Курсова робота. Розділ 1. Аналіз законодавства та нормативних документів по земельному кадастру. 1. 1. Поняття кадастру та земельного законодавства України
Стр 1 из 7Следующая ⇒ Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Факультет геології, географії, рекреації і туризму Кафедра фізичної географії та картографії КУРСОВА РОБОТА з Основ кадастру на тему: «Кадастрове зонування території Новомиколаївської сільської ради Барвінківського району Харківської області»
м. Харків – 2015 рік ЗМІСТ
ВСТУП Ведення державного земельний кадастру являється одним із головних видів діяльності, що проводиться спеціальними органами державної влади і регулюється законодавством цієї країни. В країнах Західної Європи, країнах Північної Америки проведенню державного земельного кадастру приділяється значна увага. Весь цей процес регулюється на державному рівні, має чіткі правила проведення і є обов’язковим. В Україні в цій сфері існують певні проблеми, пов’язані з правилами проведення земельного кадастру, тому потребують додаткових дій з боку влади. Актуальність земельного кадастру полягає в тому, що в Україні набуває вагомості земельна реформа. Крім того, планується створення нового адміністративно-територіального поділу, а отже, і проведення нового кадастрового поділу з урахуванням нових адміністративно-територіальних одиниць. Мета дослідження: дослідити законодавство України про ведення земельного кадастру та особливості, принципи його ведення, укласти індексно-кадастрову карту території Новомиколаївської сільської ради Барвінківського району Харківської області. Основними задачами даної роботи є: 1. Розглянути, що собою представляє земельний кадастр. 2. Проаналізувати законодавство про правила ведення земельного кадастру.
3. Дослідити методику укладання індексно-кадастрових карт. 4. Ознайомитися із природними умовами та використанням земель Новомиколаївської сільської ради. 5. Укласти індексно-кадастрову карту Новомиколаївської сільської ради Барвінківського району Харківської області. Об’єктом дослідження є територія Новомиколаївської сільської ради. Предметом дослідження є методика укладання індексної кадастрової карти Новомиколаївської сільської ради. В написанні роботи було використано метод аналізу, метод дедукції, порівняльно-описовий метод, картографічний метод. Основним джерелом інформації в роботі є Земельний Кодекс України, Закон України про Державний земельний кадастр, Порядок введення Державного земельного кадастру, Інтернет-джерела, офіційний сайт Держкомзему. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 37сторінок.
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА ТА НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ПО ЗЕМЕЛЬНОМУ КАДАСТРУ 1. 1. Поняття кадастру та земельного законодавства України Призначенням державного земельного кадастру є визнання факту виникнення або припинення права власності та права користування земельною ділянкою і забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обгрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою [6]. Держава в особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів гарантує достовірність даних державного земельного кадастру і несе майнову відповідальність за шкоду, заподіяну власникам землі і землекористувачам. За видачу недостовірної інформації посадові особи притягуються до відповідальності згідно із законом [5]. Земельне законодавство України базується на таких основних документах:
- Земельному Кодексі України; - Закону про кадастр; - Постанову про порядок ведення Державного земельного кадастру. У статті 4 Земельного Кодексу України прописані земельне законодавство та його завдання: 1. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. 2. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель [2]. Так склалося, що з 1992 року розвиток земельних відносин в Україні був «законсервований», оскільки в основу Земельного кодексу України було закладено соціалістичні принципи земельних відносин. Деякі зміни сталися в 1992 році у зв’язку з прийняттям Закону України «Про форми власності на землю». Незважаючи на це, Земельний кодекс був недосконалим і створював істотні труднощі при формуванні нових земельних відносин. За останні роки розвиток у цій сфері відбувався винятково на основі Указів Президента України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України. Раціональне використання землі є широкою комплексною проблемою і стосується вона всіх сторін організації виробництва. Подальший розвиток сільського господарства значною мірою залежить від рівня використання земельних ресурсів. Необхідність раціонального використання землі зумовлене тим, що земля у всіх галузях народного господарства є предметом праці і головним засобом виробництва [5]. Спочатку під кадастром розумілася книга, в якій вказувалися відомості про предмет оподаткування. З виникненням і розвитком держави земля стала основним джерелом державних доходів і у зв'язку з цим об'єктом оподаткування. Внаслідок цього на певних етапах розвитку суспільства з'явилася необхідність у точному обліку земель, а відтак і їх оцінці як об'єкта господарювання її оподаткування [4]. Слово " кадастр" походить від латинських слів " caput", що означає " податковий предмет" та " capetastrum" – " опис податкових предметів".
Державний земельний кадастр – це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, їх кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів [6]. За Земельним кодексом України основними принципами державного земельного кадастру є: - забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки у межах України; - запровадження єдиної системи просторових координат та ідентифікації земельних ділянок; - забезпечення єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності [10]. Відомості державного земельного кадастру підлягають обов’язковому застосуванню під час планування використання і охорони земель, у ході відбору оптимальних варіантів ділянок для їх надання і вилучення, у разі вчинення угоди з землею, визначення величини платежів за землю, проведення землеустрою, оцінки господарської діяльності та здійснення інших заходів щодо використання і охорони земель [17]. Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографогеодезичних, картографічних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розслідувань, реєстрацією землеволодінь та землекористувань і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням та еко-номічною оцінкою земель. Відомості про якісний склад земель, що закладені в кадастрі, складаються із даних, отриманих внаслідок проведення земельно-кадастрового районування, групування грунтів і класифікації земель на категорії, класи та підкласи в залежності від їх природних властивостей і ознак (механічного складу грунтів, рельєфу, негативних процесів - ерозії, засолення, заболочення, екологічних, містобудівних властивостей тощо), що впливають на використання землі. Кожній виділеній групі грунтівземель присвоюється певний показник (бал), який визначає їх порівнювальну вартість за природними властивостями[6]. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель [2]. Складовими частинами державного земельного кадастру є: - кадастрове зонування; - кадастрові зйомки; - бонітування грунтів; - економічна оцінка земель;
- грошова оцінка земельних ділянок; - реєстрація земельних ділянок і державних актівна право власності та на право користування землею, договорів оренди землі; - облік кількості та якості земель. Кадастрове зонування включає: - встановлення меж обмежень щодо використання земель; - встановлення меж кадастрових зон та кварталів; - встановлення меж оціночних районів та зон; - створення системи кадастрових номерів (кадастрова нумерація земельних ділянок) [6]. Порядок проведення кадастрових зйомок визначається Державним комітетом України по земельних ресурсах [6]. Порядок кадастрового зонування визначається Державним комітетом України по земельних ресурсах [6]. Основним поняттям сфери кадастру є земельне право - це галузь права, що регулює земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, створення умов для підвищення їхньої ефективності, охорони прав організацій та громадян як землевласників і землекористувачів. Отже, предметом правового регулювання земельного права є відносини з володіння, користування та розпорядження земельними ресурсами, а також із їх охорони іраціонального використання. Земельне право — комплексна галузь права України, адже її основу складають норми цивільного права, органічно пов'язані з нормами адміністративного та екологічного права [14].
Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|