Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Типізація товарних бірж та організація біржової торгівлі

Розвиток біржової торгівлі впродовж тривалого часу призвів до появи великої різноманітності видів товарних бірж, які доцільно типізувати за такими ознаками, як регіон дії, характер асортименті тип біржових угод, ступінь відкритості та організаційно-правова форма діяльності.

За регіонами дії виокремлюють такі біржі:

а) національні, які обслуговують операції купівлі-продажу товарів у межах окремої країни та її регіонів;

б) міжрегіональні, діапазон дії яких охоплює територію двох чи більше територіальне пов'язаних країн (прикладом таких біді можуть бути Сінгапурська, Сіднейська, Паризька);

в) міжнародні, на яких біржові операції здійснюються представниками різних країн. Котировки цін на таких біржах являють собою світові ціни на товари, що реалізуються на них. Ознаками міжнародних товарних бірж є:

- обслуговування конкретних світових товарних ринків;

- участь у біржових операціях представників ділових кіл різних країн;

- забезпечення вільного переказу прибутків, що одержують від біржових операцій;

- проведення арбітражних операцій (спекулятивних угод з метою одержання прибутку на різниці цін, що котируються на біржах різних країн);

- відповідні валютні, торговельні і податкові режими країн розташування бірж.

Міжнародний характер бірж забезпечується саме валютним, ї торговельним та податковим режимами країн, де вони розташовані. Так, у США міжнародними є всі біржі Чикаго та Нью-Йорку, у Великобританії – біржі Лондона, в Японії – всі біржі, на яких укладаються угоди з товарами, що перебувають в обігу на світових ринках.

За характером асортименту товарів, що реалізуються на біржі, виділяють:

а) вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару (до них можна віднести Канзаську міську біржу, що торгує пшеницею, Лондонську міжнародну нафтову біржу, Гамбурзьку кавову біржу);

б) спеціалізовані, де предметом біржових операцій є зазвичай однотипні групи товарів (до таких бірж належать, наприклад, Нью-Йоркська біржа кави, цукру та какао. Лондонська біржа металів та інші);

в) універсальні, на яких операції купівлі-продажу здійснюються за великим асортиментом різноманітних товарів (прикладами таких бірж є Чиказька товарна біржа. Центральноамериканська товарна біржа (США), Лондонська ф'ючерсна й опціонна біржа, Токійська товарна біржа та інші, які торгують сільськогосподарськими товарами, нафтою і нафтопродуктами, дорогоцінними металами тощо).

За типом біржових угод виокремлюють такі види товарних бірж:

а) реального товару, де предметом купівлі-продажу е реальний товар, який вироблено або буде вироблено в майбутньому періоді;

б) ф'ючерсні, на яких торгівля здійснюється не реальними товарами, а контрактами на них;

в) опціонні, де предметом торгів є тільки права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому періоді;

г) комплексні, на яких здійснюються угоди на реальний товар, ф'ючерсні та опціонні контракти.

За ступенем відкритості біржі бувають:

а) відкриті (публічні), на яких, окрім її членів, у біржових операціях можуть брати участь також й відвідувачі торгів (разові й постійні);

б) закриті, на яких право брати участь у біржових торгах та укладати угоди мають тільки члени даної товарної біржі.

За організаційно-правовими формами діяльності розрізняють товарні біржі, створені у вигляді:

а) акціонерного товариства відкритого типу (такі біржі мають статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, які можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати і шляхом купівлі-продажу на фондовому ринку);

б) акціонерні товариства закритого типу (акції таких бірж розповсюджуються тільки між засновниками і не можуть бути об'єктом передплати і вільного продажу-купівлі на фондовій біржі);

в) товариства з колективною відповідальністю – біржі, статутний фонд яких утворюється об'єднанням капіталів засновників;

г) решта організаційно-правових форм, що визначаються відповідними законодавствами країн місця розташування бірж.

Наведена класифікація дозволяє цілеспрямовано формувати систему товарних бірж, проводити поглиблений аналіз їх діяльності з урахуванням характерних ознак та визначати тенденції їх розвитку.

Біржові угоди укладаються у приміщенні біржі в спеціально відведеному місці, яке традиційно називається операційним залом. Оскільки на сьогодні на більшості бірж торгівля ведеться одразу кількома товарами, для кожного товару виділяється окремий зал чи кімната, або в одному великому залі визначаються секції для проведення торгів різними товарами. Місце, де укладається угода, дістало назву біржового кільця, «ями» або «підлоги». З боків кільця або поруч з «ямою» розташовано приміщення для брокерів, де розміщуються різноманітні засоби зв'язку і комп'ютерні термінали. Велику частину операційного залу займає термінова торгівля, решта території надається під укладання угод «спот», тобто угод з реальним товаром з негайною поставкою. У тій частині залу, де ведеться торгівля реальним товаром, на столи виставляють його перевірені зразки. Ф'ючерсні угоди за кожним видом товару здійснюються «в окремому рингу», що за біржовою термінологією називається відділенням або опцією. Угоди вважаються законними, якщо вони укладаються тільки в межах цих територій.

Торгівлю на біржі здійснюють брокери і дилери. Вони укладають угоди або за свій рахунок або за рахунок клієнтів у певній послідовності:

1. Члени біржі отримують через своїх клієнтів торгові доручення на здійснення біржових угод із зазначенням умов щодо кількості, термінів поставки та ціни. Зазвичай у торгових дорученнях вказуються точні дані щодо кількості товару або контрактів на термін поставки, а ціна визначається брокером за результатами біржових торгів. Є кілька способів укладання торгових доручень, серед яких розрізняють:

- доручення на придбання або продаж «за ціною ринку», яке виконується за найкращою можливою ціною на момент надходження доручення на біржу;

- виконання торгових доручень при відкритті або закритті біржових торгів. По суті, це є доручення із зазначеними межами змін ціни, за якою вони можуть бути реалізовані;

- лімітовані доручення є дорученнями на придбання або продаж за ціною, що є не гіршою за встановлену в дорученні. Якщо доручення видано на купівлю, операційний брокер не має права платити за товар ціну, яка перевищує обумовлену. Якщо ж доручення видано на продаж, то брокер не повинен продавати товар за ціною, нижчою за обумовлену;

- доручення на переміщення – це доручення на переміщення контрактів з одного місця на інше за встановленою ринковою ціною або за новою ціною, яка для нового місця поставки є вищою або нижчою за ціну попереднього місця на обумовлену кількість пунктів;

- стоп-доручення, або доручення «стоп збитки», є дорученням купувати чи продавати товар за умов досягнення ринком визначеної ціни;

- доручення, які здійснюються до їх відміни, – це такі, що здійснюватимуться доти, доки їх не відмінять. Якщо клієнт бажає відмінити доручення, визначене як «Дійсне до відміни», він повинен дати спеціальне розпорядження.

2. Доручення реєструється в брокерській конторі та передається брокеру, який здійснює потрібну операцію у біржовому кільці у певній послідовності. Брокери збираються в торговому залі біржі за півгодини до початку торгів. Кожен з них має при собі інформаційний аркуш з переліком товарів, обсягом пропозиції та ціною, номером брокерської контори, умовами розрахунків і строком поставки.

3. Торг у кожній секції веде біржовий маклер. Спочатку він провадить торг на реальний товар, а потім обслуговує форвардні угоди. Маклер оголошує список товарів, що виставлені на торги. В момент оголошення найменування товару, в якому заінтересовані брокери, вони піднімають догори свої перепустки. При цьому маклер зачитує інформацію по цьому товару.

4. Після оголошення списку брокерам надається приблизно 10 хвилин на перерву, після якої обговорюються пропозиції брокерів-покупців. Коли запропонована ціна збігається з ціною, встановленою продавцем, сторони інформують про укладену угоду маклера, який її реєструє.

5. Після здійснення угоди брокери упродовж 30 хвилин повинні здати свої картки із записами про угоди на контроль до розрахункової палати, яка перевіряє їх на наявність помилок.

6. За кожний укладений на біржі контракт розрахункова палата стягує з продавця та покупця плату, яка є не досить високою на великих біржах.

7. Оплата послуг брокера здійснюється за угодою між клієнтом і брокерською конторою та залежить від кількості контрактів, а не від їх вартості.

⇐ Предыдущая 7 8 9 10 111213 14 15 16 Следующая ⇒