Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Переваги в контексті поліпшення міжнародного іміджу України

Вступ України до Світової організації торгівлі є безперечним пріоритетом зовнішньоекономічної політики, оскільки справлятиме вплив на економіку країни в цілому і розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України.

Вступ до СОТ є дуже суттєвим фактором формування привабливого іміджу України на міжнародній арені, що, насамперед, впливатиме на формування ефективного ділового середовища як для національних, так і для іноземних компаній, а також на її економічний розвиток. Оскільки членство в СОТ є загальновизнаною ознакою надійності, передбачуваності бізнес-середовища країни та її інвестиційного клімату, воно гарантуватиме захист прав інвесторів в Україні та стимулюватиме базування виробництв на території нашої країни з огляду на полегшення доступу товарів, вироблених в Україні, на ринки 148 країн — членів СОТ.

Трансформаційні процеси, що відбудуться в Україні після вступу до СОТ, матимуть незмірно більші плюси, аніж можливі загрози втрати окремих ринків. Перед країною відкриються нові можливості. Лише ставши членом СОТ, Україна зможе презентувати себе на світовій арені як надійний торговий партнер і привабливий об’єкт для інвестицій та обстоювати власні інтереси. З’явиться ряд позитивних ефектів, грошовий еквівалент яких сьогодні важко до кінця прорахувати.

До набуття членства в СОТ іноземні компанії розглядають Україну в своїх стратегіях винятково як можливий ринок збуту для свого експорту та з великою пересторогою ставляться до можливості інвестицій у виробництво. Основні інвестиції приходять в оптову торгівлю, а наше виробництво залишається застарілим. Чи слід доводити, що це не створює надійної бази для підвищення добробуту населення, міжнародного іміджу, а в довгостроковій перспективі завдасть серйозного удару по попиту, в результаті чого Україна може втратити навіть той невеликий фактор привабливості, що зараз має місце за рахунок споживчого ринку?

Ключовий фактор, що стримує можливості українських фірм при виході на внутрішні та зовнішні ринки, — низька якість інвестиційного капіталу. Наявний рівень технологій дуже низький і потребує негайного підвищення. Це забезпечить Україні відчутні економічні переваги, а з часом — сприятиме підвищенню ефективності виробництва та темпів економічного зростання. Передумови для технологічного оновлення будуть кращими при знятті обмежень на продукцію так званого інвестиційного імпорту, який передбачає оновлення, насамперед, застарілих засобів виробництва. Виконанню цього завдання сприятиме членство України в СОТ, що передбачає зниження рівня бар’єрів на шляху імпорту такої продукції.

У контексті геополітичних досягнень слід зазначити, що вступ України до СОТ не справлятиме значного впливу на міжнародноге життя. Набагато більшу роль відіграватимуть геоекономічні зміни, які, зокрема, матимуть майже виключно позитивний ефект для України. На сьогодні єдиними відносно великими економіками, що залишаються поза межами СОТ, є Російська Федерація та Україна. Всі сусіди України, крім Білорусі та РФ, є членами СОТ. У зв’язку з цим ми продовжуємо втрачати комерційні вигоди через гірші умови доступу до ринків цих країн і, відповідно, не кращим чином використовуємо геоекономічні механізми забезпечення українських інтересів у країнах — членах СОТ, що нас оточують.

Країна не може адекватно сприйматись у світі, у тому числі на політичному рівні, коли вона не є членом багатосторонньої торговельної системи, що складається із 148 країн світу. Членство в СОТ дозволить позбутися торговельно-економічної відстороненості від визнаних стандартів ведення бізнесу та торгівлі, дозволить активізувати економічну діяльність українських компаній на зовнішніх ринках, що, у свою чергу, незмінно сприятиме зростанню політичного впливу України в цих країнах.

Україну як країну — члена СОТ сприйматимуть як рівноправного гравця не лише на економічному, а й на політичному полі. Членство в СОТ — це можливість запобігання економічному тиску з боку окремих країн при вирішенні політичних питань (зокрема, прив’язка до переговорного процесу в рамках СОТ питань безпосередньо не пов’язаних із торговельною проблематикою організації, наприклад намагання Киргизстану змусити Україну погасити борг, що накопичився з радянських часів, у рамках переговорного процесу щодо її вступу до СОТ).

Вплив членства у СОТ на якість державного управління та рівень корупції в країні

Вступ України до СОТ пов’язаний з істотними змінами як зовнішньоторговельного режиму країни, так і всієї системи регуляторного механізму України, який має повністю відповідати критеріям конкурентної ринкової економіки. Невід’ємною частиною цього має стати взаємопов’язаний процес лібералізації торгівлі та економічної діяльності загалом, а також становлення цивілізованої системи ринкового регулювання.

Членство в СОТ передбачає створення належної законодавчої бази, привабливого ринкового та інвестиційного середовища, що започаткує реформування та проведення глибоких структурних перебудов в економіці та державному секторі.

Послідовна гармонізація законодавства з вимогами СОТ поступово готує вітчизняних підприємців до “гри за єдиними правилами”. Недискримінація, передбачуваність, прозорість процедур та рівноправна торгівля — основні вимоги і у той самий час переваги СОТ, які ведуть до підвищення якості управління як приватними, так і державними підприємствами, а також значно зменшують можливості для корупційних дій на всіх рівнях.

Основним завданням уряду на найближчу перспективу є встановлення простих, чітких і єдиних для всіх “правил гри” на внутрішньому ринку, забезпечення дієвого механізму їх дотримання, запровадження автоматичного режиму доступу до всіх сегментів ринку за єдиними правилами, гарантування всім суб’єктам підприємницької діяльності захисту їх законних прав та інтересів не лише у відносинах з іншими суб’єктами, а й з органами влади. З цією метою, уряд у березні 2005 р. запровадив програму “Контрабанда — стоп”, яка передбачає вжиття заходів щодо подолання корупції, боротьби з тіньовими схемами економічної діяльності, відмежування влади від бізнесу, припинення лобіювання інтересів окремих бізнес-груп та, в результаті цього, створення недискримінаційних і стабільних умов ведення бізнесу для всіх суб’єктів підприємницької діяльності.

У рамках боротьби з корупційними діями на кордоні та з метою забезпечення прозорості правил і практики імпорту товарів на територію України з початком дії згаданої програми здійснюється комплекс важливих заходів, зокрема прийняття Верховною Радою України змін до Митного тарифу України, що на 90% адаптує сферу митно-тарифного регулювання до зобов’язань, взятих Україною в рамках підписаних двосторонніх протоколів.

Зазначене зниження імпортних ставок робиться, насамперед, з метою розвитку внутрішнього ринку, забезпечення сприятливих умов діяльності для всіх суб’єктів ринку.

Надвисокі діючі ставки із значною диференціацією спонукали імпортерів зловживати з класифікацією товарів, занижувати митну вартість та ухилятися від сплати податків у повному обсязі. Сплата надвисоких імпортних мит фактично призводить до економічної недоцільності імпорту. Власне, тому уряд зменшує пільгові ставки ввізного мита і повні до рівня пільгових, запроваджує адвалерні ставки ввізного мита замість специфічних та комбінованих. У результаті внесення змін до Митного тарифу нелегальний імпорт товарів перейде в легальні потоки, зростуть обсяги імпорту, компенсуватимуться втрати державного бюджету. При цьому, доходи держбюджету зростуть приблизно на 50% порівняно з тим, що сьогодні держава отримує від митниці. Крім цього, всупереч закидам про ймовірну шкоду, яку завдасть зниження мита вітчизняним товаровиробникам, ми вважаємо, що національний товаровиробник буде краще захищений за рахунок зменшення продукції, що неконтрольовано потрапляла на внутрішній ринок України, оскільки економічно вигідніше буде сплачувати менший рівень імпортного тарифу. Адже майже 50% товарів, що завозилися на митну територію України, через високі ставки імпортного тарифу потрапляли в країну шляхом контрабанди або за „сірими схемами”.

З метою зниження корумпованості в країні уряд спрямовує свої зусилля на:

· радикальне спрощення процедури започаткування провадження підприємницької діяльності;

· обмеження видів діяльності, здійснення яких потребує дозволів чи ліцензій;

· заміну дозвільної системи за окремими видами діяльності на нормативне встановлення особливих вимог до певної діяльності з наступним контролем їх дотримання;

· обмеження кількості та чітке визначення функцій контролюючих органів, зміну принципів оскарження їх рішень;

· врегулювання процедури проведення перевірки суб’єктів господарювання;

· усунення дублювання функцій контролю різними органами тощо.

Вступ до СОТ є тим торговельно-економічним стимулом, який прискорює втілення в життя несумісних з корупцією механізмів регулювання національної економіки.

Отже, вступ до СОТ потрібний нам, щоб мати можливість користуватися перевагами багатосторонньої торговельної системи. Лише ставши членом СОТ, Україна зможе презентувати себе на світовій арені як надійний торговий партнер, привабливий об’єкт для інвестицій та обстоювати власні інтереси.

Вступ до СОТ повинен розглядатися не лише як вступ до однієї з міжнародних організацій, а й як вступ до торговельно-економічної організації об’єднаних націй. Членство в цій організації пов’язано з істотними змінами як зовнішньоторговельного режиму країни, так і всієї системи регуляторного механізму, який має повністю відповідати критеріям конкурентної ринкової економіки. При цьому невід’ємною складовою цього має стати взаємопов’язаний процес лібералізації торгівлі та економічної діяльності, становлення цивілізованої системи ринкового регулювання.

Членство в СОТ стане стимулом для створення належної законодавчої бази, привабливого ринкового та інвестиційного середовища, яке покладе початок реформуванню та проведенню глибоких структурних перебудов економіки в цілому та окремих її галузей, сприятиме підвищенню потенціалу експортно-технологічних виробництв, розширенню присутності на зовнішніх ринках. Це потужний стимул для того, щоб позбавитися від такого шкідливого явища, як контрабанда, оскільки відповідальність України за боротьбу з тіньовим імпортом зросте, з огляду на те, що контрабанда загрожуватиме вже не лише українському ринку, а й ринкам партнерів нашої держави.

Разом із тим слід усвідомлювати, що СОТ — лише інструмент, результати застосування якого залежатимуть від багатьох факторів, у тому числі від проведення ефективного технологічного переозброєння та вдосконалення процесів управління підприємствами самими національними компаніями (незалежно від термінів та умов вступу України до СОТ).

8. Наслідки приєднання до СОТ для секторів економіки України.

У співробітництві України з міжнародними організаціями одним з основних напрямків є стосунки з СОТ. Процес двосторонніх переговорів України з країнами-членами СОТ, щодо її приєднання продовжується з 1997 року. За цей час вже розглянуто такі питання: моніторинг стану економічних реформ і процесу реформування зовнішньоторговельного режиму в Україні відповідно до норм і принципів СОТ, стан і перспективи реформування ринку послуг і системи охорони інтелектуальної власності, відповідність інвестиційного режиму в Україні вимогам Угоди про інвестиційні заходи, пов'язані з торгівлею; відповідність вимогам СОТ зовнішньоторговельного законодавства та двосторонніх торговельно-економічних угод України, аналіз систем стандартів і сертифікації товарів, правил визначення країни походження товарів, преференційних торговельних угод України, системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності Митного Кодексу, податкового законодавства України тощо.[4]

13 листопада 2007 року Україна підписала двосторонній протокол з Киргизстаном про вступ до СОТ і до кінця року повинна одержати членство в цій організації, повідомив Президент України Віктор Ющенко під час візиту до Ізраїлю. Ющенко відзначив, що, підписавши фінальний протокол з Киргизстаном, Україна вирішила питання вступу у СОТ. "Таким чином, всі процедурні моменти зняті", сказав Президент, виразивши упевненість, що на наступній Раді СОТ, яка відбудеться 15-20 грудня, Україна офіційно буде прийнята в цю організацію. Але політики так і не змогли дійти згоди щодо необхідності вступу України до СОТ. Прихильники членства у СОТ приводять аргумент, що покращають умови доступу на ринки ЄС і Південної Америки таких українських товарів як сталь, продукції сільського господарства і хімічної промисловості, і це збільшить прибуток експортерів. Також вони указують на підвищення ефективності бізнесу через зниження імпортних тарифів, наприклад, на машини і устаткування або продукти харчування. Критики ж СОТ говорять про посилення конкуренції на внутрішньому ринку, скорочення внутрішнього ринку збуту для вітчизняних товаровиробників, їх недостатню конкурентоспроможність. І взагалі супротивники СОТ сумніваються в здатності української економіки повною мірою скористатися перевагами членства в цій організації. [2]

Членство України в СОТ сприятиме додатковому зростанню реального ВВП за рахунок додаткового збільшення експорту української продукції в обсязі щонайменше 1,5-2 млрд. дол. США, що буде пов’язане, насамперед із зменшенням втрат від антидемпінгових розслідувань та послабленням тарифних на нетарифних бар’єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки. Крім того вступ до СОТ стимулюватиме додаткове залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України щонайменше до 500 млн. дол. США щорічно, що сприятиме економічному зростанню, структурній перебудові економіки України, насичення внутрішнього ринку виробничого та невиробничого споживання за рахунок українських товарів, зростання ВВП шляхом природного заміщення імпортних товарів народного споживання тривалого користування на українські і, відповідно, додаткового зростання ВВП за рахунок скорочення імпорту. (Вищесказане підтверджується досвідом європейських країн, які порівняно недавно стали членами СОТ). [3]

Розглядаючи негативні наслідки, можна виділити наступні:

1. Українська промисловість не захищена від впливу дешевої конкурентної продукції з зовні. Це призведе до того, що доведеться перепрофілювати українські промислові підприємства.

2. Дуже серйозним моментом є і накладення деяких обмежень на проведення економічної політики. Угоди СОТ прямо забороняють країні використання певних інструментів, що звужує можливості одних механізмів, але разом з тим примушує шукати певні компенсаційні механізми.

3. Подальша лібералізація торгівлі поступово підсилить вплив світової кон'юнктури на економіку України, зумовить підвищення економічних ризиків в періоди глобальної економічної нестабільності. Ці ризики можуть неадекватно компенсуватися позитивним впливом світової кон'юнктури в періоди її сприятливого розвитку, - враховуючи те, що лібералізація і включення в глобальні процеси автоматично не приводять до виправлення структурних недоліків менш розвинених країн. [1]

4. Цілком можливі тимчасові ускладнення у сфері державного регулювання економічного розвитку, викликані необхідністю переходу на нові, міжнародно-узгоджені умови державного регулювання економіки і відмови від використовування традиційних важелів економічної, і перш за все вертикальної промислової політики, а саме: можливості застосовувати пільги до оподаткування, мита і інших платежів, списувати заборгованість підприємств перед державою, використовувати державні закупівлі як інструмент стимулювання вітчизняного виробництва, контролювати і регулювати фінансові потоки, висувати до іноземних інвесторів вимоги з приводу джерел придбання ними комплектуючих (вимога місцевого компоненту виробництва) і напрямів збуту товарів. Потрібно буде відмовитися від багатьох положень, закріплених в існуючих галузевих програмах (зокрема, відповідно до законів про підтримку вітчизняних гірничо-металургійного комплексу, суднобудування, автомобілебудування, літакобудування), несумісних з нормами СОТ. І хоча в більш довгостроковому контексті всі ці зрушення можна розглядати як позитивний чинник, в короткостроковому це може викликати проблеми для секторів, що користуються значними державними субсидіями.

Зарубіжні експерти вважають, що Україні властиві гіпертрофовані очікування негативних наслідків вступу у СОТ. Так, керівник проекту USAID з питань інтеграції у СОТ Йоваким Фархат відзначає, що принцип СОТ - це не ліквідація митних бар'єрів взагалі, а встановлення граничне допустимих ставок ввезення товарів. При цьому можливі виключення як для окремих товарних груп, так і для окремих підприємств. У першому випадку мита можуть бути тимчасово збільшені, якщо імпортний товар став різко домінувати на ринку. У другому - якщо місцевий виробник може довести, що імпорт завдав йому істотного збитку. Що стосується бюджетного субсидування, то, за словами пана Фархата, відносно промислових товаровиробників вони заборонені тільки у разі доказу якою-небудь країною-учасницею СОТ факту утиску її представників по аналогічному виду бізнесу або товару. Відносно АПК максимальний рівень держпідтримки у принципі не обмежується. Але є ряд умов - наприклад, уряд не має права дотувати експортерів продукції АПК. [1]

Зважаючи на наведені аргументи можна з впевненістю сказати, що при вступі до СОТ Україна отримає набагато більше позитивних наслідків ніж негативних. Але ці негативні наслідки можуть призвести до занепаду вітчизняного виробництва, чого не можна допустити. Тому необхідно, щоб держава проаналізувала наслідки по кожному сектору економіки окремо і прийняла усі можливі міри для захисту національних виробників.[3]

Аналізуючи усі за та проти можемо зробити висновок, що вступ України до СОТ, в цілому, є стимулюючим чинником для економіки та суспільства України, особливо для харчової та легкої промисловостей, телекомунікації, туристичних послуг, фондових ринків, трубопровідного транспорту, страхування, поштового зв’язку, банківських послуг. Але також існує висока вірогідність переважання негативних наслідків: автомобілебудування, вугледобувна промисловість, радіоелектронна промисловість, сільськогосподарське машинобудування, сільське господарство.

9. Реформування політики державної допомоги малому та середньому бізнесу.

⇐ Предыдущая 12