 |
Хто (що) є страховим посередником?
|
|
|
|
а) фондові біржі
б) банки і ніші фінансово – кредитні установи
в) страхові агенти і страхові брокери
г) інвестиційні фонди і компанії
3. Діяльність страхових брокерів може бути визначена:
а) як професійна діяльність осіб, зареєстрованих як суб’єкти підприємництва пов’язана із посередництвом у сфері страхування
б) як діяльність, яка обслуговує «життєвий цикл» страхового поліса на різних його стадіях
в) як професійна діяльність осіб, уповноважених діяти від імені та за дорученням однієї чи більше страхових компаній, з укладання договорів
г) як фінансова діяльність у сфері страхування
4. Маркетингова політика страховика спрямована на:
а) збільшення обсягу страхових премій;
б) розробку конкурентоспроможних страхових продуктів;
в) отримання додаткового прибутку;
г) розширення страхового поля;
д) підвищення іміджу компанії.
5. Страхувальник для страховика це:
а) людина, яку не заманити до страхової компанії ніякими «калачами»;
б) найбільш важлива персона, яка завітала до офісу страховика;
в) суб’єкт суспільства, ради якого страхова компанія витрачає великі гроші на рекламу послуг;
г) той, хто приносить страховикові свої бажання;
д) людина, яка не хоче піклуватися про своє майбутнє.
6. Страховий агент є уповноваженою особою:
а) страховика;
б) страхувальника;
в) брокера;
г) генерального страхового агента;
д) перестраховика.
7. Страховий брокер є представником:
а) генерального страхового агента;
б) страховика;
в) страхувальника;
г) агента;
д) асоціації брокерів.
8. Чим відрізняється брокер від агента:
а) не має жодних відмінностей;
б) кількістю працівників;
в) розміром отриманих страхових платежів;
|
|
|
г) розміром отриманої комісійної винагороди;
д) брокер завжди представляє інтереси страхувальника.
9. Хто регулює діяльність страхових агентів:
а) банки;
б) Міністерство фінансів;
в) Кабінет Міністрів;
г) страхові компанії;
д) генеральний страховий агент.
10. «Найкраща порада» брокера містить у собі:
а) заходи щодо поліпшення ризику;
б) консультації;
в) вибір програми страхування;
г) розміщення ризику в страховій компанії;
д) все, визначене в пунктах а), б), в), г).
11. Метою реклами є:
а) поширення позитивного іміджу страховика через засоби масової інформації;
б) отримання додаткового прибутку;
в) всебічно сприяти укладанню нових і поновленню чинних договорів страхування;
г) підняття активності страхувальників;
д) розширення страхового поля.
12. Раціональна реклама використовується для:
а) рекламування послуг компанії;
б) переконує страхувальника в необхідності певного страхового продукту;
в) підняття професійного рівня страхових агентів;
г) адресного направлення рекламних матеріалів безпосередньо тим суб’єктам, до яких звернувся страховик;
д) поліпшення іміджу страховика.
|
|
|
Класифікація в страхуванні та її використання в управлінні страховим бізнесом.
Низький рівень охоплення фізичних ma юридичних осіб страховим захистом.
Особливості управління страховими товариствами з повною й додатковою відповідальністю та командитних товариств.
Страховими посередниками можуть бути страхові та перестрахові брокери, а також страхові агенти.
Управління страховими ризиками
Факт укладення договору страхування може засвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
