Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

В сучасних умовах, стандартизований золотий зливок вищої проби з титром 955/1000 випускають трьох видів.

4. Великі - мають приблизну вагу (наприклад, 400 унцеві London Good Delivery і 100 унцеві COMEX Division Good Delivery).

5. Фракціоновані лінготи відносять до малих зливків з точною вагою (5, 10, 20, 25, 50, 100, 200, 500 і 1000 г). Їх випускають для зручнішого користування.

3. Довгі плоскі зливки. їх використовують монетні двори для карбування монет, медалей та медальйонів.

Серед великих зливків (близько 12,5 кг) найбільш відомим стандартом став London Good Delivery (LGD). Його використовують 16 країн на різних континентах. Всі 58 активних LGD виробників зливків зареєстровано в «The Good Delivery List of Acceptable Refiners: Gold», який виданий London Bullion Market Association (LBMA). Вміст зливка може мінятися від 350 до 430 тройських унцій. Його вага, зазвичай, не маркується на зливку. Мінімальне очищення складає 99,5%.

100 - унцевий COMEX Good Delivery є стандартним зливком, який використовується при операціях на секції COMEX Нью-йоркській Фондовій Біржі (NYMEX). Зазвичай, його вага буває від 95 до 105 унцій. Мінімальне очищення золота складає 99,5% Фракціоновані лінготи чи малі зливки, стандартизовані за певною вагою. Найбільш великими є 3000 грамові зливки золота стандарту Good Delivery з мінімальним очищенням 99,95%. Їх обіг здійснюється при операціях на Shanghai Gold Exchange.

Випуск кілограмових зливків (1000 г) є найбільш поширеним в світі. Вони, як правило, мають плоску форму у вигляді «цеглинки». Зливки знаходяться у обігу, винятково, в Європі. При цьому їх акредитація, маркування, очищення здійснюється в 16 країнах і складає 99,5%, 99,9% або 99,99%.

Таблиця 2

Категорії зливків із золота___________

Стандартні зливки	Зливки, які випускають в обіг
Зливки Tezabi	Зливки, що згорнуті в спіраль
Стільникові зливки	Листові золоті зливки
Немарковані очищені зливки	Зливки у формі пластини
Додаткові категорії зливків	Додаткові категорії зливків
Самородки dore	Зливки, що відображують витвори мистецтва
Самородки Garimpo dore	Зливки у формі талісмана
Зливки, що виплавлені з лому	Зливки у формі золотих карт
Зливки, зроблені по зразках	Зливки у формі райдуги
	Зливки у формі філе

Джерело: Proprietary Lists: Grendon international Research

Крім 1000 грамових зливків в обігу на світовому ринку дорогоцінних металів знаходяться невеликі зливки в 500 і менше грамів. Вони випускаються виробниками та емітентами, чиї зливки відповідають стандарту «Good Delivery». Всі вони об'єднані у п'ять асоціацій, які розташовані в Лондоні, Нью-Йорку, Токіо, Дубаї та Стамбулі. При цьому існує низка особливостей випуску золотих зливків, які можна звести до наступних:

а) найбільші зливки, що широко випускаються, мають вагу 500 г і 100 г;

б) Японія є єдиною країною, де випускаються 300-грамові й 200-грамові зливки;

в) єдиним виробником, який випускає 25-грамові й 10-грамові зливки, є Umicore (Бразилія);

г) лише Швейцарія для міжнародного ринку карбує зливки в одну унцію прямокутної, круглої та овальної форм;

д) у 1978 р. Degussa (Німеччина) стала випускати 5-грамовий восьмикутний зливок у вигляді кулона;

е) з 1984 р. PAMP (Швейцарія) розширив концепцію карбування підвісних зливків різноманітних форм.

Аналогічно центру в Лондоні, на Сході існує «The Chinese Gold & Silver Exchange Society», що розташовано у Гонконгу. У лістінгу асоціації нараховується 8 афінаторів, які уповноважені випускати, проводити розрахунки і обмінювати 5-ти тей- лові зливки стандарту "Hong Kong Good Delivery". Чистота зливка складає 99 %. На 5 тейлові зливки з двох сторін ставлять 11 клейм. Розміри зливка складають довжина: 78 мм; ширина 20 мм; глибина 5 мм (для довідки: 1 тейл = 1,20337 унцій чи 37,429 г; 5 тейлів = 6,01685 унцій чи 187,145 г).

Асоціація бере на себе відповідальність за застосування офіційних клейм, підтверджуючи, тим самим, якість виготовлених 5-и тейлових зливків. Після апробації зливка ставиться «пусте тавро» (тобто зливок без маркування). Потім його відсилають акредитованими виробникам і асоціацією чиниться запис. Подібна практика проводилася з 1958 р., хоча протягом короткого періоду між квітнем 2002 р. й 30 червня 2006 р. акредитовані афінатори були уповноважені ставити свої клейма й тавра асоціації на власних заводах. За минулих 40 років, клейма асоціації ставили трьома різними способами протягом наступних періодів: з 1967 по 2002 р., з 2002 по 2006 р. і з 2006 по теперішній час.

На Індійському субконтиненті й Близькому Сході виготовляють зливки, які називають «толом». Хоча грам - є офіційною одиницею ваги в Індії, толові зливки продовжують використовувати для обігу в країні. З хінді «тула» слово отримане з санскриту. Воно визначає баланс, масштаб або вага. В сучасному зливку із золота 1 тол = 0,375 унцій чи 11,6638 г.

Толові зливки виготовляються й випускаються афінаторами, що акредитовані в одному або у декількох асоціаціях. Всього випускається 24 його види від 10 виробників і емітентів. Традиційно, зливки в один тол мають тисячну чистоту золота у 999, але також виготовляються зливки з чистотою 999,9. При цьому послідовний номер, зазвичай, не штампується на зливку.

Протягом більш ніж 50 років, маленький 10 толовий зливок (3.75 унцій) був найбільш популярний в Індії. Протягом 1990 - 2002 рр. більше ніж 40 мільйонів 10 толових зливків було імпортовано до Індії. Проте, в 2003 р. в країні стали віддавати перевагу 100 - грамовим і 1000 - грамовим золотим зливкам. Крім них, також виготовляють 5-и толові зливки, а 1, 2, 3, 4 і 5-и толові зливки, що карбують у вигляді кола, зазвичай, в Індії і Близькому Сході називають «монетами».

Крім придбання зливків для подарункових і інвестиційних цілей, в економічно розвинутих країнах використовують золотий чек. Власнику чекової книжки, яку можна отримати при відкритті банківського рахунку, дозволяється здійснювати розрахунки або переслати грошові кошти в золоті. Золотий чек є іменним документом. При цьому він забезпечений золотом і гарантує дохід в золоті (зазвичай до 20% річних). Він приймається до сплати й обміну на золото, що депонується в банку. Поряд з зручностями застосування золотого чеку існує недолік: їм неможливо розплатитися в магазині.

Умови відкриття золотого чека визначається інструкціями певного банку. У таблицях 3, 4, вибірково, представлена низка банків, які використовують в розрахунках золоті чеки. За послуги, в середньому, вони беруть 7%, але не менше 7 дол. При цьому також можливий переказ грошових коштів на картку для постійних клієнтів.

Золотий чек надає можливість одержувати грошові кошти готівкою. У цьому випадку, банк запропонує подзвонити через деякий час і дізнатися, чи не надійшли гроші. Природно, банк візьме за таку операцію певний відсоток, який багато в чому залежить від рівня самого банку та внутрішньої інструкції.

Золотий чек висилають, зазвичай, в перший тиждень місяця. Наприклад, до Москви він із США доходить за три, до Києва та країн Балтії - всього за два тижні.

Крім золотого чеку банк надає змогу відкрити металеві рахунки. їх відкривають в золоті, сріблі, платині й паладії. Особливість металевого рахунку полягає у тому, що остача враховується в грамах дорогоцінного металу. При цьому мінімальний залишок не встановлюється.

Відсотковий дохід за внесок у золоті складає від 1% до 5% річних. Так, наприклад в Україні максимальну відсоткову ставку пропонують банк «Надра» і Одеський Імекс-банк. Частина банків виплачують 5% річних з будь-якої кількості золота, а інші - нараховують такий дохід лише тим, хто розмістить на депозиті більше кілограма золота (зливок у 1000 г). В середньому, ринкова ставка за «золотим» депозитом складає 2,5%. При чому основний дохід, як правило, формується не за відсотком, що має одержати клієнт, а внаслідок зростання вартості дорогоцінного металу. За останні роки, через щорічний приріст вартості золота на 14 - 22 % плюс декілька відсотків твердого доходу за вкладом, депозити в банківському золоті склали конкуренцію традиційним валютним і грошовим (в національній валюті) заощадженням через прибутковість металевих рахунків.

Разом з тим, у більшості банків відсоткова ставка може бути диференційована. Вона залежить, як правило, від суми внеску та терміну, на який діє угода за металевим рахунком. Чим вище внесок і довше термін дії угоди тим більше буде дохід.

Відсотки за депозитним вкладом в банківських металах виплачуються наприкінці терміну, який зазначений в угоді (від 1 до 1,5 років ). Виплати за золотим депозитом виплачуються двома способами: а) в золоті; б) в національній валюті. Все залежить від умов банка. Як правило, більшість фінансово-кредитних установ видають основний вклад золотом, а відсотки перераховують в національній валюті за курсом Центрального банку на момент закінчення терміну дії угоди.

Відкрити металеві рахунки можна трьома способами при пред'явленні паспорта та ідентифікаційного коду шляхом.

1. Внесення на рахунок мірних зливків з дорогоцінних металів у відмінному стані. Якщо вкладник принесе золоті зливки, що придбані в іншому банку чи яким-небудь іншим законним шляхом, то процедура буде суттєво складнішою.

Таблиця 4

Вибірковий перелік банків, що проводять операції з золотим чеком в Україні, Білорусії та Балтії

УКРАЇНА
Банк Аваль	1 % від суми при зарахуванні на рахунок, 2% від суми (мінімум - 5 дол.) при видачі готівкою	50 днів
Банк «Надра», Макіє- евська філія	2 % (мінімум від 5 дол.до 300 дол.й мінімум 50 дол. - по- над.300 дол.)	-
ОщадБанк	2 % від суми	2 - 4 тижні
Приватбанк	3 % від суми	1,5 місяця
БІЛОРУСЬ
Пріор Банк (Мінськ)	4% від суми (мінімум - 10 дол.) + 5% податок	1,5 - 2 місяця
ЛИТВА
Баиііи Bankas	1,5 % від суми (мінімум - 20 И; максимум - 300 И)	-
Bankas Бпо^	1,5% від суми (мінімум 7,50 дол.; максимум 65 дол.)	2 - 3 тижні
Vilniaus Bankas	1% від суми, максимум - 300 Ц;	2 - 3 тижні
Lietuvos 2ет^ іг Шо Bankas	1% від суми, але не більше як 240 Ш	-

Джерело: Проводник по денежным местам. Золотой Бычок. О Чеках // http://goldenbull.narod.ru/checks.htm

Передусім, «наявне» золото повинне супроводжуватись документами, тобто чеком про придбання зливків. Але навіть наявність чека не є для фінансово-кредитної установи гарантією достовірності золота. Швидше за все, вкладникові доведеться додатково заплатити ще за послуги банківського оцінювача. Якщо зливки були визнані кондиційними, то банк відправить їх до свого сховища, а на рахунок зарахує «віртуальне» золото. Сам внесок враховується в грамах, і відсотки, відповідно, нараховуються теж в грамах.

2. Придбання в банку металу за готівку Якщо вкладник прийшов з готівкою, то їх обміняють на золото за курсом покупки банку та зарахують на його рахунок. Мінімальний розмір вкладу складає 100 г золота, а в інших банках цей поріг може бути вищим. Наприклад, Укрексімбанк приймає не менше 150 г золота, Укрсоцбанк -- 200 г, а Брокбізнесбанк - 500 г.

3. Придбати золото, розрахувавшись кредитною карткою.

При відкритті рахунку з клієнтом укладається угода терміном на один рік з можливістю автоматичного продовження на кожен наступний термін. Рахунки в дорогоцінних металах можна відкривати як поточні, так і як депозитні. Відповідно, їм властиві всі характеристики і можливості подібних рахунків у іноземній та національній валютах. Поточним рахунком власник може оперативно управляти, тобто поповнювати рахунок, знімати частину чи весь дорогоцінний метал, переказувати його на інший рахунок. Депозитний рахунок, навпаки, відкривається на певний термін і не передбачає можливість знімати золото без штрафних санкцій. Недоліком поточного металевого рахунку є те, що його ставка значно нижча, ніж за депозитним. На залишок поточного рахунку нараховується, як правило, від 0,5% до 1,5%.

Перевагою поточного рахунку перед депозитним внеском є те, що, поклавши метал на поточний рахунок, клієнт має вільний доступ до нього у будь-який час, тобто немає жодних обмежень за терміном і обсягом зняття. Крім цього, поклавши дорогоцінний метал на поточний рахунок, клієнт може проводити з ним спекулятивні операції: купити за однією ціною, а при зростанні ціни на золото - продати за вигідною для себе ціною.

Висновки. Придбання золотих зливків і використання металевих рахунків та золотих чеків широко поширене в світі. Так, золоті лінготи випускаються в якості коштовних подарунків та для заощадження коштів на майбутнє. В деяких країнах, виключно в Індії та на Середньому Сході, зливки, що карбують, мають овальну форму. Через те їх називають «монетами». Інші види зливків, що знаходяться у обігу, мають прямокутну чи трапецаїдальну форми. Великі, 400 унцеві зливки заливають у форми та виплавляють у вигляді трапеції. Всі інші види, що мають меншу вагу, карбують на монетних дворах.

Використання металевих рахунків і злотих сертифікатів є прерогативою комерційних банків. На металевих рахунках можна накопичувати золото з метою інвестицій на майбутнє, через зростання його ціни. При чому відсотки за вкладом виплачуються наприкінці терміну дії угоди.

Золотий чек надає можливість використовувати золото в якості платіжного інструменту та переказувати золото в безготівковій формі. Тому сприяє мережа банків, що надають можливість його використовувати як платіжній засіб.

РОЛЬ ЗОЛОТА У ФУНКЦІОНУВАННІ СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО РИНКУ

дна з найважливіших рис банківських металів проявляється в їх двоїстості. Наприклад, подвійна (сировинна і валютна) сутність основного представника цієї групи металів — золота — завжди відігравала суттєву роль у його ціноутворенні як на світових, так і на вітчизняному ринках. Восени 2009 року на світовому ринку золота було вперше зафіксовано перевищення спекулятивно-інвестиційного попиту над промислово-сировинним^{^[3]}. Це трапилося внаслідок зростання обсягів купівлі золота інвесторами, які намагалися зберегти свої активи у так званих зонах "тихої гавані". Рекордні обсяги купівлі золота хедж-фондами (ETF — exchange trading funds) зовсім не випадково збіглися з досягненням чергових мінімальних рівнів курсу американської валюти стосовно інших світових валют. Це свідчить про те, що на сьогодні в умовах поступового виходу світової економіки з кризи відсутня впевненість гравців на фінансових ринках щодо стабільності валюти тієї чи іншої країни. Бюджетні проблеми країн півдня Єв- розони завдали потужного удару по курсу євро щодо долара, тому й надії на стабільність і міцність єдиної європейської валюти також зникли.

Очевидно, що в умовах невпевненості інвесторів усього світу щодо завершення світової рецесії і неможливості уникнення повторних обвалів на ринках жодна країна не може гарантовано утримувати курс власної валюти, створюючи безпечні умови для величезної маси вільних коштів, що зосередилися в руках інвесторів. Непевність і непередбачуваність подій у світі в цілому змушує інвесторів доволі часто конвертувати свої кошти саме у золото, що, в свою чергу, призводить до різких коливань його курсу і волатильності ринку в короткостроковій перспективі. Ці процеси у дещо спрощеному вигляді повторюються й на вітчизняному ринку, адже в Україні вже є досвід різкої девальвації вітчизняної валюти у 2008 році й стрімкого зростання попиту на банківські метали. Все це свідчить про наявність потужного потенціалу й зростання провідної ролі золота в майбутньому як надійного інструменту хеджування ризиків і збереження заощаджень.

Слід також звернути увагу на стратегію багатьох центральних банків щодо визначення частки монетарного золота у структурі своїх міжнародних резервів (див. таблицю).

Аналіз структури національних золотовалютних резервів різних країн свідчить про значну відмінність у активах. Так, у розвинутих країнах Європейського союзу і США на монетарне золото припадає близько 60% від усього обсягу резервів. Така ситуація склалася історично, і за останні роки ця частка лише несуттєво зменшилася (див. графік З іншого боку, з вересня 1999 року центральні банки низки європейських країн поступово продавали золото зі своїх резервів на відкритому ринку — чітко в межах квот, визначених так зва- ною Центральною банківською угодою щодо золота (Central Bank Gold Agreement — CBGA). Це було викликано, за даними World Gold Council, необхідністю використання тимчасово вільних ресурсів у власних цілях, а для МВФ такі дії також пояснювалися необхідністю використання цих коштів для виконання своїх функцій.

Водночас, для Бразилії, Росії, Індії, Китаю (країни БРІК) характерна ситуація щодо збільшення частки монетарного золота в структурі резервів. На сьогодні вона не перевищує 7% (у Бразилії — 0.5%), що також пояснюється як історичними факторами, так і стрімким зростанням обсягу резервів унаслідок значного зростання ВВП.

Одномоментний вихід на ринок хоча б одного з центральних банків цих країн з метою купівлі значних обсягів золота однозначно призвів би до стрибка цін на всю групу дорогоцінних металів. Тому збільшення обсягів монетарного золота в країнах БРІК відбувається поступово — без значного впливу на ринкову кон'юнктуру, але меншими темпами, ніж зростання національних золотовалютних резервів у цілому.

З другого боку, значні коливання курсів валют (насамперед долара США і євро) потужно впливають саме на слабкі економіки країн, які, однак, розвиваються високими темпами. Вразливість національних економік і національних резервів уже не раз була виявлена внаслідок падіння курсу долара США до рівня 1.60 за євро, що змусило багато центральних банків світу зменшити частку резервів у доларах США. А сьогодні така ж ситуація склалася і з європейською валютою, враженою кризовими явищами економіки Греції та інших країн. Як наслідок — курс золота на світових ринках втратив кореляцію з обома валютами і зазнає потужного тиску інвестиційного попиту.

Не вдаючись до складних розрахунків ризиковості й прибутковості вкладень коштів у банківські метали, зокрема, золото, варто зазначити, що зміна пріоритетів у глобальному масштабі, пов'язана з втратою американським доларом своїх лідерських позицій та посиленням впливу регіональних валют країн БРІК, змушує переглянути традиційний підхід до структури національних золотовалютних резервів. Золото залишається єдиним інструментом резервів, вплив на курс якого може бути лише тимчасовим і незначним, оскільки обсяги цього металу обмежені, а видобуток невпинно скорочується. З огляду на ці міркування НБУ варто розглянути можливість збільшення частки золота у національних золотовалютних резервах.

Вихід України на світовий ринок банківських металів сприяв розвитку відповідного внутрішнього ринку, що було своєчасним і цілком відповідало потребам держави, суб'єктів господарювання й приватних інвесторів. Набула також розвитку банківська інфраструктура операцій із цим видом активів, що стало результатом упровадження сучасної законодавчої бази щодо операцій із банківськими й дорогоцінними металами в Україні

2. Субєкти ринку банківських металів

Ринок банківських металів в Україні є органічною складовою фінансового ринку. Його визначають як сферу обміну або місце зустрічі покупців i продавців товарів i послуг, або сукупність угод купівлі i продажу товарів тощо. Ринок банківських металів представляє собою асоціа цію, пул, консорціум чи іншу форму об'єднання комерційних банків та інших покупців та продавців, а також учасників, які виконують роль посередників між покупцями та продавцями банківських металів.

Розглянемо детальніше структуру та суб'єктів ринку банківських металів в Україні.

До основних учасників ринку банківських металів належать:

6. Золотовидобувні компанії. Вони постачають на ринок основну частину золота та інших металів, тому є провідними учасниками ринку реальних дорогоцінних металів. За масштабом своєї діяльності їх можна розділити на дві категорії:

4. невеликі компанії, які не мають можливості вести переговори безпосередньо з брокерськими конторами;

5. великі корпорації, які ведуть переговори у всіх сферах ринку дорогоцінних металів. Ці компанії проводять свої операції в масштабах достатньо значних для миттєвої зміни ціни, внаслідок чого їх діяльність знаходиться під пильною увагою інших учасників ринку.

5. Професійні брокери і дилери. Вони купують золото та інші дорогоцінні метали з метою перепродажу їх іншим банкам. Іноді банки закуповують метал для поповнення своїх резервів. Англійський банк ("Bank of England") з перших днів свого існування (1694р.) є центром торгівлі благородними металами і сьогодні залишається основною установою, яка контролює Лондонський гуртовий ринок зливків золота. Після каліфорнійської та австралійської "золотих лихоманок" в 50-х роках XIX ст. Ринок дорогоцінних металів розширився і з'явились брокерські контори, які спеціалізувались на операціях із золотом в зливках. Одним із перших, які виникли в цей період були:

"MoccataAGoldsmkh" (пізніше поглинута банком "Standart Chartered Bank");

"Samuel Montaque" (поглинута банком 'Mdland Bank PLC");

"Sharps ріхієу" (поглинута банком "Deutsche Bank").

Ці компанії під різними назвами функціонують і в даний час [3, с.164].

В минулому їх діяльність передбачала імпорт золота, яке вони купували у зарубіжних видобувних компаніях, і продаж зливків Англійському банку. Ці фірми стали першими брокерами на ринку золота, виступаючи в якості посередників між продавцями і покупцями і заробляючи комісійні при укладенні угод.

Лондонська асоціація ринку золота (ЛАРЗ), яка представляє інтереси учасників на гуртовому ринку, поділяє їх на дві категорії: учасники, які формують ринок (маркет-мейкер - market-maker) і звичайні учасники.

Фірми-маркет-мейкери зобов'язані при зверненні своїх клієнтів та інших маркет-мейкерів котирувати ціну на метал впродовж усього свого робочого дня. При цьому маркет-мейкери котирують одночасно ціну купівлі і ціну продажу металу.

Брокери виступають посередниками і сприяють укладенню торгівельних угод, "з'єднуючи" між собою покупців і продавців дорогоцінного металу. Брокери діють за дорученням своїх клієнтів і за їх рахунок. Вони отримують винагороду у вигляді комісійних при укладенні угоди. В ролі брокерів можуть бути банки, фірми та окремі особи.

Брокери володіють сховищами, які дозволяють їм здійснювати посередницькі операції в порядку консигнаційної торгівлі дорогоцінними металами. При цій формі власник металу (консигнант) передає його брокеру (консигнатору) для продажу. Право власності на дорогоцінний метал зберігається за продавцем. Брокер іноді за рахунок покупця чи продавця доводить золото до необхідної покупцеві кондиції (форми).

Дилери - учасники ринку, які купують дорогоцінний метал від свого імені за свої кошти чи кошти, отримані у вигляді кредиту. На міжнародних ринках дія невелика група дилерів, на внутрішніх - їх склад значно ширший.

Дилерів міжнародного ринку дорогоцінних металів відносять до економічної еліти світу. У ролі дилерів виступають великі банки або компанії, пов'язані з банками. Щоб вести дилерські операції, потрібні великі суми грошей, які не можуть бути сконцентровані без постійного руху позичкового капіталу (банківського кредиту). Кількість дилерських фірм, які визначають політику міжнародного ринку, складає приблизно 20. частина найбільш авторитетних дилерів отримує право виступати в ролі маркет-мейкерів.

5. Центральні банки. Вони виступають як крупні інвестори, які володіють великим об'ємом металу, а також в їх функцію входить встановлення правил гри на золотому та фінансовому ринках. Також, вони є величезними продавцями і покупцями металу. Найбільшим впливом володіє центральний банк США - Федеральна резервна система ("US Federal Reserve System" - USFED). За ним прямує центральний банк Німеччини - Бундесбанк ("Deutsche Bundesbank") і Великобританії - Банк Англії ("Bank of England", який називають Old Lady).

Центральні банки інших країн також відіграють важливу роль на ринку дорогоцінних металів, оскільки значну частину національних резервів країни зберігають у золоті. В минулому, на долю центральних банків припадало приблизно половини закупівель цього металу, який поступав на ринок золота, однак з 1971р. після того, як припинилась можливість обміну доларів США на золото, банки стали "чистими" продавцями.

Центральні банки деяких золотовидобувних країн формують ринкові ціни на золото місцевого виробництва. Вони виступають в якості покупців видобутого золота. Найбільш впливовим вважається Південноафриканський резервний банк, оскільки ПАР все ще залишається на сьогодні найбільш золотовидо- бувною країною.

Центральні банки Бразилії, Колумбії, Еквадору, Венесуели, Філіппін та Зімбабве так ож активно діють у встановленні ринкових цін на вироблене в цих країнах золото.

Продаж металу центральними банками і державними органами в другій половині 90-х років XX ст. Склав: в 1995р. - 173т., в 1996р. - 275т., в 1997р. - 376т., в 1998р. - 370т., в 1999р. - 420т., в 2000р. - 457т. [3, с.166].

Значну кількість золота (від 1/3 до 2/3 початкового запасу) реалізували такі країни, як Австралія, Австрія, Аргентина, Бельгія, Канада, Нідерланди.

МВФ 30 вересня 1999 року прийняв рішення про продаж по ринковій вартості шляхом операцій "своп" з центральних банків країн-членів до 14 млн. троїцьких унцій (435т.) золота. Ціль цього продажу - отримання ресурсів для надання фінансової допомоги найбіднішим країнам.

5. Комерційні банки. Ці банки здійснюють операції з дорогоцінними металами і виступають на міжнародному ринку як продавці чи покупці, користуючись послугами брокерів і дилерів. В багатьох випадках вони виконують брокерські і дилерські операції, маючи відносини з виробниками і споживачами металу.

В даний час комерційні банки отримують письмові дозволи на право проведення операцій з дорогоцінними металами, участь в міжнародній торгівлі дорогоцінними металами. Комерційні банки зацікавлені у використанні дорогоцінного металу в якості дохідного активу, а Національні банки - в якості одного з джерел, яке б сприяло стійкості грошового обігу в країні.

На міжнародних ринках банки мають право здійснювати наступні операції з банківськими металами: відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах у банках-нерезидентах та проведення операцій з ними; купівля продаж банківських металів за іноземну валюту; розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах; отримання міжбанківських кредитів у банківських металах; надання та отримання банківських металів у заставу; відповідальне зберігання банківських металів у банках-нерезидентах.

5. Промислові підприємства. До них відноситься ювелірне виробництво, афінажні підприємства.

Значну частину клієнтів підприємств з очищення золота складають різноманітні галузі промисловості, які мають потребу в отриманні дорогоцінного металу з різноманітними конкретними характеристиками.

Для потреб електронної промисловості може використовуватись золото з чистотою 999.99, тоді як потреба ювелірів може обмежуватись золотом у вигляді піску для наступної його переробки. Не дивлячись на те, що промислові підприємства часто працюють через брокерські фірми, які мають дорогоцінні метали на консигнаційних складах, в деяких випадках саме брокерські контори здійснюють очищення дорогоцінного металу від імені і за дорученням своїх клієнтів.

Афінажні заводи -спеціалізовані установи, які переробляють продукцію золотовидобувників і вторинної сировини для отримання стандартних зливків (за замовленням банків) чи заготівок (за замовленням ювелірної і електронної промисловості). Афінажні заводи переробляють напівфабрикати, можуть надавати послуги по виготовленню зливків золота і срібла із монет.

Вони можуть розглядатись і як постачальники, які викуповують метал у добувачів і потім поставляють його на ринок, і як споживачі, коли купують метал у посередників, щоб переробляти його в іншу форму для подальшого постачання промисловим підприємствам.

5. Приватні інвестори. Окрім промислового використання металу існує також інвестиційний попит, наприклад, зі сторони приватних інвесторів. На них розраховані певні види зливків і монет. Інвестори, за виключенням фізичних осіб, можуть бути і постачальниками. Особливу роль в такому випадку відіграють різні фонди та міжнародні організації.

Інвестори представляють собою велику категорію учасників ринку дорогоцінних металів і можуть бути розділені на декілька груп. Форми інвестицій в дорогоцінні метали включають придбання золотих монет, зливків чи ювелірних виробів, дилерство на невизначених умовах на ринку продажу металу, а також придбання будь-яких організацій і фондів, які можуть мати дорогоцінний метал чи пов'язані з інвестиціями в дорогоцінний метал. Саме інвестори стали причиною різких змін ціни на золото після 1971 року.

5. Ломбарди. Дані установи здійснюють кредитування під заставу ювелірних виробів та інших побутових предметів із золота, а також з інших дорогоцінних металів і реалізацію цих виробів у випадку неповернення кредиту.

5. Сервісні організації (юридичні особи). Надають послуги по збереженню, транспортуванню, оцінюванню, сертифікації дорогоцінних металів. Вони можуть надавати такі послуги лише на основі відповідного дозволу.

Таким чином, ринок банківських металів є полісистемним утворенням, яке об'єднує різноманітних учасників із різних галузей економіки, які виконують роль посередників між покупцями та продавцями банківських металів. До основних можна зачислити комерційні банки та приватних інвесторів.

3. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЗОЛОТА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

З розвитком людського суспільства відбувається переоцінка соціально-економічної сутності золота, його функцій та ролі, як в національній економіці, так і в світовій в цілому. Золото було та залишається важливим економічним інструментом в руках пануючих у світі держав. У наш час, оцінюючи ситуацію, яка склалася на світових фінансових ринках, потрібно відмітити таку перспективу, як повернення світової економіки до золота. Саме тому золото являє собою особливий інтерес для досліджень в умовах глобалізації світової економіки.

Майже все видобуте людством золото матеріально існує в сучасному світі та є економічно активним. Тому ринок золота значно ширший і складніший, ніж просто продаж щорічно видобутого золота.

⇐ Предыдущая 123 4 Следующая ⇒