Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Карпатський заповідник

Карпати – своєрiдна гiрська краïна в Схiднiй Європi. Вони знаходяться на територiï України, Польщi, Чехії і Словакії, Румунiï, Угорщини. В геологiчному вiдношеннi це «молодi» гори, що виникли близько мiльйона рокiв тому під час утворення так званоï Альпiйськоï складчастості. В Закарпатті гори становлять 80% від усієї площі. (Додаток 2)

Карпати широкою дугою простяглися майже на 1500 км вiд Братiслави до звуженоï частини долини Дунаю – Залiзних Ворiт. Ширина ïх досягає 250 км на пiвнiчному сходi та 350 км на пiвденному сходi.

На територiï України майже повнiстю лежать Схiднi Карпати. Тому ïх здебiльшого називають Украïнськими Карпатами. Хоч вони займають усього близько 4% територiï держави, проте вiдiграють значну народногосподарську, клiматичну та бальнеологiчну роль. Природа щедро обдарувала їх чисельними корисними копалинами, важливими для розвитку господарства. Але з природоохоронноï точки зору найбiльше багатство й гордiсть Карпат – це високопродуктивнi лiси. Висота окремих ялин i смерек тут досягає 50 м, дiаметр – 1,5 м. Продуктивнiсть карпатських хвойних лiсiв у 3–4 рази перевищує лiси Сибiру. У темнохвойних лiсах зрiдка можна натрапити на сосну кедрову європейську, тис ягiдний i модрину польську. В альпiйському поясi, на висотi бiльш як 1800 м над рiвнем моря, поширена рослиннiсть скель та осипiв. Серед цих рослин чимало ендемiчних та рiдкiсних видiв, зокрема дрiада восьмипелюсткова, бартсiя альпiйська, гiрчак живородний, рододендрон схiднокарпатський, едельвейс альпiйський, астрагал Крайни, первоцвiт великочашечковий та iн.

Після Криму Карпати – найбагатша на рослиннiсть гiрська система України.

Лiси зберiгають i розподiляють атмосфернi опади серед бiльш як 6000 струмкiв i потокiв, малих i великих рiчок карпатськоï зони, у тому числi Тиси, Прута, Днiстра. Лiсова рослиннiсть Карпат випаровує щороку близько 20 км³ вологи, яку теплi захiднi вiтри переносять далеко на схiд i в степовi областi, iстотно впливаючи на клiмат, на пiдвищення врожайностi сiльськогосподарських культур.

Чарiвна природа Карпатських гiр давно приваблювала шанувальникiв природи, екскурсантів, туристiв. Хто хоч раз вiдвiдав карпатський край, у того на все життя залишилися незабутнi враження про рiзнобарвнi полонини, дивовижнi скельнi утвори, високогiрнi озера, численнi пiдземнi печери-палаци, буковi i темнохвойнi лiси.

Карпатський заповiдник створено у 1968 р. в найвищiй частинi гiрськоï системи Украïнських Карпат на територiï Івано-Франкiвськоï та Закарпатськоï областей. Вiн має загальну площу 12672 га. Полонини, що оточують гору Говерлу, – найвищу географiчну точку Украïни (2061 м над рiвнем моря)(Фото 4)

Фото 4. Цвіте рододендрон східнокарпатський у підніжжя Говерли.

Карпатський заповiдник – наймальовничiший за краєвидами i найбагатший за фауною та флорою заповiдник держави. Тут збереглися унiкальнi пралiси, рiзноманiтнi рослиннi угруповання.

Украïнськi Карпати порiвняно невисокi i в них немає снiгового поясу, як на Кавказi. Але Карпати набагато вищi за Кримськi гори, тому в них бiльше вологи i рослиннiсть значно буйнiша. Щоб всебiчно представити в заповiднику рiзноманiтну природу Карпатських гір його органiзовано на трьох вiдокремлених, але однакових за науковою цiннiстю дiлянках.

Чи не найкращий серед карпатських хребтiв – Чорногорський. Це високий важкодоступний гiрський масив зі своєрiдним i рiзноманiтним рельєфом, з цiкавим рослинним свiтом.

Центральною частиною заповiдника, яка займає обидва схили Чорногорського хребта, є Говерлянський масив. У ньому переважають смерековi лiси, якi разом з буково-смерековими займають 9/10 лiсовоï площi. Тут розкинулися найкращi ялиновi лiси, де висота окремих ялин досягає 50 м. Крона ялин густа, конусоподiбна. Старi ялини (вiком до 300 рокiв), зваленi вiтром, позаростали травою та пiдлiском.

На пiвнiчних схилах високогiрного поясу росте своєрiдна кущова рослиннiсть, так зване криволiсся: низькорослi заростi вiльхи зеленоï, сосни гiрськоï, ялiвцю сибiрського. Вище вiд криволiсся, з пiвнiчного боку, зеленiють злаковi рiзнотравнi луки. На пiвденних схилах такi луки починаються зразу ж над лiсовим поясом. Це єдиний район на Украïнi, де найбiльш яскраво вираженi субальпiйський та альпiйський пояси рослинностi.

Лiсова рослиннiсть Чорногори вiдiграє важливу водорегулюючу, грунтозахисну i клiматоутворюючу роль не тiльки для Карпат, а й для передгiрних районiв. Саме тут беруть початок великi рiчки Карпат: на пiвденних схилах – Тиса, на пiвнiчних – Прут.

З обох бокiв гiрськоï системи у передгiр’ях багато рiзноманiтних мiнеральних джерел.

Найкраща пора року для вiдвiдування високогiрного поясу в заповiднику – це лiто i рання осiнь, коли буває найменше дощiв. Наймальовничiшi картини можна побачити з Говерли. Звiдси видно чудовi краєвиди зелених полонин, а трохи нижче – дрiмучi ялиновi лiси, якi на Украïнi ростуть тiльки в Карпатських горах. Через Говерлу проходить кiлька мальовничих туристських маршрутiв.

У схiднiй частинi Чорногорського хребта розкинувся Чорногорський масив – найцiкавiший у геоморфологiчному та ландшафтному вiдношеннi. Тут багато крутосхилiв, дивовижних скель, кам’яних розсипiв, зсувiв, каньйонiв, глибоких долин рiчки Чорний Черемош та ïï численних приток. Чивчинськi гори, що знаходяться поряд з цим фiлiалом заповiдника, також надзвичайно мальовничi.(Фото 5)

Фото 5. „Живий камінь” – окраса Чорногорського масиву.

Невiд’ємними i дуже цiкавими елементами високогiрного ландшафту заповiдника є гiрськi озера, що виблискують серед буйноï зеленi i дрiмучих лiсiв на висотi 1500 i бiльше метрiв над рiвнем моря. Зустрiчаються тут i найбiльш вiдомi в Украïнських Карпатах гiрськi, так званi висячi болота, надзвичайно цiкавi у флористичному вiдношеннi. Можна без перебiльшення сказати, що це найбiльш суворий, «дикий» куточок нашоï карпатськоï природи. Тут майже 2/3 територiï вкрито чистими ялиновими лiсами, серед яких значна кiлькiсть пралiсiв, що надають цiй мiсцевостi вигляду тайги. Саме тут найчiткiше визначено клiматичну межу лiсу i криволiсся. Завдяки специфiчним фiзико-географiчним умовам хребет Чорногора - один з найбагатших у флористичному вiдношеннi районiв Украïнських Карпат. Тут трапляються окремi рослини та угруповання рослин, поширенi лише на Чорногорi або дуже рiдкiснi в iнших мiсцях.

Третiй – Угольський – масив знаходиться в Закарпатськiй областi. Він вiдомий унiкальними буковими пралiсами. В Угольськiй улоговинi є оптимальнi грунтово-клiматичнi умови для розвитку високопродуктивних букових лiсiв.(Фото 6).

Фото 6. Букові ліси в Угольському заповіднику.

Лiси ростуть на мальовничих схилах гори Менчул (1487 м над рiвнем моря) вздовж Полонинського хребта мiж двома гiрськими рiчками – Великою i Малою Уголькою.

Людину, яка вперше потрапила в буковий лiс заповiдника, вражає насамперед велич букових дерев, висота яких досягає 40–50 м, а товщина стовбура – 2 м. Деякi буки-велетнi ростуть 300 рокiв. Бук – порода м`якого клімату. Грунтово-кліматичні умови південних мегасхилів Полонинського хребта повністю відповідають його еколого-біологічним властивостям. Бук формує тут зональні угруповання. З усієї зайнятої лісом площі Угольсько-Широколужанського масиву понад 97% припадає на бучини. У заповідних пралісах бук відзначається високою життєвістю. У віці 300—350 років досягає у висоту 45 м і в діаметрі 100—120 см. З підняттям в гори кліматичний режим у заповідному масиві погіршується: на кожні 100 м температура повітря знижується на 0,81*, грунту—на 0,5*, а кількість опадів зростає приблизно на 120 мм на рік. В оптимальних для бука грунтових умовах такі зміни до висоти 1000 м над рівнем моря незначною мірою впливають на інтенсивність його росту. (Додаток 3) Починаючи з цієї висоти, згадані екологічні фактори діють сумарно. В результаті на 10—15 днів скорочується вегетаційний період, знижується загальна продуктивність і господарська цінність букових лісів. Виходячи з цього, у поясі букових лісів заповідного масиву можна виділити дві висотні смуги: середньогірних (до 1000м над рівнем моря) і гірських (вище 1000 м) букових лісів. На верхній межі (1150—1350 м над рівнем моря), де вегетаційний період триває 3—4 місяці і бук піддається безпосередньому впливу помірно холодного клімату і постійних вітрів з полонин, його ріст послаблюється. Насадження набувають паркового харектеру. Старiючи, дерева трухлявiють, падають на землю i заростають травою та пiдлiском. Це створює лiсовi хащi, якi доповнюють первiсний колорит пралiсiв i надають ïм незвичайноï краси. У лiсi поряд iз старими деревами росте молодняк.

Угольський заповiдний масив становить велику наукову цiннiсть ще й тому, що тут збереглися незайманi лiси релiктового характеру, зокрема тут росте тис ягiдний – вимираючий хвойний неогеновий релiкт. Налiчується близько 1500 тисових дерев на площi понад 10 га. За площею i кiлькiстю екземплярiв Угольський осередок тису – другий в Украïнських Карпатах пiсля Княждвiрськоï дачi (заказник в Івано-Франкiвськiй областi).

У районах Малоï i Великоï Угольки в основi юрських вiдкладiв залягають вапняки. Скелi Молочний Камiнь, Гребiнь, Молочна Копиця, Чур складенi iз замармурованих вапнякiв раннього мезозою. Тут у багатьох мiсцях юрськi вапняки виходять на поверхню, створюючи вiдслоєння i скелi рiзноманiтних обрисiв.

За кожним поворотом постають усе новi й новi, несхожi одна на одну, казковi картини, що ïх утворила чарiвниця-природа. Це й велетенськi «дракони», й «сфiнкси», й «гриби», й цiлi «палаци». Повсюди весело дзюрчать гомiнкi потоки, що повимивали у камiннi дивовижнi ковбанi, в яких грає форель.

Це досить значний карстовий район в Украïнських Карпатах. Особливо гарним сталактитовим вбранням характеризуються печери Молочний Камiнь i Гребiнь. А найглибша в Карпатах 46-метрова шахта Дружба прикрашена дивовижними аномальними сталактитами, що, не пiддаючись законам тяжiння, розрослися в усi боки, мов кущi коралiв. Тут дослiджується з десяток пiдземних палацiв.

Мiсцями в скелях виднiються глибокi темнi ями, якi ведуть у «пiдземне царство» карстових печер i западин.(Фото 7)

Фото 7. Вхід у печери.

Отже, як бачимо, усi три фiлiали Карпатського заповiдника мають своєрiдну, тiльки ïм властиву красу, природнi багатства, величезну наукову цiннiсть. Разом вони характеризують рiзноманiтнiсть природних умов Украïнських Карпат. На територiï заповiдника – надзвичайно цiннi види високогiрних рослин, у тому числi 65 видiв схiднокарпатських і загальнокарпатських ендемiв. Тут проживає бiльш як половина всiх представникiв тваринного свiту України. Із 102 видiв ссавцiв, зареєстрованих на Украïнi – 70 або бiльш як 2/3 живе в Карпатах. Збереглися такi звiрi, як ведмiдь бурий карпатський, рись, куниця (лiсова i кам’яна), лисиця, борсук, кiт лiсовий та iн.

Карпатський заповiдник забезпечить збереження рослинного i тваринного багатства Карпат на майбутнє i допоможе значно збiльшити природнi ресурси, потрiбнi для господарського використання.

⇐ Предыдущая 123 4 5 Следующая ⇒