про фізичну культуру і спорт» (1994 р.). Крім цього Закону, для сфери фізичної культури важливими є Укази Президента України «Про державну підтримку розвитку фізичної культури і спорту в Україні» (1994 р.) та «Про додаткові заходи щодо державної підтримки розвитку фізичної культури і спорту в Україні» (2002 р.); «Про розвиток олімпійського руху в Україні» (1992 р.); Цільова комплексна програма «Фізичне виховання — здоров'я нації» (1998 р.); Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України (1996 р.); Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту (2004 р.); Постанови Кабінету Міністрів України про підготовку спортсменів України до Ігор Олімпіад та зимових Олімпійських ігор тощо.
Проект Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури та спорту в Україні на період до 2020 року Наказ Міністерства молоді та спорту України від 19.05.2015 № 1526 Про робочу групу з розроблення Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури та спорту в Україні на період до 2020 року Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки Зупинимося детальніше на аналізі окремих законодавчих документів. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» було прийнято Верховною Радою України 24 грудня 1993 р., як результат законодавчої ініціативи Міністерства України в справах молоді і спорту та депутатської комісії ВР України в справах молоді і спорту. До його підготовки були залучені провідні фахівці галузі. Проект Закону обговорювався в регіонах України, на Колегії Мінмолодьспорту України, в спортивних організаціях, товариствах, що дало можливість внести до нього відповідні зміни і доповнення, врахувати нагромаджений в Україні та інших країнах передовий досвід. На заключному етапі до роботи над проектом були залучені досвідчені юристи та депутати. Проект Закону було обговорено і схвалено в парламентських комісіях. Подібний Закон прийнято в Україні вперше, що свідчить про увагу до проблем галузі з боку Верховної ради, Президента Держави, виконавчих структур влади. У 1999 році до Закону були внесені деякі зміни і доповнення. Закон визначає загальні правові, соціальні, економічні та організаційні основи розвитку фізичної культури і спорту, визначає участь державних органів, посадових осіб, організацій, підприємств, установ у зміцненні здоров'я громадян засобами фізичної культури. Закон має вісім глав: Розділ І — Загальні положення; Розділ II — Суб’єкти сфери фізичної культури і спорту; Розділ III — Фізична культура; Розділ IV — Спорт; Розділ V — Організаційне, кадрове, фінансове та інше забезпечення діяльності у сфері фізичної культури і спорту;
Розділ VІ — Міжнародне співробітництво у сфері фізичної культури і спорту; Розділ VІІ — Відповідальність за порушення законодавства у сфері фізичної культури і спорту; У розділі І Закону йдеться про визначення понять фізичної культури і спорту, про завдання фізичної культури, державне регулювання в сфері фізичної культури. Основним показником стану фізичної культури і спорту є (ст..7) - фізичне здоров'я різних груп населення; - залучення громадян до занять масовим спортом; - залучення інвалідів до занять фізкультурно-спортивною реабілітацією; - залучення дітей та молоді, у тому числі дітей та молоді з інвалідністю, до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах; - досягнень спортсменів України на міжнародних спортивних змаганнях, передусім Олімпійських, Параолімпійських і Дефлімпійських іграх, Глобальних іграх спортсменів з порушенням інтелекту, Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту; - забезпеченості кадрами сфери фізичної культури і спорту; фінансового та матеріально-технічного забезпечення сфери фізичної культури і спорту; - створення умов для доступу інвалідів до спортивних споруд.
Розділ ІІ Закону визначає суб’єктів сфери фізичної культури, тобто всі організації спортивного профілю. У Статті 23 дається визначення Національному олімпійському комітету України - громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості, основним завданням якої є забезпечення розвитку олімпійського руху в Україні як складової частини міжнародного олімпійського руху. Його повноваження: представляє Україну на Олімпійських іграх, у Міжнародному олімпійському комітеті, міжнародних олімпійських організаціях, якщо інше не передбачено вимогами відповідних міжнародних організацій та/або міжнародними договорами України; здійснює заходи щодо забезпечення прав інтелектуальної власності Міжнародного олімпійського комітету; визнає спортивні федерації з олімпійських видів спорту.
Неолімпійськими видами спорту опікується ( Стаття 25) Спортивний комітет України: представляє Україну у відповідних міжнародних спортивних організаціях, на Всесвітніх та Європейських іграх з неолімпійських видів спорту, інших міжнародних спортивних змаганнях, якщо інше не передбачено вимогами відповідних міжнародних організацій та/або міжнародними договорами України; може організовувати та проводити на території України всеукраїнські та міжнародні заходи з неолімпійських видів спорту спільно з відповідними спортивними федераціями;
бере участь у наданні всеукраїнським спортивним федераціям з неолімпійських видів спорту статусу національної спортивної федерації з відповідного неолімпійського виду спорту; має свою символіку, здійснює її використання та забезпечує захист відповідно до закону.
Розділ III. Фізична культура мова йдеться про впровадження фізичної культури і всі сфери життя. Зокрема, у сфері освіти вона базується на затверджених відповідно до закону державних стандартах освіти, спрямованих на забезпечення науково обґрунтованих норм рухової активності дітей та молоді з урахуванням стану їхнього здоров'я, рівня фізичного та психічного розвитку.
Читайте также: а) законодавча влада. Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|