Державние регулювання страхової діяльності.

Страховий ринок як частина фінансової сфери є об’єктом державного регулювання і контролю. Державне регулювання спрямоване на забезпечення формування і розвитку ефективно функціонуючого ринку страхових послуг, створення в Україні необхідних умов для діяльності страховиків різноманітних організаційно-правових форм, недопущення на страховий ринок спекулятивних і фіктивних компаній, що можуть заподіяти шкоду як страховій справі, так і майновим інтересам страхувальників та дотримання вимог законодавства України про страхування.

Головна проблема державного регулювання страхової діяльності –

забезпечити наявність у страховика достатнього обсягу коштів, за рахунок яких він був би здатний виконати свої зобов’язання перед страхувальниками за будь-яких обставин, тобто забезпечити платоспроможність кожного конкретного страховика.

Державне регулювання страхової діяльності проведення державою

спеціальної податкової, тарифної і цінової політики, прийняття окремих законів і нормативних документів.

Система заходів державного регулювання містить:

Реєстрацію страхових компаній → видачу ліцензій на проведення певних видів страхування → здійснення контролю за їх діяльністю.

Єдиний державний реєстр страховиків України – це система збору, обліку,

нагромадження та зняття з реєстру даних, що стосуються ліцензування страхової діяльності і нагляду за страховою діяльністю страховиків. У Реєстр заносяться дані про страховиків, які одержали ліцензію на здійснення страхової діяльності. Ліцензія є обов’язковою. Вона видається на проведення конкретних видів страхування і перестрахування.

Порядок реєстрації та ліцензування визначений у Законі України “Про

страхування”та в іншій нормативно – законодавчій базі зі страхування.

Від організації державного страхового нагляду, його функціонування

залежить напрямок розвитку страхової діяльності, її спрямованість на вирішення економічних проблем у державі, адже страхові компанії, збираючи та накопичуючи значні грошові кошти, живлять своїми вкладеннями банківську систему, надають страховий захист великій кількості фізичних та юридичних осіб, мають можливість широкого та довготривалого використання страхових коштів і тим самим вирішувати інвестиційні потреби суб’єктів господарювання.

Виходячи з об’єктивної потреби державного регулювання страхування в

Україні, держава розробляє напрями концепції формування страхового ринку, складові елементи механізму прямого та опосередкованого впливу держави на економічні та правові взаємовідносини між страховиками, страхувальниками, посередниками, фінансовими інвестиціями, державними органами.

Регулюючий вплив держави на страховий ринок здійснюється також через

визначення порядку організації та механізму проведення обов’язкових видів страхування.

Важливим напрямом державного регулювання страхової діяльності є

оподаткування. Склад податків, які сплачуються страховиками, визначається Законами України “Про систему оподаткування”і “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Формування, подальший розвиток і вдосконалення державної політики в

галузі страхування мають здійснюватися згідно з сучасними потребами, з урахуванням наявних економічних можливостей і згідно з вимогами міжнародних спілок та угод, до яких наша країна приєдналася. Найважливіший напрям вдосконалення системи державного регулювання страхової діяльності пов'язаний з інтеграцією України до міжнародних організацій і спілок.

Контрольні питання:

1.В чому полягає сутність страхування як економічної категорії?

2.Якими законодавчими та нормативними актами регулюються взаємозв’язки

між учасниками страхових відносин?

3.Яка головна принципова ознака організації страхової діяльності існує в Україні?

4.Яким чином держава регулює страхову діяльність?

5.Які методи страхового відшкодування Ви знаєте?

6.Який основний напрямок вдосконалення системи державного регулювання

страхової діяльності?