Фінансова стійкість страховика
Дослідження фінансової стійкості як економічної категорії належить до найважливіших проблем ринкової економіки, оскільки відсутність або низький рівень фінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання призводить до його неплатоспроможності, а у кінцевому результаті — до банкрутства. Однак занадто високий рівень фінансової стійкості заважатиме суб'єкту господарювання здійснювати прибуткову діяльність, обтяжуючи його надмірними запасами і резервами. Фінансова стійкість страховика базується на достатності його фінансових ресурсів, як власних, так і залучених, до яких належать кошти, що перебувають у розпорядженні страхової компанії для здійснення: Ø операцій страхування і перестрахування від моменту укладення договору страхування до виконання таких фінансових зобов'язань, як збір страхових платежів, виплата страхових відшкодувань тощо; Ø витрат, які забезпечують процес страхування і перестрахування (наприклад, аквізиційні витрати, витрати на врегулювання збитків і т. ін.); Ø інших витрат, не пов'язаних з основною діяльністю і спрямованих на вдосконалення і підвищення якості страхових послуг, економічного стимулювання персоналу тощо. Більшість науковців зазначає, що рівень фінансової стійкості є основним індикатором життєздатності страхової компанії та її спроможності виконувати свої фінансові зобов'язання перед страхувальниками в умовах негативного впливу різноманітних зовнішніх і внутрішніх чинників. Фінансова стійкість як економічна категорія — головний чинник стабільної діяльності суб'єкта господарювання, який має зберігатися незалежно від ступеня негативного впливу на неї зовнішніх і внутрішніх чинників.
Зовнішні чинники умовно можна поділити на дві групи: перша — чинники безпосереднього впливу, які досить швидко відображаються на рівні фінансової стійкості, друга — чинники опосередкованого впливу, які мають довготривалу дію, на рівень фінансової стійкості. Кількість внутрішніх чинників впливу на рівень фінансової стійкості залежить передусім від наявності і ступеня тих чи інших ризиків, з якими має справу будь-який суб'єкт господарювання у своїй діяльності. Страхові ризики — це те, з чим безпосередньо працює будь-який страховик. Вони мають визначальний вплив на рівень його фінансової стійкості. У дослідженні категорії "фінансова стійкість страховика" пріоритетною групою є страхові ризики. Так, результатом реалізації стратегічних ризиків є недосягнення страховою компанією місії, цілей та завдань стратегічного плану у разі її неспроможності пристосуватися до швидких змін конкурентного середовища. Реалізація того чи іншого ризику або ризиків, з якими має справу страхова компанія у своїй діяльності, зумовлюватиме підвищений тиск на рівень її фінансової надійності та здатність далі своєчасно й у повному обсязі виконувати свої фінансові зобов'язання перед страхувальниками. Така ситуація дає можливість оцінити вже не фінансову надійність, а саме фінансову стійкість страховика, достатньою умовою забезпечення якої є платоспроможність, а обов'язковою передумовою — фінансова надійність. Отже, доцільно говорити про те, що платоспроможність і фінансова надійність є лише похідними категорії "фінансова стійкість" страхової компанії. Є різноманітні підходи до визначення рівня фінансової стій кості страхової компанії. Наприклад, деякі фахівці виокремлюють розрахунок фінансової стійкості в одну зі складових дослідження фінансового стану страховика, до якого входить аналіз складу і розміщення активів, динаміки та структури джерел фінансових ресурсів, наявності і структури обігових коштів, кредиторської і дебіторської заборгованості, платоспроможності. На думку інших вчених, фінансова стійкість визначається розміром укладеного капіталу, який розраховується як відсоток від заробленої страхової премії.
Чим вищий рівень фінансової стійкості, тим нижчий прибуток отримується на вкладений капітал, і навпаки. У зв'язку з цим вважається, що власники страхової компанії можуть бути зацікавлені у підтриманні низького рівня її фінансової стійкості. Загальноприйнятною є методика розрахунку рівня фінансової стійкості страхової компанії, що виражається через розрахунок відповідного коефіцієнта:
К = (l – q) / n * q де q — збитковість страхової суми (відношення суми страхових відшкодувань до сукупної страхової суми); п — кількість застрахованих об'єктів. Також фінансова стійкість страхової організації безпосередньо пов'язана з платоспроможністю страхової компанії. У процесі своєї діяльності згідно із Законом України "Про страхування" страхова компанія має виконувати такі вимоги дотримання платоспроможності: 1. мати сплачений статутний фонд та гарантійний фонд страховика; 2. створювати страхові (технічні та математичні) резерви, достатні для майбутніх страхових виплат; 3. перевищувати фактичний запас платоспроможності страхової компанії над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності; 4. не перевищувати ліміту страхового зобов'язання страхової компанії за одним об'єктом страхування. Страхова компанія відповідно до обсягів страхової діяльності зобов'язана підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів). Довідка. Починаючи з 1971 р., Міжнародне рейтингове агентство «Standard &Poor’s» здійснює комплексний розрахунок показника фінансової стійкості страхових компаній на основі аналізу таких компонентів: ринкового ризику (оцінка середовища, в якому працює страховик), менеджменту і корпоративної стратегії, бізнес – профілю компанії, результатів основної діяльності, достатності власного капіталу, принципів і методів резервування та ліквідності.
у Європейському Союзі для розрахунку рівня фінансової стійкості Платоспроможність компанії полягає у здатності задовольнити платіжні вимоги контрагентів, повертати кредити здійснювати виплату страхових сум і відшкодувань сплачувати податки та платежі до бюджету та позабюджетних фондів, виплачувати заробітну плату тощо. Запас платоспроможності (нетто – активи) страхової компанії визначається вирахуванням із вартості майна (загальної суми активів) страховика суми нематеріальних активів і загальної суми зобов'язань, у тому числі страхових. Страхові зобов'язання мають дорівнювати за обсягом наявним технічним резервам. На будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика має перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності. Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя на будь-яку дату дорівнює більшій з визначених величин. Нормативний запас платоспроможності страховика який здійснює страхування життя, на будь-яку дату дорівнює величині, яка визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) на 0.05 (табл.10.10). На окрему увагу заслуговує питання страхових резервів. Вониутворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування).
Таблиця 10.10. Розрахунок показників платоспроможності страхової компанії
Читайте также: Андеррайтинг у діяльності страховика. Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|