Підстави їх виникнення, зміни та припинення

До складу (структури) аграрних правовідносин входять передусім їх суб’єкти (юридичні (сільськогосподарські підприємства)і фізичні особи), зміст, юридичні факти, права та обов’язки.

Серед сільськогосподарських підприємств виділяють фермерські господарства, товариства з обмеженою відповідальністю, інші господарські товариства, приватні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи та ін.

Важливим видом суб’єктів внутрішніх аграрних правовідносин є особи фізичні. Такі особи поділяються на членів сільськогосподарських підприємств та їх найманих працівників.

Об’єктами аграрних правовідносин виступають земельні ділянки сільськогосподарського призначення, під якими слід розуміти частини земної поверхні зі встановленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо них правами, придатні для виробництва сільськогосподарської продукції, виконання іншої сільськогосподарської діяльності.(+ст. 90 і 95 ЗК)

Важливими об’єктами аграрних правовідносин є речі і майно. Стаття 179 ЦК України називає річчю предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права і обов’язки, а майном як особливим об’єктом вважаються: окрема річ, їх сукупність, а також майнові права й обов’язки (ст. 190 ЦК України).

Майнові об’єкти аграрних правовідносин:

а) будівлі, споруди (приміщення для управлінського апарату, будівлі для утримання робочої та продуктивної худоби, ферми, виробничі комплекси, споруди для перероблення сільськогосподарської продукції і торгівлі, кормоцехи, зрошувальні системи, майно підсобних підприємств та промислів);

б) облаштування;

в) матеріальні цінності, цінні папери, грошові кошти, майнові (у тому числі грошові) внески членів сільськогосподарських підприємств;

г) посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, виготовлену сільськогосподарську продукцію;

ґ) доходи, одержані від її реалізації та іншої ді­яльності, інше майно;

д) право користування землею, водою, іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність) тощо.

Специфічними об’єктами виступають сільськогосподарські тварини, птиця, бджоли та ін.

Також у системі об’єктів аграрних правовідносин можна назвати земельні та майнові частки (паї), які є об’єктами внутрішніх правовідносин.

До об’єктів аграрних правовідносин (але виключно внутрішніх) належить і праця фізичних осіб — членів і найманих працівників сільськогосподарських підприємств, її здійснення,безпосередній її процес. Самостійним об’єктом також виступають управління, управлінська діяльність

Важливим елементом аграрних правовідносин є їх зміст. Під змістом правовідносин розуміють суб’єктивні права та юридичні обов'язки.

Аграрні правовідносини без наявності певних обставин виникнути, існувати, розвиватися та припинятися не можуть. Нагадаємо, що підставами для цього виступають юридичні факти як життєві обставини, з котрими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правових наслідків (правовідносин). Однак підставою виникнення (зміни, припинення) аграрних правовідносин виступає переважно група юридичних фактів, тобто фактичний (чи юридичний) склад, що є системою останніх.

Підставами виникнення внутрішніх аграрних правовідносин є членство (участь) у сільськогосподарському підприємстві, трудовий договір (контракт) із сільськогосподарським підприємством.

Зовнішні аграрні правовідносини виникають унаслідок укладення аграрно-правових договорів, правочинів, набуттям господарюючими суб’єктами майна у власність, заподіянням шкоди та на підставі інших юридичних фактів.

До підстав припинення зовнішніх аграрних правовідносин, то такими виступають, наприклад, припинення дії договору (правочину), укладеного між їх суб’єктами, припинення зобов'язання з відшкодування шкоди, притінення дії нормативно-правового акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, виконання податкового зобов'язання тощо.