Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Організація первинної медико-санітарноі допомоги на засадах сімейної медицини

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 18Следующая ⇒

1. СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ
ДОПОМОГИ (ПМСД):

* лікувальна допомога на засадах сімейної медицини

* санітарно-оздоровчі заходи

- загальноосвітні заходи

* психологічна підтримка

2. ПЕРВИННИМ МЕДИЧНИМ ОБСЛУГОВУВАННЯМ ПЕРЕД
БАЧЕНІ:

* забезпечення доступних послуг охорони здоров'я в розрізі сім'ї
та громади клініцистами, які відповідають за більшість потреб охо
рони здоров'я

- забезпечення лікувально-профілактичної допомоги в повному
обсязі

3. НАДАННЯ ПМСД ВІДПОВІДНО ДО РЕКОМЕНДАЦІЙ ВООЗ
МАЄ ГРУНТУВАТИСЯ НА ЗАСАДАХ:

- широкої участі спеціалістів різних профілів у забезпеченні лікувально-профілактичної допомоги

- багаторівневої системи лікувально-профілактичної допомоги

* сімейної медицини (загальної практики)

4. ФАКТОРИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ ПОТРЕБУ В ЗАПРОВАДЖЕН
НІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ:

* зменшення вартості медичної допомоги

- зростання вартості медичної допомоги

* потреба в економії коштів, які потрібно виділяти для забезпечення
медичноїдопомоги

- зменшення потреби в амбулаторно-поліклінічній допомозі

* потреба врахування психологічних, соціальних, медичних аспек
тів стану здоров'я

5. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ:

* спостереження задосить стабільним контингентом населення

* забезпечення родині доступної, безперервної, постійної ПМСД

- обов'язкове лікування хворих у лікарні

* медико-соціальна підтримка родини

* вільний вибір пацієнтами сімейного лікаря

- обов'язкове закріплення певних пацієнтів за конкретними сімей
ними лікарями

^; 6. відповідність концепції сімейного лікаря потребам України визначається такими обставинами:

* забезпеченням ефективної ПМСД населенню

- необхідністю збільшення рівня госпіталізації

- можливим збільшенням витрат на ліки, обстеження та лікування в лікарнях

* можливим зменшенням витрат на ліки, обстеження та лікування в лікарнях

* необхідністю перерозподілу обсягу медичної допомоги міжліку-вально-профілактичними закладами різних рівнів медичного забезпечення

7. В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СІМЕЙНОЇ МЕ
ДИЦИНИ СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ АМБУЛАТОРНУ
ДОПОМОГУ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО:

- 40-50 % пацієнтів - 60-70 % пацієнтів * 80-90 % пацієнтів

8. ОРІЄНТОВНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ЯКА ПРИПАДАЄ

НА ОДНОГО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ:

-700-800 * 1600-2000 * 2000-2500 -3000-3500

9. ЧИННИКИ, ЯКІ СТИМУЛЮЮТЬ ВИБІР ЛІКАРЯМИ СІМЕЙНОЇ
МЕДИЦИНИ В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ЇЇ ПРАКТИКОЮ:

- тривалість підготовки сімейного лікаря більша, ніж лікаря-спеціаліста

* тривалість підготовки сімейного лікаря менша, ніж лікаря-спеціаліста

* можливість сімейного лікаря практикувати з багатьох спеціальностей

- можливість сімейного лікаря практикувати з терапії

10. ПРИЧИНИ, З ЯКИХ ЛІКАРІ УНИКАЮТЬ ВИБОРУ СІМЕЙНОЇ
МЕДИЦИНИ В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ЇЇ ПРАКТИКОЮ:

- менша тривалість робочого дня сімейних лікарів, ніж лікарів-спе-
ціалістів

* більша тривалість робочого дня сімейних лікарів, ніж лікарів-
спеціалістів

- заробітна платня сімейних лікарів вища, ніж спеціалістів

* заробітна платня сімейних лікарів нижча, ніж спеціалістів

* спеціалісти мають більше поваги в суспільстві

11. ЧОМУ ОКРЕМІ СІМЕЙНІ ЛІКАРНІ ВВАЖАЮТЬ ЗА КРАЩЕ
ПРАЦЮВАТИ ІНДИВІДУАЛЬНО:

- мають змогу надавати більш кваліфіковану допомогу

* не завжди можливо працювати в групі при низькій щільності населення

* внаслідок власних характеріологічних особливостей

12. ЧОМУ ОКРЕМІ СІМЕЙНІ ЛІКАРНІ ОБИРАЮТЬ ГРУПОВУ
ПРАКТИКУ:

- внаслідок можливості працювати на територіях з низькою щіль
ністю населення

* можуть замінити один одного на час відпустки чи захворювання

* можуть більш економно використовувати кошти на матеріально-технічне забезпечення

* можуть підвищувати свій фаховий рівень, консультуючись один з одним при виникненні складних проблем

13.СПЕЦІАЛІСТИ ТА ПРАЦІВНИКИ, ЯКІ МОЖУТЬ БРАТИ УЧАСТЬ У НАДАННІ ПМСД:

* сімейні лікарі

* терапевти

* педіатри

- спеціалісти вузьких профілів

* медичні сестри

* соціальні працівники

14. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ ПОЛЯГАЮТЬ У:

* наданні допомоги з приводу захворювань терапевтичного та інших профілів

* відповідальності за все закріплене населення

- наданні допомоги хворим тільки терапевтичного профілю

* необхідності прийняття першого рішення щодо розв'язання проб
лем, з приводу яких до нього звертаються пацієнти

- обов'язковій передачі хворих з хронічними та невиліковними
хворобами до інших служб охорони здоров'я

* постійному догляді хворих з хронічними та невиліковними хворобами

* співпраці з колегами як з медичної сфери, так і з позамедичної сфери

,,-■.,15. ІСНУЮЧІ МОДЕЛІ РОБОТИ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ:

* індивідуальна

* в складі групи в умовах сімейної амбулаторії

* в об'єднанні групових практик в умовах центрів здоров'я

- в умовах спеціалізованих диспансерів

- в умовах спеціалізованих центрів

* індивідуальна чи в складі групи в умовах діючих поліклінік

16. ОБОВЯЗКИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ:

* допомога лікарю під час прийому, при оперативних втручаннях

- відбір хворих на госпіталізацію

* виконання призначень лікаря

* проведення патронажу вагітних жінок, породіть, дітей

- оздоровлення умов праці та побуту населення

* надання при потребі екстреної медичної допомоги

* участь у медико-гігієнічному навчанні населення

- повне забезпечення медико-соціальної допомоги

17. ДОЦІЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ РЕФОРМУВАННЯ ДІЛЬ
НИЧНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧ
НОЇ ДОПОМОГИ НА СІМЕЙНО-ТЕРИТОРІАЛЬНУ:

* групова практика у вигляді об'єднання кількох лікарів загальної практики, які надають багатопрофільну допомогу населенню (дорослому чи дитячому)

* групова практика у вигляді комплексних бригад (терапевти, педіатри, акушери-гінекологи)

- переважно індивідуальна практика сімейного лікаря, який обслу
говує всю родину

_;>!; 18.СІМЕЙНИЙ ЛІКАР ІНДИВІДУАЛЬНО ЧИ З ІНШИМИ ЛІКАРЯМИ (ГРУПОВА ПРАКТИКА) МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ В:

* державному амбулаторно-поліклінічному закладі

- диспансері

* приватній лікарській амбулаторії

19. АМБУЛАТОРІЯ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ МОЖЕ БУТИ:

* самостійним амбулаторним закладом, підпорядкованим відпо
відному органу охорони здоров'я

- підрозділом спеціалізованого медичного центру

* підрозділом державного поліклінічного закладу

20. ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА СІМЕЙНОЇ АМБУЛАТОРІЇ:

- приймальне відділення

* реєстратура

* кабінети лікарів

* кабінети: оглядовий, маніпуляційний, фізіотерапії

* експрес-лабораторія

- біохімічна лабораторія

* палати денного перебування хворих

21. ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАСАД СІМЕЙНОЇ
МЕДИЦИНИ:

* зростання кількості прийнятих первинних хворих

- зростання рівня госпіталізації

* зменшення кількості відвідувань до вузьких спеціалістів

* зниження рівня госпіталізації

- зменшення кількості прийнятих первинних хворих

* зменшення викликів швидкої медичної допомоги

ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАЦЮЮЧИМ НА ПРОМИСЛОВИХ

ПІДПРИЄМСТВАМ

^tf з. основні принципи організації медичної допомоги

ПРАЦЮЮЧИМ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ:

* профілактична спрямованість

- платність первинної медично-санітарної допомоги

* доступність

* цехова дільничність

- єдність науки та практики

2. ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА РОБІТНИКАМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НАДАЄТЬСЯ ТАКИМИ ЗАКЛАДАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:

- санітарно-епідеміологічними станціями

* медико-санітарними частинами

- центрами здоров'я

* лікарнями

* поліклініками

* диспансерами

.". 3. ЗАВДАННЯ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ЧАСТИНИ:

* максимальне наближення до місця роботи медичної допомоги

- реорганізація фельдшерських здоровпунктів у лікарські

* участь у розробці ком плексного плану санітарно-оздоровчих заході в

* проведення спільного з СЕС, адміністрацією та профспілками підприємств санітарно-оздоровчих заходів

* запобігання та зниження захворюваності, травматизму та інвалідності

- розробка стандартів якості медичної допомоги

4. ТИПИ МЕДИКО-САНІТАРНИХ ЧАСТИН: -змішана

* закрита

- відомча

* відкрита

- загальна

_t ■,. 5. ДО СТРУКТУРИ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ЧАСТИНИ ВХОДЯТЬ:
\ - фельдшерський (лікарський) пункт охорони здоров'я

* поліклініка

* стаціонар

- диспансер

* жіноча консультація

6. СТРУКТУРА ПОЛІКЛІНІКИ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ЧАС
ТИНИ:

* кабінети цехових лікарів-терапевтів

* реєстратура

* кабінети лікарів-спеціалістів

- кабінет юриста

* відділення профілактики

* здоровпункти

- кабінети соціальних працівників

* лікувально-допоміжні та діагностичні відділення та кабінети

7. МЕДИКО-САНІТАРНА ЧАСТИНА ЗДІЙСНЮЄ:

г * кваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу працюючим

* вивчення санітарно-гігієнічних умов і організації праці на підприємствах

* облік і аналіз причин захворюваності, виробничого травматизму інвалідності працюючих

* організацію та проведення профілактичних медичних оглядів

* диспансерне спостереження за відповідними контингентами в зв'язку з медичними та соціальними показаннями

- розробку моделей кінцевих результатів (МКР)

- розробку стандартів якості медичної допомоги

* медико-гігієнічне навчання

* своєчасне виявлення та госпіталізацію інфекційних хворих

- поширення пересувних форм організації медичної допомоги працюючим

- реорганізацію фельдшерських здоровпунктів у лікарські

* експертизу працездатності

-' 8. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЦЕХОВИХ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ДІЛЬНИЦЬ:

- радіус обслуговування

* чисельність працюючих

- віковий склад працюючих

- склад працюючих за стажем

* подібність технологічних процесів

9. ТЕРАПЕВТ ЦЕХОВОЇ ДІЛЬНИЦІ ПОВИНЕН МАТИ ПІДГО
ТОВКУ 3:

* професійної патології

- акушерства, гінекології

- гігієни праці

- неврології

- хірургії

* терапії

10. ПОПЕРЕДНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВОДЯТЬСЯ В МЕДИКО-
САНІТАРНІЙ ЧАСТИНІ З МЕТОЮ:

* встановлення працездатності осіб до роботи за конкретно визна
ченою професією

- попередження виникнення нещасних випадків

* запобігання загострень соматичних захворювань під впливом
професійних факторів

- попередження поширення інфекційних захворювань

* виявлення захворювань, що становлять загрозу працюючим і продукції

* допуску до роботи осіб певного віку та статі

11. ОБОВ'ЯЗКОВІ ПЕРІОДИЧНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВО
ДЯТЬСЯ В МЕДИКО-САНІТАРНІЙ ЧАСТИНІ З МЕТОЮ:

- попередження виникнення нещасних випадків

* забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працюючих

* своєчасного виявлення захворювань, що не дають змогу продовжити роботу за даною професією

* виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливостей на здоров'я

- попередження поширення інфекційних захворювань

•12. ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ:

- попередні

одномоментні поточні

13. ФУНКЦІЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ЧАСТИНІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ
ПЕРІОДИЧНОГО МЕДОГЛЯДУ:

- складання списків працюючих, які підлягають огляду

* складання календарних планів проведення оглядів

* забезпечення оглядів лікарями потрібних спеціальностей

* проведення обов'язкових регламентованих досліджень

- забезпечення з'явлення працюючих на огляд

* участь у аналізі результатів медичного огляду

14. ФУНКЦІЇ СЕС ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДОГ
ЛЯДІВ:

* участь у складанні списків осіб, які підлягають оглядам (з ураху
ванням виробничих шкідливостей)

- складання календарних планів проведення оглядів

* проведення контролю за своєчасністю оглядів

* контроль за участю необхідних спеціалістів і повнотою обстежень

- забезпечення з'явлення робітників на медогляд

* участь у аналізі результатів медичного огляду

* розробка рекомендацій щодо поліпшення умов праці

15. ФУНКЦІЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ
ПЕРІОДИЧНИХ МЕДОГЛЯДІВ:

- контроль за якістю оглядів

* складання разом із СЕС списків осіб, які підлягають оглядам

* забезпечення своєчасного з'явлення робітників на огляд

* урахування результатів оглядів при проведенні санітарно-технічних і санітарно-гігієнічних заходів

* участь у аналізі результатів медоглядів

- аналіз захворюваності працюючих

16. РОЗДІЛИ КОМПЛЕКСНОГО ПЛАНУ ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ
НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ:

* санітарно-технічні заходи

* санітарно-гігієнічні заходи

* лікувально-профілактична робота

- загальний

- кошторис

* організаційно-масова робота

17. У РОЗРОБЦІ КОМПЛЕКСНОГО ПЛАНУ ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПОВИННІ БРАТИ УЧАСТЬ:

- працівники відповідного галузевого міністерства

* керівники та лікарі медико-санітарної частини

* адміністрація та працівники з техніки безпеки праці підприємства

* лікарі з гігієни праці СЕС

- лікарі територіальних стаціонарів

ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТЕРПІЛИХ ВІД АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ AEC

1. ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО СТАТУС І СОЦІ
АЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАС
ЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСКОЇ КАТАСТРОФИ" (1991 РІК) ВИДІЛЕНІ
ТАКІ ЗОНИ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ:

* відчуження

* безумовного (обов'язкового) відселення

* гарантованого добровільного відселення

- часткового самостійного відселення

* зона посиленого радіоактивного контролю

2. ВИДИ КЛАСИФІКАЦІЙ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД АВАРІЇ НА
ЧАЕС:

* соціальна

* медична -змішана

3. ВІДПОВІДНО ДО СОЦІАЛЬНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ПОСТРАЖДА
ЛІ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ТАКІ ГРУПИ:

* учасники ліквідації наслідків аварії

* потерпілі

- особи, які самостійно покинули зони евакуації

4. СЕРЕД ОСІБ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС, НАЙ
БІЛЬШУ ГРУПУ СКЛАДАЮТЬ:

- ліквідатори аварії

- потерпілі першої категорії (евакуйовані в 1986 році)

* діти, віднесені до постраждалих

5. ВІДПОВІДНО ДО МЕДИЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ПОСТРАЖДАЛІ
ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА
ТАКІ 4 ГРУПИ:

* особи, які брали та беруть участь у роботах з ліквідації аварії на ЧАЕС або її наслідків у контрольній зоні

* особи, які підлягають вивезенню (евакуації) або самостійно покинули зони евакуації

- все населення областей, віднесених до радіоактивно забруднених
територій

* особи, які проживають на територіях спостереження (встановлених у директивному порядку), або проживали там після аварії, перебували під диспансерним спостереженням, а потім переїхали на нове місце проживання

* діти, які народилися від осіб, віднесених до 1 -3 категорій спостереження

СТОСОВНО ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ДЕРЖАВА БЕРЕ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА:

* пошкодження здоров'я чи втрату працездатності громадянами чи їх дітьми

* втрату годувальника

- повне матеріальне забезпечення

* своєчасне медичне обстеження, лікування, визначення доз опро
мінення

- обов'язкове забезпечення житлом

* порядок організаціїта проведення медико-соціальноїекспертизи втрати працездатності

* затвердження переліку спеціалізованих медичних закладів, що забезпечують лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

ЗАХОДИ, ЯКІ ГАРАНТОВАНІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОМУ КОНТИНГЕНТУ ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ:

* пільгове безкоштовне забезпечення ліками за рецептами лікарів

* позачергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах і аптеках

* позачергове щорічне надання санаторно-курортних путівок

- повне матеріальне забезпечення

ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ ДІТЯМ-КИЯНАМ ДО 18 РОКІВ, НАРОДЖЕНИМ У 1979-1986 РОКАХ, ГАРАНТУЄТЬСЯ:

* видача та оплата лікарняних листків по догляду за хворою дити
ною віком до 14 років у розмірі 100 % заробітку

- пріоритет у виборі певного виду загальноосвітніх закладів

* безкоштовний проїзд у межах України на всіх видах транспорту дитині та супроводжуючій особі до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та звідти (за направленням медичних закладів), з правом позачергового придбання квитків

* безкоштовне придбання ліків за рецептами лікарів, а також безкоштовне зубопротезування (за винятком дорогоцінних металів)

9. З МЕТОЮ ЕФЕКТИВНОГО ВИРІШЕННЯ ME ДИКО-СОЦІАЛЬ
НОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК ЧОРНО
БИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ПЕРЕДБАЧЕНО:

* створення Державного реєстру (ДР)

- створення інформаційно-аналітичних відділень лікарень

10. СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ (ШДРЕЄСТРИ) ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТ
РУ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ:

* соціологічний

- екологічний

* дозиметричний

* медичний

11. ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ПОЛЯГАЄ В:

* контролі за станом здоров'я постраждалих від Чорнобильської
катастрофи

- контролі за станом матеріального забезпечення постраждалих

* вивченні найближчих і віддалених медичних наслідків у постраж
далих осіб

12. ДО СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ, ЩО НА
ДАЮТЬ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ПОСТРАЖДАЛИМ, НА
ЛЕЖАТЬ:

* обласні спеціалізовані диспансери радіаційного захисту населення

* обласні клінічні лікарні з центрами радіаційного захисту населення

- центральні районні лікарні

* Київський міський центр радіаційного захисту громадян

* Кримський республіканський діагностичний центр

* Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту
населення

-міські лікарні

13.ЗАВДАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ПОЛЯГАЮТЬ У:

- аналізі захворюваності всього населення областей, віднесених
до радіоактивно забруднених територій

* наданні кваліфікованої консультативної допомоги постраждалим за направленням із лікувально-профілактичних закладів

* координації заходів по диспансерному спостереженню за потерпілими

- матеріальному забезпеченні постраждалих

* впровадженні в роботу лікувально-профілактичних закладів
нових методів діагностики та лікування постраждалих

* проведенні аналізу організації амбулаторно-поліклінічної та ста
ціонарної допомоги населенню, потерпілому від наслідків аварії
на ЧАЕС

14.ФУНКЦІЇ ЛІКАРЯ, ВІДПОВІДАЛЬНОГО ЗА МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ:

-лікування постраждалих

* контроль переміщення постраждалого контингенту

* аналіз здоров'я постраждалих

- соціальна допомога постраждалим

* своєчасне внесення до державного реєстру змін у стані здоров'я

* проведення експертної оцінки якості надання допомоги цьому контингенту

15.ФУНКЦІЇ ДІЛЬНИЧНИХ І СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ СТОСОВНО ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ:

* повний облік постраждалих

*надання медичної допомоги в поліклініці та вдома

* направлення хворих до стаціонарів, на санаторно-курортне та
реабілітаційне лікування

- організація консультації в спеціалізованих медичних закладах

- забезпечення санаторно-курортного лікування

16. В ДИНАМІЦІ ЗА ПЕРІОД ВІД ДАТИ АВАРІЇ НА ЧАЕС ВІДБУЛИСЯ ТАКІ ЗМІНИ В СТРУКТУРІ ПОТЕРПІЛИХ ЗА ГРУПАМИ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ:

* зростання частки групи осіб, які проживають на територіях спостереження

* зростання частки групи дітей, які народилися від осіб, віднесених до 1-3 групи первинного обліку

- зменшення частки дітей, які народилися від осіб, віднесених до 1-3 групи первинного обліку

- зростання частки групи осіб, які брали та беруть участь у роботах з ліквідації аварії

17.У СТРУКТУРІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДОРОСЛИХ ПОТЕРПІЛИХ ПЕРШІ ТРИ МІСЦЯ ЗАЙМАЮТЬ ТАКІ ЗАХВОРЮВАННЯ: - новоутворення.

* нервової системи та органів чуття

* органів дихання

* системи кровообігу

18.В СТРУКТУРІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ПОТЕРПІЛИХ ДІТЕЙ ПРОВІДНІ ТРИ МІСЦЯ ЗАЙМАЮТЬ ТАКІ ЗАХВОРЮВАННЯ:

- новоутворення

* ендокринної системи

* органів травлення

* органів дихання

⇐ Предыдущая 6 7 8 9 101112 13 14 15 Следующая ⇒