Поняття, ознаки, види аграрних правовідносин.

Тема:2 Аграрні правовідносини: поняття, склад, класифікація.

План:

1. Поняття, ознаки, види аграрних правовідносин.

2. Склад (структура) аграрних правовідносин. Підстави їх виникнення, зміни та припинення

3. Поняття та класифікація суб’єктів аграрних правовідносин.

4. Характеристика суб’єктів аграрних правовідносин

Поняття, ознаки, види аграрних правовідносин.

Визначення поняття «аграрні правовідносини» в сучасних наукових дослідженнях конструюється за допомогою переліку складників аграрних правовідносин, їх особливостей та специфічних рис.

Ознаками аграрних правовідносин є такі:

а) це певний вид суспільних відносин, урегульований нормами права (як аграрного, так і суміжних з ним галузей);

б) ці відносини становлять комплекс (єдиний, органічний);

в) вони складаються із земельних, майнових, трудових, організаційно-управлінських (управлінських) та інших відносин;

г) виникають у сфері сільськогосподарської і пов’язаної з нею діяльності;

ґ) вони мають специфічний суб’єктний склад, що включає приватних осіб, юридичних осіб публічного права та суб’єктів владних повноважень.

Елементами виступають:

а) суб’єкти (сільськогосподарські підприємства і фізичні особи, які є сільськогосподарськими товаровиробниками — суб’єкти аграрного господарювання, члени та наймані працівники сільськогосподарських підприємств, суб’єкти господарювання — несільськогосподарські підприємства, органи державної влади та органи місцевого самоврядування);

б) об’єкти (майно, землі, праця, сільськогосподарські тварини тощо);

в) зміст (юридичні права і суб’єктивні обов’язки);

г) юридичні факти (членство в сільськогосподарському підприємстві, укладення трудового, господарського договору тощо).

Звідси можна підсумувати, що аграрні правовідносини — це врегу льований нормами права (аграрного та інших галузей) комплекс суспільних відносин, що виникають між сільськогосподарськими товаровиробниками (суб’єктами аграрного господарювання), з одного боку, та іншими видами господарюючих суб’єктів, членами сільськогосподарських підприємств і їх найманими працівниками, органами державної влади та органами місцевого самоврядування — з другого з приводу конкретних об’єктів (майна, земель, праці тощо) на підставі певних юридичних фактів і надають їх учасникам взаємозумовлені права і обов’язки у сфері сільськогосподарської та пов’язаної з нею діяльності.

Аграрні правовідносини поділяють на різі види, але основними видами які мають універсальну і специфічну природу є внутрішні (внутрішньогосподарські) і зовнішні (зовнішньогосподарські).

Внутрішні аграрні правовідносини можна визначити як урегульований нормами аграрного права комплекс суспільних відносин, що виникають між сільськогосподарськими підприємствами та їх членами, сільськогосподарськими підприємствами та їх найманими працівниками, сільськогосподарськими підприємствами та їх структурними підрозділами й органами управління з приводу земель, майна, праці та інших об’єктів на підставі членства (участі) в сільськогосподарському підприємстві, трудового договору (контракту) із сільськогосподарським підприємством і надають їх учасникам взаємозумовлені суб’єктивні права та юридичні обов’язки.

Зовнішні аграрні правовідносини — це врегульований нормами права (аграрного та інших галузей) комплекс суспільних відносин, які виникають між сільськогосподарськими товаровиробниками (суб’єктами аграрного господарювання), з одного боку, та іншими видами господарюючих суб’єктів, фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування — з другого з приводу конкретних об’єктів (майна, земель, праці тощо) на підставі договору, через заподіяння шкоди, внаслідок видання уповноваженим органом нормативно-правового акта тощо та надають їх учасникам взаємозумовлені права і обов’язки у сфері сільськогосподарської та пов’язаної з нею діяльності.