Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Ідентифікація поштових відправлень із застосування штрихового коду 128




ОСНОВИ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ

Лекція 9

Кодування поштових відправлень за допомогою штрихкодів

План лекції

1 Штрихової код 128

2 Ідентифікація поштових відправлень із застосування штрихового коду 128

3 Кодування внутрішніх поштових відправлень

4 Кодування міжнародних поштових відправлень

Штрихової код 128

 

Код 128 було введено в 1981 році в результаті виниклої потребі у компактному алфавітно – цифровому коді для кодування у комплексних системах ідентифікації продукту.

Найменування коду пов’язане з можливістю кодування 128 знаків ASCII без використання додаткової символіки. Даний код відноситься до розряду кодів, що двонаправлені, безперервні, алфавітно – цифрові, самопереверяються, контролюються, змінної довжини.

Особливістю, що відзначає цей код, є можливість кодування 100 пар цифр (від 00 до 99), що дозволяє у двічі збільшити щільність запису при нанесенні цифрових даних.

Кожен знак коду складається з трьох штрихів і трьох пробілів, при цьому довжина знаку складає 11 модулів, а розміри штриха (пробілу) можуть бути відповідно 1,2,3 або 4 модулі. Самоперевірка коду на рівні знаку визначається сумою розмірів штрихів (завжди непарна кількість модулів).

Загальний вид штрихового коду 128 наведено на рис1.

 

Рис. 1 Символіка коду 128

 

В коді «128» передбачається кодування 107 різних знаків (21 знак у резерві), включає три стартових знака і один знак Стоп довжиною в 13 модулів. Приклад побудови знака Стоп наведено на рис. 2.

 

Номер модуля Знак штрихового коду Двійкове значення

 

 

Рис.2 Приклад побудови знаку Стоп.

При цьому кожен з 103 інформаційних знаків графічної записи може мати від одного до трьох значень, які визначаються вибором відповідної підмножини А,В або С.

Вибір відповідного знаку Старт означає звернення при кодуванні до відповідної підмножини:

- використанні Старт-А – алфавітно – цифрові знаки верхнього регістру і контрольні знаки ASCII;

- використання Старт-В - алфавітно – цифрові знаки верхнього і нижнього регістрів;

- використання Старт-С - парні цифрові знаки двійної щільності від 00 до 99.

Побудова знаку Старт – А наведена на рис.3.

 

 
 


 

 

Рис.2.9 Знак Старт – А коду 128

 
 
Умовні позначення: 1 – передня і задня зони стабілізації, 2 – знак Старт В, Start В, 3 – інформаційні знаки, 4 – контрольний знак, 5 – знак Стоп

 

 


Рис. 3 Зображення символу штрихового коду 128

 

 

Код 128 дозволяє використовувати кодуючи функціональні символи для того, щоб стискувати або розширяти повідомлення, здвигати набори знаків і задавати свої функціональні характеристики.

В загальному випадку зображення символу штрихового коду 128 будується з передньої зони стабілізації, відповідного знаку Старт, інформаційних знаків, контрольного знаку, знака Стоп і задній зони стабілізації (див. рис.3).

Як видно з рис. перехід з алфавітно – цифрового повідомлення з підмножини В у підмножину С здійснюється за допомогою друку знаку переходу. При цьому зображення алфавітно – цифрового повідомлення значно скорочується.

Приклад символів штрихового коду, коли він складається тільки з одних цифр, наведено на рис. 4.

Якщо кількість цифр у символі непарне, то остання цифра вводиться в алфавітно – цифрової підмножині В і перед нею ставиться знак переходу CodeB.

Символ штрихового коду складається наступним чином. Першим знаком у послідовності ставиться один із стартових знаків "Start (A)", "Start (В)" або "Start (С)" – їх номери у табл.. 2.1 відповідно 103, 104, 105. Останнім знаком у стрічці ставиться знак <Stop> (106). Для переходу з однієї підмножини в інше призначені знаки – перемикачі 98, 99, 100, 101.

Знак 98 <SHIFT> застосовується тільки у тому випадку, коли попередні знаки послідовності належали підмножині А або В і необхідно тільки один наступний знак перевести в іншу підмножину В або А.

Знаки <codeA>, <codeB> и <codeC> переводять остаточно наступні знаки у відповідну підмножину до появи чергового знаку – перемикачу.

 

 

 
 

А) парне число цифр

 

 

 

 

Б) непарне число цифр

 

Рис.4 Види символів штрихового коду, що складаються тільки з цифр

 

 

Знаки "Start (С)" и <codeC> застосовуються у випадку, коли слідуючому за ним розташовано не менш чотирьох цифр. Якщо цифр у підмножині менш чотирьох, то всі вони вводяться у підмножині В або А з застосуванням або стартових знаків "Start (A)", "Start (В)" або знаків – перемикачів <codeA>, <codeB>.

Перед останнім знаком <Stop> в символі штрихового коду розташовується контрольний знак. Он розраховується по всім попереднім знакам, що входять у даний символ. Сам контрольний знак і знак <Stop> до розрахунку не включаються.

 

Ідентифікація поштових відправлень із застосування штрихового коду 128

 

Застосування штрихового коду 128 у поштовому зв’язку визначено стандартами Всесвітнього поштового союзу ВПС S10 – 4 «13-значний ідентифікатор для поштових відправлень» і S10 – 5 «Ідентифікація поштових відправлень».Ці стандарти застосовуються до таких поштових відправлень:

- прискорена пошта;

- посилки;

- рекомендовані відправлення;

- страхові відправлення;

- кур’єрська пошта;

- реєстровані відправлення з доставкою.

Стандарти визначають механізм ідентифікації поштових відправлень, основна мета якої – здатність простежування за відправленням під час його просування в поштової мережі.

Ідентифікатори поштових відправлень можуть бути використані виключно:

- в автоматизованих поштових системах;

- при обміні повідомленнями EDI;

- в експлуатаційної обробці поштових відправлень.

Структура штрих кодового ідентифікатору, що застосована в поштовому зв’язку України, повністю відповідає вимогам ВПС.

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...