З історії закладення дендрокутка

Дендрокуток школи закладений з метою озеленення території новозбудованої школи та активізації природоохоронної роботи серед учнів, учителів та батьків села.

Площа дендрокутка 0,25 га.

Рік закладення 1968.

Посадковий матеріал ранньовесняних рідкісних та інших трав’янистих рослин можна знайти в навколишніх букових лісах та на полонинах під час туристичних походів та екскурсій(Додаток 5).

Фото 9. Дендрокуток сьогодні.

У дендрокутку проведено паспортизацію всіх дерев та кущів, проходить дослідження деяких рідкісних рослин та спостереження за рослинами у різні пори року.(Додаток 6)

У дендрокутку в результаті спостережень за такими деревами, як ялина та клен було виявлено масове самосівне проростання сіянців з насіння, навколо однієї дорослої ялини близько 30 сіянців, а біля клена близько 50 сіянців. Ці рослини після пересадки до шкілки та певного терміну вирощування використовуються для озеленення навколишньої місцевості. На території дендрокутка зростають 24 види дерев та кущів.(Додаток 7)

3.2. Екологічна стежка.

Маршрут екологічної стежки довжиною 15 км простягається від дендрокутка Калинівської ЗОШ І-ІІІ ст. до полонини Апецької(1511м н.р.м.)

ВИСНОВКИ

Карпати називають краєм казкової, багатої природи. І це справді так, тут кожен куточок чарує неповторною красою. Зелені килими лісів разом з цілющими озерами, сонцем, чистим гірським повітрям, схили Карпат вкриті квітучими садами, високопродуктивними цінними лісами, над якими простягаються полонини завжди були і будуть джерелом розвитку виробничих сил, джерелом створення матеріального та духовного благополуччя людства.

В нашій країні постійно дбають про розвиток охорони природи.

Розширюється мережа заповiдних територiй, удосконалюється заповiдна справа. Ознайомлення з великими заповiдними територiями, на яких охороняються рiдкiснi або визначнi об’єкти живоï i неживоï природи, типовими ландшафтами окремих фiзико-географiчних зон, цiнними в науковому, культурно-пiзнавальному й оздоровчому вiдношеннi допоможе зрозумiти, що треба охороняти природнi дiлянки не тiльки державного, обласного, крайового, а й вузького мiсцевого значення. Навіть невелика дiлянка з цiнними рiдкiсними представниками рослинного свiту, окреме вiковiчне дерево є окрасою рiдного краю i їх слiд охороняти.

Необхiдно не тiльки самому охороняти й вивчати природу, а й збiльшувати коло iнiцiативних друзiв природи, якi активно виявлятимуть об’єкти, що заслуговують на охорону. Якщо пiд час походiв у природу ми будемо облiковувати, а потiм паспортизувати окремi дерева, урочища, цiннi природнi утвори, то цим ми навчимось науково оцiнювати природнi багатства, виявляти цiннi природнi об’єкти, визначати ïх унiкальнiсть i необхiднiсть взяти пiд захист.

Це буде взаємним збагаченням, бо природа стане красивiшою i щедрiшою, а ми – духовно багатшими.