Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Лекція 9. Формування портфеля інвестицій

План:

1. Поняття портфеля інвестицій, його типи та види

2. Критерії і способи формування портфеля інвестицій

3. Завдання та мета управління портфелем. Портфельні стратегії та передумови їх формування

1. Поняття портфеля інвестицій, його типи та види

Інвестиційний портфель — це визначена сукупність об'єктів фінансового та реального інвестування, яка формується відповідно до попередньо розробленої інвестиційної стратегії залежно від інвестиційних цілей, по-іншому, спеціальний набір конкретних інвестиційних проектів, відібраних до реалізації.

Інвестиційний портфель ще розглядають як вкладення, керовані як одне ціле, маючи на увазі, що всі вкладення у фінансові та реальні інвестиції з різними цілями можуть бути включені до одного портфеля і, відповідно, можуть бути керовані одними й тими самими методами.

Головною метою формування інвестиційного портфеля є забезпечення реалізації інвестиційної стратегії підприємства відповідно до її цілей шляхом відбору найбільш ефективних та безпечних об'єктів інвестування. На стадії аналізу та розробки інвестиційної стратегії інвестиційний портфель є засобом досягнення стратегічних цілей. На стадії реалізації окремих проектів поняття інвестиційного портфеля визначає структуру інвестицій.

Розглянемо сучасні підходи до типізації інвестиційних портфелів, що забезпечують реалізацію конкретних форм (цілей) інвестування.

① За цілями формування інвестиційного прибутку розрізняють два основні типи інвестиційного портфеля: портфель прибутку і портфель зростання.

Портфель прибутку - інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації рівня інвестиційного прибутку в поточному періоді незалежно від темпів приросту капіталу в довгостроковій перспективі. Він орієнтований на високу поточну віддачу інвестиційних витрат, незважаючи на те, що в майбутньому періоді ці витрати могли б забезпечити одержання більш високої норми інвестиційного прибутку на вкладений капітал.

Портфель зростання - інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації темпів приросту в майбутній довгостроковій перспективі незалежно від рівня формування інвестиційного прибутку в поточному періоді. Даний портфель орієнтований на забезпечення високих темпів зростання ринкової вартості підприємства (за рахунок приросту капіталу в процесі фінансового інвестування), тому що норми прибутку при довгостроковому фінансовому інвестуванні завжди є вищими, ніж: при короткостроковому. Формування такого інвестиційного портфеля можуть дозволити собі лише досить стійкі у фінансовому відношенні підприємства, наприклад, підприємства паливно-енергетичної, металургійної, хімічної галузей.

② За рівнем прийнятих ризиків розрізняють три основні типи інвестиційного портфеля:

· агресивний (спекулятивний) портфель;

· поміркований (компромісний) портфель;

· консервативний портфель.

Така типізація інвестиційного портфеля заснована на диференціації рівня інвестиційного ризику (а, відповідно, і рівня інвестиційного прибутку), на який згоден піти конкретний інвестор у процесі інвестування.

Агресивний (спекулятивний) портфель - інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації поточного прибутку або приросту інвестованого капіталу за заданого рівня інвестиційного ризику. Він дозволяє одержати максимальну норму інвестиційного прибутку на вкладений капітал, проте його супроводжує найвищий рівень інвестиційного ризику, при якому інвестований капітал може бути втрачено цілком або в значній частці.

Поміркований (компромісний) портфель - це сформована сукупність фінансових інструментів інвестування, за якою загальний рівень портфельного ризику наближений до середньоринкового. У такому інвестиційному портфелі норма інвестиційного прибутку на вкладений капітал також; наближена до середньоринкової, наприклад, корпоративних облігацій.

Консервативний портфель - інвестиційний портфель, сформований за критерієм мінімізації рівня інвестиційного ризику. Такий портфель формують найбільш обережні інвестори, він практично виключає використання фінансових інструментів, рівень інвестиційного ризику яких перевищує середньоринковий.

③ За рівнем ліквідності виділяють три основні типи інвестиційного портфеля: високо-, середньо- та низьколіквідні портфелі.

Така типізація визначається, з одного боку, цілями інвестування (ефективне використання тимчасово вільних грошових активів або довгострокове зростання інвестиційного капіталу), а з іншого - інтенсивністю зміни чинників зовнішнього середовища, що визначає частоту реінвестування капіталу в процесі реструктуризації портфеля.

Високоліквідний портфель формується, як правило, з короткострокових фінансових інструментів інвестування, а також із довгострокових їх видів, які користуються високим попитом на ринку і щодо яких регулярно відбуваються угоди купівлі-продажу.

Середньоліквідний портфель поряд із перерахованими вище видами фінансових інструментів інвестування включає також певну частину фінансових інструментів, що не користуються високим попитом і з нерегулярною частотою купівлі-продажу.

Низьколіквідний портфель формується, як правило, за рахунок облігацій із тривалим строком погашення або акцій окремих підприємств, що забезпечують більш високий, порівняно із середньоринковим, рівень інвестиційного прибутку, але, водночас, вони користуються дуже низьким попитом (або взагалі не котуються на ринку).

④ За інвестиційним періодом розрізняють два основні типи інвестиційного портфеля: короткостроковий і довгостроковий портфелі. Така типізація відповідає практиці бухгалтерського обліку фінансових активів підприємства.

Короткостроковий портфель формується на основі фінансових активів, строком до одного року і використовуються як одна з форм страхового запасу грошових активів підприємства.

Довгостроковий портфель формується на основі фінансових активів, використовуваних строком більше одного року і дозволяє вирішувати стратегічні цілі інвестиційної діяльності підприємства та здійснювати обрану ним політику інвестування.

⑤ За умовами оподаткування інвестиційного прибутку виділяють два типи інвестиційного портфеля: портфель, що оподатковується, і портфель, вільний від оподаткування. Така типізація пов'язана з реалізацією однієї з цілей формування його інвестиційного портфеля - забезпеченням максимального ефекту оподаткування у процесі інвестування.

Портфель, що оподатковується, складається з фінансових інструментів інвестування, прибуток за якими підлягає оподаткуванню на загальних засадах відповідно до чинного податкового законодавства. Формування такого портфеля не переслідує цілей мінімізаціі податкових виплат при здійсненні фінансових інвестицій.

Портфель, вільний від оподаткування, складається з таких фінансових інструментів інвестування, прибуток за якими не оподатковується. До таких інструментів належать, як правило, окремі види державних і муніципальних облігацій, що переслідують мету швидкої акумуляції інвестиційних ресурсів для вирішення інвестиційних завдань. Звільнення інвесторів від оподаткування прибутків від інвестування додатково стимулює іхню інвестиційну активність, збільшуючи суму чистого інвестиційного прибутку на розмір даної податкової пільги.

⑥ За спеціалізацією основних видів фінансових інструментів інвестування виділяють такі основні типи портфелів:

Портфель акцій, який дозволяє цілеспрямовано досягати такої цілі його формування, як забезпечення високих темпів приросту інвестованого капіталу в перспективі. Різновидом такого портфеля є портфель акцій венчурних (ризикових) підприємств.

Портфель облігацій, який дозволяє вирішувати такі цілі його формування, як забезпечення високих темпів формування поточного прибутку, мінімізація інвестиційних ризиків, зменшення рівня оподаткування у процесі фінансового інвестування.

Портфель векселів, який дозволяє підприємству цілеспрямовано забезпечувати одержання поточного прибутку в короткостроковому періоді за рахунок ефективного використання тимчасово вільних грошових активів та зміцнення господарських зв'язків.

Портфель міжнародних інвестицій, формування якого здійснюють в основному інституційні інвестори шляхом придбання фінансових інструментів (акцій, облігацій і т.п.), емітованих іноземними суб'єктами господарювання. Як правило, такий тип портфеля спрямований на забезпечення мінімізації рівня інвестиційних ризиків.

⑦ За кількістю стратегічних цілей формування виділяють моно- та багатоцільові типи портфелів.

Моноцільовий портфель формується так, щоб склад фінансових інструментів інвестування був підібраний за критерієм досягнення однієї із стратегічних цілей - формування поточного прибутку.

Багатоцільовий (комбінований) портфель передбачає можливість одночасного досягнення низки стратегічних цілей його формування. У сучасній інвестиційній практиці найчастіше здійснюється формування комбінованого портфеля з метою формування інвестиційного прибутку за певним рівнем прийнятих ризиків. Основними варіантами комбінованих типів інвестиційних портфелів є: агресивний портфель прибутку (портфель спекулятивного прибутку); агресивний портфель зростання (портфель прискореного зростання); поміркований портфель прибутку (портфель нормального прибутку); поміркований портфель зростання (портфель нормального зростання); консервативний портфель прибутку (портфель гарантованого доходу); консервативний портфель зростання (портфель гарантованого зростання). Діапазон комбінованих типів інвестиційних портфелів може бути розширений за рахунок інших варіантів фінансового інвестування.

Якщо єдиним видом фінансових інструментів інвестування є цінні папери, то поняття "інвестиційний портфель" ототожнюється з поняттям фондовий портфель або портфель цінних паперів.

В узагальненому вигляді інвестиційні портфелі можуть класифікуватися за схемою пріоритетності цілей, які переслідує інвестор при формуванні портфеля.

12 3 4 Следующая ⇒