Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Практична робота № 2.3.3. Тема: Налаштування доступу до мережі Інтернет. Ubuntu — операційна система для робочих станцій, лептопів і серверів, є найпопулярнішим у світі дистрибутивом Linux

Практична робота № 2. 3. 3

Тема: Налаштування доступу до мережі Інтернет

Мета: Навчитись налаштовувати доступ до мережі Інтернет всіма можливими засобами.

Короткі теоретичні відомості:

Ubuntu — операційна система для робочих станцій, лептопів і серверів, є найпопулярнішим у світі дистрибутивом Linux. Серед основних цілей Ubuntu — надання сучасного і водночас стабільного програмного забезпечення для пересічного користувача із сильним акцентом на простоту встановлення і користування.

Ubuntu надає користувачу мінімальний набір програм загального призначення: багатовіконне стільничне середовище, засоби для перегляду Інтернету, організації електронної пошти, офісні програми з можливістю читати і записувати файли в форматі Microsoft Office, редактор зображень, програвач компакт-дисків тощо. Спеціалізоване програмне забезпечення, потрібне досвідченішим користувачам, можна отримати із відповідних репозиторіїв. Серверний варіант системи включає також засоби, потрібні для організації сервера баз даних, веб-сервера, сервера електронної пошти, тощо.

Інсталяційні диски Ubuntu безкоштовні.

Хід роботи:

1. У цей час існує 4 найпоширеніші способи виходу в інтернет: за допомогою Ethernet, DSL, авторизуючись через VPN і за допомогою Wi-Fi. Розглянемо кожний з них. Ethernet — це технологія мереж, в основному локальних. Якщо у Вас Ethernet c настроєним DHCP (протокол, що дозволяє комп'ютерам автоматично одержувати IP-адресу й інші параметри, необхідні для роботи в мережі TCP/IP), то Вам крупно повезло і єдине, що Вам потрібно зробити - з'єднати кабель із комп'ютером. Якщо Ваш провайдер не підтримує автонастройку параметрів через DHCP, то необхідно набудовувати з'єднання вручну.

2. Для настроювання інтернету необхідно зайти в Network Connections. Тому що редагування з'єднання необхідно виконати із правами адміністратора (про це свідчать ключики на кнопці Edit), Вам необхідно ввести пароль і нажати Authenticate.

3. Переходимо на вкладку IPv4 Settings, вибираємо в пункті Method — Manual і натискаємо Add. Тепер необхідно ввести деякі дані: Address, Netmask, Gateway, DNS. Address - адреса Вашого комп'ютера. Netmask (маска) - діапазон ip адрес у Вашій мережі (звичайно 255. 255. 255. 0). Gateway (шлюз) - маршрут за замовчуванням (через що вийти в інтернет). DNS - сервер доменних імен.

4. Wi-fi - один з форматів передачі цифрових даних по радіоканалах. Настроювання схоже з настроюванням Ethernet. Якщо DHCP настроєний, то Вам залишається тільки кликнути по потрібному з'єднанню. Якщо ні, то Знаходимо наше з'єднання й натискаємо Edit. Уводимо всі необхідні дані й ім'я з'єднання в поле Connection name і натискаємо Apply.

5. DSL - цифрова абонентська лінія Настроїти DSL інтернет дуже просто.

6. Заходимо в Network Connections на вкладку DSL і натискаємо Add. У даному вікні вводите свій логін у поле Username і пароль у поле Password. Також можете поставити галочку Connect Automatically для того, щоб після завантаження Ubuntu відбувалося підключення автоматично. Уведіть ім'я з'єднання в поле Connection name. Натискаємо Apply. Для того, щоб підключитися вибираємо Ваше з'єднання

7. VPN (Virtual Private Network) - це мережа, побудована поверх іншої. Для настроювання VPN нам знадобиться встановити 2 пакети. Пакети мають розширення. deb й установка виконується подвійним кличем (deb є аналогом exe в Windows).

8. Отже, пакети які нам знадобляться:

1) pptp-linux

2) network-manager-pptp

9. Послідовність установки принципова! Спочатку пакет pptp-linux, а потім network-manager-pptp.

10. Скачати ці пакети можна із сайту http: //packages. ubuntu. com/

11. У поле пошуку вводимо потрібний нам пакет і клікаемо Search. Вибираємо потрібну нам платформу. Вибираємо країну, у якій перебуває сервер з файлом. Чим ближче сервер до Вашої країни, тим швидше швидкість. Проходимо вищеописану процедуру ще раз і зберігаємо пакет pptp-linux. Післе скачування починаємо встановлювати кожен пакет c допомогою подвійного щиглика по пакеті, починаючи з пакета pptp-linux.

12. Теж саме робимо з пакетом network-manager-pptp.

13. Після установки потрібних пакетів ідемо в Network

14. Connections і бачимо, що кнопка Add стала активної. Клікаемо по ній. Вибираємо тип VPN з'єднання й натискаємо Create. Уводимо ім'я з'єднання, шлюз, логін, пароль і клікаемо Apply.

Індивідуальне завдання:

При заданні IP-адреси останньою цифрою слід обирати номер варіанта студента.

Контрольні запитання:

1. Що таке Linux?

2. Які типи підключення існують?

3. Способи інсталяції пакетів?

4. Відмінності Linux від Windows?

5. Переваги Linux.

Зміст звіту:

1. Тема роботи.

2. Мета роботи.

3. Основні етапи виконання індивідуального завдання.

4. Контрольні питання.

5. Висновки.

Практична робота № 2. 3. 4

Тема: Репозиторії. Оновлення системи.

Мета: Навчитись встановлювати операційну систему на віртуальну ПЕОМ.

Короткі теоретичні відомості:

Інсталяційні диски Ubuntu безкоштовні.

Хід роботи:

1. В Ubuntu використається трохи інший підхід до установки й відновлення додатків. Тут точно також можна скачати настановний пакет й установити будь-яку програму, як й в Windows, але є й інший спосіб (який використається значно частіше). Цей інший спосіб - використання репозиторіїв.

2. Репозиторій - це сховище програм в інтернеті. Сховище це постійно змінюється й поповнюється новим програмним забезпеченням. Програма-установник на вашому комп'ютері кэширует список усього програмного забезпечення із сервера й знає що там перебуває. Також ця програма порівнює версії вашого ПО з тим що перебуває на сервері й пропонує вам обновитися у випадку випуску нової версії. Це дуже зручно. Усе в одному. Ви запускаєте одну програму, робите пошук того що вам потрібно, установлюєте одним кличем і все. Далі програма роботи з ПО сама простежить і попередить вас про те, що вийшла нова версія.

3. Настроїмо список репозиториев, для цього існує кілька способів.

4. Список використовуваних репозиториев - джерела додатків

5. Заходимо в меню System (Система) - Адміністрування - Джерела додатків

6. Перед нами додаток, що дозволяє вам модифікувати список репозиториев.

7. На першій вкладці перераховані офіційні репозитории Ubuntu.

8. Перші два містять Open Source додатка. Наступні два пункти містять драйвера для пристроїв й інше програмне забезпечення, що Open Source уже вважатися не може. Виділяйте всі чотири пункти, якщо у вас немає із цим яких-небудь обмежень. Останній пункт у списку - це вихідний код додатків. Зверніть увагу на те, що диск, з якого ви встановлювали Ubuntu також може використатися в якості репозитория. Природно ніяких відновлень там не з'явиться згодом, але встановити ПО, що перебуває на ньому можна. Це може придатися на випадок, якщо у вас немає інтернету.

9. Перемикаємося на наступну вкладку.

10. Сюди можна додати будь-який існуючий репозиторий. Наприклад, в Google є свій репозиторий для установки й відновлення таких програм як Picasa й іншої продукції. Як ви можете бачити, тут уже встановлений один зі сторонніх репозиториев, " партнер" Ubuntu.

11. Включили репозиторий Ubuntu partner. Хочу звернути увагу на те, що після того, як ви зробите які-небудь зміни, стає активної кнопка " Revert" і багато хто випадково або навмисно натискають її, думаючи що це аналог " Обновити". Ця кнопка скасовує всі ваші зміни!

12. Перемикаємося на наступну вкладку.

13. Тут ви бачите настроювання відновлення системи.

14. Перші два пункти виділяйте в кожному разі, це відновлення безпеки системи й рекомендують обновления, що, додатків.

15. Щодо наступних двох пунктів вам доведеться думати самим. Там перебувають відновлення, які не були до кінця протестированы. Тут ціпок про два кінці. Якщо вам потрібна абсолютна надійність - не виділяйте їх. Якщо вам цікаво користуватися самими останніми версіями - то виділяйте. Це справа вибору кожного. Для того щоб застосувати всі зміни - натисніть Close. Але якщо ви додали сторонній репозиторий (Ubuntu partner не береться до уваги) - те вам потрібно перейти на наступну вкладку.

16. Кожен репозиторий повинен бути підписаний ключем. При додаванні сторонніх репозиториев, які не підтримуються Ubuntu, вам також потрібно скачати ключ для цього репозитория й установити його.

17. Ну властиво все. Після того як ви натиснете Close, якщо ви зробили які-небудь зміни, у вас з'явиться от таке вікно.

18. Нагадаю ще раз принцип роботи з репозиториями. В інтернеті зберігається список ПО й вашої програмі-установникові необхідно знати про те, що ж саме відтіля можна скачати і яка версія додатків. Якщо ви змінили список репозиториев - то ці знання необхідно обновити, що власне кажучи, вам і пропонується зробити. Тисніть Reload.

19. Список обновляється, по завершенні вікно просто закриється. І на цьому всі, ми обновили список репозиториев.

20. Список використовуваних репозиториев - ручний метод

21. Все те, що було описано вище можна зробити самостійно за допомогою консолі й редактори gedit (або будь-якого іншого, якщо у вас тільки консоль і немає графічної оболонки, наприклад - nano).

22. Файл, що містить список всіх репозиториев: /etc/apt/sources. list. Відкриємо його на редагування. Помічу, що файл доступний на редагування тільки суперкористувачеві.

23. gksu gedit /etc/apt/sources. list

24. Ви побачите список з коментарями. Деякі репозитории будуть уже доступні, деякі будуть закомментированы.

25. Всі що потрібно зробити - це раскомментировать ті репозитории, які ви хочете використати й зберегти файл. На малюнку вище я виділив дві області. У першої репозиторий закомментирован і не використається, у другий - використається. Для коментування використається символ # перед репозиторием.

26. Всі що починається з deb - це звичайні додатки, всі що починається з deb-src - це вихідний код додатків.

27. Програма apt-get використається для установки додатка й відновлення системи, ми розглянемо її в подробицях пізніше, поки ж нам потрібна команда:

28. sudo apt-get update

29. Всі, ми зробили те ж саме вручну.

30. Відновлення системи

31. Після того як ви обновили список репозиториев, ви швидше за все побачите от такий значок відновлення в трее.

32. Це означає що з'явилися нові відновлення для имеющего у вас ПО, або для системи.

33. Натисніть лівою кнопкою миші на цьому значку.

34. Перед вами менеджер відновлень. Перший раз після установки відновлень може бути дуже багато (а в принципі може й не бути взагалі, дивлячись які репозитории ви підключили і як настроїли відновлення).

35. Зверніть увагу на розмір скачиваемых пакетів, якщо у вас інтернет обмежений. Для кожного відновлення можна подивитися опис.

36. Щоб установити відновлення - тиснемо Install Updates.

37. Почалося накачування пакетів відновлень. Щоб побачити подробиці - натисніть на відповідний значок.

38. Ви побачите статус накачування конкретного пакета, а також швидкість завантаження й приблизний час до кінця накачування.

39. Після того як накачування закінчиться - почнеться установка ПО. Цей процес може забрати довгий час.

40. Ну от і всі, відновлення завантажені й установлені.

41. Тиснемо Restart Now і перевантажуємося.

42. Всі, система обновлена.

43. Якщо ви забрали автопроверку відновлень або якщо хочете перевірити відновлення негайно, то можна викликати менеджер відновлень із меню: System (Система) - Адміністрування - Менеджер відновлень. Тільки не забудьте потім у ньому нажати кнопку перевірки відновлень.

44. Ручне відновлення системи

45. Все те, що я описав вище можна зробити вручну в консолі.

46. Щораз перед тим як зробити відновлення системи, потрібно обновити кэш, базу знання про те, що перебуває в репозиториях.

47. sudo apt-get update

48. Аналогом відновлення через графічний менеджер відновлень у консолі є дві команди: sudo apt-get upgrade й sudo apt-get dist-upgrade

49. Виконувати потрібно обидві команди!

50. Вивід обох команд однакові, розглянемо кожну з них, наприклад sudo apt-get update:

51. Перш ніж продовжити, програма розраховує розмір архівів, які необхідно скачати. Якщо інтернет дозволяє - пишіть y англійське (або Д) і тисніть уведення.

Індивідуальне завдання:

Встановіть пакет, перша літера назви якого співпадає з першою літерою вашого прізвища.