 |
Вибір теми і розробка плану курсової роботи
|
|
|
|
Вибір теми і розробка плану курсової роботи
Ефективна робота над курсовою роботою можлива лише за умови дотримання чіткої послідовності.
Першим етапом опрацювання курсової роботи є вибір теми.
Тему курсової роботи студент обирає, із запропонованого у методичних рекомендаціях переліку, самостійно або з участю викладача (керівника роботи) і обов’язково узгоджує її з викладачем. Виконання двох і більше робіт на одну тему і на прикладі одного об’єкту дослідження, студентами одного курсу не допускається.
Слід враховувати той факт, що належний рівень і якість виконаної роботи визначаються насамперед знанням теоретичної сутності досліджуваного економічного явища, а також наявністю відповідної інформаційної бази по досліджуваному об'єкту. Тут студент повинен проявити відповідні знання не лише з питань, що відносяться до предмету вивчення дисципліни, а і з інших фахових економічних та технологічних дисциплін.
Обираючи тему курсової роботи, студенту доцільно врахувати практичне значення досліджуваного питання, та його актуальність для підприємства, що є об’єктом дослідження, очікуваний рівень корисності розроблених в роботі пропозицій для цього підприємства. Крім цього при виборі теми роботи рекомендується брати до уваги майбутню тему випускної дипломної роботи.
Закріплення за студентом теми курсової роботи здійснюється на підставі складання плану роботи та систематизуються інформаційні джерела (підручники, навчальні посібники, монографії, брошури, наукові статті), що затверджується викладачем (додаток 1) і підшивається в курсову роботу другим аркушем після титульного.
План курсової роботи розробляється на основі рекомендованого переліку планів по основних темах, який наведений у методичних рекомендаціях. Студентам дозволяється розробляти самостійно плани роботи до тем, плани яких не наведені в методичних рекомендаціях, та вносити корективи до рекомендованих планів, але при цьому вони повинні обов’язково узгоджуватись з викладачем та відповідати вимогам, що наведені нижче.
|
|
|
Вибір об’єкту дослідження
Об'єкт дослідження студент обирає самостійно. Ним може бути будь-яке підприємство незалежно від форми власності та господарювання. При цьому оптимальним варіантом є вибір підприємства, на базі якого студент проходить виробничу практику та яке є базовим об'єктом дослідження для виконання дипломної роботи. У випадку неприйнятності зазначених варіантів, можливе обрання об'єкту дослідження, користуючись матеріалами річної бухгалтерсько-статистичної звітності, наявної на кафедрі.
Підбір літературних та інформаційно-статистичних джерел
Наступний етап роботи над курсовим проектом передбачає здійснення збору необхідної економічної інформації, проектування економічних показників, розробку макетів таблиць, збір і контроль даних, зведення матеріалів, їх узагальнення та обґрунтування висновків та пропозицій за результатами дослідження.
Інформаційною базою курсової роботи служать дані конкретних підприємств, які вивчаються відповідно до обраної теми. Дослідження зазначених питань здійснюється, як правило, за матеріалами бухгалтерського, управлінського обліку, статистичної звітності з праці, економічних паспортів підприємств. Хронологічні рамки обстеження повинні охоплювати 3-5 років.
При опрацюванні літературних джерел перш за все доцільно ознайомитися з законами України, Указами Президента, постановами Кабінету Міністрів України, що стосуються теми дослідження. Виключно важливим є також підбір та використання різноманітних нормативних матеріалів України.
|
|
|
Користуючись систематичними та абетковими каталогами у бібліотеці, студент складає список літературних джерел з теми курсової роботи, який включає роботи економістів, підручники, навчальні посібники, монографії, статті, нормативні і статистичні довідники. Допомогу у підборі літератури нададуть також каталоги обласної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського.
Літературні джерела дозволять познайомитись з науковими дослідженнями з даного питання і обґрунтувати методику виконання курсової роботи. Ця інформація поєднана з фактичними матеріалами об’єкту дослідження, дає змогу сформулювати висновки і пропозиції відносно підвищення ефективності виробництва удосконалення його підприємства тощо, в підприємствах.
Під час вивчення літератури необхідно підібрати окремі положення (цитати) і використати їх під час написання розділів курсової роботи
Різноманітні статистико-інформаційні джерела та дані, наведені у періодичних виданнях та статистичних збірниках України, області, району дають змогу студентам здійснювати порівняльний аналіз розвитку тієї чи іншої сфери діяльності, виявити тенденції динаміки обсягів виробленої продукції, виконуваних робіт, наданих послуг, розширення ринків збуту, порівнювати результати діяльності досліджуваного підприємства з аналогічними підприємствами, середніми показниками району, області, України.
При написанні курсової роботи студент обов’язково повинен посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати дослідження. Посилання на джерела в тексті курсової роботи слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]... ».
Коли в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.
Приклад:
Цитата в тексті: «... але як тільки гранична продуктивність почне знижуватися у відповідності до закону спадної віддачі, все більшу і більшу кількість додаткових перемінних ресурсів доведеться використовувати для виробництва кожної наступної одиниці продукції [16, с. 133]».
|
|
|
Відповідний опис у переліку посилань:
16. Менеджмент продуктивності: Навч. посіб. / А. В. Калина, C. П. Калініна, Н. Д. Лук’янченко. – К.: МАУП, 2004. – 232 с.
Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: (рис. 1. 2), (рис. 3. 4).
Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках по правому краю, наприклад:
(формула) (2. 1)
На всі таблиці проекту необхідно посилатися в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: (у табл. 1. 2).
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: (див. табл. 1. 3).
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;
д) якщо необхідно виявити ставлення автора курсової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.
|
|
|
