Оптимізація пропозиції в межах національного господарства

У 2013 році очікується збільшення ВВП на 5,4 %. Протягом року ВВП наблизиться до свого потенційного рівня. Розрив ВВП за підсумками 2012 року становитиме менш ніж 1 %, що, головним чином, пояснюється збільшенням завантаженості виробничих потужностей. Очікується, що у 2013 році, за умов збереження тенденцій щодо відновлення світової економіки, ВВП України досягне докризового рівня. Відповідно до оцінок МВФ, ВВП більшості країн Азії та Латинської Америки, що розвиваються, вже за підсумками 2011 року перевищив його потенційний рівень, що спричинює певний «перегрів» зазначених економік. Зокрема, через наявність позитивного розриву ВВП у цих країнах на перебіг інфляційних процесів починають впливати чинники попиту. Економіки США та Євросоюзу, навпаки, поки що характеризуються негативним розривом ВВП. Як наслідок, у цих країнах детермінантами інфляційних процесів залишаються чинники пропозиції. У країнах СНД, які є чистими експортерами енергоресурсів, ВВП залишався вищим за його потенційний рівень навіть

за часи кризи. Рушієм зростання ВВП в Україні у 2013 році буде промисловість, приріст якої очікується на рівні 7,3 %. Оскільки протягом кризових років істотних структурних зрушень у технологічному складі галузей не відбулося, прогнозується, що протягом 2013 року структура попиту на продукцію української промисловості залишиться стабільною. Вітчизняне виробництво міжгалузевих зв’язків зростатиме попит на продукцію промисловості, яка використовується суб’єктами господарювання у процесах виробництва (частка продукції проміжного споживання у структурі використання продукції промисловості становить 44 %. Внесок цього чинника у зростання доданої вартості у промисловості становить близько 3,2%. Темп зростання переробної промисловості очікується на рівні 9,2 %. Зокрема, зростання у машинобудуванні обумовлено розгортанням інвестиційної активності суб’єктів господарювання та збільшенням попиту як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Масштабного імпортозаміщення на внутрішньому ринку продукції машинобудування поки що не очікується, оскільки машинобудівні підприємства лише починають пристосуватися до нових умов господарювання після кризи. За відсутності вільних власних коштів та кредитних ресурсів на інвестиційні цілі у період кризи машинобудівні підприємства майже не здійснювали інвестиції в освоєння нової продукції. Зростання у металургійному виробництві, перш за все, обумовлене покращенням кон’юнктури на зовнішніх ринках та відновленням попиту на металопродукцію з боку машинобудування та будівництва. Зростання ВДВ добувної промисловості (на 4,2 %) обумовлене зростанням попиту на вугілля та залізну руду з боку підприємств металургії. Зростання на підприємствах обробної та добувної промисловості через міжгалузеві зв’язки сприятиме зростанню ВДВ у галузі виробництва/постачання електроенергії, газу та води (на 1,5 %). Крім того, очікується покращення фінансового стану та збільшення частки доданої вартості у випуску галузі, що пов’язано з зростанням тарифів на газ, електроенергію та опалення для населення. Зростанню ВДВ у будівництві (на 8,3 %) сприятиме початок активізації інвестиційної діяльності підприємств. Досягнення певної макроекономічної та політичної стабільності та наявність коштів на інвестиційні цілі (власних та запозичених) створить умови для визначеності інвестиційних планів підприємств.

Відновлення фінансового сектору та міжгалузеві зв’язки від зростання у промисловості позитивно впливатимуть на зростання доданої вартості послуг. Разом з тим, стримуючим чинником у зростанні послуг залишатиметься депресивний стан ринків нерухомості, а також високий рівень тінізації у цій сфері[22,c.115].

Висновки

Таким чином, економіка України розвивається в умовах стрімкого зростання цін на товарних ринках, зокрема на нафту, обсяг якої складає майже 7 % від обсягів імпорту товарів в Україну, а також на традиційні товари українського експорту, у тому числі на чорні метали, продукти та добрива, питома вага яких становить 36 %, 18 % та 2 % відповідно. Втрати

економіки України від зростання цін на нафту, яке за оцінками експертів може досягти 35 % (до попереднього року), а саме негативний внесок цього чинника у ВВП, оцінюються на рівні 1,4 в.п. Мікроекономічний ефект від зростання цін на сталь полягає у збільшенні доданої вартості у металургійному виробництві та, одночасно, у гальмуванні розвитку машинобудування та будівництва через збільшення їх собівартості.

Рушієм зростання ВВП буде промисловість, зростання якої зумовлено

відновленням інвестиційної активності підприємств та, як наслідок, попиту на інвестиційну продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринку. В умовах сприятливої кон’юнктури на зовнішніх товарних ринках, враховуючи глибину докризового падіння українського експорту та його повільне відновлення у минулому році, у 2013 році український експорт має потенціал більш швидкого зростання порівняно з загальносвітовими тенденціями.

Позитивні очікування суб’єктів господарювання, зміцнення власної фінансової бази та покращення доступу до запозичення коштів сприятимуть розгортанню інвестиційної активності реального сектору. Разом з тим, повільне відновлення ринку нерухомості негативно впливатиме на інвестування житлового будівництва. Зростання світових цін на метали спричинюватиме зростання індексу цін інвестицій в основний капітал. Під впливом зазначених чинників темпи зростання ВНОК у поточному році очікуються на рівні 112 %.

У середньостроковій перспективі за інтегральним критерієм соціально-економічний розвиток України продовжував знижуватися у 2010 р., стабілізувався у 2011-2012 рр. та почне зростати у 2013−2015 рр. Досягнення інтегрального рівня соціально-економічного розвитку 2008 р., за визначеним сценарієм, буде можливим лише у 2015 р. На тлі стабілізації та подальшого

зростання економічної складової інтегрального критерію соціальна складова продовжує знижуватись до 2012 р., після чого стабілізується до 2015 р. Незважаючи на реальне зростання заробітної плати і попиту на працю, від’ємна динаміка соціальної складової інтегрального критерію обумовлена зниженням частки оплати праці у випуску та зростанням тіньової економіки.