 |
основні категорії, принципи та закони.
|
|
|
|
Тема 11.
Діалектика та метафізика як методологія пізнання буття:
основні категорії, принципи та закони.
(2 год. )
План
1. Діалектика як вчення про наявність протилежностей у формах буття та його розвиток. Сутність діалектики як розвиток та необхідність протилежних начал.
2. Історична ґенеза предмету та об’єкту діалектики в історії філософії. Особливості античної діалектики. Розвиток діалектики у Німецькій класичній філософії. Антиномічна та трансцендентальна діалектика І. Канта. Суб’єктивна діалектика Й. Фіхте та об’єктивна діалектика В. Шеллінга. Діалектичний метод Г. Гегеля. Діалектика як логіка та теорія пізнання у марксистській діалектиці. Діалектика буття і ніщо екзистенціалізму. Концепція трагічної діалектики. Екзистенційна діалектика. Неґативна діалектика.
3. Категорії діалектики та принципи діалектики. Субстанційні (одиничні) та співвідносні (парні) категорії діалектики. Сутність і явище, форма і зміст, можливість і дійсність, необхідність і випадковість, одиничне та загальне, абстрактне і конкретне, історичне та логічне, частина і ціле як категорії діалектики. Принципи єдності історичного і логічного, наявності суперечностей та протилежностей, діалектичної самосуперечності всього існуючого, принцип професійності, тотожності протилежностей, розвитку, загального розвитку явищ, принцип боротьби діалектичних протилежностей, принцип переходу, зняття, матеріальної єдності світу та принцип загального зв'язку у діалектиці.
4. Діалектичні закони. Закон єдності і боротьби протилежностей. Закон переходу кількісних змін у якісні. Закон заперечення заперечення. Діалектичні закони та їх претензія на універсальність пізнання буття.
|
|
|
5. Форми діалектичних процесів та діалектичні різновиди форм буття. Перехід, зняття, становлення, стрибок як форми діалектичних процесів у сфері буття. Розвиток, зміна, рух та спокій як форма діалектичних процесів у сфері природних та суспільних явищ. Рефлексія, саморефлексія, відображення, заперечення як форми діалектичних процесів у сфері духу. Діалектика буття і небуття. Діалектика конечного і безкінечного. Діалектика буття і мислення. Діалектика тіла і душі.
6. Діалектика як методологія пізнання та реальне відображення процесів буття. Діалектика як метатеорія філософії. Можливість застосування діалектики для пояснення світу в цілому. Включення діалектики у склад логіки та розгляд діалектики як логіки і теорії пізнання.
Література:
1. Адорно Т. В. Негативная диалектика. Пер. с нем. — М.: Научный мир, 2003. -372 с.
2. Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. — М., 1991. — 383 с.
3. Богомолов А. С. Диалектический логос. Становление античной диалектики. — М., 1982. — 263 с.
4. Босенко В. А. Диалектика как теория развития. – К., 1966. – С. 133-151.
5. Гегель Г. В. Ф. Наука логики: В 3-х т. – М., 1972. – Т. 3. – С. 288-310.
6. Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 21.
7. Идеалистическая диалектика в ХХ столетии. - М. 1987.
8. Ильенков Э. В. Диалектическая логика: Очерки истории и теории. 2-е изд., доп. – М., 1984. – С. 216-317.
9. История античной диалектики. М., 1972.
10. История диалектики ХVІ-ХVІІІ вв. М., 1974.
11. Категории диалектики, их развитие и функции. – К., 1980. – 130 с.
12. Копнин П. В. Диалектика как логика и теория познания. - М. 1973.
13. Кумпф Ф., Оруджев З. Диалектическая логика: Основные принципы и проблемы. – М., 1979. – С. 99-149.
14. Материалистическая диалектика: В 5-ти т. – М., 1981. – Т. 1. – Объективная диалектика. – С. 266-296.
15. Рузавин Г. И. Диалектика и современное научное мышление // Философские науки. – 1991. - №6.
|
|
|
16. Современные зарубежные концепции диалектики. – М., 1987. – С. 11-81.
17. Шинкарук В. И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. - К. 1964.
18. Шинкарук В. И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. - К. 1974.
19. Якушевский И. Т. Диалектика и антидиалектика. - М. 1984.
Тема 12.
Філософія науки:
моделі, динаміка, структура, та класифікація науки (2 год. )
План:
1. Особливості наукового пізнання та статус науковості.
2. Проблема методологічного розрізнення наукового і ненаукового знання.
3. Співвідношення філософії і науки як методологічна проблема філософії науки.
4. Структура науки та її основи і функції.
5. Класична, некласична і посткласична моделі науки та їх методологічні відмінності.
6. Методологічні проблеми класифікації науки.
7. Загальні закономірності розвитку науки.
8. Методологічні проблеми наукових революцій.
9. Цінності і наука.
Література:
1. Башляр Г. Новый рационализм. - М. 1987.
2. Белов В. А. Ценностное измерение науки. М., 2001.
3. Бернал Дж. Наука в истории общества. М., 1956.
4. Бор Н. Атомная физика и человеческое познание. - М. 1966.
5. Будз В. П. Онтологічні засади філософії та науки //Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наукових праць. Випуск 350-351. Філософія. Чернівці, 2007.
6. Вернадский В. И. Научная мысль как планетное явление. - М. 1991.
7. Гайденко П. П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой. М., 2000.
8. Гайденко П. П. Эволюция понятия науки. М., 1980.
9. Гейзенберг В. Физика и философия. Часть и целое. М., 1989.
10. Готт В. С. Философские вопросы физики. - М. 1988.
11. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология// Вопросы философии 1992 №7.
12. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия// Вопросы философии 1986 №3.
13. Добров Г. М. Наука о науке. -К., 1989.
14. Иванова Н. Я. Социально-культурные функции естественных наук. -К., 1977.
15. Ильин В. В. Критерии научности знания. М., 1989.
16. Ильин В. В., Калинкин А. Л. Природа науки. М., 1985.
17. Знание за пределами науки. Мистицизм, герметизм, астрология, алхимия, магия в интеллектуальных традициях І-ХIV веков. - М. 1996.
18. Канке В. А. Основные философские направления и концепции науки: Итоги XX столетия. М., 2000.
|
|
|
19. Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. - М. 1971.
20. Косарева Л. М. Предмет науки: социально-философский аспект проблемы. М., 1977.
21. Кун Т. Структура научных революций. - М. 1977.
22. Лешкевич Т. Г. Философия науки: традиции и новации. М., 2001.
23. Лэйси Х. Свободна ли наука от ценностей? Ценности и научное понимание. М., 2001.
24. Петрушенко В. Л. Філософія. Курс лекцій. -К. -Львів, 2001. -Тема 17.
25. Піча В. М. Соціологія науки. -Львів, 1995.
26. Пуанкаре Ж. А. Ценность науки. - М. 1956.
27. Пуанкаре Ж. А. О науке. - М. 1983.
28. Риккертъ Г. Науки о природъ и науки о культуръ. - Спб. 1911.
29. Степин В. С., Горохов В. Г., Розов М. А. Философия науки и техники. - М. 1996.
30. Структура и развитие науки. М., 1978.
31. Яковлева Е. Ю. Научное и вненаучное знание. СПб., 2000.
|
|
|
