Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Зворотні зв’язки у підсилювачах




Для більш стійкої роботи чи зміни режиму підсилювача викорис­товують зворотний зв'язок, тобто частину вихідного сигналу (або весь сигнал) подають знову на вхід (рис. 3.9). Такий зв'язок утворю­ють спеціально шляхом уведення в схему підсилювача ланки зворот­ного зв'язку. В цьому випадку на вхід підсилювача подається напруга

(3.16)

де - напруга зворотного зв’язку, β – передаточний коефіцієнт ланки зворотного зв’язку.

Наявність зворотного зв'язку суттєво впливає на коефіцієнт підси­лення підсилювача. В цьому випадку він буде визначатись за виразом (3.17) де К - - коефіцієнт підсилення підсилювача без ланки зворотного зв'язку. Знак «+» відповідає від'ємному, а знак «—» - додатному зворотному зв'язку.  
Знак напруги Uзв.з визначається схемною реалізацією ланки зво­ротного зв'язку. Якщо Uзв.з брати зі знаком «+», то вона підсилює вхідну напругу, а такий зв'язок називають додатним, якщо ж Uзв.з брати зі знаком «—», то вона зменшує вхідну напругу, а сам зв'язок називають від'ємним. Крім цього, зворотні зв'язки поділяють на зв'язки за напругою () і за струмом ().

 

 
 


Uвх вих

 

 

Uзв.з

 

Рис. 3.9. Структурна схема зворотного зв’язку

 

 

В режимі підсилення електричних сигналів використовується від'єм­ний зворотний зв'язок. При цьому він забезпечує незмінність коефі­цієнта підсилення при зміні параметрів транзисторів, а також пони­жує рівень спотворень.

Наявність додатного зворотного зв'язку змінює режим і підсилю­вач переходить в режим генерування сигналів.

В підсилювачі часто виникають зворотні зв’язки, які не створюються спеціально, а викликані особливостями конструкції підсилювача в цілому або окремих його елементів. Такі зв’язки називаються паразитними.

Паразитний зворотний зв’язок може бути від’ємним і додатнім. Від’ємний зворотний зв’язок може викликати непередбачене розрахунком значне зменшення коефіцієнта підсилення і тому є небажаним. При додатному зворотному зв’язку коефіцієнт підсилення збільшується, але разом з ним ростуть нелінійні і частотні спотворення сигналу, а також можливе самозбудження підсилювача.

Фазоінвертори

Найбільш простою схемою фазоінвертора є трансформатор (ТV1 на схемі рис.3.7,а), середня точка якого з’єднана з „землею”, і при підведенні напруги до первинної обмотки на виході трансформатора створюються дві напруги, зсунуті за фазою на 180º. Однак трансформатор з конструктивної очки зору є небажаним елементом схеми. Більш досконалою є транзисторна схема фазоінвертора (рис. 3.10).

Вихідні сигнали знімаються з колектора і емітера транзистора. Сигнал Uвих 2, який знімається з емітера, співпадає по фазі з вхідним сигналом Uвх (рис.3.11,а,б), а сигнал Uвих1, який знімається з колектора (рис.3.11,в), знаходиться з ним в протифазі.

- ЕК

 

R1 RK

Cр2

VT

Cр1

Cp3

Rг

Rн1

Uвх R2

RE Rн2

 

 

Рис. 3.10. Схема транзисторного фазоінверторного каскаду

Фазоінвертори ускладнюють підсилювальні пристрої, погіршуючи їх потенційні можливості. Тому бажано розробляти схеми підсилювачів, які не потребували б фазоінверторів.    
Uвх

 

t

Uвих 2 а)

0 t

UE

Uвих 2

 

б)

Uвих 1

0 t

Uвих 1 UK

 

 

в)

Рис. 3.11. Часові діаграми транзисторного

фазоінвертора

 

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...