Індекси, які характеризують діяльність бірж
Індекс Доу-Джонса. На даний час суспільство прийшло до визнання того, що ринок цінних паперів фактично є барометром економіки країни, а індекс котировки цінних паперів – індекс Dow-Jones – барометр фондового ринку цілого світу. У вітчизняній та зарубіжній літературі останнім часом з’явилось багато різноманітних публікацій про механізм розрахунку і особливості різних біржових індексів. За своєю структурою індекс Доу-Джонса розпадається на промисловий (Dow-Jones Industrial Average), комунікабельний, транспортний. Таким чином, кожний з цих індексів формується на основі цін на акції компаній-лідерів відповідних галузей економіки на Нью-Йоркській фондовій біржі. Однак за допомогою миттєвого електронного зв’язку між більшістю великих фондових бірж світу індекси Доу-Джонса фактично відображають кон’юнктуру всього світового бізнесу. Індекс Доу-Джонса для акцій промислових компаній базується на вартості акцій 30 промислових корпорацій і розраховується за формулою: , де К – коригуючий коефіцієнт, який змінюється або в результаті дроблення акцій емітентами, або в зв’язку зі зміною списку фірм і компаній, акції яких беруть участь у розрахунку індекса. Цей коефіцієнт залишається незмінним до цього часу, поки акції не дробляться або поки ціни на них не зменшаться за рахунок дивідендів, або поки деякі акції не заміняться іншими. Індекс Доу-Джонса відображає характер кон’юнктури на фондовій біржі, тобто інформує про динаміку цін на акції. Він, однак, не повинен реагувати на події, безпосередньо не пов’язані з біржовою кон’юнктурою. Багато дослідників відмічає простоту побудову індекса, що одночасно викликає і нарікання. В основному вони зводяться до трьох пунктів: в ньому враховується надто мало акцій; він враховує не всі потрібні акції; в ньому у розрахунок береться тільки ціна. Протягом порівняно довгого часу індекс Доу-Джонса піддавався жорсткій критиці, особливо індекс, що характеризує акції промислових компаній на сьогоднішній день. Опоненти виражають йому недовір’я, оскільки вважають, що 30 акцій промислових компаній, вибраних в якості індикатора ринку цінних паперів, не можуть точно відобразити всіх змін, які відбуваються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Індекси і рейтинги "Стандард енд Пурз". Індекс "Standard&Poor's-500" це оцінений за ринковою вартістю індекс 500 акцій найбільших компаній. Він широко використовується інституціональними інвесторами. Компанія "Standard&Poor's" також розраховує оцінені за ринковою вартістю галузеві індекси акцій. Індекс "S&P-500" є типовим прикладом вільного (composite) індекса: із 500 включених в нього корпорацій 400 відносяться до промисловості, 20 – до транспортної сфери, 40 – до енергетики і 40 – до сфери фінансів. Розрахунок індекса проводиться за наступною формулою: , де Р і – ціна акції і -ї корпорації; Q i – кількість акцій; n – кількість корпорацій. Найбільше поширеними серед професіоналів фондового ринку є індекси групи "Стандард енд Пурз", які обчислюють по 100 і 500 акцій, а також більше 90 галузевих. Одним з найпоширеніших видів рейтингових оцінок цінних паперів є рейтинг облігацій, який визначає показники кредитоспроможності позичальника або ступінь кредитного або позичального ризиків за його облігаціями. Своєрідними рейтингами акцій є фондові індекси. "Standard&Poor's" є також одним із всесвітньо відомих і провідних рейтингових агенств, яке визначає рейтинги для більше 2500 страхових компаній у США і більше 800 компаній з інших країн. Індекс і рейтинги "Велью Лайн". Даний індекс представляє інформацію для інвесторів і публікується в щотижневику "Value Line Investment Survey" агентством Value Line Inc. (Нью-Йорк). Перевага його полягає в тому, що він дає композитний індекс "Велью Лайн" (Value Line Composite Average) як середнє геометричне добутку приросту курсів 1695 акцій. Згідно прийнятої методики, раз в тиждень кожній з акцій присвоюється один із п’яти можливих рейтингів агентства "Value Line". Система ранжирування складена таким чином, що певний ранг присвоюється одній і тій же кількості акцій кожного тижня.
Процедура підрахунку рейтингу враховує, по всій імовірності, багато різних факторів, тому методику розрахунків агентство не розголошує. Але побудова рейтингу передбачає одержання і обробку загальнодоступної інформації. До неї відносяться: - прибуток за останній рік і середній курс акцій в порівнянні з їх середнім значенням за попередні 10 років, а також середній курс акцій за останні 10 тижнів в порівнянні з його середнім значенням за останні 52 тижні; - елемент "інерції" курсу акцій, основою якого є поточне значення співвідношення курсу акцій і прибутків в розрахунку на акцію, взятому в співвідношенні з середньо-ринковим значенням цього показника, причому одержана таким чином величина порівнюється із середнім її значенням за останні 5 років; - елемент "інерції" прибутку, основою якого є прибуток за останній квартал, взятий у співвідношенні з величиною прибутку, оголошеною 4 квартали тому; - елемент "несподіваного" прибутку – прибуток за останній квартал порівнюється з його прогнозовано оцінкою, даною фінансовими аналітиками Value Line. До числа відомих у діловому світі індексів відноситься і індекс "Файненшл Таймас" – "FT", названий індексом "ФТ-30" (FT 30 Share Index, Financial Times Industrial Ordinary Share Index). Це найперший європейський індекс, що з’явився у Великобританії, так як і Доу Джонс. Спочатку він включав 30 складових – по галузевих представництвах. У 1936 році на сторінках газети "Файненшл Ньюс", яку потім поглинула добре відома зараз у всьому світі "Файненшл Таймс" (ФТ), з’явився перший фондовий індекс Об’єднаного Королівства. На відміну від середньоарифметичного Доу-Джонса, "ФТ-30" є, по суті. середньогеометричним. Це означає, що всі акції, що входять у нього, відіграють однакову роль незалежно від ринкової капіталізації кожної компанії. Формула індекса така: ціни 30 акцій множаться один на одного (при цьому ціна кожної акції ділиться на свою вартість у вибраний базовий період) і потім добувається корінь 30 степеня.
Формально це виглядає наступним чином: , де Pit – ціна акції і і корпорації в t -період; Pio – ціна 1-ї корпорації в базисний період, n – кількість корпорацій. Середнє геометричне має не тільки недоліки, але і переваги – в такому разі простіше робити знижки на зміни капіталу і замінювати складові без необхідності зміни бази. "ФТ", безумовно, до цього часу є чутливим індикатором і показником настрою лондонського фондового ринку. Однак недоліки бази і математичної структури не дозволяють йому стати надійним інструментом для прийняття рішення при управлінні інвестиційним портфелем. Індекс "ФТ-100" (FT SE 10 – "Футси 100")– найбільш популярний і розповсюджений індекс Великобританії. Він розраховується на базі 100 акцій, що відбираються спеціальною комісією, до складу якої входять представники професійних фінансових організацій, а також газети "Файненшл Таймз" і Лондонської фондової біржі. Це класичний середньоарифметичний зважений індекс. Зважування відбувається за кількістю випущених акцій. База періодично змінюється. На даний час базова вартість береться за станом на 3 січня 1984 року і дорівнює 1000,0. Цей індекс отримав застосування в якості інструмента ринку ф’ючерсних контрактів і є дуже популярним серед брокерів. Індекс "ФТ-250" (FT-SE Mid 250)характеризує стан ринку акцій середніх компаній з об’ємом капіталізації, що складає приблизно 20% ринку Великобританії. Це наступні 250 компаній після 100 найбільших, що потрапили належать індексу "Футси". База дорівнює 100, береться за грудень 1985 року. Розраховується у режимі реального часу. Індекс "ФТ-350" (FT-SE Actuaries 350) ніби об’єднує індекси "ФТ-100" і "ФТ-250). База дорівнює 100, береться за грудень 1985 року. Розраховується у режимі реального часу.
Загальний індекс ФТ (FT – Actuaries All Share Index)– найбільш всеосяжний зі всіх фондових індексів Великобританії. Обчислюється спільно газетою "Файненшл Таймз", Лондонським інститутом актуаріїв і Шотландським інститутом актуаріїв. Число компаній у вибірці складає 750. Індекс ділиться на 8 галузевих і 32 субгалузеві індекси. Світовий індекс "Файненшл Таймз" (The FT – Actuaries World Index) публікується спільно газетою "Файненшл Таймз", компаніями "Голдман енд Закс", "Вуд Маккензі енд Ко", а також Лондонським інститутом актуаріїв. Охоплює приблизно 2200 акцій 24 країн світу. Рух курсів акцій іноземних емітентів покликані відслідковувати і два індекси "Юротрек (FT – SE Eurotrack 100, 200). У дані вибірки потрапляють тільки акції європейських компаній. Німецькі індекси. У Німеччині, для оцінки ринку акцій використовуються індекси DAX, DAX-100, CDAX. За часткою іноземних компаній, представлених на офіційному ринку, Німеччина займає перше місце серед трьох провідних біржових країн Європи. Ця частка складає 36%, Франції – 34 і Великобританії – 24%. Індекс DAX, представляючи об’єктивну картину фондового ринку, базується на аналізі діяльності компаній, що забезпечують 80% обігу на біржі і 60% всього заявленого на біржі акціонерного капіталу. Розрахунок індекса проводиться за наступною формулою: , де to – 30.12.1987 р. в якості точки відліку часу (значення індекса DAX на цю дату складало 100); t – розрахунковий момент часу (у хвилинах); tl – останній строк, до якого був узгоджений основний капітал; T2 – останній строк виплати дивідендів, тобто представлення переважаючого права акціонерів на купівлю нових акцій; і=1...30 – число, яке знаходиться в індексі ціноого паперу; Pi – ціна 1-го цінного паперу на момент часу t; Qi, tl – допустимий основний капітал 1-го акціонерного товариства по відношенню до часу останнього узгодження tl; Pi,to – остання ціна акцій і -ї компанії на 30.12.87; Qi, to – допустимий акціонерний капітал і -го товариства до 30.12.87; Ci, T2 – фактор виплати дивідендів, а саме надання переважного права акціонера на купівлю нових акцій 1-го акціонерного товариства до часу T2; Ktl– постійний фактор зчеплення. Раз в рік – під час Tl – узгоджується вага капіталів, і всі розрахункові фактори зменшуються на одиницю. Результативний стрибок індекса запобігається за допомогою фактора зчеплення. Компанії, що формують індекс DAX, являють собою найбільш успішні фірми національної економіки Німеччини. До них відносяться: Daimler-Benz, BMW, Continental, Volksvagen, BASF, Bayer і інші. У фінансовому світі Німеччини широко використовується і інший індекс – DAX-100, який більш чітко відображає стан фондового ринку і розраховується для 100 найбільших компаній регулярно в період з 10.30 до 13.30 на Франкфуртській біржі за тою ж формулою, що й попередній індекс DAX. Значення DAX-100 на 30.12.87 було рівне 500.
Використовується і індекс CDAX (Composite DAX), розраховується на основі акцій всіх німецьких компаній, що котуються на Франкфуртській біржі. У газеті "Intarnational Herald Tribune" в розділі "Бізнес" публікується індекс, який розроблений і застосовується спеціалістами інформаційної служби цієї газети – "Trib". Даний індекс служить для оцінки стану світового фондового ринку і виражається в числовому вигляді. Розробники індекса поклали в його основу два правила. Перше полягає в тому, щоб будь-який потенційний інвестор зміг при бажанні купити будь-яку акцію, вартість якої врахована в індексі. Друге правило вимагає максимальної простоти розрахунку індекса. Індекс обмежений вибраною групою, що складається з найбільш суттєвих світових фондових ринків. На кожній з 25 найбільших фондових бірж світу вибирається по 10 компаній, акції яких займають перші місця за результатами торгів. Для трьох фондових бірж, через їх особливе місце, зроблено виключення: Нью-Йоркська, Лондонська і Токійська біржі представлені акціями 20 компаній. Таким чином, індекс розраховується за 280 показниками. За останні роки у ряді країн світу були організовані фондові біржі і високоактивні позабіржові фондові ринки. Вони називаються "новими ринками" (emerging markets). Використовуючи цей термін, як правило говорять про ринки, що розвиваються, їх ще називають екзотичними. Іноді використовується термін "нові ринки капіталів", оскільки він найбільш точно відображає суть поняття "emerging markets", так як не всі нові ринки ростуть і, як наслідок, не розвиваються. На сьогодні існує 5 загальновизнаних фондових індекси, які характеризують нові ринки: Міжнародна Фінансова Корпорація (IFC – International Finance Corporation) розраховує і публікує 2 індекси – IFC Global (IFCG) i IFC Investible (IFCI), гігантський інвестиційний банк Morgan Stanley Capital International (MSCI) також публікує два індекси – MSCI Global і MSCI Free. Один із найстарших лондонських інвестиційних банків – банк ING-Bargins розраховує індекс BEMI (Barings Emergind Market Index). Глобальні індекси створені для того, щоб відобразити нові ринки з точки зору місцевих інвесторів, тому Global індекси не приймають до уваги обмеження для іноземних інвестицій у цілому по ринку, в окремі сектори чи при купівлі акцій конкретних компаній. Відповідно інвестиційні можливості для іноземців відображаються IFC Investible i MSCI Free індексами. ВЕМІ – це індекс, який фокусує свою увагу на найбільш ліквідних акціях. На відміну від ВЕМІ індекси IFC i MSCI характеризуються значно більшою широтою конкретних ринків, часто за рахунок ліквідності. Всі ці 5 індексів розраховуються в доларах США. Контрольні запитання 1) Які функції виконує міжнародна товарна біржа? 2) За якими ознаками можна класифікувати міжнародні товарні біржі? 3) З яких елементів складається біржова інфраструктура? 4) Охарактеризуйте техніку проведення біржової операції. 5) На які види поділяються біржові угоди? 6) Які Ви знаєте індекси, що характеризують діяльність бірж.
Читайте также: Антимонопольна діяльність. Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|