 |
2. Вимоги правил безпеки при виконанні робіт в процесі роботи за професією
|
|
|
|
2. Вимоги правил безпеки при виконанні робіт в процесі роботи за професією
Білет № 1 (1).
3. Первинний інструктаж з охорони праці
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
– новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;
– який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;
– який буде виконувати нову для нього роботу;
– відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві;
Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт, проводить безпосередній керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер) і вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці (додаток 9). При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали прошнуровані і скріплені печаткою.
Білет 3.
1. Закон України «Про охорону праці». Обовязки роботодавця
Визначення поняття охорони праці дається в ст. 1 Закону України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці». Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. В поняття охорони праці входять і всі ті заходи, що спеціально призначені для створення особливих полегшених умов праці для жінок і неповнолітніх, а також працівників зі зниженою працездатністю.
|
|
|
Основою законодавства України з охорони праці є Конституція України, що гарантує громадянам право на безпечні й здорові умови праці й система законодавчих актів України, спрямованих на реалізацію цього конституційного права.
Основними законодавчими актами цієї системи є наступні Закони України:
· «Про охорону праці».
· «Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати працездатності».
· «Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення».
· Кодекс законів «Про працю України».
Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
- Створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
- Розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
- Забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
- Забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків
-Організовує проведення аудиту охорони праці
- Здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів
2. Вимоги правил безпеки при закінченні робіт за професією
Після закінчення роботи в’язальник схемних джгутів зобов’язаний:
-Відключити від електромережі обладнання і знеструмити лінію, яка його живить, якщо це є необхідним.
|
|
|
-Провести прибирання робочого місця.
-Прибирати відходи матеріалів в спеціальну відведену тару.
-Інвентар, спецодяг і засоби індивідуального захисту помістити у відведене для них місце.
-При виявленні недоліків у роботі обладнання та засоби індивідуального захисту повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу.
3. Надання першої невідкладної допомоги при ураженні електричним струмом.
Послідовність надання першої допомоги:
– усунути вплив на організм ушкоджуючих факторів, котрі загрожують здоров'ю та життю потерпших, оцінити стан потерпшого;
– визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпшого і послідовність заходів щодо його рятування;
– виконати необхідні заходи з рятування потерпівших в послідовності терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, провести зовнішній масаж серця);
– підтримати основні життєві функції потерпшого до прибуття медичного працівника;
– викликати швидку медичну допомогу або вжити заходів щодо транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.
Заходи долікарської допомоги залежать від стану, в якому знаходиться потерпший після звільнення від електричного струму. Після звільнення потерпілого від дії електричного струму необхідно оцінити його стан. У всіх випадках ураження електричним струмом необхідно обов'язково викликати лікаря незалежно від стану потерпілого.
Якщо потерпілий при свідомості та стійке дихання і є пульсом, але до цього втрачав свідомість, його слід покласти на підстилку з одягу, розстебнути одяг, котрий затруднює дихання, забезпечити приплив свіжого повітря, розтерти і зігріти тіло та забезпечити повний спокій, дати понюхати нашатирний спирт, сполоснути обличчя холодною водою. Якщо потерпілий, котрий знаходиться без свідомості, прийде до тями, слід дати йому випити 15—20 краплин настоянки валеріани і гарячого чаю.
Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу, оскільки відсутність важких симптомів після ураження не виключає можливості подальшого погіршення стану. Лише лікар може робити висновок про стан здоров'я потерпілого. Якщо потеріплий дихає рідко і судорожно, але у нього не намацується пульсу необхідно відразу зробити йому штучне дихання.
|
|
|
За відсутності дихання та пульсу у потерпілого внаслідок різкого погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, зростає синюшність шкіри та слизових оболонок. У таких випадках допомога повинна бути спрямована на відновлення життєвих функцій шляхом проведення штучного дихання та зовнішнього (непрямого) масажу серця.
Потерпілого слід переносити в інше місце лише в тих випадках, коли йому та особі, що надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці не можливе. Для того, щоб не втрачати час, не слід роздягати потерпілого. Не обов'язково, щоб при проведенні штучного дихання потерпілий знаходився в горизонтальному положенні. Якщо потерпілий знаходиться на висоті, необхідно перед спуском на землю зробити штучне дихання безпосередньо в люльці, на щоглі і на опорі.
Опустивши потерпілого на землю, необхідно відразу розпочати проведення штучного дихання та масажу серця і робити це до появи самостійного дихання і відновлення діяльності серця або передачі потерпшого медичному персоналу.
|
|
|
