Допустимі розміри земляних споруд у різних грунтах
Примітка: – відношення висоти укосу до його закладання (рис. 9.1.). Об’єм елемента забою, м3:
, (9.1)
Розміри траншеї: ширина по верху забою, м
, (9.2)
площа, м2 . (9.3)
Для визначення розмірів відвалу трикутної форми попередньо знаходимо його висоту, м:
, (9.4)
де – площа відвалу, – коефіцієнт розпушення ґрунту (табл. 9.4). Перевіряємо можливість формування відвалу трикутної форми:
, (9.5)
де – найбільша практична висота вивантаження, м (табл. 9.2).
Таблиця 9.4 Значення коефіцієнтів розпушування грунту та наповнення ковша
Ширина відвалу по низу, м
, (9.6)
коли , відвал формується трапецеїдальної форми з висотою, м:
, (9.7)
та шириною по низу, м
. (9.8)
Відстань між осями траншеї та відвалу, м:
. (9.9)
Робочий кут повороту екскаватора на вивантаження можна визначити зі схеми за допомогою транспортира, або розрахувати за формулою (1 рад. = 57,6 ), рад:
, (9.10)
При прийняти . Робочий цикл екскаватора складається з окремих операцій, які характеризуються часом на виконання цих операцій.
Тривалість циклу роботи екскаватора, с:
, (9.11)
де – тривалість копання; – тривалість повороту екскаватора з повним ковшом до вивантаження; – середнє значення тривалості вивантаження ґрунту = 8 с; – тривалість повороту екскаватора з порожнім ковшом у забій. Тривалість копання, с:
, (9.12)
де – швидкість підйому ковша, м/с (табл. 9.2). Середня тривалість повороту екскаватора з навантаженим ковшом приблизно дорівнює тривалості пороту ковша з порожнім ковшом, с:
, (9.13)
де – максимальна кутова швидкість, рад/с, – кількість обертів платформи, хв-1 (табл. 9.2). 3. Визначити тривалість циклу розробки елемента забою та кількість елементів забою , які розробляються протягом зміни. Тривалість циклу розробки елемента забою складається з часу, потрібного для здійснення деякого числа копань за час розробки елемента забою, та переміщення екскаватора на наступну стоянку з урахуванням часу на відпочинок машиніста екскаватора. Кількість робочих циклів (копань) екскаватора за час розробки одного елемента забою:
, (9.14)
де – місткість ковша, м3 (табл. 9.2). Результати обчислень округляємо до цілого числа в менший бік. Час, який витрачається на пересування екскаватора з однієї стоянки на іншу, с:
, (9.15)
де – швидкість пересування екскаватора на першій передачі, км/год. (табл. 9.2). Тривалість циклу розробки елемента забою, с:
, (9.16)
де = 5 – час відпочинку машиніста екскаватора, хв. Кількість елементів забою , які екскаватор може зробити за зміну:
, (9.17)
де – тривалість зміни, = 8 год = 28000 с, с; – час на здачу машини машиністом екскаватора, що змінюється, = 15·60 = 900 с, с. Якщо результат, який отримали, крім цілого числа містить ще дробову частину, то за в наступних розрахунках приймаємо тільки ціле число. Під час розробки частини елемента забою, (дробова частина числа кількості елементів забою) екскаватор зробить ще кілька копань:
. (9.18)
4. Визначити тривалість позациклових операцій та коефіцієнт використання робочого часу екскаватора протягом зміни . Сумарний час на позациклові операції та зупинки екскаватора протягом зміни, с:
. (9.19)
Коефіцієнт використання робочого часу за зміну:
. (9.20)
5. Визначити змінну експлуатаційну продуктивність екскаватора та кількість робочих змін потрібних для відривання траншеї. Змінна експлуатаційна продуктивність екскаватора, м3/зм.
, (9.21)
де – коефіцієнт наповнення ковша (табл. 9.4). Кількість робочих змін потрібних для виривання траншеї довжиною (табл. 9.1):
. (9.22) Вправа 10. Вибір траншеєкопача та розрахунок тривалості
Читайте также: Аналіз зрівноваженості автомобільних двигунів різних схем Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|