 |
Для студентів 2 курсу медичного факультету ОНМедУ
|
|
|
|
До модульного контролю з філософії
Контрольні питання:
1. Поняття світогляду. Історичні типи та структура світогляду.
2. Філософія в системі світоглядних знань про світ та людину.
3. Предмет філософії. Зв'язок філософії та науки. Основні функції філософії.
4. Філософія стародавньої Індії. Веди – джерела філософської та релігійної думки Стародавньої Індії.
5. Ортодоксальні школи Стародавньої Індії.
6. Буддизм: виникнення, розвиток, сучасний стан. Школа локаята.
7. Етика конфуціанства.
8. Поняття «Дао» в давньокитайській філософії. Даосизм: виникнення та еволюція.
9. Передумови та джерела виникнення античної філософії.
10. Мілетська школа (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен). Діалектика Геракліта.
11. Вчення Піфагора про число та «гармонію сфер». Проблема буття та руху у вченні елеатів (Парменід, Зенон).
12. Антропологічна лінія в античній філософії. Софісти та Сократ.
13. Об’єктивний ідеалізм в давньогрецькій філософії: платонівське вчення про «світ ідей» та «світ речей».
14. Онтологія Аристотеля. Логічна система філософа.
15. Порівняльний аналіз атомістичних концепцій Епікура та Демокріта. Епікурейська етика.
16. Стоїцизм. Фаталістична тенденція вчення стоїків. Скептицизм про сумнівність можливості достовірного, повного пізнання світу.
17. Епоха пізнього еллінізму. Філософські джерела виникнення християнства.
18. Релігійний фаталізм та спроби його подолання. Вчення Августина Аврелія та Боеція.
19. Дискусія про природу універсалій.
20. Філософія Томи Аквінського та її продовження в неотомізмі.
21. Гуманістичний характер філософії епохи Відродження.
22. Проблема людини у творчості італійських гуманістів.
|
|
|
23. Наукова революція ХVІ-ХVІІ століть та її роль у формуванні нової картини світу.
24. Проблема методу пізнання. Емпіризм та раціоналізм. Філософія Ф.Бекона про оптимальний шлях пізнання. Вчення Р.Декарта.
25. Онтологія Нового часу: дуалізм та монізм (Р.Декарт та Б.Спіноза).
26. Жорсткий детермінізм і заперечення свободи волі людини у філософії Б.Спінози.
27. Механіцизм як одна з сторін філософської думки ХVІІ-ХVІІІ ст.: вчення Т.Гоббса, французький матеріалізм (П.Гольбах, Ж.Ламетрі, Д.Дідро).
28. Суб’єктивістська тенденція філософії Нового часу: Дж.Берклі, Д.Юм.
29. Вчення І.Канта про пізнання, поняття апріорного та апостеріорного знання. Кант про дуалізм природного і морального в людині.
30. Об’єктивний ідеалізм Г.В.Ф.Гегеля. Розробка теорії діалектики.
31. Критика філософії Гегеля Л.Фейєрбахом.
32. Філософія К.Маркса і Ф.Енгельса (діалектико-матеріалістична філософія): від гегельянства до радикального оновлення філософії.
33. Пошук нових орієнтирів в філософії. Позитивізм О.Конта.
34. Волюнтаризм А.Шопенгауера та Ф.Ніцше.
35. Екзистенціалізм. Вчення М.Хайдеггера, А.Камю, Ж.-П.Сартра.
36. «Критичний раціоналізм» Р.Поппера. Поняття «парадигми» у вченні Т.Куна.
37. Києво-Могилянська академія. Філософська думка Петра Могили, Феофана Прокоповича.
38. Г.С.Сковорода про три світи та дві натури. Концепція «спорідненої праці».
39. Академічна філософія ХІХ століття. «Філософія серця» П.Юркевича.
40. Суспільно-філософське направлення в українській думці другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Вчення Т.Г.Шевченка, М.П.Драгоманова, І.Я.Франка, Лесі Українки.
41. Українська філософія ХХ ст. (М.С.Грушевський, В.К.Винниченко, В.І.Вернадський).
42. Західництво та слов’янофільство. Філософія Всеєдності В.С.Соловйова.
43. Вчення Н.А.Бердяєва про свободу та творчість.
44. Категорія буття як вихідне філософське поняття, його світоглядне та методологічне значення.
|
|
|
45. Буття духовне та матеріальне. Структура буття: об'єктивна та суб'єктивна реальність.
46. Природа, сутність та призначення людини. Діалектика біологічного та соціального в людині.
47. Людина (індивід, особа, особистість, індивідуальність) та суспільство.
48. Категорія «матерія» та її фундаментальне значення в філософії і науковому пізнанні.
49. Поняття "рух". Різноманітність форм руху, їх класифікація.
50. Простір та час як основні форми та атрибути матерії.
51. Проблема змінюваності світу та його розвитку. Місце синергетики в поясненні світу.
52. Свідомість та мова. Структура свідомості. Ознаки свідомості.
53. Самосвідомість. Свідоме та несвідоме в психіці людини.
54. Суспільство як складна об'єктивна система, що саморозвивається. Структура суспільства.
55. Суспільна свідомість як проблема соціальної філософії. Форми суспільної свідомості.
56. Етична свідомість. Мораль і медицина. Принципи та особливості лікарської етики та медичної деонтології.
57. Проблема пізнаваності світу в історії філософії.
58. Шляхи і способи пізнавального освоєння світу. Сучасна філософська позиція щодо джерела знань, критика крайніх підходів.
59. Істина та заблудження. Різноманітність концепцій істини. Істина в медичному пізнанні.
60. Специфіка наукового пізнання. Форми організації та розвитку наукового пізнання: проблема, науковий факт, ідея, гіпотеза, теорія.
61. Класифікація методів пізнання.
62. Діалектика як метод пізнання та відповідна теорія. Історичні типи діалектики.
63. Категорії, закони, принципи діалектики.
64. Синергетика як метод пізнання систем, що самоорганізуються.
65. Історія як процес розвитку людства. Проблема сенсу історії.
66. Поняття культури. Культура і цивілізація. Культура сучасного лікаря.
67. Поняття глобальних проблем цивілізації та пошуки шляхів їх вирішення.
68. Класифікація форм релігійних вірувань.
69. Світові релігії: буддизм, християнство, іслам.
70. Напрямки в християнстві: католицизм, православ'я, протестантизм.
71. Іслам: основи віровчення та культу. Коран – священна книга мусульман. Основні напрямки в ісламі.
72. Релігія як світоглядна система. Структурні елементи релігії. Функції релігії.
Тестові завдання:
1. Філософія із давньогрецької перекладається як:
|
|
|
А. Мудрість.
В. Знання.
+С. Любов до мудрості.
D. Медитація.
Е. Шлях до істини.
2. На чому заснований життєвий (повсякденний) світогляд?
А. На знаннях, раціональній аргументації.
В. На вірі.
+С. На життєвому досвіді, орієнтації людини на досягнення практичної мети діяльності.
D. На традиції.
Е. На теорії.
3. На чому базується релігійний світогляд?
А. На знаннях, раціональній аргументації.
+В. На вірі.
С. На життєвому досвіді.
D. На орієнтації людини на досягнення практичної мети діяльності.
Е. На спотворенні інформації.
4. Філософія виникла в:
А. IV-III ст. до н.е.
B. I-II ст. н.е.
C. X-IX ст. до н.е.
D. V-VI ст. н.е.
+E. VII-VI ст. до н.е.
5. Перші відомі нам філософи з'явилися в:
+А. Стародавній Греції, Стародавній Індії, Стародавньому Китаї.
B. Стародавній Греції, Арабському Халіфаті, Імперії Карла Великого
C. Російській Імперії, Стародавній Греції, Стародавньому Римі.
D. Київській Русі, Стародавній Греції, Стародавній Індії.
E. Мозамбіку, Монголії, Україні, Молдові.
6. Одні з перших відомих грецьких філософів:
А. Фалес, Анаксімандр, Марк Аврелій.
B. Фалес, Арістотель, Анаксімен.
C. Фалес, Платон, Арістотель.
+D. Фалес, Анаксімандр, Анаксімен.
E. Фалес, Анаксімен, Козьма Прутков.
7. До форм культури відносяться (виберіть логічно несуперечливий варіант):
А. Філософія, медицина, наука, фізика.
+B. Міфологія, релігія, філософія, наука, мистецтво.
C. Міфологія, релігія, фізика, наука, стоматологія.
D. Релігія, християнство, іслам, філософія.
E. Фізика, медицина, наука, філософія, релігія.
8. Антропоморфізм це:
А. Особливість філософського світогляду, принципове нерозрізнення рослин, тварин і людини.
B. Особливість міфологічного світогляду, надання звірам людських якостей
C. Особливість філософського світогляду, надання людині звіриних якостей.
D. Особливість релігійного світогляду, надання рослинам людських і звіриних якостей.
+E. Особливість міфологічного світогляду, надання об'єктам природи людських якостей.
9. Нероздільність (синкретизм) сну і реальності, того, що здається, і дійсного – особливість:
|
|
|
А. Філософського світогляду.
B. Релігійного світогляду.
+C. Міфологічного світогляду.
D. Наукового світогляду.
E. Релігійно-філософського світогляду.
10. Практика є критерієм перевірки істинності теоретичних положень в:
+А. Науці.
B. Філософії.
C. Релігії.
D. Міфології.
E. Релігії і міфології.
11. Які передумови були найбільш важливими для виникнення філософії?
+А. Поява у людей вільного часу і здібності до абстрактного мислення.
В. Поява бібліотек.
С. Виникнення мови.
D. Матріархат.
Е. Виникнення міст.
12. Розділ філософії – вчення про мораль, норми поведінки людей:
А. Естетика.
+В. Етика.
С. Логіка.
D. Онтологія.
Е. Гносеологія.
13. Розділ філософії – вчення про буття:
А. Естетика.
В. Етика.
С. Логіка.
+D. Онтологія.
Е. Гносеологія.
14. Розділ філософії – вчення про прекрасне:
+А. Естетика.
У. Етика.
З. Логіка.
D. Онтологія.
Е. Гносеологія.
15. Розділ філософії, який вивчає знання і пізнання:
А. Онтологія.
+В. Гносеологія.
С. Аксіологія.
D. Етика.
Е. Естетика.
16. Логіка як підрозділ філософії вивчає:
А. Природу цінностей.
+В. Форми мислення.
С. Буття.
D. Мораль.
Е. Природу людини.
17. Упанішади – це:
А. Опис ритуалів у Ведах.
В. Гімни з Вед.
+С. Філософські частини Вед.
D. Легенди про богів у Ведах.
Е. Найвідоміші Веди.
18. Пасивна і активна (відповідно) чесноти в буддизмі:
+А. Шила і дана.
В. Дана і шила.
С. Карма і нірвана.
D. Інь і ян.
Е. Ян і інь.
19. Головна істина буддизму – “життя є...”:
А. Насолода.
+B. Страждання.
C. Шлях до вічності.
D. Хвороба.
E. Карма.
20. Нірвана в перекладі з санскриту:
+А. Згасання.
B. Насолода.
C. Досягнення вищої мети.
D. Виконання всіх бажань.
E. Нове перевтілення.
21. Всесвітній моральний закон у філософії буддизму:
А. Нірвана.
+В. Карма.
C. Реінкарнація.
D. Сансара.
E. Мокша.
22. Першоосновою всього, з погляду представників школи локаята, є:
А. Земля, вода, вогонь, вітер.
В. Земля, вода, вогонь, метал, дерево.
+С. Земля, вода, вогонь, повітря.
D. Земля, вода, повітря, метал, дерево.
Е. Земля, вода, повітря, вітер.
23. Принцип гуманності в конфуціанстві:
А. «Лі».
+В. «Жень».
С. «Дао».
D. «Інь».
Е. «Ян».
24. Багатство, положення, знатність, згідно з Конфуцієм, визначаються:
А. Богом.
В. Верховним правителем.
С. Долею.
D. Зборами громадян.
+Е. Небом.
25. Закінчить фразу: «Чеснота простолюдина – трава, благородного – …»:
А. дерево.
В. дощ.
С. сонце.
+D. вітер.
Е. земля.
26. Ієрогліф «Дао» складається з двох ієрогліфів, які означають:
А. «Голова» і «думати».
|
|
|
+В. «Голова» і «йти».
С. «Голова» і «вирішувати».
D. «Голова» і «проникати в приховане».
Е. «Голова» і «сидіти».
27. Етичним ідеалом в даосизмі є:
А. «Благородний чоловік».
В. «Просвітлений»
С. «Гуманний».
D. «Простий».
+Е. «Довершеномудрий».
28. Вища форма існування і діяльності, яка гідна вільної людини в уявленні стародавніх греків:
А. Війна.
В. Торгівля.
С. Матеріальне виробництво.
D. Спортивні ігри.
+Е. Поглиблене споглядання.
29. Одним з «семи мудреців» і засновником мілетської школи в Стародавній Греції був:
+А. Фалес.
В. Маркс.
С. Арістотель.
D. Нерон.
Е. Цицерон.
30. Представники школи м. Мілет:
А. Фалес, Анаксімандр, Геракліт.
В. Фалес, Анаксімен, Ксенофан.
+C. Фалес, Анаксімандр, Анаксімен.
D. Фалес, Анаксімен, Геракліт.
E. Фалес, Анаксімандр, Парменід.
31. Фалес у якості субстанції, що лежить в основі речей, бачив:
А. Вітер.
В. Повітря.
C. Вогонь.
D. Землю.
+E. Воду.
32. „Апейрон” – це:
А. Безмежна матеріальна першооснова у вченні Геракліта.
В. Безмежна духовна першооснова у вченні Анаксімена.
+C. Безмежна матеріальна першооснова у вченні Анаксімандра.
D. Безмежна духовна першооснова у вченні Анаксімандра.
E. Безмежна матеріальна першооснова у вченні Парменіда.
33. Анаксімен вважав першоосновою всього існуючого:
А. Вітер.
+В. Повітря.
C. Вогонь.
D. Землю.
E. Воду.
34. Хто вчив, що першооснова всього – вогонь?
А. Платон.
В. Парменід.
С. Фалес.
D. Анаксімен.
+Е. Геракліт.
35. Число – це:
А. Матеріальне начало буття, символ якісної визначеності всього існуючого в ученні Піфагора.
+В. Ідеальне начало буття, символ кількісної визначеності всього існуючого в ученні Піфагора.
C. Ідеальне начало буття, символ кількісної визначеності всього існуючого в ученні Фалеса.
D. Ідеальне начало буття, символ якісної визначеності всього існуючого в ученні Піфагора.
E. Матеріальне начало буття, символ кількісної визначеності всього існуючого в ученні Піфагора.
36. Закінчіть фразу і вкажіть її автора: „Бутття є...”
А. його не може не бути – Платон.
+В. а небуття немає – Парменід.
C. чи його немає – нам не відомо – Сократ.
D. і небуття є – Анаксімен.
E. життя немає – Рабіновіч.
37. Апорія Зенона:
+А. „Ахіллес та Черепаха”.
В. „Ахіллес та Крокодил”.
C. „Одіссей та Черепаха”.
D. „Аякс та Черепаха”.
E. „Ахіллес та Мавпа”.
38. Апоріями Зенон показує:
А. Відсутність руху в нашому досвіді.
В. Неможливість руху ні в досвіді, ні в бутті.
+C. Складність логічного аналізу руху.
D. Можливість логічного оволодіння рухом як категорією буття.
E. Можливість логічного оволодіння рухом як категорією досвіду.
39. Представниками школи софістів були:
+А. Протагор, Горгій, Гіппій.
В. Продік, Гіппій, Платон.
C. Протагор, Сократ, Платон.
D. Протагор, Горгій, Парменід.
E. Гіппій, Платон, Аристотель.
40. Теза, яка є однією з основних в філософії Сократа: „Пізнай...”
А. світ – пізнаєш себе.
В. світ у всіх його явищах.
+C. самого себе.
D. себе – пізнаєш друга.
E. друга – пізнаєш себе.
41. Вкажіть правильний варіант:
А. Учнем Сократа був Аристотель, учнем Аристотеля – Платон.
В. Учнем Аристотеля був Платон, учнем Платона – Сократ.
С. Учнем Платона був Аристотель, учнем Аристотеля – Сократ.
D. Учнями Платона були Сократ і Аристотель.
+Е. Всі варіанти не вірні.
42. Школа Платона мала назву:
А. Лікей.
В. Гімназія.
+С. Академія.
D. Сад.
Е. Університет.
43. Школа Аристотеля мала назву:
+А. Лікей.
В. Гімназія.
С. Академія.
D. Сад.
Е. Університет.
44. Вкажіть твір Платона, написаний у формі монологу:
А. «Федр».
В. «Держава».
С. «Бенкет».
D. «Гіппій Більший».
+Е. «Апологія Сократа».
45. Представникові об'єктивно-ідеалістичного світогляду Платону належить думка:
+А. Світ ідей – буття, світ речей – тіні буття.
В. Світ є число і гармонія.
С. Світ розділено на форми і їх втілення.
D. Світ є діалектичний зв'язок «буття» і «ніщо».
Е. Світ є гармонія мікрокосму і макрокосму.
46. Згідно з Платоном:
А. Річ і ідея існують незалежно.
В. Річ – праобраз ідеї.
+С. Ідея – праобраз речі.
D. Узагальнюючи ознаки різних речей одного роду, людина породжує ідею –
родове поняття.
Е. Узагальнюючи ознаки різних ідей, людина породжує речі.
47. Суб'єктом свободи, згідно до платонівської теорії «ідеальної держави», є:
А. Особа.
В. Вибрані.
+С. Сама держава.
D. І особа, і держава.
Е. Всі, хто усвідомив природну необхідність.
48. За Демокрітом, субстанція є поєднання:
А. Молекул і порожнечі.
В. Різних молекул.
С. Протонів і електронів.
+D. Атомів і порожнечі.
Е. Землі, води, вогню і повітря.
49. Твором Аристотеля не є:
А. «Органон».
+В. «Новий органон».
С. «Про частини тварин».
D. «Метафізика».
Е. «Політика».
50. Аристотель наполягає на наступному:
А. Форма пасивна, матерія активна.
+В. Форма активна, матерія пасивна.
С. Активні і матерія, і форма.
D. Пасивні і матерія, і форма.
Е. Матерія сама творить в собі форми.
51. Серед причин, що визначають буття кожної речі, за Аристотелем, відсутня:
+А. Проміжна.
В. Кінцева.
С. Матеріальна.
D. Формальна.
Е. Діюча.
52. Період патристики датується:
А. IV – I ст. до н.е.
+В. II – VIII ст. н.е.
С. II – V ст. н.е.
D. XI – XIV ст. н.е.
Е. I ст. до н.э.– II ст. н.е.
53. Вкажіть представника схоластики:
А. Василій Великий.
В. Августин Аврелій.
С. Боецій.
D. Оріген.
+Е. Тома Аквінський.
54. "Вірую, бо абсурдно". Хто автор цієї думки?
A. Августин Аврелій.
B. Тома Аквінський.
+С. Тертулліан.
D. К. Маркс.
Е. Апостол Павло.
55. Хто в середньовіччі розробив систему 5-ти доказів буття Бога?
A. Аристотель.
B. Аль-Фарабі.
C. Августин.
+D. Тома Аквінській.
E. Тертулліан.
56. Позиція, згідно з якою загальні поняття існують до речей, має назву:
А. Помірний реалізм.
В. Крайній номіналізм.
С. Концептуалізм.
D. Помірний номіналізм.
+Е. Крайній реалізм.
57. Згідно з переконаннями крайніх номіналістів:
+А. Універсалії як імена існують після речей.
В. Універсалії як речі породжують нові речі.
С. Универсалії як поняття існують після речей.
D. Універсалії існують до речей.
Е. Универсалії як речі існують після імен.
58. Релігійно-фаталістичним може бути назване вчення про людину та її діяльність:
А. Томи Аквінського.
+В. Августина Аврелія.
С. Боеція.
D. Ф.Ніцше.
Е. Піко делла Мірандолли.
59. Теодіцея – це проблема:
А. Виявлення Божої Суті.
В. Визначення співвідношення Божественного Промислу і людської свободи.
С. Доказу буття Бога.
D. Виправдання людини.
+Е. Виправдання Бога.
60. Термін “Відродження” означає:
A. Реставрацію цінностей та ідеалів Нового часу і одночасно пошук нового тлумачення світу і людини в ньому.
В. Реставрацію цінностей і ідеалів середньовіччя і одночасно пошук нового тлумачення світу і людини в ньому.
+C. Реставрацію цінностей і ідеалів античності і одночасно пошук нового тлумачення світу і людини в ньому.
D. Реставрацію цінностей і ідеалів Новітнього часу і одночасно пошук нового тлумачення світу і людини в ньому.
E. Реставрацію цінностей і ідеалів первісної культури і одночасно пошук нового тлумачення світу і людини в ньому.
61. Немає світу поза Богом, немає Бога поза світом. Це положення є квінтесенцією:
A. Теоцентрізму.
+B. Пантеїзму.
C. Деізму.
D. Платонізму.
E. Атеїзму.
62. Гурток шанувальників Платона під керівництвом М.Фічино виник в:
А. Мілані (Медіолані).
В. Римі.
С. Венеції.
+D. Флоренції.
Е. Генуї.
63. За Фічино, існують три вида краси:
А. Тіл, голосів, ароматів.
+В. Тіл, голосів, душ.
С. Ароматів, звуків, душ.
D. Тіл, душ, ароматів.
Е. Людей, тварин і рослин.
64. Твір Фічино:
А. «Коментарі на «Суму теології» Томи».
В. «Коментарі на «Метафізику» Аристотеля».
+С. «Коментарі на «Бенкет» Платона».
D. «Коментарі на «Сповідь» Августина».
Е. «Коментарі на «Малу Землю» Брежнєва».
65. Поняття «Єдине» – одне з центральних у філософії:
A. Томи.
В. Августина.
С. Фічино.
+D. Бруно.
E. Декарта.
66. Онтологічні погляди Декарта в своїй суті:
+А. Дуалістичні.
В. Пантеїстичні.
С. Метафізико-матеріалістичні.
D. Ідеалістичні.
Е. Діалектико-матеріалістичні.
67. Дуалізму традиційно протиставляють:
А. Діалектичний матеріалізм.
В. Пантеїзм.
С. Вульгарний матеріалізм.
D. Ідеалізм.
+Е. Монізм.
68. Закінчить думку Спінози: «Субстанція.»:
А. духовна – причина матеріальної.
В. матеріальна – причина духовної.
+С. є причиною самої себе.
D. потребує причини незважаючи на свою вічність.
Е. включає дві незалежні субстанції: духовну і матеріальну.
69. З погляду Спінози, випадком люди називають те,…
А. що не необхідне.
+В. причин чого вони не знають.
С. що не має причини.
D. що відбувається врозріз з природним, закономірним ходом подій.
Е. що не закономірно.
70. «Категоричний імператив» в етичному вченні І.Канта:
А. Закон природи.
В. Метод пізнання.
С. Закон буття.
+D. Моральний закон.
Е. Естетичний ідеал.
71. Філософська позиція Дж.Берклі та І.Г.Фіхте:
А. Вульгарний матеріалізм.
В. Діалектичний матеріалізм.
С. Дуалізм.
D. Об'єктивний ідеалізм.
+Е. Суб'єктивний ідеалізм.
72. Г.В.Ф.Гегель вважає, що:
А. Першоосною всього є вічно незмінна Абсолютна Ідея.
В. Першоосновою всього є вічно незмінна Абсолютна Матерія.
+С. Першоосновою всього є Абсолютна Ідея, що саморозвивається.
D. Першоосновою всього є Абсолютна Матерія, що саморозвивається.
Е. Першоосновою всього є породжена людським мисленням Абсолютна Ідея, що вічно розвивається.
73. З погляду Гегеля, до розвитку здатні:
А. Світова Ідея і (як наслідок) природа.
В. Природна субстанція і (як наслідок) мислення людини.
С. Мислення людини і (як наслідок) Світова Ідея.
+D. Світова Ідея і (як наслідок) мислення людини.
Е. Природна субстанція і (як наслідок) Світова Ідея.
74. Відповідно до трьох стадій розвитку Абсолютної Ідеї у філософії Гегеля виділяються три частини: логіка, філософія природи і:
+А. Філософія Духу.
В. Філософія людини.
С. Філософія людського духу.
D. Філософія суспільства.
Е. Філософія культури.
75. Матеріалізм Л.Фейєрбаха традиційно називають:
А. Діалектичним.
В. Вульгарним.
+С. Антропологічним.
D. Атеїстичним.
Е. Соціологічним.
76. Вкажіть правильний варіант визначення ідеального за К.Марксом:
А. «Ідеальне є не що інше, як Абсолютна Ідея і людське мислення».
В. «Ідеальне є не що інше, як об'єктивно існуюче нематеріальне начало».
С. «Ідеальне є не що інше, як матеріальне, в яке втілилося духовне».
D. «Ідеальне є все, що породжене Абсолютним Духом».
+Е. «Ідеальне є не що інше, як матеріальне, пересаджене в людську голову і перетворене в ній».
77. Твір «Анті-Дюрінг» належить перу:
А. Гегеля.
+В. Енгельса.
С. Маркса.
D. Леніна.
Е. Фейєрбаха.
78. Засновником позитивізму був:
А. Гегель.
В. Кант.
+С. Конт.
D. Кун.
Е. Карнап.
79. Стихійні життєві пориви, інстинкти, волю бачили визначальними чинниками людської життєдіяльності:
А. Гегель і Конт.
В. Гегель і Шопенгауер.
С. Гегель і Ніцше.
D. Маркс і Ніцше.
+Е. Шопенгауер і Ніцше.
80. Філософська течія, яка ставить у центр уваги індивідуальні сенсо-життєві питання людського існування (провини, відповідальності, свободи вибору, життя і смерті):
А. Неопозітівізм.
В. Прагматизм.
С. Неотомізм.
+D. Екзистенціалізм.
Е. Герменевтика.
81. Одна з провідних тез екзистенціалізму:
+А. «Існувати – означає бути в настрої».
В. «Існувати – означає бути сприйманим».
С. «Мислю, отже, – існую».
D. «Існувати – означає існувати в дусі».
Е. «Існувати – добре, а добре існувати – ще краще».
82. Представником неотомізму не був:
+А. А.Камю.
В. Ж.Маритен.
С. Е.Жильсон.
D. Ю.Бохенський.
E. Г.Веттер.
83. Найвідоміший твір Володимира Мономаха:
+А. «Повчання дітям».
В. «Послання до єпископів».
С. «Вітання друзям».
D. «Повість полум’яних літ».
E. «Златоуст».
84. До Острозького культурно-просвітницького центру не належить:
А. І. Вишенський.
В. Г. Смотрицький.
С. Д. Наливайко.
D. І. Княгиницький.
+E. Ю. Котемак-Дрогобич.
85. Києво-Могилянська академія виникла в:
А. XV столітті.
В. XVI столітті.
+С. XVII столітті.
D. XVIII столітті.
E. XIX столітті.
86. «Серце» – орган пізнання Бога. Хто з цих філософів відстоював таку думку?
A. Декарт.
B. Тома Аквінський.
C. Феофан Прокопович.
+D. Григорій Сковорода.
E. Л.Фейєрбах.
87. «Серце» – духовна субстанція, Боже Слово в людині. До якої концепції відноситься це положення?
A. Матеріалізм.
B. Ідеалізм.
C. Пантеїзм.
+D. Кордоцентризм.
Е. Психоаналіз.
88. Твір «Наркис» належить перу:
A. Ф.Прокоповича.
+B. Г.Сковороди.
C. П.Юркевича.
D. Лесі Українки.
Е. Т.Шевченко.
89. Вчення про «три світи» запропонував український філософ:
А. Петро Могила.
В. Памфіл Юркевич.
+С. Григорій Сковорода.
D. Феофан Прокопович
Е. З.С. Ореховський.
90. Філософію П.Юркевича називають:
A. «Філософією розуму».
B. «Філософією досвіду».
C. «Філософією свободи».
D. «Філософією буття».
+Е. «Філософією серця».
91. Світогляд Т. Шевченко можна охарактеризувати як:
А. Натуралістичний.
В. Геліоцентричний.
С. Антропологічний.
+D. Гуманістичний.
Е. Ідеалістичний.
92. Закінчить думку М.Драгоманова: «Людство є лише сукупність.»
+А. Націй.
В. Народів.
С. Людей.
D. Культур.
Е. Цивілізацій.
93. Російській філософській течії західників традиційно протиставляють течію:
А. Східняків.
В. Москвофілів.
С. Візантійців.
+D. Слов'янофілів.
Е. Слов'ян.
94. У філософії В.Соловйова ідея єдності реалізується в спробі об'єднання:
А. Філософії Світу і філософії людини.
+В. Релігії, філософії і науки.
С. Релігії і науки.
D. Релігії і філософії.
Е. Науки і філософії.
95. «Філософське кредо» Л.Н.Толстого:
А. Національна релігія.
В. «Бог є любов».
С. Буддизм.
D. Громадянська непокора.
+E. «Неспротив злу насильством».
96. Для Н.Бердяєва свобода – це:
А. Свобода слова.
В. Свобода вибору.
С. Свобода совісті.
D. Свобода пізнання.
+Е. Свобода творчості.
97. Н.Бердяєв стверджує пріоритет:
А. Соціуму.
+В. Особи.
С. Верховного правителя.
D. Сильних.
Е. Держави.
98. У якій думці найадекватніше визначається категорія буття?
А. Буття – це матеріальний світ.
В. Буття – це безмежний Всесвіт.
С. Буття – це все форми психічної діяльності.
+D. Буття – це все, що існує.
Е. Буття не існує, є тільки небуття.
99. Поняття «Esse» і «essentia» перекладаються з латинської як:
А. Існування і сутність відповідно.
В. Сутність і існування відповідно.
+С. Буття і сутність відповідно.
D. Сутність і буття відповідно.
Е. Буття і існування відповідно.
100. Виберіть правильний варіант:
+А. Буття – це все суще, а існування – це буття одиничного, конкретного.
В. Буття – це буття одиничного, конкретного, а існування – це все суще.
С. Буття – це все об'єктивно суще, а існування – це буття одиничного, конкретного тільки в людській свідомості.
D. Буття – це все суще, а існування неможливе.
Е. Буття неможливе, можливо тільки існування одиничного, конкретного.
101. Першоосновою світу є духовне начало. Це положення відстоює:
А. Філософія.
В. Матеріалізм.
С. Утилітаризм.
D. Прагматизм.
+Е. Ідеалізм.
102. Потенція і акт у філософії розрізняються як:
А. Дійсне і можливе буття відповідно.
+В. Можливе і дійсне буття відповідно.
С. Реальне і можливе буття відповідно.
D. Реальне і дійсне буття відповідно.
Е. Сексуальна можливість і статевий контакт відповідно.
103. З погляду матеріалістів XIX-XX ст., духовне – це:
А. Світовий початок.
В. Абсолютний Дух.
С. Людська душа і Абсолютний Дух.
D. Тільки людська душа.
+Е. Людська свідомість і результати її діяльності.
104. Яка думка відповідає ідеалістичному баченню буття?
А. Ідеї повинні відповідати речам.
+В. Речі повинні відповідати ідеям.
С. Повинно бути взаємодоповнення між речами і ідеями.
D. Ідей не існує до речей.
Е. Ідеї є лише відображенням матеріального світу.
105. Щось внутрішнє, глибинне, відносно стійке, таке, що визначає природу того або іншого предмету, явища, процесу, – це:
+А. Сутність.
В. Необхідність.
С. Явище.
D. Субстанція.
Е. Форма.
106. Вкажіть правильний варіант:
У «гомінідну тріаду» не входить така відмінність людини від тварин, як:
А. Високорозвинений головний мозок.
В. Розвинута рука.
С. Прямоходіння.
+D. Мовленнєвий апарат.
Е. Поняття «гомінідної тріади» не існує, є поняття «гомінідної дуади».
107. Спроба поєднання у вченні про походження людини ідей природної еволюції і Божественного Творчого Акту властива:
А. Традиційним релігійно-філософським концепціям.
В. Природничонауковим концепціям.
С. Матеріалістичним концепціям.
D. Біогенетичним концепціям.
+Е. Новорелігійним концепціям.
108. Антропогенез почався:
А. Близько 1 млн. років тому.
В. Близько 0,5 млн. років тому.
С. Близько 100 тис. років тому.
D. Близько 40 тис. років тому.
+Е. Близько 3 млн. років тому.
109. Єдиним регулятором діяльності людини є його власна воля. Така позиція – ядро:
А. Жорсткого детермінізму.
В. М’якого детермінізму.
С. Провіденціалізму.
D. Релігійного фаталізму.
+Е. Волюнтаризму.
110. Абсолютизація свободи волі людини властива:
+А. Ф.Ніцше.
В. К.Марксу.
С. Б.Спінозі.
D. І.Канту.
Е. Сенеці.
111. Сутність людини у всіх її вимірах вивчає:
А. Філософська пропедевтика.
+В. Філософська антропологія.
С. Герменевтика.
D. Синергетика.
Е. Етика.
112. Матеріальне ідентифікується:
А. Тільки приладами.
В. Тільки органами чуття.
С. Розумом.
+D. Органами чуття і / або приладами.
Е. Інтуїцією.
113. Вкажіть правильний варіант. Атрибутами матерії є:
А. Структурність і мислення.
В. Мислення і протяжність.
+С. Рух і структурність.
D. Рух і мислення.
Е. Поняття атрибутів матерії логічно некоректно.
114. Відповідає сучасному науковому розумінню простору і часу наступне положення:
А. Простір і час – це форми людської свідомості.
В. Простір і час – це форми соціального узгодження досвіду різних людей.
С. Простір і час – базові умови буття.
D. Простір і час – спосіб, за допомогою якого ми сприймаємо речі.
+Е. Простір і час – це категорії, які відображають основні форми існування матерії.
115. Концепції простору і часу І.Ньютона і А.Ейнштейна називаються відповідно:
А. Субстанціальна і «уявного часу».
В. Реляційна і «уявного часу».
+С. Субстанціальна і реляційна.
D. Відносності і реляційна.
Е. Субстанціальна і «біологічного часу».
116. На безповоротності часу наполягає:
А. Ньютон.
В. Борн.
+С. Пригожин.
D. Ейнштейн.
Е. Планк.
117. Атрибутом духовного є воля, інтуїція. Така позиція властива:
+A. Ірраціоналістичним концепціям.
B. Раціоналістичним концепціям.
C. Пантеїстичним концепціям.
D. Дуалістичним концепціям.
E. Матеріалістичним концепціям.
118. Яке співвідношення між поняттями "рух" і "розвиток"?
+А. Розвиток – частина руху.
В. Рух – частина розвитку.
С. Рух і розвиток виключають один одного.
D. Рух і розвиток – протилежні поняття.
Е. Рух існує, а розвиток – це суб'єктивна оцінка.
119. Відповідає сучасному науковому розумінню твердження, що матерія – це:
+А. Об'єктивна реальність, що володіє атрибутами руху і структурності.
В. Все те, що пізнається через відчуття.
С. Все те, з чого складається світ.
D. Тільки енергія.
Е. Тільки інформація.
120. Людська свідомість – це:
А. Властивість матерії.
В. Знання про себе, світ, здатність людини набувати знання.
С. Інтегратор можливостей людини (ухвалення рішень, «створення» обставин).
D. Корінна відмінність людини від тварин.
+Е. Сукупність розумових, чуттєво-емоційних, вольових, мнемонічних, інтуїтивних процесів.
121. Свідомість не тільки відображає об'єктивний світ, але і створює його. Така властивість свідомості має назву:
А. Раціональність.
В. Загальність.
С. Необхідність.
+D. Активність.
Е. Ідеальність.
122. Така відмінна ознака свідомості, як спрямованість на предмет, має назву:
А. Ідеальність.
В. Матеріальність.
+С. Інтенціональність.
D. Активність.
Е. Соціальність.
123. Суспільство – це:
А. Суб’єктивне буття.
В. Сукупність індивідів.
+С. Система зв'язків і відносин в життєдіяльності людей.
D. Об'єднання індивідів за інтересами.
Е. Група людей без стійких зв'язків.
124. Поняття, що характеризує склад суспільства, його розділення на
соціальні групи:
А. Соціальне буття.
+В. Соціальна структура.
С. Соціальний елемент.
D. Соціальний шар.
Е. Соціальний клас.
125. Поняття «суспільна свідомість» визначається як:
+А. Духовна сторона буття людства.
В. Сукупність результатів діяльності свідомості різних індивідів.
С. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання.
D. Ознака нашого існування, спілкування.
Е. Функція людського мозку як системи, що саморегулюється.
126. Сукупність поглядів, відповідно яким суспільство і природа є соціоприродною системою, де гармонійний розвиток суспільства неможливий без всебічного урахування природних чинників і навпаки:
А. Системний підхід.
+В. Коеволюція.
С. Синергетичний підхід.
D. Принцип антропного впливу на природу.
Е. Екологічна оптимізація.
127. Вкажіть правильний варіант:
А. Індивід – соціалізована особистість.
В. Особистість – соціалізована індивідуальність.
+С. Особистість – соціалізований індивід.
D. Індивідуальність – соціалізована особистість.
Е. Суспільство – соціалізовані особи.
128. Біоетика – це:
А. Вчення про цінності.
+В. Вчення, в центрі якого ідея найвищої цінності людського життя.
С. Процес продуктивного творчого мислення.
D. Розділ гносеології.
Е. Вчення про буття.
129. Евтаназія – це:
+А. Позбавлення життя на прохання пацієнта.
В. Наука про смерть.
С. Опікунство, шефство.
D. Уявлення про життя як про самоцінність.
Е. Захист права людини на життя.
130. Танатологія – це:
А. Захист права людини на життя.
В. Позбавлення життя на прохання пацієнта.
С. Філософське вчення про природу цінностей.
+D. Вчення про смерть.
Е. Процес продуктивного творчого мислення.
131. Відомий лікар, філософ ХХ ст., лауреат Нобелівської премії, автор концепції “благоговіння перед життям”:
А. Л.Толстой.
В. М.Ганді.
+С. А.Швейцер.
D. К.Барнард.
Е. Парацельс.
132. Ятрогенні захворювання є наслідком:
А. Помилок діагнозу.
В. Неуважності лікаря.
+С. Недбало вимовленого слова медперсоналу.
D. Недовірливості хворого.
Е. Так званої «внутрішньої мови».
133. Теорія пізнання:
А. Онтологія.
+В. Гносеологія.
С. Антропологія.
D. Логіка.
Е. Деонтологія.
134. Діагностика – це:
А. Опанування нових, невідомих науці фактів, законів.
В. Відображення цілісного образу об’єкта за допомогою його частини.
+С. Розпізнавання внутрішнього стану об’єкта шляхом методичного дослідження характерних для нього ознак.
D. Визначення відхилень від норми.
Е. Анамнез.
135. На думку Ф. Бекона, який відстоював цінність досвіду, дійсне знання речей і природи досягається методом:
А. Дедукції.
В. Абстрактного мислення.
С. Спостереження.
D. Моделювання.
+Е. Індукції.
136. Бекон протиставляє істинний шлях пізнання (“шлях бджоли”) шляхам:
А. “Мурахи” і “бабки”
В. “Мурахи” і “метелика”
С. “Метелика” і “павука”
+D. “Мурахи” і “павука”
Е. “Метелика” і “бабки”.
137. На думку Ф. Бекона, головна роль у пізнанні належить:
А. Показанням органів чуттів.
В. Розуму.
+С. Досвіду, який сприяє відкриттю причин і аксіом.
D. Досвіду, який не потребує раціонального опанування.
Е. Абстрактному мисленню.
138. Хто є засновником новоєвропейського раціоналізму?
А. Сократ.
В. Парацельс.
С. Авіценна.
+D. Декарт.
Е. Маркс.
139. Вихідним етапом у процесі пізнання за Декартом є:
А. Методична послідовність.
В. Енумерація.
С. Аналіз.
D. Дедукція.
+Е. Сумнів.
140. Закінчіть думку Декарта: “Мислю, отже, – …”:
+А. існую.
В. маю рацію.
С. творю.
D. здатний до цього.
Е. розумний.
141. Орієнтація на першорядність и пріорітет чуттєвого пізнання:
+А. Сенсуалізм.
В. Утилітаризм.
С. Раціоналізм.
D. Детермінізм.
Е. Матеріалізм.
142. Представниками раціоналізму та емпіризму (відповідно) в історії філософії є:
А. Платон і Декарт.
В. Бекон і Декарт.
+С. Платон і Бекон.
D. Гегель і Декарт.
Е. Локк і Спіноза.
143. Засновником школи скептицизму був:
А. Епікур.
В. Ксенофан Колофонський.
+С. Піррон.
D. Сенека.
Е. Марк Аврелій.
144. Скептицизм як філософське вчення протистоїть:
А. Агностицизму.
Б. Матеріалізму.
С. Релятивізму.
D. Ідеалізму.
+Е. Догматизму.
145. Агностицизм – це напрям у філософії, представники якого:
|
|
|
I. ОСНОВНІ ЗАДАЧІ І НАПРЯМКИ САМОСТІЙНОЇ НДР СТУДЕНТІВ
III. Самостійна робота студентів.
IV. Визначення переможців Конкурсу та їх нагородження
VI. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
VII. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ
VІ Міжнародна науково-практична конференція молодих учених та студентів
Адаптація до обраної професії – основний аспект соціалізації студентів-першокурсників
Активізація пізнавальної діяльності студентів на лекції
Актуалізація опорних знань студентів.
Актуалізація опорних знань студентів.
