Основні показники роботи підсилювача
Коефіцієнти підсилення. Коефіцієнтом підсилення за напругою (струмом, потужністю) називається величина, яка показує, у скільки разів напруга (струм, потужність)сигналу на виході підсилювача більша, ніж на його вході: ;; (3.1)
За даними формулами вимірювання коефіцієнтів підсилення проводиться у відносних одиницях. Також коефіцієнти підсилення можуть визначатися в децибелах (дБ) ;; Користуватися одиницями децибел можна за умови Rвх = Rвих. Коефіцієнт підсилення, виражений в децибелах, дорівнює ;; (3.2) Зворотній перехід від децибел до відносних одиниць проводиться за допомогою виразу ;; (3.3) v Підсилення дорівнює одному децибелу, якщо напруга на виході підсилювача в 1,2 рази більша, ніж на вході. v Підсилення дорівнює одному децибелу, якщо струм на виході підсилювача в 1,2 рази більший, ніж на вході. v Підсилення дорівнює одному децибелу, якщо потужність на виході підсилювача в 1,25 рази більша, ніж на вході. Значення коефіцієнта підсилення у різних підсилювачів може мати величину до десятків та сотень. Але і цього в деяких випадках недостатньо для отримання на виході підсилювача сигналу заданої амплітуди. Тоді застосовують послідовне ввімкнення підсилювальних каскадів. Для багато каскадних підсилювачів загальний коефіцієнт підсилення дорівнює (3.4) (3.5) Вираження в децибелах має недолік в тому, що прилади для вимірювання в децибелах дуже складні. Вхідний і вихідний опори. Вхідний опір підсилювача в будь-якому випадку є опором між вхідними клемами підсилювача. Він дорівнює (3.6)
Вихідний опір Rвих визначають між вхідними клемами підсилювача при відімкненому опорі навантаження Rн2.
Вихідна потужність. При активному характері опору навантаження вихідна потужність підсилювача дорівнює (3.7) де Uвих – діюче, а Um вих – амплітудне значення вихідної напруги. Вихідна потужність – це корисна потужність, яка розвивається підсилювачем в навантажувальному опорі. Коефіцієнт корисної дії. Цей показник особливо важливо враховувати для підсилювачів середньої і великої потужності, так як він дозволяє оцінити їх економічність. Чисельно ККД дорівнює (3.8)
де Р0 – потужність, яка споживається підсилювачем від всіх джерел живлення. Номінальна вхідна напруга (чуттєвість). Номінальна вхідна напруга - це напруга, яку потрібно підвести до входу підсилювача, щоб на виході отримати задану потужність. Вхідна напруга залежить від типу джерела підсилювальних коливань. Чим менша величина вхідної напруги, яка забезпечує необхідну вихідну потужність, тим вища чуттєвість підсилювача. Подача на вхід підсилювача напруги, яка перевищує номінальне значення, призводить до значним спотворенням сигналу і називається перевантаженням зі сторони входу. Діапазон підсилювальних частот. Діапазоном підсилювальних частот або смугою пропускання підсилювача, називається та область частот, в якій коефіцієнт підсилення змінюється не більше, ніж це допустимо за технічними умовами. Рівень власних перешкод підсилювача. Динамічний діапазон амплітуд. Причини виникнення перешкод на виході підсилювача різні. Їх можна розділити на три основні групи: 1) теплові шуми; 2) шуми підсилювальних елементів; 3) перешкоди із-за пульсацій напруги живлення і наводок зі сторони зовнішніх електричних і магнітних полів. Відношення амплітуд найбільш сильного і найбільш слабкого сигналів на вході підсилювача називають динамічним діапазоном амплітуд D. Динамічний діапазон амплітуд зазвичай показують в децибелах
(3.9) Графічна залежність амплітуди (або діючого значення) вихідної напруги підсилювача від амплітуди (або діючого значення) його вхідної напруги на деякій незмінній частоті сигналу отримала назву амплітудної характеристики (рис.3.1). Uвих Uвих max В
Uвих min
Uвх min Uвх max Uвх Спотворення в підсилювачах. При підсиленні електричних сигналів можуть виникнути нелінійні, частотні і фазові спотворення. Нелінійні спотворення – це зміна форми кривої підсилювальних коливань, яка викликана нелінійними властивостями кола, через яке ці коливання проходять. Основною причиною появи нелінійних спотворень в підсилювачі є не лінійність характеристик підсилювальних елементів, а також характеристик намагнічування трансформаторів або дроселів з осердями. Степінь нелінійних спотворень підсилювача зазвичай оцінюють величиною коефіцієнта нелінійних спотворень (коефіцієнта гармонік) (3.10)
де Р2 + Р3 +... + Рn – сума електричних потужностей, яка виділяється на навантаженні гармоніками, які з’явились в результаті нелінійного підсилення; Р1 – електрична потужність першої гармоніки. v Коефіцієнт гармонік зазвичай виражають у відсотках, тому знайдене за формулою (3.10) значення КГ слід помножити на 100. Частотними називаються спотворення, обумовлені зміною величини коефіцієнта підсилення на різних частотах. Причиною частотних спотворень є наявність в схемі підсилювача реактивних елементів – конденсаторів, котушок індуктивності, між електродних ємностей підсилювальних елементів, ємності монтажу і т.д. Частотні спотворення оцінюють за його амплітудно-частотною характеристикою, яка є показує залежність коефіцієнта підсилення від частоти підсилювального сигналу. Для прикладу на рис. 3.1 показана амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) ПНЧ. К 400 B 300
2 3 4 lg f 10 100 1000 10000 f, Гц
Степінь спотворень на окремих частотах виражається коефіцієнтом частотних спотворень М, яке дорівнює відношенню коефіцієнта підсилення на середній частоті Ксер до коефіцієнта підсилення на даній частоті Кf
(3.11)
Зазвичай найбільші частотні спотворення виникають на межах діапазону частот fн і fв. Коефіцієнти частотних спотворень в цьому випадку дорівнюють ; (3.12)
де Кн і Кв – відповідно коефіцієнти підсилення на нижніх і верхніх частотах діапазону. Із визначення коефіцієнта частотних спотворень слідує, що якщо М < 1, то частотна характеристика має завал, а якщо М > 1, - то підйом. Коефіцієнт частотних спотворень юагатокаскадного підсилювача дорівнює (3.13)
φ
f
Читайте также: I. ОСНОВНІ ЗАДАЧІ І НАПРЯМКИ САМОСТІЙНОЇ НДР СТУДЕНТІВ Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|