Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Переваги й недоліки вказаних методів

Міжнародне приватне право екзамен

Прямий метод правового регулювання

Прямий метод (матеріально-правовий) – безпосереднє регулювання правовідносин за допомогою створення єдиних матеріальних, колізійних й процедурних норм. Обставини, що обумовлюють необхідність уніфікації:

- розходження, які мають місце у регулюванні одного і того ж питання у національних законодавствах та особливості певних правових систем. (одні і тіж інститути відносяться до різних галузей);

- прогалини у національних законодавствах;

- збільшення торгового обороту та непідготовленість до цього національних законодавств.

Прямий метод це узгодження воль держав та врахування інтересів усіх учасників відносин, чк національних так і іноземних. Стаття 565 Цивільного кодексу України: "Іноземні громадяни користуються в Українській РСР цивільною правоздатністю нарівні з радянськими громадянами. Окремі винятки можуть бути встановлені законом Союзу РСР. Радою Міністрів СРСР можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо громадян тих держав, у яких є спеціальні обмеження цивільної правоздатності радянських громадян”.

Колізійний метод регулювання правовідносин

Зміст колізійного методу зводиться до відсилання до права, яке підлягає застосуванню. Таке відсилання міститься не лише у національних законодавствах, але і у міжнародних договорах. Стаття 14 Закону У. Про МЧП: " виникнення та припинення правоздатності та дієздатність фізичної особи визначається за її особистим законом. Проте, якщо інше не передбачене законом, дієздатність фізичної особи щодо право чинів та зобов’язань, що виникають внаслідок завдання шкоди, може визначатися за правом країни місця вчинення право чинів або виникнення зобов’язань у зв’язку із завданням шкоди”.

Необхідність застосування колізійного методу:

- сфери МЧП, в яких прямий метод не можливо застосувати.(правоздатність та дієздатність осіб, сімейне, спадкове, трудові відносини, зобов’язальне право);

- прогалини в уніфікаціях та проблема не приєднання;

- прогалини у національному законодавстві;

- постійний розвиток права.

Принципова різниця між прямим(1) та колізійним(2) методами регулювання полягає у тому, що при (1) уніфіковані норми діють замість національного законодавства, а при (2) – діє одне (іноземне) законодавство замість національного.

Переваги й недоліки вказаних методів

Переваги прямого методу:

· створюється більша адекватність регулювання порівняно з відсилаючим колізійним методом. При колізійному методі на території держави 1 діє право іншого суверена, а це неподобство, що за М Публічним П вимагає додаткових домовленостей. Так виникає питання а на якій підставі застосовується право іноземної держави?.;

· правове регулювання може бути як загальне, так і спеціальне. У випадку колізії між загальною й спеціальною нормами застосовується спеціальна норма;

· використання прямого методу створює більшу передбачуваність (визначеність) для учасників правовідносин – норми права є наперед відомі сторонам договору. Прямий метод починає і там же закінчує регулювання правовідносин, в той час як колізійні норми починають регулювання у національному праві і невідомо де закінчать, тому що є проблема трансмісії, не приймання зворотнього відсилання;

· прямий метод дозволяє більшою мірою уникнути односторонності при оформленні правового регулювання. такі домовленості держав враховують інтереси усіх учасників цивільних відносин, як резидентів так і не резидентів. („іноземний елемент”).

Недоліком прямого методу є те, що його застосування не завжди можливе (17 річна дівчина не може женитися на іноземцеві до виповнення нею 21 річного віку).

Перевагами колізійного методу є те, що він завжди застосовується й є більш зручним (громадянин держави "А” на території держави "В” користується законами (правом) держави "А”).

Специфічні Недоліки колізійного методу регулювання:

- різниться у колізійних нормах різних держав, з одного і того ж питання вони (колізійні норми) можуть відсилати до різного права.

- Невизначеність. Право держави до якої відсилає колізійна норма може, (окрім того, що відіслати ще до одного права) не передбачати правового регулювання, якщо йому невідомий такий новий інститут.

2. Колізійна норма — це норма, яка визначає, право якої країни необхідно застосовувати при вирішенні питання прав і обов’язків сторін у правовідносинах, ускладнених іноземним елементом. Сукупність колізійних норм є колізійним правом конкретної країни. Колізійні норми є найскладнішою і найбільш об’ємною частиною МПрП.

Колізійна норма — це інструмент, за допомогою якого вирішується проблема, право якої країни підлягає застосуванню в даному випадку. Колізійна норма не відсилає до конкретної правової норми в іноземному праві, вона лише визначає певний правопорядок, до якого необхідно звернутись. Конкретну норму вже потім потрібно відшукати в іноземному праві.

Виникнення колізії означає конфлікт між системами права в цілому. Для вирішення конфлікту сторони зобов’язані застосовувати колізійну норму, оскільки вона була спеціально для цього створена.

Іноді колізійні норми можуть зтикатись з проблемою дії законів у часі. Автоматично постає питання зворотньої сили: застосовувати право, яке існувало в момент укладення договору, наприклад, чи нове законодавство? Найчастіше практика вирішує це питання шляхом застосування норм, що існували на той період (час укладення угоди). Також практикуються спеціальні застереження щодо зворотньої сили, в яких сторони висловлюють свою волю щодо дії договору в часі.

Спеціальні норми не застосовуються навіть в тому випадку, коли є відсилання до іншої правової системи (наприклад, щодо статусу суб’єкта), оскільки в них є спеціальний адресат.

Колізійна норма — це правило, яке визначає, право якої країни має бути застосоване до відповідних цивільно-правових відносин. Поява колізійних норм викликала інтенсифікацією м/н співробітництва та глобалізацією світових господарських зв’язків.

Сама по собі колізія може виникнути в будь-якій сфері права.

12 3 Следующая ⇒