Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Тема: Міжнародний маркетинг




1. Сутність поняття "міжнародний маркетинг".

2. Стратегії виходу на міжнародні ринки.

3. Комплекс маркетингу в системі міжнародного маркетингу.

1. Сутність поняття "міжнародний маркетинг"

Міжнародний маркетинг - це маркетингова діяльність фірм, сфера виробничої та комерційної діяльності яких розповсюджується на зарубіжні країни. Міжнародний маркетинг передбачає систематичну, планомірну та активну обробку міжнародних ринків на різноманітних стадіях просування товарів до покупця. Історично виділяють кілька етапів розвитку міжнародного маркетингу:

I. Традиційний експорт, який представляє собою продаж товару закордон без подальшого супроводження товару. Експортер несе відповідальність перед покупцем тільки до моменту продажу і доставки і, як правило, не цікавиться подальшою долею проданого товару.

II. Експортний маркетинг передбачає те, що експортер систематично обробляє закордонний ринок і пристосовує своє виробництво під вимоги цього ринку. При цьому експортер постійно досліджує ринок і намагається контролювати весь шлях товару до кінцевого споживача.

III. Міжнародний маркетинг передбачає глибоке дослідження ринку експортером. Експортер використовує для обробки ринку весь набір інструментів маркетингу, а також різноманітні форми зовнішньоекономічних зв’язків.

IV. Глобальний маркетинг, сутність якого полягає в тому, що маркетингова діяльність закордоном охоплює не тільки збут, але і практично всі функціональні сфери діяльності підприємства: постачання, дослідження та розробка, персонал, фінанси та ін.

Будь-яка компанія, що виходить на ринки зарубіжних країн несе ризик стикнутися з, так званими, тарифними та нетарифними обмеженнями з боку як приймаючої країни, так і країни в якій знаходиться ця компанія. Тарифні обмеження полягають у встановленні та стягненні митних тарифів, що являють собою податок, яким іноземний уряд оподатковує деякі товари, які ввозяться у країну. Поряд з тарифними обмеженнями активно використовуються нетарифні обмеження, найбільш популярними з яких є квотування. Квоти можуть стосуватися як експорту, так і імпорту товарів. Сутність квотування полягає у встановленні кількісного ліміт товарів визначених категорій, які дозволені для ввозу або вивозу з країни. Граничною формою квоти являється ембарго, при якому окремі види імпорту являються повністю забороненими.

Вибираючи той чи інший зарубіжний ринок для виходу на нього, компанія може застосовувати три підходи для оцінювання привабливості ринку:

1. Комплексний підхід. що передбачає кількісну оцінку кожного ринку за системою показників.

2. Суб’єктивний підхід, який ґрунтується на суб’єктивних відчуттях, очікуваннях, досвіді осіб, які приймають рішення щодо виходу на конкретні міжнародні ринки.

3. Дискретний підхід, що ґрунтується на оцінці 2-3 найважливіших для фірми показників розвитку ринку або інших критеріях.

При виході на міжнародний ринок компанії потрібно чітко визначити те середовище, в якому вона буде функціонувати. Загальновідомим методом аналізу зовнішнього середовища міжнародного маркетингу є матричний PEST-аналіз відповідних факторів зовнішнього середовища (рис.1.1)

Р - політичні фактори § участь у міжнародних угодах; § політична стабільність; § рівень державного регулювання ринкових відношень; § зміни в законодавчій базі; § суверенітет, безпека і т.д. Е – економічні фактори § межа відкритості економіки країни; § темпи економічного росту по основних макроекономічних показниках; § ступінь залежності від стадії економічного розвитку країни; § рівень транс націоналізації; § стан платіжного балансу; § ступінь закордонного впливу на розвиток національної економіки.  
S – Соціальні фактори § зміни в суспільних цінностях; § демографічна ситуація; § споживче поводження та мотивація; § система громадянства; § соціальні інститути; § відношення населення до бізнесу; § різні аспекти культури, моралі, релігії, освіти. Т- технологічні фактори § технологічні досягнення, що впливають на виробничі витрати; § основні напрями технологічного прориву; § наукові досягнення; § патентування та винаходи.

 

Загалом же компанія аналізуючи міжнародне маркетингове середовище, особливу увагу звертає на економічне, політико-правове та культурне середовище.

Економічне середовище визначається двома характеристиками:

1. Структура господарства. Існує чотири типи господарських структур.

Країни з економікою типу натурального господарства. В рамках економіки типу натурального господарства більшість населення займається простим сільськогосподарським виробництвом. Більшу частину вони споживають самі, а залишки напряму обмінюють на прості товари та послуги.

Країни - експортери сировини. Такі країни багаті одним чи декількома видами природних ресурсів. Більшу частину своїх прибутків вони одержують за рахунок експорту цих ресурсів (Чилі - олово та мідь; Заїр - мідь, кобальт, кава; Саудівська Аравія - нафта). Ці країни є вигідним ринком збуту промислового обладнання, вантажівок, станків та інструментів, а також предметів розкоші.

Країни, що промислово розвиваються. Для такого типу економіки є характерним розвиток переробної промисловості на рівні від 10% до 20% національної економіки. Це такі країни, як, наприклад, Єгипет, Філіппіни, Індія, Бразилія.

Промислово розвинуті країни. Вони є основними експортерами промислових товарів. Вони ведуть торгівлю одна з одною і, крім того, експортують свої товари до країн з іншими типами економіки в обмін на сировину та напівфабрикати. Ці країни є перспективним багатим ринком для всіх видів товарів, тому що вони мають широкий спектр виробництв та численний середній клас.

2. Характер розподілу доходів в країні. Країни розподіляються на п'ять видів:

1) країни з дуже низьким рівнем сімейних доходів;

2) країни з переважно низьким рівнем сімейних доходів;

3) країни з дуже низьким та дуже високим рівнями сімейних
доходів;

4) країни з низьким, середнім і високим рівнями сімейних доходів;

5) країни з переважно середнім рівнем сімейних доходів.

Політико-правове середовище характеризується 4 факторами:

1. Відношення до закупок із-за кордону. Деякі країни відносяться до таких закупок доволі доброзичливо, навіть заохочувально, інші - різко негативно.

2. Політична стабільність. Це стабільність країни в майбутньому.

3. Валютні обмеження. Іноді країна блокує власну валюту чи забороняє її перевід в будь-яку країну. Ще ризик пов'язаний з коливаннями обмінних курсів валют.

4. Державна машина. Ступінь ефективності системи допомоги іноземним компаніям зі сторони приймаючої їх країни, тобто присутності ефективної митної служби, достатньо повної ринкової інформації та інших факторів, які сприяють підприємницькій діяльності.

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...