 |
3.1. Основна частина випускної роботи
|
|
|
|
3. 1. Основна частина випускної роботи
Основна частина випускної роботи складається з двох розділів.
Перший розділ повинен мати загальнотеоретичний характер. У ньому на підставі вивчення робіт вітчизняних та зарубіжних вчених розкриваються теоретичні аспекти обраної проблеми, аналізуються основні підходи щодо її вирішення, обґрунтовуються і викладаються власні думки та погляди студента.
Складовим елементом даного розділу є проведення огляду теоретичних, науково-прикладних і науково-публіцистичних літературних джерел, у тому числі періодичних видань, та законодавчих актів, що відображає ступінь ознайомлення студента зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично оцінювати отриману інформацію, виділяти суттєві дані та використовувати їх. В першому розділі обов’язково вказуються використані літературні джерела та прізвища (ініціали) авторів, що зробили найбільш вагомий внесок у розробку досліджуваної проблеми (з посиланнями у квадратних дужках на номери джерел у списку використаної літератури). Матеріали такого огляду доцільно систематизувати в певному логічному порядку.
Складовою першого розділу має бути вивчення та узагальнення нормативно-правової бази у відповідності до теми дослідження (за наявності).
Обсяг теоретичного розділу не повинен перевищувати 30-35 сторінок.
Другий розділ за змістом єаналітичним. У ньому проводиться аналіз предмета дослідження в умовах підприємства. В результаті виявляється рівень фахової підготовки студента, вміння адекватно та правильно оцінювати, систематизувати й аналізувати наявні дані, виділяти суттєві складові та використовувати їх.
|
|
|
Зокрема, у цьому розділі студент повинен:
- навести організаційно-економічну характеристику підприємства (повне найменування; форма власності; призначення; підпорядкованість; місце розташування; організаційна структура, склад основних підрозділів та їхні функції та ін. );
- обрати методику аналізу предмета дослідження;
- провести комплексний аналіз за обраною темою, узагальнюючи отримані результати за допомогою таблиць, графіків і діаграм, а також роблячи відповідні висновки.
Так, у пункті 2. 1 розкривається організаційна та економічна характеристика суб’єкта господарювання: власник, майно, об’єкт господарювання (продукція, роботи, послуги, товар), технологія, покупці та постачальники, виробнича програма, економічна політика, система оподаткування, основні економічні показники господарювання тощо.
У пункті 2. 2 проводиться комплексний економічний аналіз діяльності досліджуваного підприємства (зразки таблиць для проведення наведені в додатку М. Після кожної таблиці має бути ґрунтовний висновок (2-3 абзаци) щодо динаміки показників розрахованих у ній.
У пункті 2. 3 необхідно провести аналіз на основі кількісних та якісних показників діяльності підприємства відповідно до теми дослідження.
У пункті 2. 4 наводяться напрями та шляхи вдосконалення об’єкту дослідження. Рекомендації мають бути обґрунтованими та носити практичний характер.
Джерелами інформації для написання другого розділу роботи є планові та фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази і розпорядження, а також результати спостережень, опитувань і обстежень, які опрацьовує студент під час переддипломної практики. Обов’язковими для аналізу є організаційна структура та структура управління, Ф №1 (“Баланс”), Ф №2 (“Звіт про фінансові результати”), Ф №1-ПВ (“Звіт з праці”), Ф №3-ПВ (“Звіт про використання робочого часу”), Ф №6-ПВ (“Звіт про чисельність окремих категорій працівників і підготовка кадрів”).
|
|
|
Динаміку основних показників аналізують за останні 3 роки, а для оцінки впливу другорядних факторів, виявлення резервів – використовують дані за звітний, або попередній рік. Кваліфіковане виконання аналітичної частини випускної роботи передбачає обов’язкову побудову і аналіз таблиць та рисунків.
Обсяг аналітичного розділу не повинен перевищувати 30-35 сторінок.
3. 2. Основна частина дипломної роботи
Основна частина дипломної роботи складається з трьох розділів.
Перший розділ (теоретичний) 3-4 параграфи. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, інша інформація, пов'язана з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому – відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.
У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за проблемою дослідження. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.
Теоретичне обґрунтування, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції, суть предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.
Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами - схемами, графіками, діаграмами тощо.
Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу дипломної роботи.
Аналітичний другий розділ (3 параграфи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи та певний методичний інструментарій.
|
|
|
Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми на об'єкті дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням зібраного фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.
Аналіз обов'язково повинен кореспондуватися з методологічним матеріалом, розкритим у попередньому розділі.
Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів (додаток Н). Вони є обов'язковими при складанні характеристики та дослідженні обраної проблеми.
Аналіз проблеми повинен здійснюватись з урахуванням чинників позитивних та негативних дій.
Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться в додатках), які обов'язково супроводжувати стислим коментарем.
Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час переддипломної практики.
Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів добору первинної інформації, яку використовує студент під час переддипломної практики.
Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.
Обсяг другого розділу має бути у межах 30-35% загального обсягу дипломної роботи.
Завданням третього, рекомендаційного розділу (3-4 параграфи) є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведених у другому розділі дослідження.
|
|
|
У цій частині наводяться обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності об'єкта. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента-випускника повинні спрямовуватися на забезпечення показників економічного зростання.
Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації мають відповідати напряму дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.
Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності цільової ефективності та практичної втіленості. У розрахунках для обґрунтування пропозицій є можливим використання ПЕОМ.
Обсяг третього розділу має становити до 30% загального обсягу дипломної роботи.
IV. Висновки. Загальні висновки відіграють роль логічного завершення виконаного дослідження. Вони синтезують накопичену в основній частині інформацію. Цей синтез – послідовне, логічне викладання отриманих результатів та їх співставлення із загальною метою і конкретними завданнями, які були поставлені на початку написання випускної роботи.
Висновки повинні містити узагальнення та пропозиції, розроблені та обґрунтовані студентом у процесі виконання дипломної (випускної) роботи. Як правило, такі висновки та пропозиції містять: класифікацію чи перелік основних напрямків розвитку об’єкта і предмета дослідження; результати функціонування об’єкта дослідження протягом аналізованого періоду і характер очікуваних змін після впровадження пропозицій.
Таким чином, у висновках необхідно підвести підсумок дослідження з усіх його аспектів і узагальнити надані пропозиції.
Обсяг матеріалу не повинен перевищувати 5% загального обсягу роботи (3-4 сторінки).
V. Список використаних літературних джерел. Після висновків та пропозицій розміщується бібліографічний список використаної літератури – одна із суттєвих частин дипломної (випускної) роботи, яка ілюструє самостійну творчу працю студента. Цей список включає всі джерела, використані в процесі дослідження. На кожне джерело зі списку в тексті роботи повинні подаватися посилання. Такі посилання дозволяють відшукати документи, перевірити достовірність літературних джерел та наукових робіт, з’ясувати їх зміст та обсяг.
|
|
|
На початку списку використаних джерел розміщують Конституцію України, Кодекси України, Закони України, укази Президента України, документи уряду України, інструктивно-нормативні матеріали міністерств і відомств. Далі список використаних літературних джерел формується в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовківбез поділу на види (книги, статті і т. д. ). Дані про джерела приводяться мовою оригіналу.
Кількість використаних першоджерел – не менше 75 найменувань.
Обсяг списку використаної літератури, що рекомендується – не більше 5% обсягу роботи (3-5 сторінки).
VІ. Додатки включають допоміжні матеріали, які за обсягом понад сторінку, але необхідні для повноти сприйняття. Розміщують додатки в порядку наведення посилань на них у тексті роботи.
Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки.
Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої, симетрично відносно тексту сторінки. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А». Якщо в роботі є лише один додаток, то він позначається як «Додаток А». Якщо в одному додатку міститься декілька таблиць чи рисунків, вони позначаються відповідно «Таблиця А. 1», «Таблиця А. 2» і т. д., або «Рис. Б. 1. », «Рис. Б. 2. » і т. д. Вирівнювання «Таблиці» – по правому краю паралельно правій границі таблиці, «Рисунка» – симетрично по центру, знизу.
У випадку, якщо не вистачає літер абетки, нумерація додатків починається таким чином: АА, АБ, АВ, АД тощо, далі БА, ББ... і так далі.
У Додатки також виносять схему організаційної структури або структури управління, Ф №1 (“Баланс”), Ф №2 (“Звіт про фінансові результати”), Ф №1-ПВ (“Звіт з праці”), Ф №3-ПВ (“Звіт про використання робочого часу”), Ф №6-ПВ (“Звіт про чисельність окремих категорій працівників і підготовка кадрів”) та інші звітні форми, дані яких використовувались при розрахунках в аналітичній частині випускної роботи.
Під час виконання випускної роботи науковий керівник систематично проводить консультації, оцінює хід і результати виконання роботи. У свою чергу студент зобов’язаний звітувати перед керівником про виконання запланованих етапів роботи відповідно до встановленого графіку. Відхилення від плану доводяться до відома завідувача кафедри та деканату, що є підставою для відрахування студента з вищого навчального закладу.
|
|
|
