Завдання до самостійної роботи студентів

Самостійна робота є невід’ємною частиною навчального процесу і основою пізнавальної діяльності студента. Метою методичних вказівок є конкретизація самостійної роботи студента для всебічного підвищення рівня знань, раціоналізації процесів підготовки, виконання і захисту самостійної роботи, єдності навчання та науково-дослідної роботи.

Освоєння курсу відповідно до програми передбачає самостійне опрацювання студентом літературних джерел, вивчення теоретичних питань тем, виконання практичних завдань і написання рефератів. Окрім опрацювання списку рекомендованих джерел, студентам рекомендується здійснювати пошук літератури самостійно, а також використовувати Інтернет-ресурси.

Підготовка самостійної роботи здійснюється відповідно до планів самостійних робіт, лектор оголошує на кожній лекції. Викладач курсу спрямовує і контролює самостійну роботу студента, встановлює час консультаційних занять та термін самостійної роботи за кожною темою курсу. Контроль за підготовкою самостійної роботи здійснює викладач, який проводить практичні заняття на практичних заняттях за відповідними темами.

У тому випадку, якщо студент з поважної причини пропустив практичне заняття, він може його відпрацювати, написавши реферат за темою, що відповідає пропущеному заняттю.

При написанні реферату студент повинен показати вміння користуватись нормативними документами, літературними джерелами, узагальнювати матеріали, формулювати обґрунтовані висновки і пропозиції.

Підготовка реферату включає такі етапи: вибір теми, визначення дослідження та складання плану, підбір літературних джерел та фактичного матеріалу, написання та оформлення реферату, захист реферату.

До початку написання реферату студент вивчає різні джерела інформації. Спочатку доцільно ознайомитися з основною літературою (підручники, монографії, наукові статті тощо), потім з нормативними документами (указами Президента, законами Верховної Ради, постановами Кабінету Міністрів тощо). Слід пам`ятати, що найбільш оновлені дані та інформація містяться на веб-сайтах Інтернету та в періодичних виданнях.

Попереднє вивчення літературних джерел є підґрунтям для скла­дання плану реферату, який потрібно затвердити у керівника.

Реферат повинен складатись із титульного аркуша, змісту (плану), вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел. Обсяг реферату 15-25 друкованих сторінок А4. Шрифт TNR №14, через півтора інтервали. Допускається написання реферату від руки, охайним почерком, пастою чорного кольору.

Ø У вступі розкривають актуальність теми, дають оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми, визначають мету і завдання реферату, об'єкт та методи дослідження. (1-2 стор.)

Ø Основна частина роботи поділяється на три розділи. Розділи позначають арабськими цифрами (1,2, 3), підрозділи позначають номером розділу та підрозділу через крапку (1.1, 1.2 або 2.1,2.2 і т.д.).

Ø Перший з них, зазвичай, присвячується теоретико-методичним питанням досліджуваної теми; другий — питанням аналізу досліджуваної проб­леми, третій – практичним рекомендаціям щодо усунення виявлених недоліків у досліджуваній області. (12-20 стор.)

Ø У висновках стисло підсумовують результати дослідження. Тут містяться основні висновки і пропозиції щодо досліджуваної проблеми (1-2 стор.)

Ø Список використаних джерел повинен містити не менше 10 найменувань.

Всі таблиці в роботі мають бути пронумеровані. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який відображає її зміст. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці в даному розділі. Наприклад: Таблиця 2.1 — перша таблиця другого розділу. Таблиці розміщуються в тексті після посилання на них. Якщо таблиця не поміщається на одній сторінці після посилання, то її розміщують з самого початку наступної сторінки.

Ілюстративний матеріал у формі схем, діаграм, графіків тощо оформляється таким чином: знизу під ілюстрацією з великої букви пишуть слово «Рис.» і проставляють його номер, який складається з номера розділу та порядкового номера рисунка у даному розділі. Наприклад: Рис. 2.1 — перший рисунок другого розділу.

У тексті обов'язково мають бути зроблені посилання на джерела, з яких була запозичена цифрова інформація, а також цитати, що на­водяться в рефераті. Посилання на джерела рекомендується здійснювати за допомогою квадратних дужок, в яких проставляєть­ся порядковий номер джерела зі списку використаної літератури та відповідна сторінка. Наприклад: [8, с. 12].

Список використаної літератури складають у такій послідовності:

ü Укази Президента України.

ü Закони Верховної Ради України.

ü Постанови Кабінету Міністрів України.

ü Доповіді та виступи керівників держави.

ü Спеціальна література з теми курсової роботи (в алфавітному
порядку прізвища авторів книг, брошур, статей, назви збірників).

ü Адреси веб-сайтів.

У списку літератури слід вказати: для книг – прізвище та ініціа­ли автора (авторів), назву книги, місто, видавництво, рік видання; для статей – прізвище та ініціали автора (авторів), назву статті, назву журналу, його номер і рік видання, номери сторінок, у межах яких надрукована стаття.

Додатки до реферату оформляються таким чином: у правому верхньому кутку аркуша з великої букви пишуть слово «Додаток» та вказують його порядковий номер. Послідовність розміщення додатків визначається черговістю посилань на них у тексті роботи. Усі додатки повинні мати заголовок.

Реферат має бути зброшурований і поданий в установлений термін на рецензування керівнику. Він приймає рішення про допуск реферату до захисту. При необхідності студент повинен доопрацювати реферат на належному рівні.

Оцінювання реферату здійснюється за шкалою оцінювання практичних занять.

Студентам рекомендується для кращого засвоєння матеріалу, який виноситься на самостійне опрацювання, складати за питаннями відповідної теми короткий конспект лекцій, кросворди або тести.