 |
1.5. Порядок складання та затвердження індексно-кадастрових карт
|
|
|
|
Індексно-кадастрова карта використовується як база для встановлення або реформування меж адміністративно-територіальних утворень всіх рівнів. Тим не менш, проблема створення повного індексу усіх кадастрових планів, що відображають усі ділянки землі в єдиній системі координат вирішується повільно [1].
Індексні кадастрові карти (плани) і кадастрові карти (плани) складаються у масштабі:
- 1: 10000 – індексні кадастрові карти, кадастрові карти Автономної Республіки Крим, областей, районів;
- від 1: 5000 до 1: 500 – індексні кадастрові плани, кадастрові плани міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів[6].
До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про кадастрове зонування земель в межах території України:
- номери кадастрових зон та кварталів
- опис меж кадастрових зон та кварталів
- площа кадастрових зон та кварталів
- підстави встановлення меж кадастрових зон та кварталів [8].
Індексно-кадастрова карта показує межі кадастрових зон всіх типів та кадастровий номер кожної ієрархічної одиниці. Однією із основних цілей індексно-кадастрової карти є забезпечення цілісності системи кадастрової нумерації на загальнодержавному рівні та прийняття єдиного підходу до запровадження кадастрової нумерації на місцевому рівні.
Кадастрові карти (плани) в електронному (цифровому) вигляді складаються шляхом зазначення на індексній кадастровій карті (плані) в електронному (цифровому) вигляді відомостей про межі та нумерацію адміністративно-територіальних одиниць, земельних ділянок, межі зон з особливими умовами використання земель, контурів об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельних ділянках [13].
|
|
|
За Законом України про Державний земельний кадастр, кадастрова зона - сукупність (об'єднання) кадастрових кварталів [1].
За Вказівкою Державного комітету України по земельних ресурсах, кадастрова зона - сукупність (об'єднання) земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів на території сільської (селищної) ради, або об'єднання кадастрових кварталів у населених Пунктах [2].
Кожній ділянці присвоюється особистий кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Згідно із Законом України про Державний земельний кадастр України, кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо) [1].
Номер кадастрового кварталу, в якому розташована земельна ділянка, є складовою частиною кадастрового номеру земельної ділянки [8].
Квартал — це найменша одиниця кадастрової зони. В кадастровий квартал можуть входити невеликі населенні пункти, квартали міської або селищної забудови та інші обмежені природними і штучними об'єктами території [8].
Кадастровий квартал представляє собою компактне об'єднання земельних ділянок у населеному пункті, яке обмежене інженерними спорудами або природними межами [8].
В якості меж кварталів можуть використовуватись по осьовій лінії дороги, лінії тротуарів, межі землеволодіння, червоні лінії. Межа кварталу поділяється полігоном або полілінією, що проходить через характерні точки, вузли з фіксованими координатами. Більш перспективним вважається хід, який базується натопологічному способі опису меж кадастрових кварталів, коли вони співпадають з межами землекористувань[6].
|
|
|
З 2013 р. Україна в якості виконання ст. 36 Закону України «Про державний земельний кадастр» забезпечила доступ до основних даних державного земельного кадастру [14].
В публічній кадастровій карті міститься інформація про кадастровий номер земельної ділянки, її межі, площу, форму власності, цільове призначення, згідно із класифікатором (рис. 1. 1) [14].
Рис. 1. 1. Публічна кадастрова карта України [19]
Індексні кадастрові карти (плани), кадастрові карти (плани) складаються юридичними та фізичними особами, які отримали в установленому порядку ліцензії на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт, проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт[13].
Індексні кадастрові карти (плани) на паперових носіях складаються шляхом нанесення на паперові відбитки зведених, трансформованих та приведених до єдиної системи координат планово-картографічних матеріалів (плани меж територій сільських, селищних, міських рад; плани меж населених пунктів та інше) меж кадастрових зон та кварталів згідно з нормами та правилами, які застосовуються під час виконання картографічних робіт [13].
Складені в установленому порядку кадастрові карти (плани) передаються Укргеодезкартографії та територіальним органам Держкомзему[13].
Зазначення на кадастрових картах (планах) місця розташування меж адміністративно-територіальної одиниці та оновлення інформації про такі межі здійснює Укргеодезкартографія[13].
Індексні кадастрові карти (плани) затверджуються керівником територіального органу Держкомзему, засвідчуються його підписом, що скріплюється печаткою такого органу [13].
Індексні кадастрові карти (плани) оновлюються та актуалізуються уразі коригування меж кадастрових зон або кадастрових кварталів [13].
Кадастрові карти (плани) оновлюються та актуалізуються у разі:
- коригування меж кадастрових зон або кадастрових кварталів;
- зміни меж адміністративно-територіальних одиниць;
- встановлення або зміни меж зон з особливими умовами використання земель;
- формування нових земельних ділянок [13].
Оновлення та актуалізація кадастрових карт (планів), індексних кадастрових карт (планів) в електронному (цифровому) вигляді здійснюється постійно Держкомземом та Укргеодезкартографією[13].
|
|
|
