Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Основні дати відкриттів і винаходів в електроніці

Основи електроніки та мікропроцесорної техніки

Укладач: Величко Т.Г.

ЗМІСТ

Вступ Розділ 1. фізичні основи електронної теорії 1.1. Основи електронної теорії 1.1.1. Електрон та його властивості 1.1.2. Робота виходу електронів. Електронна емісія 1.1.3. Рух електронів в електричних та магнітних полях 1.1.4. Електричний струм в газі 1.2. Електрофізичні властивості напівпровідників 1.2.1. Фізичні властивості напівпровідників 1.2.2. Власна провідність напівпровідників 1.2.3. Домішкова провідність напівпровідників 1.2.4. Електронно-дірковий перехід 1.2.5. Властивості p-n переходу Розділ 2. ЕЛЕКТРОННІ ПРИЛАДИ 2.1. Пасивні елементи електроніки 2.1.1. Резистори 2.1.2. Конденсатори 2.1.3. Котушки індуктивності. Трансформатори 2.1.4. Коливальні контури 2.1.5. Напівпровідникові резистори 2.2. Напівпровідникові діоди 2.2.1. Випрямні діоди 2.2.2. Високочастотні та імпульсні діоди 2.2.3. Стабілітрони 2.2.4. Варикапи 2.2.5. Тунельні діоди 2.2.6. Фотодіоди 2.2.7. Світло діоди 2.3. Транзистори. Тиристори 2.3.1. Класифікація транзисторів 2.3.2. Будова та принцип роботи біполярних транзисторів 2.3.3. Схеми ввімкнення транзисторів 2.3.4. Еквівалентна схема заміщення, h-параметри транзистора 2.3.5. Температурні і частотні властивості транзистора 2.3.6. Транзистор у режимі ключа 2.3.7. Польові транзистори 2.3.8. Одно перехідні (дворазові) транзистори 2.3.9. Фото транзистори 2.3.10. Тиристори 2.4. Електровакуумні та іонні прилади 2.4.1. Електронні лампи 2.4.2. Іонні прилади тліючого розряду 2.5. Гібридні інтегральні мікросхеми 2.5.1. Конструктивні елементи гібридних інтегральних мікросхем 2.5.2. Пасивні елементи 2.5.3. Активні елементи – без корпусні напівпровідникові прилади 2.6. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми 2.6.1. Принцип виготовлення напівпровідникових ІМС 2.6.2. Великі ІМС 2.7. Оптоелектронні прилади 2.7.1. Елементна база мікроелектроніки – світло випромінювачі, фотоприймачі 2.7.2. Оптрони 2.8. Прилади відображення інформації 2.8.1. Електронно-променеві трубки 2.8.2. Буквенно-цифрові індикатори РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ АНАЛОГОВОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ СХЕМОТЕХНІКИ 3.1. Підсилювачі 3.1.1. Призначення і характеристика підсилювачів 3.1.2. Основні показники роботи підсилювача 3.1.3. Підсилювачі низької частоти. Попередні каскади підсилення 3.1.4. Міжкаскадні зв’язки 3.1.5. Підсилювачі потужності 3.1.6. Зворотні зв’язки у підсилювачах 3.1.7. Фазоінвертори 3.1.8. Підсилювачі постійного струму 3.1.9. Операційні підсилювачі 3.2. Генератори синусоїдальних коливань 3.2.1. Класифікація генераторів 3.2.2. Автогенератори LC-типу 3.2.3. Стабілізація частоти LC-генераторів 3.2.4. Автогенератори типу RC 3.2.5. Автогенератори на тунельному діоді 3.3. ВИПРЯМЛЯЧІ. Стабілізатори 3.3.1. Класифікація випрямлячів 3.3.2. Однофазні випрямлячі 3.3.3. Випрямлячі з помноженням напруги 3.3.4. Трифазні випрямлячі 3.3.5. Згладжуючи фільтри 3.3.6. Стабілізатори постійної напруги 3.3.7. Стабілізатори струму 3.3.8. Стабілізатори постійної напруги на ІМС 3.3.9. Стабілізатори змінної напруги 3.3.10. Інвертори струму та напруги Розділ 4. Основи цифрової електронної схемотехніки 4.1. Імпульсні пристрої 4.1.1. Загальні характеристики сигналів 4.1.2. Ключі як генератори імпульсів 4.1.3. Мультивібратори 4.1.4. Блокінг-генератор 4.1.5. Тригер на дискретних елементах 4.2. Логічні елементи 4.2.1. Основні логічні операції (функції) 4.2.2. Найпростіші логічні схеми 4.2.3. Логічні інтегральні мікросхеми (класифікація) 4.2.4. Характеристики і параметри логічних мікросхем 4.2.5. Логічні ІМС типу ДТЛ, ТТЛ, на МДН (МОН) транзисторах 4.2.6. Коротка характеристика деяких серій логічних ІМС 4.3. ЦИФРОВІ ПРИСТРОЇ 4.3.1. Цифрові способи зображення (передавання) інформації. Системи числення 4.3.2. Тригери на логічних елементах 4.3.3. Двійковий лічильник та дільник частоти 4.3.4. Регістри 4.3.5. Комбінаційні цифрові інтегральні пристрої (комбінаційні цифрові мікросхеми)

ВСТУП

Електроніка, як наука, займається вивченням електронних явищ і процесів, пов'язаних із зміною концентрації і переміщенням заряджених часток в різних середовищах (в вакуумі, газах, рідинах, твердих тілах) і умовах (при різній температурі, під дією електричних і магнітних полів).

Задача електроніки, як галузі техніки, - розробка, виробництво і експлуатація електронних пристроїв самого різного призначення.

Ефективність електронної апаратури зумовлена високою швидкодією, точністю і якістю елементів, які входять в неї, самими важливими з яких є електронні прилади. Крім того, за допомогою електронних приладів вдається перетворювати неелектричну енергію в електричну і навпаки (наприклад, фотоелементах, терморезисторах). Різноманітні електронні датчики і вимірювальні прилади дозволяють з високою точністю вимірювати, реєструвати і регулювати зміни різних неелектричних величин - температури, тиску, прозорості і т.д.

Становлення і розвиток електроніки стало можливим дякуючи зусиллям багатьох сотень вчених-фізиків, які пробували на протязі довгого часу пізнати і науково пояснити природу електричних явищ.

Ще в Давній Греції Фалес із Білета побачив, що янтар, потертий об вовну, притягує легкі предмети. Від грецької назви янтарю і виникла назва "електрика".

Від перших дослідів по вивченню електричних явищ до відкриття електрона пройшло більше 2 тисяч років. Лише в 1892 році англійський фізик Дж. Стоні, спираючись на досліди Фарадея, Максвела і других вчених, ввів в науку поняття "електрон", розуміючи під цим елементарну кількість електрики.

Основні дати відкриттів і винаходів в електроніці

1880р.	Італійський вчений А. Вольта побудував перше електрохімічне джерело постійного струму.
1872р.	Побудова російським вченим А. Н. Лодигіним лампи накалювання.
1887р.	Силами багатьох вчених світу відкрито явище термоелектронної емісії.
1802р.	Відкриття електричної дуги академіком В.Петровим
1873р.	Російський електротехнік А.Н. Лодигін винайшов перший в світі електровакуумний прилад - лампу розжарення.
1884р.	Т.А. Едісон відкрив термоелектронну емісію.
1887р.	Німецький фізик Г.Р. Герц відкрив фотоелектричний ефект.
1888р.	Російський вчений Столєтов відкрив явище фотоелектронної емісії.
1895р.	Російським вченим Поповим здійснені передача і приймання радіосигналів. Відкриття радіо стало стимулом подальшого бурного розвитку радіоелектроніки.
1904р.	Англійський вчений Флемінг сконструював найпростішу лампу - вакуумний діод, який використовувався в радіотехніці в якості детектора радіосигналів.
1907р.	Через три роки після Флемінга вчений де Форест Лі ввів в лампу Флемінга керуючий електрод - сітку і побудував тріод, здатний генерувати і підсилювати електричні сигнали.
1913р.	Німецький вчений Мейснер винайшов ламповий генератор синусоїдних коливань.
1914р.	Російські вчені Паполексі і Бонч-Бруєвич незалежно один від одного виготовили перші електронні лампи в Росії.
1918р.	Бонч-Бруєвич розробив лампову схему тригера, який в подальшому використовувався як основний елемент запам'ятовування двійкового цифрового коду.
1922р.	Радянський інженер Лосєв винайшов можливість отримання підсилення за потужністю електричних коливань за допомогою напівпровідникового кристалічного діода.
30-ті роки XX ст.	Виділення електроніки в самостійну науку. В цей час побудовані: електричний мікроскоп, термоелектричний генератор, лампи з. трьома сітками (пентоди), комбіновані лампи, передаючі та приймальні телевізійні трубки та інш.
1945 р.	Англійські вчені Моучлі і Д. Еккерт завершили побудову першої ЕОМ ЕНІАК (ЕNІАС - Electronic Numerican Integrator аnd Computer - електронний цифровий інтегратор і обчислювач Містила > 18 тис. електронних ламп, 1,5 реле.
1948р.	Американські вчені Д. Бардін і В. Браттейн побудували германієвий крапковий транзистор.
1952р.	Під керівництвом академіка Лебедєва в СРСР виготовлена перша електронна обчислювальна машина.
1955р.	Басов і Прохоров (радянські вчені) побудували перший квантовий генератор - мазер.
1958 - 1960рр.	Перші розробки в СРСР інтегральних мікросхем.
70-тірр.	Розробка великих інтегральних мікросхем (ВІС). Поява перших мікропроцесорів.
80-ті рр.	ЗВІС (зверхвеликі інтегральні схеми), широке впровадження персональних ЕОМ.

В сільському господарстві зараз використовують електронну апаратуру термометри, вологоміри, вимірювачі жирності молока, товщини жирового пару тварин, лазерні системи для керування землекопальними машинами, системи керування рухом трактора по міжряддях, та ін.). Поряд з цим розвиваються і нові напрямки в використанні електроніки для сільськогосподарського виробництва. До них можна віднести автоматизацію технологічними процесами збиральних комбайнів та тваринних комплексів, регулювання мікроклімату в теплицях, боротьба із шкідниками в сільському господарстві і т.д.

За допомогою електронної техніки можна підвищити надійність сільськогосподарських машин, поліпшити використання тракторів, комбайнів, автомобілів. Контрольно-діагностичне обладнання на основі обчислювальної техніки, а також розвинена мережа диспетчерського зв'язку поліпшують оперативність і якість ремонту та обслуговування сільськогосподарської техніки, її зберігання.

Для сільського господарства розробляються різні прилади, в яких використовується сама сучасна електронна техніка - мікропроцесори та мікро-ЕОМ, ультразвукові установки, пристрої з використанням кріогенної техніки і т.д

Тому сучасний технік-електрик сільського господарства повинен бути озброєний знаннями з електроніки, техніки зв'язку і вміти їх використовувати у своїй практичній роботі. Йому слід добре уявляти роль і місце електроніки в технічному процесі, знати історичні етапи розвитку радіоелектроніки, усвідомлювати величезні завдання, які ставляться перед нею.

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒