Спробуйте пояснити таку двоїсту позицію Вольтера.

Роки життя та творчості Вольтера припали на такий період, коли католицька церква була основою не лише духовного, а й економічного, правового та політичного управління. Католицька церква установила тотальний контроль над Європою, втручаючись в усі сфери життя людей. Було пригноблено науку, багато видатних людей було визнано винними у єресі та страчено. Церква втручалася у керування державами та економікою. Багато з служителів церкви не додержувалися християнських догматів, проте караючи звичайних мирян за їх порушення. У церкві процвітала корупція. Продавався навіть відкуп гріхів, так звана індульгенція. Саме таке навколишнє середовище сформувало відразу Вольтера до церкви. Вольтер енергійно виступав проти католицької церкві, проти злодіянь духівництва, мракобісся і фанатизму. Він сміливо й наполегливо вимагав скасування несправедливих вироків, винесених церковними судами, домагаючись реабілітації безневинно засуджених жертв церковної жорстокості. Вольтер розглядав католицьку церкву як головне гальмо будь-якого прогресу. Він викрив і висміював догмати церкви, жалюгідну схоластику, яку духовенство давало народу. Церква, на його думку, не давала змоги людині вільно мислити, не давала людству розвиватися, виводити науку на новий рівень. У своєму ставленні до католицької церкви Вольтер був непримиренним.. У боротьби з католицькою церквою він висунув гасло «Роздавіть гадину», закликаючи всіх боротися з «чудовиськом», яке знищує Францию, його батьківщину. На думку Вольтера, католицьке духовенство – це «фанатики і шарлатани, які дуже святі, щоб працювати». Релігія, з погляду Вольтера, - це грандіозний обман з корисливими цілями, і західне християнство не є винятком. Він характеризує католицтво як «мережу найвульгарніших обманів, вигаданих спритними людьми». Вольтер вважав, що всі лиха існуючого суспільства походить від відсутності освіти, від невігластва, підтриманих церквою. Він закликав до боротьби за науку і прогрес, сподіваючись, що «союз королів і філософів» розчистить грунт розвитку людського суспільства. Проте, ставлячись вкрай вороже до католицької церкви, до католицизму, Вольтер зовсім не відкидає релігію і релігійність як такі. Крилатими стали його: «Якби Бога немає, його б вигадати». Не дивлячись на антиклерикальний настрій, він усе ж враховував значення релігії як засобу утримання мас в покорі і вважав за необхідне створення особливої раціональної релігії у ролі вузди для народа. Вольтер – прибічник раціоналістичної релігії. Він визнавав бога як деяку першопричину світу (деїзм) і вважав, що це припущення не суперечить науковій думці, науковому дослідженню. Якщо поглянути на цю проблему глибше, то виявиться, що Вольтер таки правий. При всій корумпованості, несправедливості, жадібності тодішньої католицької церкви, вона була необхідна. Церква має регулювати духовні відносини між людьми, їх духовний світ. Вона має виступати як соціальний інститут, що формує у людей певні цінності, як засіб вказати шлях тим, хто його втратив, розрадити їх. Не можна зовсім відкидати церкву, як утворення, адже вона потрібна людям. Проте коли вона виходить за рамки своїх повноважень і починає підмінювати собою державу та регулювати правові аспекти життя, то така церква стає небезпечно. Вона може лише підштовхнути людину до тієї чи іншої релігії, а не примушувати її сповідувати лише власну, караючи за непокору. Це ми бачимо і відбулося в часи Вольтера. Церква створила тотальний контроль над усіма сферами життя і, як наслідок, втратила ті духовні засади, на основі яких вона була створена. Отже, церква потрібна людям як соціальний інститут, що впливає на духовну сферу життя, проте коли вона виходить за межу своїх повноважень, то стає небезпечною для суспільства, що і зазначає Вольтер у своїх працях.

3. Тест: Процес впровадження християнства на Русі знайшов відображення на грошах сучасної України: