Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Тема 8. Умови постачання товарів у зовнішній торгівлі

8.1 Умови «ІНКОТЕРМС»

8.2 Особливості визначення митної вартості товарів із застосуванням умов “ІНКОТЕРМС”

8.3 Оптимізація умов постачання

Умови «ІНКОТЕРМС»

Одним із основних документів, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність підприємств в Україні, є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Низку питань, що виникають у разі укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), вирішують й інші законодавчі акти (Указ ¹567 і Положення ¹75). Саме ці документи надають підприємствам право самостійно визначати форми, порядок укладання і виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Цими законодавчими актами встановлено, що у разі укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, що підготовлені Міжнародною торговою палатою. Згідно з пп.1.5 Положення ¹75 до умов, що мають бути передбачені в договорі (контракті), належать базисні умови поставки.

Базисними умовами зовнішньоторгового контракту купівлі-продажу вони називаються тому, що встановлюють базис ціни залежно від того, включаються витрати на транспортування (та інші пов’язані з цим процесом витрати) в ціну товару чи ні. Базисні умови спрощують складання й узгодження контрактів, допомагають контрагентам знайти способи розподілу відповідальності та вирішення неузгод-женостей, що виникають. Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. Міжнародна торгова палата розробила і випустила в 1953, 1980, 1990 та 2000 рр. збірники «Міжнародні правила тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС» (International Commercial Terms).

Подані в ІНКОТЕРМС торгові терміни становлять універсальний набір умов, знання та застосування яких полегшує здійснення торгових операцій. Однак потрібно враховувати, що використання правил ІНКОТЕРМС має низку особливостей. По-перше, ІНКО-ТЕРМС не регулює наслідки, які може мати контракт щодо правадійсності на товар, і не містить засобів правового захисту у разі порушення контракту однією зі сторін. По-друге, тільки пряме посилання на застосування умов ІНКОТЕРМС у тексті контракту є підставою для тлумачення цього контракту відповідно до ІНКОТЕРМС. (Наприклад: «При тлумаченні даного контракту використовуються умови ІНКОТЕРМС у редакції 2000 р.»). По-третє, при наявності у контракті посилання на умови ІНКОТЕРМС і водночас статей, які суперечать їм або обмежують їх, такі статті є превалюючими.

Вживаний при позначенні базисних умов термін «франко», як зазначалося раніше, походить від слова «вільно» (від франц. franco). Він означає, що покупець вільний від ризику і від усіх витрат на доставку товару до пункту, позначеного словом «франко». У контрактах після позначення базисної умови вказується назва географічного пункту. Цими пунктами можуть бути морський та річковий порти, залізничні станції, аеропорти, склади, місцеперебування продавців, покупців, вантажоодержувачів, бірж, аукціонів, прикордонні пункти, заводи – виробники продукції, будівельні площадки об’єктів.

Залежно від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зобов’язань щодо поставки товару та відповідальності за ризик пошкодження чи втрати вантажу і пов’язаних з цим витрат, усі умови ІНКО-ТЕРМС можна поділити на чотири групи: група Е, група F, група С і група D.

Група Е регламентує зобов’язання продавця та покупця при здійсненні поставки тільки на умові франко-завод. За цієї умови зобов’язання покупця вважаються виконаними після того, як він надав товар покупцеві на своєму підприємстві. Продавець не відповідає за вантаження товару на поданий покупцем транспортний засіб чи очистку товару від мита на експорт(продавець бере на себе зобов’язання сплатити експортне мито), якщо не обумовлено інше. Покупець бере на себе всі витрати та ризик, пов’язані з перевезенням товару з підприємства продавця до місця призначення. Ця умова передбачає мінімальні зобов’язання для продавця.

Група F містить умови:

—франко-перевізник – FCA;

—франко – вздовж борту судна – FAS;

—франко – борт судна – FOB.

Відповідно до цих умов продавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання після того, як він передав товар перевізнику згідно з інструкціями, отриманими від покупця. Ці умови передбачають, що в обов’язки покупця входять вибір перевізника, укладання з ним договору перевезення. Продавець повідомляє покупцеві про готовність товару до відвантаження, після чого покупець укладає договір перевезення і дає продавцеві інструкції з приводу того, кому, коли і як передати куплений товар. Тому у контрактах, укладених на F-умові, ця процедура повинна бути визначена якомога точніше для обох контрагентів.

Умова франко-перевізник застосовується для перевезень будь– яким видом транспорту. При цьому під терміном «перевізник» розуміють не тільки фірму, яка справді виконує перевезення вантажів, але й ту, яка забезпечує здійснення перевезення, бере на себе зобов’язання щодо перевезення товару. Такі фірми називаються експедиторськими.

Група С включає такі умови:

—вартість і фрахт – CAF;

—вартість, страхування і фрахт – CIF;

—доставка оплачена до … – СРТ;

—доставка та страхування оплачені до … – СІР.

За цими умовами продавець самостійно укладає договір перевезення, оплачує перевезення до вказаного у контракті місця прийому товару покупцем, а також повідомляє покупця про деталі відправлення та очікуваний час прибуття вантажу в узгоджене місце прийняття товару. При морських перевезеннях, коли товар перебуває в дорозі тривалий час, повідомлення покупця робить капітан корабля згідно з умовами договору перевезення.

За контрактами на С-умовах продавець звільняється від відповідальності та ризику з моменту передачі товару перевізнику у своїй країні, хоч і зазнає витрат на доставку товару у країну покупця. Продавець зобов’язаний оплатити перевізнику всю вартість транспортування товару незалежно від того, чи фрахт повинен бути оплаченим до повантаження товару, чи оплата допускається після його доставки до місця призначення (окрім додаткових витрат, пов’язаних з певними обставинами, які виникли після навантаження та відправлення товару не з вини перевізника).

Якщо доставка товару потребує перевантажень у проміжних пунктах, продавець може укладати кілька договорів перевезення. Він має оплатити всю вартість доставки до місця призначення, включаючи вартість перевантаження товару. Однак якщо перевантаження спричинене необхідністю уникнути наслідків непередбачених обставин (природні явища, страйки, урядові акти, війна чи воєнні дії), додаткові витрати повинен нести покупець.

Укладаючи контракт, сторони мусять домовитися про те, хто оплачуватиме навантаження товару у місці призначення. При перевезенні товару на регулярних судноплавних лініях у вартість фрахту звичайно вже входить вартість навантаження. Тому, якщо характер вантажу передбачає перевезення саме лінійним судном, ці витрати автоматично несе продавець. При перевезеннях чартерними суднами продавець може взяти на себе витрати на розвантаження. Група D передбачає умови:

—поставлено на кордон – DAF;

—поставлено з борту судна – DES;

—поставлено з пристані – DEQ;

—поставлено без сплати мита – DDU;

—поставлено зі сплатою мита – DDP.

Контракти на D-умовах можна поділити на дві категорії. До першої належать контракти, укладені на умовах: поставлено на кордон – DAF; поставлено з борту судна – DES; поставлено без сплати мита – DDU. Відповідно до цих умов продавець не очищує товар для імпорту (не сплачує експортного мита).

До другої категорії входять: поставлено з пристані – DEQ; поставлено зі сплатою мита – DDP. За цими умовами продавець повинен отримувати усі необхідні імпортні ліцензії, а також оплатити мито, митні збори й податки.

Загалом умови групи D є найпривабливішими для покупця, оскільки продавець зобов’язаний доставити товар у вказане місце, беручи на себе всі витрати та ризик щодо доставки товару. Тому контракт на умовах D належить до групи «контрактів доставки», тоді як контракти на умовах С називаються «відвантажувальними контрактами».

Деякі з базових умов, що містяться в ІНКОТЕРМС, застосовуються у сучасній практиці зовнішньої торгівлі дуже часто. Тому необхідно більш детально їх розглянути.

1. Франко-завод (з підприємства, складу і т.і.) / Ex works (ex factory, ex warehouse, etc) – EXW.

Ця умова означає, що зобов’язання продавця з поставки вважаються виконаними після того, як він представив покупцю товар на своєму підприємстві.

2. Франко-перевізник (вказаний пункт) // Free carrier (named point) – FCA.

Ця умова означає, що зобов’язання продавця з перевезення вважаються виконаними після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у вказаному місці та пункті.

Якщо покупець не вказав точного пункту, продавець може обирати в межах вказаного місця пункт, де перевізник прийме товар під свою відповідальність. Якщо у відповідності з умовами контракту потрібна допомога продавця щодо підписання контракту з перевізником (наприклад, у випадку використання повітряного чи залізничного транспорту), то продавець може діяти на ризик і за рахунок покупця.

Під перевізником розуміється будь-яка особа, яка за договором перевезення зобов’язується виконати або забезпечити виконання перевезення залізницею чи автошляхом, морем, повітрям чи внутрішніми суднохідними шляхами або поєднуючи всі ці способи. Якщо покупець дає вказівку продавцю поставити товар іншій особі, наприклад, експедиційному агентству, яке не є перевізником, вважається, що продавець виконав свої зобов’язання з постачання товару з моменту, коли даний товар буде на зберіганні у цієї особи.

«Транспортний термінал» означає залізничну чи товарну станцію, контейнерний термінал чи склад, багатоцільовий вантажний термінал чи будь-який інший прийомний пункт.

«Контейнер» означає будь-яку споруду, устаткування, яке використовується для з’єднання вантажів, наприклад, усі типи контейнерів і/чи паллет (піддонів), незалежно від того, прийняті вони Міжнародною організацією зі стандартизації чи ні, причепи, кузови, обладнання типу «ро-ро», рефрижератори. Це поняття може застосовуватись і до всіх видів транспорту.

Таку умову можна використати для будь-якого виду транспорту, в тому числі і для комбінованого.

3. Франко вздовж борту судна (порт відправлення) / Free alongside ship – FAS.

У відповідності до цієї умови обов’язки продавця з постачання вважаються виконаними, якщо товар розміщений вздовж борту судна на пристані чи на ліхтерах у вказаному порту відвантаження. З цього моменту всі витрати і ризики загибелі чи пошкоджень товару повинен нести покупець.

Умова FAS вимагає, щоб покупець очистив товар від мита для експорту. Її не слід використовувати в тому випадку, якщо покупець не може прямо чи побічно виконати експортні формальності.

Така умова застосовується для транспортування вантажів річкою чи морем.

4. Франко-борт судна (порт відвантаження) / Free of board – FOB.

За цією умовою зобов’язання продавця з поставки вважаються виконаними, якщо товар переданий через поручні судна у вказаному порту відвантаження. З цього моменту всі витрати і ризики загибелі чи пошкодження товару повинен нести покупець. Хоча в портах США і в порту Антверпен за умови FOB продавцю достатньо лише розмістити товар уздовж борту судна.

Однак умова FOB не передбачає розміщення вантажу в трюмах. Розміщення вантажу в трюмі або його утруска і розрівнювання на лінійних суднах виконується перевізником, і входить у вартість фрахту і повністю оплачується покупцем. Покупець також оплачує і розвантаження товару в порту призначення.

Умова FOB потребує, щоб продавець очистив товар від мита для експорту.

Це одна з найбільш поширених умов при морському перевезенні, яку зазвичай включають в контракт експортери. Статистичні видання ООН, міжнародних та національних організацій найчастіше публікують експортні ціни FOB.

У випадках, коли перевезення здійснюється в установках типу «ро-ро», більш прийнятною є умова «франко – перевізник».

5. Вартість і фрахт (порт призначення) / cost and freight – CAF.

Ця умова означає, що продавець зобов’язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення. Однак ризик загибелі чи псування товару, а також будь-які додаткові витрати, викликані подіями, які відбулися після поставки товару на борт судна, переходять з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.

Умова CAF вимагає, щоб продавець зробив очистку товару від мита на експорт.

При поставці товару, коли при навантаженні дійсного переходу товару через поручні судна не відбувається (наприклад, при транспортуванні в обладнанні типу «ро-ро») більш придатною є умова «Доставка оплачена до …» (СРТ).

Така умова застосовується також при морських і річкових перевезеннях.

6. Вартість, страхування і фрахт (порт призначення) / cost, insurance and freight – CIF.

За умовою CIF продавець має такі ж обов’язки, як за умови «Вартість і фрахт» (CAF), але з тим доповненням, що він повинен забезпечити морське страхування ризиків покупця від загибелі чи псування товару при перевезенні. Покупець повинен мати на увазі, що у відповідності з умовою CІF продавець повинен отримати страховку тільки на мінімальне покриття.

Умова CIF вимагає, щоб продавець зробив очистку товару від експортного мита.

Цю умову можна використовувати тільки для морського і річкового транспорту. Статистичні видання ООН, міжнародних та національних організацій найчастіше публікують імпортні ціни CIF.

7. Доставка оплачена до … (пункт призначення) / Carriage paid to… – CPT.

Ця умова означає, що продавець сплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця призначення. Ризик загибелі чи псування товару, а також додаткові витрати, пов’язані з подіями, які відбулися після поставки товару перевізнику, переходять від продавця до покупця після поставки товару на зберігання перевізнику. Під «перевізником» розуміється інша особа, яка за договором перевезення зобов’язується виконати чи забезпечити виконання перевезення залізницею чи автошляхом, морем, повітрям чи внутрішнім суднохідним шляхом або поєднуючи всі ці способи.

Якщо для перевезення до визначеного місця призначення використовуються інші перевізники, то ризики переходять після поставки товару першому перевізнику.

Умова «Доставка оплачена до …» (СРТ) вимагає, щоб продавець очистив товар від мита на експорт.

Така умова застосовується при перевезенні будь-яким видом транспорту, а також при перевезенні змішаними видами транспорту і послідовно декількома транспортно-експедиторськими фірмами.

8. Доставка і страхування оплачені до … (пункт призначення) / Carriage and insurance paid to … – CIP.

За даною умовою продавець має такі ж обов’язки, як за умови «Доставка оплачена до (CPT)», але з тим доповненням, що він повинен забезпечити страхування ризиків покупця від загибелі чи пошкодження товару при перевезенні. Покупець повинен мати на увазі, що у відповідності з даною умовою продавець повинен отримати страховку тільки на мінімальне покриття.

Ця умова вимагає, щоб продавець здійснив очистку товару від експортного мита. Така умова, як і попередня, застосовується при перевезенні змішаними видами транспорту і послідовно декількома транспортно-експедиційними фірмами.

9. Поставлено на кордон … (місце поставки на кордоні) / Delivered at frontier … – DAF.

Ця умова вважається виконаною, якщо товар пред’явлений очищеним від експортного мита у вказаному місці на кордоні або до митного кордону сусідньої держави.

Термін «кордон» можна використати для будь-якого кордону, включаючи кордон країни експортера. Тому необхідно чітко визначати конкретні місце і пункт поставки товару на кордон.

Така умова застосовується в основному при перевезенні товару залізницею чи автомобільним транспортом, хоча може бути використана і для будь-яких інших в

10. Поставлено з борту судна (порт призначення) / Delivered ex ship – DES.

Ця умова означає, що зобов’язання продавця з постачання товару вважаються виконаними після того, як товар наданий покупцю на борт судна неочищеним від імпортного мита у вказаному порту призначення.

Продавець повинен нести всі витрати і ризики, пов’язані з поставкою товару до вказаного порту призначення.

Таку умову можна використовувати лише для морського та річкового транспорту.

11. Поставлено з пристані (порт призначення) / Delivered ex quart – DEQ.

Ця умова означає, що зобов’язання продавця з постачання вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця на пристані у вказаному порту очищеним від імпортного мита.

Продавець повинен нести всі ризики і витрати, включаючи сплату мита, податків та інших зборів з доставки товару у вказане місце.

Цю умову не слід використовувати у тому випадку, якщо продавець не може прямо чи побічно отримати імпортну ліцензію. Якщо сторони бажають, щоб покупець очистив товар від імпортного мита, при формуванні умови слід використовувати слова «мито не сплачене» (duty unpaid). Якщо сторони бажають виключити з обов’язків продавця деякі з витрат, що сплачуються при імпорті товару (наприклад, ПДВ), то формулювання умови повинне виглядати так: «Поставлено з пристані, ПДВ не сплачений».

Таку умову можна використовувати лише для морського та річкового транспорту.

12. Поставлено без сплати мита (місце призначення) / Delivered duty unpaid — DDU.

Ця умова означає, що зобов’язання продавця з постачання вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця у вказаному місці в країні імпорту.

Продавець повинен нести всі ризики і витрати з доставки товару у вказане місце, виключаючи мито, податки та інші збори, витрати і ризики щодо виконання митного оформлення.

Покупець повинен сплатити будь-які додаткові витрати і нести додаткові ризики, викликані його нездатністю завчасно очистити товар від імпорту.

Якщо сторони бажають, щоб продавець виконав митне оформлення і ніс викликані цим витрати і ризики, це повинно бути чітко обумовлено при формулюванні угоди.

13. Поставлено зі сплатою мита (місце призначення) / Delivered duty paid – DDP.

Ця умова означає, що зобов’язання продавця з постачання товарів вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця у вказаному місці країни імпорту. Продавець повинен нести всі ризики і витрати, включаючи мито, митні збори та інші податки. Ця умова передбачає максимальні зобов’язання продавця.

Таку умову не варто використовувати в тому випадку, коли продавець не може прямо або побічно отримати ліцензію на імпорт.

Якщо сторони бажають, щоб покупець очистив товар від імпортного мита, слід використовувати умову «Поставлено без сплати мита» (DDU). Якщо сторони бажають виключити з обов’язків продавця деякі з витрат, що сплачуються при імпорті товарів, то формування умови повинно виглядати так: «Поставлено з оплатою мита, ПДВ не сплачений» (Delivered duty paid, VAT unpaid).

Відповідно до роз’яснень Державного митного комітету України всі умови відповідальності сторін при укладанні договорів на основі правил ІНКОТЕРМС можна звести у таблицю (див. табл. 1).

Таблиця 1

⇐ Предыдущая 21 22 23 24 252627 28 29 30 Следующая ⇒