Порядок виконання лабораторних робіт
На першому занятті викладач повідомляє студентам план лабораторних занять на поточний семестр, рекомендує їм необхідну літературу, знайомить з прийнятою методикою проведення робіт, а також з чинністю різноманітних технічних засобів і автоматичних приладів для навчання і контролю підготовленості студентів до майбутніх лабораторних занять. В вступній бесіді зі студентами викладач пояснює мету поставлених робіт, знайомить з основним обладнанням, що застосовано, і дає загальні методичні вказівки до проведення досліду. Тут викладач вказує на специфічні умови роботи в даній лабораторії правилами внутрішнього розпорядку, організацією робочого часу, вимогами охорони праці, техніки безпеки і протипожежної техніки при роботі з електричними колами, приладами, апаратами, машинами і установками. Кожний студент зобов'язаний самостійно вивчити усі документи і підтвердити розписом в спеціальному журналі кафедри про ознайомлення його із заходами по безпечному виконанню робіт в лабораторії та не порушувати встановлені правила. Перед виконанням кожної лабораторної роботи викладач опитує студентів, як по змісту самої роботи, так і по методиці її виконання. Скорочення, часу на опитування з одночасним охопленням більшої кількості студентів досягається завдяки застосуванню різноманітних контролюючих приладів з дидактичними матеріалами, що дозволять з'ясувати знання студентами теорію і уміння додати її до розв'язання конкретних задач. Найбільший ефект при цьому досягається в автоматизованих лабораторіях, де поряд з основним обладнанням на робочих місцях знаходяться пульти студентів для введення відповідей на завдання, які їм подаються з допомогою кадропроекторів і поліекранної системи. Непідготовлені студенти не допускаються до занять і протягом часу, відведеного для виконання лабораторної роботи, вивчають в лабораторії не засвоєний ними матеріал по навчальній літературі.
Експериментальну частину лабораторних робіт студенти виконують самостійно в повній відповідності з наведеними описами під керівництвом і контролем викладача. Викладач може для студентів окремих спеціальностей скоротити обсяг лабораторної роботи. Виконання лабораторної роботи починається з ознайомлення на робочому місці з приладами, апаратами і обладнанням і запису в протоколі досліду їхніх технічних характеристик, після чого студенти приступають до монтажу електричних кіл установки, користуючись її електричною схемою. При з'єднанні елементів електричних кіл провідниками необхідно спочатку зібрати послідовне коло, використовуючи провідники відносно більшого перерізу, починаючи від одного затискача щитка робочого місця, і, пройшовши все коло, закінчити її на іншому затискачу того самого щитка. Після цього слід більш тонкими провідниками приєднати до відповідних затискачів кола вольтметри, частотоміри, паралельні обмотки ватметрів, лічильників і фазометрів. Скрізь, де можливо за умовами з'єднань, потрібно використати короткі провідники і тільки в необхідних випадках - довгі. При складанні необхідно звертати увагу на достатню надійність і щільність контактів. В трифазних колах треба з'єднувати елементи електричних кіл по окремим фазам з наступним з'єднанням цих кіл зіркою або трикутником. При виконанні з'єднань елементів електричного кола потрібно уникати вмикання до одного затискача великої кількості проводів і при можливості розміщувати їх на інші рівноцінні затискачі. У виконанні монтажу повинні приймати участь усі члени бригади. Викладач стежить за роботою студентів, дає їм необхідні вказівки при виконанні цього важливого етапу роботи в лабораторії.
Студенти мають право починати дослід лише після того, як керівник лабораторних занять дасть на це дозвіл. Перед початком роботи студенти повинні з допомогою коректорів встановити стрілки вимірювальних приладів на нуль, прилади і апарати з декількома межами вимірювання треба включити на найбільшу. Ручки пускових і регулюючих апаратів перед вмиканням пакетного або автоматичного вимикача або магнітного пускача мають бути у положенні пуску. Вмикати установку під напругу має право тільки один студент, про що він повинен попередити усіх членів бригади. При використанні технічних приладів студенти записують дані вимірів в одиницях, зазначених на шкалах, при застосуванні багатомежних одношкальних приладів - в поділках шкали, перераховуючи їх при опрацюванні результатів досліду в відповідні одиниці фізичних величин. Відліки показань приладів треба виконувати ретельно, безпосередньо під час досліду, з достатньою точністю, що визначається класом приладу. Перед записом результатів спостережень доцільно спочатку зробити всі операції без запису, враховуючи на межі зміни відповідних величин, а після цього повторити досвід з реєстрацією цих же величин. При випробуванні складних електротехнічних установок з більшою кількістю вимірювальних приладів необхідно виконувати одночасні відліки по всім приладам по команді одного з членів бригади. При вивченні повільно змінних процесів у електричних колах тривалістю не менше за 1,5...2 хв відліки за приладами проводять по команді через кожні 5...10 с, а при більш коротких процесах застосовують самописні прилади. У випадку припинення подачі електричної енергії або в інших аварійних ситуаціях студенти зобов'язані негайно вимкнути установку від мережі і повідомити про це керівника лабораторних занять. Відліки і результати вимірювань, отримані під час досліду, студенти заносять у заздалегідь приготовані таблиці спостережень і подають викладачу для перегляду до розбирання електричних кіл. Якщо результати спостереження будуть визнані незадовільними, дослід треба повторити. Розбирання електричних кіл експериментальної установки виконується тільки з дозволу викладача і починається вимиканням її від джерел електричної енергії.
Отримані дані спостережень студенти частково опрацьовують в лабораторії, головним чином в частині побудови графіків, а остаточно вдома і складають звіт про виконання лабораторної роботи за рекомендованою формою (додаток 2). Звіт повинен бути складений настільки ясно, щоб кожний хто знайомиться з ним чітко уявляв собі мету поставленої роботи, тип дослідної експериментальної установки, методику вимірювань і розрахунок окремих величин, порядок проведення роботи, остаточні результати випробувань у вигляді таблиць і графіків, а також ознайомився з висновками, зробленими на підставі експериментальних даних. При укладанні звіту в електричних схемах слід застосовувати умовні позначення, затверджені державними стандартами. Електричні схеми, графіки і векторні діаграми треба викреслювати акуратно олівцем із застосовуванням креслярського приладдя. Графіки будують в системі координат, де на осях відзначають букви, які умовно зазначають величини, що відкладаються, з вказанням їх одиниць відліку та розмірності. Вздовж осей позначають поділки і проставляють коло них з зовнішнього боку числові значення величин, що відкладаються в вибраному масштабі (1 см - 1×10 n, 2×10 n, 5×10 n одиниць, де n – будь-яке ціле позитивне або негативне число або нуль). Після цього невеликими кружками відзначають експериментально отримані точки, до яких проводять можливо ближче плавну криву (рис. 1). Розташування досліджених точок на зигзагоподібній лінії, показаної пунктиром, пояснюється помилкою вимірювальних приладів і неточністю вимірів при виконанні досліду. Тому в звітах відображається тільки плавна крива, що встановлює графічну залежність між величинами, відкладеними на осях координат. Тільки в тих випадках, коли експериментальна залежність не відповідає певному закону зміни досліджуваних величин, експериментально знайдені точки з'єднують між собою відрізками прямої. Довжини осей обирають не менше від 80 мм, а товщину ліній для кривих - не більш за 0,5 мм. При декількох кривих на одному графіку слід позначити їх відповідними символами і зображати кольоровими лініями.
При випробуванні трансформаторів і електричних машин графіки зручно будувати в відносних одиницях, при яких за одиницю приймають номінальні величини: напругу U ном, струм I ном, потужність P ном і т. ін. В цьому випадку будь-яку величину визначають в частках відповідного номінального значення цієї же величини. Графіки у відносних одиницях зручні для порівняння властивостей трансформаторів і електричних машин різних номінальних потужностей. Особливу увагу студенти зобов'язані приділити складенню висновку про виконану роботу, де вони повинні зіставити результати експериментальних досліджень з відомими їм співвідношеннями з теоретичного курсу і вказати причини спостережених відхилень. При випробовуваннях установок треба зробити висновки про найбільш економічні режими їх роботи і дати рекомендації щодо доцільного проведення експлуатації окремих елементів електрообладнання. Повністю закінчений, оформлений і підписаний студентом звіт з датою виконання роботи представляють викладачу не пізніше наступного лабораторного заняття. Тільки після цього студент допускається до виконання чергового завдання. При опитуванні по зробленій роботі студент зобов'язаний пояснити будь-який виконаний дослід або розрахунок, відповідність результатів досліду положенням теорії і відповісти на додаткові запитання викладача з даної теми. Студентам, які виконали всі передбачені графіком лабораторні роботи, своєчасно здали звіти, зараховують залік з відповідної частини курсу.
Читайте также: II. Етапи підготовки курсових робіт Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|