 |
8.3. Особливості розташування в горах, у лісі та взимку.
|
|
|
|
8. 3. Особливості розташування в горах, у лісі та взимку.
У горах підрозділи розташовується в місцях, які забезпечують швидкий вихід на дорогу або розгортання для відбиття нападу противника. У горах можуть виникати каменепади, обвали, сніжні лавини, повені, селеві потоки, котрі у короткі строки можуть зробити непрохідними дороги, перевали та нанести великий збиток підрозділам, що опинилися в їх зоні.
У зв‘язку з цим підрозділ у горах слід розташовувати за межами лавинонебезпечних ділянок та місць, де є загроза обвалів тощо. Для укриття особового складу, озброєння і військової техніки використовуються складки місцевості, тунелі, гірські виробки, печери.
Одночасно при виборі району необхідно використовувати ділянки гірських виробок, тунелі, печери та інші складки місцевості.
При розташуванні у лісі необхідно враховувати можливі зміни місцевості у випадку нанесення ядерних ударів, використання запалювальних боєприпасів, у результаті чого можливе створення обширних районів завалів та пожеж. Тому у лісі підрозділи слід розташовувати поблизу доріг, просік, на ділянках з меншою густиною дерев. На випадок виникнення лісової пожежі підготовлюються шляхи виходу в запасні райони. Гасіння пожежі і рятувальні роботи здійснюються черговим підрозділом, а при необхідності і додатково призначеним особовим складом.
Взимку для розташування підрозділ за межами населених пунктів вибираються райони, захищені від вітру. Особлива увага приділяється підтриманню в прохідному стані доріг для виходу підрозділів із районів розташування. При низьких температурах необхідно обладнати утеплені та опалювані укриття – намети, курені, навіси, землянки тощо, готувати пристрої для обігріву особового складу та своєчасно заготовляти пальне.
|
|
|
В умовах суворої зими, тривалої негоди або густонаселеної місцевості підрозділи іноді треба розташовувати по окраїнах населених пунктів, для укриття особового складу використовувати підвали будівель, інші підземні комунікації. В цьому випадку взводу для розміщення відводиться по можливості один будинок або споруда.
Крім маскування машин вживаються також заходи щодо їх захисту від заносу снігом, обледеніння, розмороження. Двигуни машин при необхідності періодично прогріваються.
При цьому вживаються заходи для запобігання отруєння особового складу відпрацьованими газами, переохолодження і обмороження.
У пустелях і степах підрозділи роти (батальйону) слід розташовувати поблизу джерел води, але в стороні від місцевих предметів, котрі можуть явитися орієнтирами або об‘єктами нанесення ударів.
Для розташування слід використовувати місцевість, що має оазиси, міжпасмові низини, бархани, піщані бугри, зарості саксаулу й інші природні укриття, по можливості поблизу колодязів, ариків та інших джерел води.
При цьому особлива увага приділяється протиповітряній обороні, маскуванню, радіаційному і хімічному контролю джерел води і розвідці пісків, що переміщуються, заходам попередження інфекційних захворювань, економному витрачанню води і палива, а також охороні пунктів водопостачання.
Висновок: При розташуванні на місці необхідно враховувати особливості місцевості в районі розташування та вміло використовувати усі позитивні умови розташування і зводити до мінімуму негативні.
8. 4. Несення бойового чергування на КПП. Порядок дій під час огляду особового складу (техніки).
Мета встановлення блокпосту (КПП).
Блокпостом вважається контрольно-перепускний пункт, який тимчасово встановлюється на в’їзді/виїзді в окрему місцевість, у якій запроваджені заходи визначеного правового режиму. Для посилення безпеки особового складу та осіб, що на ньому перебувають блокпост обладнується в інженерному відношенні.
|
|
|
Блокпост встановлюються з метою: показати сторонам конфлікту і місцевому населенню району військову присутність; перевіряти, оглядати та реєструвати весь рух людей, майна та транспортних засобів до і від контрольованої зони, а також у зоні відповідальності; запобігати контрабандному перевезенню зброї, боєприпасів та вибухових речовин, а також вільному пересуванню екстремістів, терористів, осіб оголошених у розшук; блокування дороги і припинення або обмеження руху у відповідності до визначеного порядку; звітування про всю діяльність по команді.
Типи блокпостів (КПП).
Блокпости (КПП) поділяються на стаціонарні (постійні) і рухомі (мобільні), крім того можуть розгортатися тимчасові, приховані та спровоковані перепускні пункти.
Блокпости (КПП) також відрізняються рівнем обшуку, який вони повинні проводити (всі особи та засоби пересування або вибіркові обшуки).
Склад блокпосту (КПП).
При виконанні завдань на більшості стаціонарнихблокпостах (КПП) задіються, як правило, взвод, який складається, як мінімум, з трьох відділень, кількість особового складу на інших блокпостах (КПП) залежить від загроз, визначених завдань та умов обстановки.
|
|
|
