 |
1.2. Загальні поняття та порядок застосування платіжних інструментів
|
|
|
|
Порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами НБУ.
Спеціальний платіжний засіб (платіжна картка, тощо) - платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держателем цього інструмента ініціюється переказ грошей з відповідного рахунка платника або банку, а також здійснюються інші операції, передбачені відповідним договором. За допомогою спеціальних платіжних засобів формуються документи за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів або надаються інші послуги держателям спеціальних платіжних засобів [3].
Спеціальний платіжний засіб:
- може існувати у будь-якій формі на будь-якому, крім паперового, носії, що дозволяє зберігати інформацію, необхідну для ініціювання переказу;
- має давати змогу дозволяти ідентифікувати його держателя;
- має відповідати вимогам щодо захисту інформації, передбаченим Законом України " Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та іншими нормативно-правовими актами;
- може передаватись у власність або надаватися в користування клієнту в порядку, визначеному договором з емітентом.
Держатель спеціального платіжного засобу зобов 'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
У разі втрати спеціального платіжного засобу його держатель повинен негайно повідомити про це емітента. Інакше, емітент не несе відповідальності за переказ грошей, ініційований до отримання такого повідомлення за допомогою цього спеціального платіжного засобу, якщо інше не передбачено договором.
|
|
|
Торговці, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг та які відповідно до закону повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій, зобов'язані забезпечити можливість здійснення держателями спеціальних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням цих спеціальних платіжних засобів (як мінімум трьох міжнародних та/або внутрішньодержавних платіжних систем).
Платіжна картка (ПК) - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором [8].
Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій. Порядок проведення емісії платіжних карток та здійснення з ними операцій, в тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються нормативно-правовими актами НБУ відповідно до вимог законодавства України.
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується. Обов'язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента.
|
|
|
Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ. Національний банк України веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків-емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.
Еквайринг у межах України здійснюється виключно юридичними особами-резидентами, що уклали договір з платіжною організацією. У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України. Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів - у валюті рахунка платіжної картки.
Документ на переказ - електронний або паперовий документ, що використовується банками, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - членами платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів [3].
До документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.
Форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів встановлюються НБУ. Форми документів на переказ, що використовуються в небанківських платіжних системах для ініціювання переказу, встановлюються правилами платіжних систем. Реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, обробки та захисту встановлюються НБУ.
Форми документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів та інших документів, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, встановлюються правилами платіжних систем та повинні містити обов'язкові реквізити, встановлені Національним банком України.
|
|
|
Документ на переказ може бути паперовим або електронним, вимоги до засобів формування і обробки документів на переказ визначаються НБУ.
Документи за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів та інших документів, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, також можуть бути паперовими та електронними, але вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, встановлених НБУ.
Електронний документ — документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити документа, в тому числі і електронний цифровий підпис, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму чи на папері [3].
Електронний документ має однакову юридичну силу з паперовим документом.
Електронний цифровий підпис (ЕПЦ) - сукупність даних, отримана за допомогою криптографічного перетворення вмісту електронного документа, яка дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу, яка його підписала [3].
ЕЦП дозволяє контролювати цілісність електронного повідомлення і однозначно визначити його автора. ЕЦП є електронним аналогом звичайного підпису на паперових документах, хоча і має свої особливості. Властивості математичного алгоритму створення і перевірки ЕЦП є гарантією неможливості підробки такого підпису сторонніми особами.
Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка підписала цей документ електронним цифровим підписом. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним цифровим підписом, не приймається до виконання. При цьому при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документ У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - член платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу.
|
|
|
Порядок і терміни зберігання, а також процедура знищення електронних документів, що застосовуються при проведенні переказу, встановлюються НБУ. Терміни зберігання цих документів мають бути не меншими, ніж терміни, встановлені для паперових документів аналогічного призначення.
Електронні документи зберігаються на носіях інформації у формі, що дозволяє перевірити цілісність електронних документів на цих носіях. У разі неможливості зберігання електронних документів протягом часу, встановленого для відповідних паперових документів, мають бути застосовані заходи щодо дублювання цих електронних документів на декількох носіях інформації та їх періодичне копіювання. Копіювання електронних документів з метою їх подальшого зберігання має здійснюватися згідно з існуючим в установах порядком обліку та копіювання документів. При копіюванні електронного документа з носія інформації обов'язково має бути виконана перевірка цілісності даних на цьому носії. У разі неможливості зберігання електронних документів Ь забезпеченням цілісності даних на носіях інформації протягом терміну, встановленого для паперових документів, електронні документи повинні зберігатися у вигляді завіреної установою паперової копії.
Створення архівів електронних документів, подання електронних документів до архівних установ України та їх зберігання в цих установах здійснюються у порядку, встановленому законодавством України.
1. 3. Учасники платіжної системи та їх функції
Одне із основних завдань, які розв'язуються при створенні платіжної системи, полягає у виробленні і дотриманні загальних. правил обслуговування карток, які входять у систему емітентів, проведення Взаєморозрахунків і платежів. Ці правила охоплюють як суто технічні аспекти операцій з картками - стандарти даних, процедури авторизації, специфікації на устаткування, яке використовується, так і фінансові сторони обслуговування карток - процедури розрахунків з підприємствами торгівлі і сервісу, що входять до складу прийомної мережі, правила взаєморозрахунків між банками, тарифи і т. д.
Таким чином, з організаційної точки зору, ядром платіжної системи є заснована на договірних зобов'язаннях асоціація банків. До складу платіжної системи також входять підприємства торгівлі і сервісу, що утворюють мережу точок обслуговування. Для успішного функціонування платіжної системи необхідні і спеціалізовані не фінансові організації, що здійснюють технічну підтримку обслуговування карток: процесингові та комунікаційні центри, центри технічного обслуговування і т. п.
|
|
|
Учасник платіжної системи - юридична або фізична особа суб'єкт відносин, що виникають при проведенні переказу грошей, ініційованого за допомогою платіжного інструмента цієї платіжної системи [3].
Член платіжної системи - юридична особа, що на підставі належним чином оформленого права (отриманої ліцензії платіжної системи, укладеного з платіжною організацією платіжної системи договору тощо) надає послуги учасникам платіжної системи щодо проведення переказу за допомогою цієї платіжної системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги в межах України [3].
Платіжна організація - юридична особа, яка є власником або одержала право на використання товарного та інших знаків, що ідентифікують належність платіжних карток та інших платіжних інструментів до платіжної системи, І яка визначає правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе відповідальність відповідно до закону та договору [3].
1. 3. 1. Банки-учасники платіжної системи
Банк-учасник платіжної системи - банк, який має ліцензію платіжної системи на здійснення емісії та/або еквайрингу.
Банк-емітент - уповноважений банк, який є членом платіжної системи, займається випуском пластикових карток та їх обслуговуванням, а також проводить розрахунки (через банк-еквайер) з торговцями, які здійснюють продаж або надання послуг з використанням при оплаті ПК. До основних функцій банка-емітента відносять:
- випуск картки і видача її клієнту починається з відкриття йому карткового рахунку і тим самим взяття на себе гарантійних зобов'язань щодо забезпечення платежів за допомогою картки (характер цих гарантій залежить від платіжних повноважень наданих клієнту і зафіксованих класом картки);
- аналіз кредитоспроможності, якщо картка відноситься до класу кредитних (оцінка фінансового стану, визначення кредитного ліміту);
- авторизація (процедура отримання дозволу на здійснення операцій з використанням ПК);
- обмін інформацією і отримання комісійних за інтерчейндж;
- білінг (підготовка і висилання власнику картки виписки із вказанням суми і термінів погашення заборгованості);
- бухгалтерський облік операцій за картковими рахунками;
- стягнення простроченої заборгованості і контроль перевищення кредитного ліміту;
- робота з клієнтами (відповіді на запитання, розгляд скарг);
- гарантування безпеки і контроль за шахрайством (підготовка звітів по вкрадених і підроблених картках, блокування рахунків);
- моніторинг (контроль за операціями, які здійснюються із застосуванням спеціальних платіжних засобів);
- маркетинг (від маркетингової діяльності залежить подальший успіх роботи банку в сфері платіжних карток).
Банк-еквайер - уповноважений банк (член платіжної системи), який проводить первинну обробку трансакцій і бере на себе здійснення з торговцями, які перебувають у його сфері діяльності, всього спектра операцій з картками: перерахування на розрахункові рахунки клієнтів (торговців) коштів за товари і послуги, приймання, сортування і розсилання квитанцій, розповсюдження стоп-листів (перелік ПК, операції за якими припинені на день здійснення операцій з ПК); бухгалтерський облік по розрахунках з торговими підприємствами; аналіз заяв торговців на приєднання до системи розрахунків, аналіз кредитоспроможності нових і вже існуючих торговців, перевірка торговців щодо шахрайства з їх боку; моніторинг; маркетинг та допомога торговцям у придбанні обладнання для платіжних карток.
Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених переказів. Моніторинг має проводитися постійно за параметрами, встановленими правилами відповідної платіжної системи! Загальні параметри моніторингу для всіх платіжних систем може встановлювати НБУ.
Торговець - суб'єкт підприємницької діяльності, який, відповідно до договору з еквайром або платіжною організацією, приймає до обслуговування платіжні інструменти з метою проведення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі грошей у готівковій формі) [3].
Торговці, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування і послуг та які відповідно до закону повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій, зобов'язані забезпечити можливість здійснення держателями спеціальних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням цих спеціальних платіжних засобів (як мінімум трьох міжнародних та/або внутрішньодержавних платіжних систем).
Умови переведення торговців на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги), винятки щодо виконання таких розрахунків окремими категоріями торговців визначаються Кабінетом Міністрів України.
Початкову обробку запитів на авторизацію проводить банк-єквайєр. На початковому етапі розвитку вітчизняних платіжних систем роль банка-еквайєра інколи виконує Процесинговий центр, однак в більшості випадків такими центрами виступають банки - члени платіжної системи, а саме банки-еквайєри. Якщо банк-еквайєр не володіє даними для виконання запиту (власник картки - клієнт іншого банку), то запит переправляється в Процесинговий центр, який, в свою чергу, або виконує його і передає відповідь банку-еквайєру, або здійснює його подальшу маршрутизацію. Крім того, банк-еквайєр може здійснювати видачу коштів по картках як у своїх відділеннях, так і через належні йому банкомати. Банк може поєднувати виконання функцій і еквайра й емітента. Слід зазначити, що основними, невід'ємними функціями банка-еквайєра є фінансові, зв'язані з виконанням розрахунків і платежів точками обслуговування. Щодо перерахованих вище технічних атрибутів його діяльності, то вони можуть бути делеговані еквайєром спеціалізованим сервісним організаціям процесинговим центрам.
Виконання еквайєрами своїх функцій спричиняє розрахунки з емітентами. Кожен банк-еквайєр здійснює перерахунок коштів точкам обслуговування по платежах власників карток банків-емітентів, що входять у дану платіжну систему. Тому відповідні кошти (а також, можливо, кошти, що відшкодовують видану готівку) мають бути потім перераховані еквайєру цими емітентами. Оперативне проведення взаєморозрахунків між еквайєрами й емітентами забезпечується наявністю в платіжній системі розрахункового банку (одного чи декількох), у якому банки - члени системи відкривають кореспондентські рахунки.
Розрахунковий банк - уповноважений платіжною організацією відповідної платіжної системи банк, що відкриває рахунки членам платіжної системи та бере участь у проведенні взаєморозрахунків між ними [8].
1. 3. 2. Процесинговий центр
Головний процесинговий центр - уповноважений платіжною системою спеціалізований обчислювальний центр, який, крім процесингу здійснює маршрутизацію запитів/відповідей від/до інших процесингових центрів, веде бази учасників та здійснює взаємодію з іншими учасниками за встановленим регламентом.
Процесинговий центр ~ уповноважений платіжною системою спеціалізований обчислювальний центр, який містить базу даних ПС, (дані про членів платіжної системи Й утримувачів ПК з метою забезпечення запитів на авторизацію в тому випадку, якщо банк-емітент не веде своєї власної бази; в іншому випадку, процесинговий центр пересилає в банк-емітент запит, який авторизується через еквайєра.
Процесинговий центр забезпечує обробку запитів на авторизацію і/чи протоколів трансакцій, які фіксують дані про зроблені за допомогою карток платежі і видачу готівки, що надходять від еквайєрів (чи безпосередньо з точок обслуговування). Центр зберігає зведення про ліміти власників карток і виконує запити на авторизацію в тому випадку, якщо банк-емітент не веде власної бази (off-line банк) (рис. 1. 1).
В іншому випадку (on-line банк) процесинговий центр пересилає отриманий запит у банк-емітент авторизованої картки (рис. 1. 2). Центр забезпечує і пересилання відповіді банку-еквайсру. Крім того, на підставі накопичених за день протоколів трансакцій процесинговий центр готує і розсилає підсумкові дані для проведення взаєморозрахунків між банками-учасниками платіжної системи, а також формує і розсилає банкам-еквайсрам стоп-листи.
Процесинговий центр може також забезпечувати потреби банків-емітентів у нових картках, здійснюючи їхнє замовлення на підприємствах і наступну персоналізацію. Слід зазначити, що розгалужена платіжна система може мати декілька процесингових центрів, роль яких на регіональному рівні можуть виконувати і банки-еквайєри.
Процесинговий центр є технологічним ядром платіжної системи, який функціонує в досить жорстких умовах, гарантовано обробляючи в реальному масштабі часу інтенсивний потік трансакцій. Не менші вимоги до обчислювальних можливостей процесингового центру пред'являє і підготовка даних для проведення взаєморозрахунків за підсумками дня, оскільки обробці підлягають протоколи значної частини трансакцій, а необхідні терміни виконання розрахунків невеликі - кілька годин.
Підтримка надійного, стійкого функціонування платіжної системи потребує, по-перше, наявності істотних обчислювальних потужностей процесингового центру і, по-друге, розвинутої комунікаційної інфраструктури, оскільки процесинговий центр системи повинен мати можливість одночасно обслуговувати достатньо велике число географічно віддалених точок. Очевидно, що для ефективної роботи процесингового центру необхідно використовувати високопродуктивні мережі передач даних. Зі структурної точки зору мережа передачі даних при цьому стає внутрішнім невід'ємним елементом платіжної системи.
Комунікаційні центри забезпечують суб'єктів платіжної системи доступом до мереж передачі даних. Використання спеціальних високопродуктивних ліній комунікації обумовлене необхідністю передачі великих обсягів даних між географічно розподіленими учасниками платіжної системи при авторизації карток у торгових терміналах, при обслуговуванні карток у банкоматах, при проведенні взаєморозрахунків між учасниками системи та в інших випадках.
1. 3. 3. Термінальне обладнання
Термінальне обладнання - пристрої, призначені для виконання процедур авторизації із застосуванням платіжних карток.
До термінального обладнання відносяться банкомати, платіжні термінали (торговельні та банківські термінали, термінали голосової авторизації) та контрольно-касові системи (ККС), що забезпечують виконання процедур авторизації із застосуванням платіжних карток.
Платіжний термінал - електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу.
Банківський термінал (ВST) - пристрій для виконання всіх банківських операцій.
РОS- термінал - це потужна повнофункціональна система, що дає можливість для підключення й адаптації широкого спектра касової периферії. Сучасні РОS - термінали мають всі позитивні якості персональних комп'ютерів, їх функціональне призначення: реєстрація продажів, авторизація карток, програми лояльності, моніторинг касирів.
РОS - термінали (торгові термінали) - призначені для обробки трансакцій при фінансових розрахунках з використанням пластикових карток з магнітною смугою і смарт-карток.
Використання РОS -тeрміналів дозволяє автоматизувати операції по обслуговуванню картки й істотно зменшити час обслуговування. Можливості і комплектація РОБ-терміналів варіюються в широких межах, однак типовий сучасний термінал обладнаний пристроями читання як карток із магнітною смугою, так і смарт-карток, енергонезалежною пам'яттю, портами для підключення
ПІН - клавіатури, принтера, з'єднання з комп'ютером (ПК) або з електронним касовим апаратом.
Крім того, POS-термінал може бути оснащений модемом з можливістю автодозвону. POS-термінал володіє " інтелектуальними" можливостями - його можна програмувати. Усе це дозволяє проводити не тільки on-line авторизацію карток із магнітною смугою і смарт-карток, але і використовувати при роботі зі смарт-картами режим off-line з нагромадженням протоколів трансакцій, які під час сеансів зв'язку передаються у процесинговий центр. Під час сеансу зв'язку POS-термінал може також приймати і запам'ятовувати інформацію, передану ЕОМ процесингового центру. Подібним чином може здійснюватися перс програмування POS-терміналів.
Вартість POS-терміналів залежно від комплектації, можливостей, фірми-виробника може змінюватися від кількох сотень до кількох тисяч доларів, однак звичайно не перевищує 1, 5-2 тисяч доларів. Розміри і вагу POS-терміналу можна порівняти з аналогічними параметрами телефонного апарата, але бувають і менші.
Банкомат (ATM) - програмно-технічний комплекс, що надає можливість держателю спеціального платіжного засобу здійснити самообслуговування за операціями одержання грошей у готівковій формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього комплексу.
Банкомати будь-якого типу включають процесор, дисплей з графічним монітором, клавіатуру для введення інформації (для інтерактивної взаємодії з власником картки), пристрої для читання/запису інформації з пластикової картки і на неї, а також для зберігання (касети) і видачі банкнот. Додатково банкомати можуть бути забезпечені рулонними принтерами, пристроями прийому грошей і засобами безпеки. При видачі грошей з банкоматів зворотним зв'язком, як правило, здійснюється запит так званого особистого 4-6-значного PIN-коду власника картки, що служить додатковим захистом від шахраїв. Цей захід безпеки був введений, щоб запобігти зростанню числа крадіжок по пластикових картках.
Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів - у валюті рахунка платіжної картки.
На сьогоднішній день більшість моделей розрахована на роботу в online режимі з картками з магнітною смугою, однак з'явилися і пристрої, здатні працювати зі смарт-карткамн й в off-line режимі.
Грошові купюри в банкомат! розміщуються в касетах, які, у свою чері перебувають в спеціальному сейфі. Число касет визначає кількість номіналів купюр, виданих банкоматом. Розміри касет регулюються, що дає можливість заряджати банкомат практично будь-якими купюрами.
Банкомати - стаціонарні пристрої солідних габаритів і ваги (розміри: висота - 1, 5 -1, 8 м, ширина і глибина - близько 1 м, вага - близько тонни). Банкомати можуть розмішуватись як у приміщеннях, так і на вулицях і працювати цілодобово. Коштує банкомат приблизно 30 тис. дол., а програмне забезпечення до нього 120-200 тис. дол.
Розглянемо банкомат РrоСash 3100 (рис. 1. 3), в якому об'єднані функції одержання готівки і поповнення рахунку.
Банкноти, якими було зроблено поповнення рахунку в банкоматі, можуть використовуватись для виплати готівки. Таким чином, усі процеси виконуються всередині системи максимально швидко з мінімальними витратами.
Банкомат дозволяє:
• одержувати готівку;
• поповнювати рахунок - вкладення готівки;
• оборот готівки (одержання/вкладення);
• оборот готівки (циркуляція готівки всередині системи).
Банкомат може провести всі можливі трасакції з готівкою - від одержання готівки до поповнення рахунка (вкладення), використовуючи як банкноти, так і монети. Поряд Із трансакціями з виплати готівки, котрі можна проводити і за допомогою інших банкоматів цілодобово, РrоСash 3100 можна також використовувати як систему поповнення рахунка для фізичних і юридичних осіб. По-перше, клієнт відразу одержує виписку по факту поповнення рахунка, по-друге, сума що поповнила рахунок, відразу ж нараховується на нього.
У банкоматі РrоСash 3100 усі банкноти перевіряються на фальсифікацію, крім цього, вони відразу ж перераховуються, і необхідність у подальшій обробці відпадає. Таким чином, заощаджуються кошти, і рутинна робота автоматизується. Винахід такого банкомату відкрив абсолютно нове рішення у сфері самообслуговування. Основна функція - поповнення рахунка, на відміну від вже існуючих систем з виплатою готівки. Додатково до звичайної перевірки, проводиться ще одна перевірка на якість банкнот. „Гарні" банкноти готуються для наступної виплати, „погані" ж сортуються і відкладаються в окрему касету. Саме обробка банкнот з „поганою" якістю вимагає високих можливостей від самого банкомата.
Перевірте свої знання
1. Що таке платіжна система?
2. Яку обоє 'язкову функцію повинна виконувати платіжна система?
3. Чим визначається порядок діяльності платіжної системи?
4. Що мають встановлювати правила платіжної системи?
5. Яку діяльність і де здійснює внутрішньодержавна платіжна система?
6. Для чого призначена система міжбанківських розрахунків?
7. Для чого створюють внутрішньобанківські платіжні системи?
8. Для чого призначена система масових платежів?
9. Яку діяльність мають право здійснювати внутрішньодержавні небанківські платіжні системи?
10. Яку діяльність і де здійснює міжнародна платіжна система?
11. Для ного призначена система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ)?
12. Яку функцію виконує спеціальний платіжний засіб і у якій формі він може існувати?
13. Що таке платіжна картка, які вона виконує функції і чиєю власністю вона є?
14. Хто здійснює емісію платіжних карток?
15. Ким може здійснюватись еквайринг у межах України?
16. Хто використовує документ на переказ, для чого і яким він може бути?
17. Який документ можна назвати електронним?
18. Що таке електронний цифровий підпис?
19. Кого можна вважати членом платіжної системи?
20. Хто може бути учасником системи?
21. Основні функції банка-емітента?
22. Основні функціїбанка-еквайєра?
23. Які функції здійснює торговець?
24. Які функції виконує розрахунковий банк?
25. Яка роль відведена процесинговому центру у платіжній системі?
26. Що забезпечують комунікаційні центри?
27. Для чого призначене термінальне обладнання?
28. Що відноситься до термінального обладнання?
29. Які операції можна здійснювати за допомогою банкомату?
30. Для чого призначені POS-термінали?
ТЕМА 2. ІСТОРІЯ TA ЕТАПИ РОЗВИТКУ КАРТКОВИХ ПЛА ТІЖНИХ СИСТЕМ
2. 1. Еволюція грошей як основа розвитку платіжних систем
2. 2. Історія та умови розвитку карткових платіжних систем
2. 2. 1. Платіжна система Diners Club
2. 2. 2. Платіжна система American Express
2. 2. 3. Платіжна система Master Card
2. 2. 4. Платіжна система Visa International
2. 1. Еволюція грошей як основа розвитку платіжних систем
У ринковій економіці грошам належить особливе місце. Вони забезпечують життєдіяльність фінансової системи держави, забезпечуючи всі сторони фінансово-економічних відносин.
Будучи предметом попиту, гроші впливають на ринок товарів і послуг. Стан грошового обігу може привести до змін умов економічної рівноваги, і оскільки Україна йде до ринкової економіки сучасного типу, а регулююча економічна роль держави достатньо велика, то гроші та грошовий обіг є головними інструментами в механізмі державного регулювання, який веде до економічного і соціального прогресу.
Існування грошей таке ж давнє, як існування самої людської цивілізації. Протягом століть гроші, як і погляди на них, змінювались, і навіть у наш час їх стан не можна вважати завершеним.
Традиційно виділяють п'ять головних функцій грошей: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження вартості, світові гроші Ці п'ять функцій грошей у системній єдності становлять реальне функціонування грошової маси. Аби певний об'єкт функціонував як гроші, він має бути загальновизнаним у цій функції, тобто кожен має погоджуватися прийняти його в оплату за товари та послуги.
У процесі природного добору грішми стали дорогоцінні метали золото і срібло. Проблема системи платежів, яка ґрунтувалася тільки на дорогоцінних металах, полягала в тому, що така форма грошей є дуже витратною і незручною.
Наступний етап у розвитку платіжних систем позначився появою паперової готівки як засобу обміну. Спочатку паперові гроші мали гарантію обміну на монети, тобто на певну кількість дорогоцінного металу. Проте в більшості країн ці паперові гроші еволюціонували у фідуціарні паперові гроші, які уряд робить законним платіжним засобом і які не обмінюють на монети або дорогоцінні метали. Паперові гроші мають істотну перевагу порівняно з дорогоцінними металами, але водночас вони можуть стати повноцінним засобом обміну тільки за умови довіри до влади (звичайно уряду), яка здійснює їх емісію. Основним недоліком паперових грошей є те, що їх легко викрадають, а також значні транспортні витрати, якщо йдеться про великі суми.
Одним із різновидів грошей є так звані кредитні гроші. Кредитними називаються гроші, рух яких здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах. Історично першим видом кредитних грошей був вексель. Це боргове зобов'язання, яке дає право власнику після закінчення строку вимагати від боржника виплати вказаної грошової суми. Вексель може передаватися від однієї особи до іншої, тобто він має певні риси грошей, але не виконує роль загального еквівалента.
З розвитком безготівкових розрахунків з'являється нова форма кредитних грошей - чек. Він є письмовим розпорядженням власника рахунку (чекодавця) кредитній установі, що його обслуговує, сплатити певну суму грошей чекоотримувачу. Запровадження чеків значно підвищило ефективність системи платежів. Це дало змогу здійснювати обмінні операції без транспортування чималої кількості готівки. Але система платежів, яка базується на чеках, не позбавлена певних вад, а саме: по-перше, необхідний певний час для доставки чеків з одного місця в інше, а якщо потреба в готівці термінова, то вид платежів за допомогою чеків є дуже ненадійним; по-друге, надто великі кошти витрачаються на забезпечення чекового процесу.
Новим етапом еволюції грошей стала поява " електронних грошей". Це абсолютно нова система грошового обігу, яка за допомогою новітніх комп'ютерних систем та систем зв'язку дозволяє легко перераховувати кошти з одного рахунку на інший. До електронних платіжних засобів відносяться кредитні та дебеті картки. Сьогодні це найбільш прогресивний, економічний і зручний носій грошових функцій. Основна його перевага полягає в тому, що не доводиться носити великі суми готівки із собою, а, крім того, у разі втрати картки ніхто не зможе нею скористатись, бо код доступу знає тільки її власник.
В Україні система електронних платіжних розрахунків прогресивно розвивається. Це вигідно для всіх, адже використання пластикових карток прискорює взаєморозрахунки, а отже, й обіг товарів і грошей. Від цього виграють як банки та власники карток, так і держава, яка скорочує видатки на емісію готівки.
Емісія як паперових, так і кредитних грошей в сучасних умовах є монополією держави. Центральний банк, який перебуває у власності держави, інколи намагається компенсувати нестачу грошових нагромаджень шляхом підвищення грошової маси, емісії надлишкових знаків вартості. Грошова маса - це сукупність готівкових та безготівкових купівельних і платіжних засобів, які забезпечують рух товарів і послуг в народному господарстві, якими володіють приватні особи та держава.
Західні економісти схиляються до думки, що в майбутньому паперові гроші - банкноти і чеки повністю зникнуть, їх замінять електронні міжбанківські трансакції. Гроші залишаться, але стануть " невидимими".
Розглянувши еволюцію грошей, можна краще зрозуміти їх функції та розвиток їхніх форм. Платіжна система розвивається вже протягом багатьох століть, а
|
|
|
