Вплив вступу до СОТ на співпрацю з ЄС

Насамперед слід зазначити, що Україна очікує переважно позитивних результатів від розвитку двосторонніх українсько-європейських торговельних відносин, від вступу країни до СОТ. Європейський Союз став однією з перших сторін — членів СОТ, з якою Україна узгодила умови свого вступу до організації та закріпила їх у двосторонньому протоколі про доступ до ринків товарів і послуг 17 березня 2003 р.

Серед основних результатів вступу України до СОТ та їх впливу на торговельні відносини з країнами ЄС можна виділити такі:

· членство України в СОТ є необхідною передумовою започаткування перего­ворів про створення зони вільної торгівлі між двома сторонами та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу;

· зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на європейські ринки і відповідно збільшення обсягів українського експорту до країн ЄС та валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції;

· активізація торговельних відносин, насамперед збільшення обсягів українсь­кого експорту до ЄС внаслідок вступу до СОТ, може позитивно вплинути на характер зовнішньоторговельного балансу України з цим торговельним парт­не­ром. Сьогодні торгівля товарами з країнами — членами ЄС характеризується для України від’ємним сальдо;

· вступ України до СОТ сприятиме прискореному розгляду Європейською сто­роною питання про надання Україні повного ринкового статусу. Позитивне вирішення цього питання зміцнить позиції українських експортерів на ринках країн ЄС, дозволить ефективніше працювати на цих ринках, а також захищати власні інтереси;

· збільшення обсягів та якості європейських інвестицій в українську економіку. Додатковим стимулом вступу до СОТ для України є розширення Євросоюзу, яке відбулося на початку травня 2004 р. Україна має можливість претендувати на інвестиції транснаціональних компаній, що працюють у країнах Центральної та Східної Європи, які стали членами ЄС. У цих країнах збільшується рівень заробітної плати та інших затрат на виробництво. Тому, за прогнозами експертів, частина транснаціональних корпорацій згорне виробництво у цих країнах і шукатиме нове місце для розташування виробництва. Щоб бути привабливим кандидатом на залучення інвестицій цих компаній, Україна має якнайшвидше завершити вступ до СОТ, оскільки членство в організації полегшить доступ продукції, виробленої в Україні, на ринки 148 країн світу;

· гармонізація законодавства України згідно з європейськими правовими норма­ми та правилами СОТ, а також оптимізація системи стандартизації і сертифі­кації, що прискорить створення прозорого та передбачуваного ділового середо­вища в Україні. Це означає, що адміністративні процедури не будуть часто змінюватися, не будуть запроваджуватися заходи на користь лише окремих підприємств. Зараз урядом взято курс на загальне спрощення адміністративних процедур у цілому, що, безперечно, збільшить торговельний оборот між Україною та ЄС.

Європейська сторона неодноразово зазначала, що без членства України в СОТ принципово неможливе не лише виконання стратегічного завдання зовнішньої політики України — набуття повноправного членства в ЄС, а й досягнення першого інтеграційного етапу — створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що надасть змогу дивер­си­фікувати торговельні потоки, а розвиток “європейського” вектора української економіки набуде нового імпульсу.

Для того, щоб дати відповідь на запитання “чому саме членство в СОТ є вимогою інтеграції з ЄС?” необхідно зрозуміти, що сьогодні левова частка двостороннього спів­ро­бітництва між країнами відбувається на торговельно-економічному рівні. І саме СОТ є організацією, яка формує правила торговельно-економічної, інвестиційної, податкової, митної політики на глобальному рівні, суттєво впливає на правила економічного спів­ро­бітництва в рамках регіональних угруповань.

Для Європейської сторони членство в СОТ є базовим критерієм відповідності економіки країни її власним стандартам бізнесу, торгівлі та інвестицій, що є своєрідним фільтром, через який необхідно пройти, щоб довести свою готовність будувати ділові відносини з європейськими партнерами за зрозумілими їм правилами і стандартами.

Вплив вступу до СОТ на процеси регіональної інтеграції України з країнами “близького зарубіжжя”

Вступ України до СОТ сприятиме розвитку торговельно-економічних відносин із сусідніми країнами та дозволить поліпшити умови доступу до ринків країн-сусідів, які вже є членами СОТ.

Українська сторона неодноразово заявляла, у тому числі в рамках переговорів з формування Єдиного економічного простору (ЄЕП) Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації та України, що вона планує продовжувати інтенсифі­ка­цію переговорного процесу та самостійно завершити переговори про свій вступ до СОТ.

Також слід зазначити, що таким самим шляхом іде і Російська Федерація, яка неодноразово заявляла про підтримку такого підходу України. Це є свідченням того, що вступ до СОТ не суперечить інтересам двох сторін та не розглядається як загроза розвитку двостороннім відносинам або процесам регіональної інтеграції (зокрема, в рамках ЄЕП).

До цього слід додати, що СОТ не забороняє формування зон вільної торгівлі, митних союзів та угод про економічну інтеграцію, якщо ці угоди відповідають певним критеріям, закріпленим у правилах організації.

Країни, які подали заявку про вступ до СОТ (апліканти), можуть укладати зазначені угоди до, під час та після вступу до СОТ при дотриманні відповідних положень СОТ. Країни — члени СОТ та апліканти повинні надавати повідомлення про такі угоди та пов’язані з ними протоколи до Комітету СОТ з питань регіональних торговельних угод, який, у свою чергу, проводить оцінку відповідності.

Однак укладення таких угод та їх імплементація під час процесу вступу може ускладнити та затримати вступ до СОТ учасників угод. Наприклад, процес проведення переговорів у СОТ вимагає, щоб країна, яка вступає до СОТ, зв’язувала свої рівні митних тарифів. Зважаючи на те, що всі чотири країни ЄЕП проводять переговори стосовно вступу до СОТ, кожна країна бере на себе зобов’язання щодо зв’язування своїх тарифів з урахуванням власних інтересів, які будуть значно відрізнятися в різних країнах. Гармо­ні­зація між усіма чотирма учасниками угоди до моменту вступу може суттєво уповільнити процес вступу. Тому країни ЄЕП розглядають вступ до СОТ як пріоритет, а питання, що виходять за межі формування зони вільної торгівлі в рамках ЄЕП, розгля­датимуть після вступу всіх чотирьох країн до СОТ.

У цьому контексті Україна має можливість скористатися статтею 5 Угоди про ЄЕП, що надає всім учасникам угоди певну гнучкість у строках формування та функціо­ну­вання Єдиного економічного простору, залежно від ступеня готовності кожного учас­ника Угоди.

Отже, вступ України до СОТ не зашкодить її регіональним інтеграційним планам та співробітництву з країнами «найближчого зарубіжжя».