Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Навчальні матеріали.

Радіорелейний зв'язок знаходить широке застосування сумісно з провідним і радіозв’язком для управління авіаційними частинами і з’єднаннями Повітряних Сил.

Особливості радіорелейного зв'язку:

· Забезпечення широкого діапазону дальностів зв'язку (50 – 1500 км),

· Використанні тільки УКХ діапазону довжин хвиль,

· В можливості здійснення як вузькосмугового, так і широкосмугового багатоканального зв'язку,

· В використанні двостороннього (дуплексного) зв'язку між споживачами,

· У можливості створення як 2 – провідних, так і 4 – провідних закінчень виходів каналу зв'язку,

· У використанні ретрансляції для забезпечення зв'язку на великі відстані.

Достоїнства радіорелейного зв'язку:

· Висока якість каналів зв'язку, яка зумовлена практичною відсутністю зовнішніх атмосферних і промислових завад, а також взаємних перешкод від радіостанцій;

· Можливість утворення дуплексного багатоканального зв'язку;

· Мала залежність рівня сигналу від пори року і доби, а також стану атмосфери;

· Можливість зв'язку через важкодоступні ділянки місцевості і територію, займані противником;

· Більша маневреність у порівнянні з провідним звязком;

· Обмеженість можливості пеленгації через використання направлених антен і постановки завад з боку противника;

· Нижча коштовність лінії зв'язку у порівнянні з провідною при практично ідентичній якості каналів і з радіозвязком у перерахунку на канал.

Недоліки радіорелейного зв'язку пов’язані з ретрансляціями сигналу, які обмежують кількість проміжних станцій:

· Накопичування шумів в каналах від однієї станції до другої;

· Накопичування викривлень сигналу при проходженні через апаратуру станцій;

· Зниження надійності роботи радіорелейної лінії.

Крім того, до недоліків радіорелейного зв'язку слід віднести:

· Залежність дальності зв'язку від рельєфа місцевості.

· В порівнянні з радіозв’язком великі втрати часу, сил і засобів на розгортання і налагодження радіорелейних ліній;

· Залежність надійності радіорелейних ліній від кількості станцій на трасі;

· Менша маневреність у порівнянні з радіозв’язком;

Призначення, тактико-технічні характеристики радіорелейної

Станції Р-409М.

Р-409М - радіорелейна мобільна багатоканальна станція з ЧРК і ЧМ, із кварцовою стабілізацією частоти. Р-409М є модернізацією Р-409 і випускається з 1973 року.

Радіорелейна станція Р-409М призначена для забезпечення зв'язку на окремих самостійних радіорелейних лініях (РРЛ) довжиною 150÷250 км і місткістю 3 чи 6 каналів тональної частоти (на однопрогонових РРЛ довжиною 30÷35 км із використанням апаратури П-302 до 12 каналів ТЧ).

РРС Р-409М може використовуватися:

- як вставки в польові кабельні лінії зв'язку (ПКЛ-302(303)/296);

- для відгалудження каналів від магістральних ліній зв'язку;

- для прив'язки ВЗ ПУ до опорних мереж зв'язку;

- для передачі бінарної інформації (передача даних);

- для установки на пересувних ВЗ (Пов.ПУ та ін.);

- для організації ліній дистанційного управління (ЛДУ) винесеними радіопередавачами.

а) Загальні характеристики.

Діапазон РРС Р-409М: 60-480 МГц (5,0-0,625 м) розбитий на три піддіапазона і перекривається трьома змінними блоками передавачів і приймачів.

Піддіапазон А: 60 –120 МГц (601 фіксована частота зв'язку з розносом хвиль через 100 кГц).

Номери хвиль від 0 до 600 (парні і непарні).

Значення робочих частот і номера хвиль зв'язані співвідношенням:

У піддіапазоні А забезпечується робота трьома каналами в РРЛ довжиною 150 км. Середня дальність зв'язку на прольоті складає 33÷38 км. На РРЛ задіюється 5 радіорелейних станцій Р-409М. Допускається до 3-х переприйомів по НЧ каналів ТЧ. У піддіапазоні А можлива передача бінарної інформації на одному прольоті зі швидкістю 12 кбіт/сек.

Піддіапазон Б: 120÷240 МГц (2,5-1,25 м) має 300 фіксованих частот зв'язку з розносом через 400 кГц.

Номери хвиль тільки непарні – 1, 3, 5... 599 і зв'язані з робочою частотою співвідношенням:

У піддіапазоні Б забезпечується робота по 6 каналам ТЧ у РРЛ довжиною 250 км. Середня дальність зв'язку на прольоті 30-36 км.

На РРЛ задіюється 8-10 радіорелейних станцій. Допускається до 3-х переприйомів по НЧ каналів ТЧ. У піддіапазоні Б можлива передача бінарної інформації зі швидкістю 24 кбіт/сек на одному прольоті.

Піддіапазон В: 240÷480 МГц (1,25÷0,625 м) має 300 фіксованих частот зв'язку з розносом через 800 кГц.

Номер хвиль тільки непарні 1, 3, 5... 599 і зв'язані з робочою частотою співвідношенням:

У піддіапазоні В забезпечується робота по 6 каналам ТЧ у РРЛ довжиною 250 км при середній дальності зв'язку на прольоті 30-36 км. На РРЛ задіється 8-10 радіорелейних станцій. Допускається до 3-х переприйомів по НЧ каналів ТЧ. При використанні апаратури ущільнення П-302 (режим зовнішнього ущільнення) можлива робота 12 каналами ТЧ на одному прольоті довжиною до 30 км. Можлива передача бінарної інформації зі швидкістю 48 кбіт/сек на одному прольоті.

Потужність передавачів радіорелейної станції без блоків БЧР не менш 40 Вт, а в режимі зниженої потужності – до 20 Вт. З БЧР – 22 Вт.

Відносна нестабільність частоти 5·10^-5.

Чутливість приймачів, оцінювана за коефіцієнтом шуму, відповідає не гірше 9 дБ у піддіапазоні А, 10 дБ у піддіапазоні Б и 11 дБ у піддіапазоні В, що відповідає 4, 4,5 і 5 мкВ відповідно. Передавач і приймач працює на спільну антену з використанням БЧР. Необхідна розв'язка забезпечується при розносі частот передачі і прийому не менш 10 % від номіналу частоти передавача.

Частотна модуляція передавача здійснюється груповим спектром шириною від 0,3 до 31,7 кГц, у якому смугу 0,3÷1,8 кГц займає канал службового зв'язку (КСЗ), а смугу від 4,8 до 31,7 займають шість оперативних каналів ТЧ. Причому перші три канали утворюють перший широкий канал ШК-1, 4-6 канали утворюють другий широкий канал ШК-2.

fкч

0,3 1,8 4,8 7,7 8,6 11,7 12,6 15,7 18 20,6 23,7 24,6 27,7 28,6 31,7

Контрольна частота (КЧ) має значення 18 кГц. Номінальний рівень передачі групового сигналу на виході апаратури ущільнення складає 0 дБ (0 Нп), а номінальний рівень прийому – 22,6 дБ (-2,6 Нп). Рівень КЧ – мінус 15 дБ (-1,73 Нп).

Вхідний опір модулятора передавача і лінійного входу апаратури П-303 ОБ складає 600 Ом. При зовнішньому ущільненні апаратурою П-302 груповий спектр займає смугу 4÷64 кГц. Номінальні рівні передачі і прийому складають 0 дБ.

б) Антенно-фідерні пристрої.

Антени РРС – лінійно поляризовані спрямованої дії.

У піддіапазоні А використовується дипольна логарифмічна періодична антена із шириною діаграми спрямованості по половинній потужності в горизонтальній площині при горизонтальній поляризації 68 – 82º, а при вертикальній поляризації – 116-160º.Коефіцієнт підсилення 5 дБ.

У піддіапазоні Б використовується антена з плоским ґратчастим відбивачем. ШДН - 36÷76º. Коефіцієнт підсилення 9 дБ.

У піддіапазоні В використовуються синфазна решітка з чотирьох Z-подібних випромінювачів із плоским решітчатим відбивачем. Ширина діаграми спрямованості - 17 - 44º. Коефіцієнт підсилення 15 дБ.

Як фідер використовуються відрізки коаксіального кабелю РК-75-9-13 довжиною 40 чи 10 метрів. Антени розгортаються на телескопічній щоглі висотою 19,4 м. До складу входить два ідентичних комплекти АФП.

Час розгортання одного комплекту не більш 20 хв.

в) Електроживлення РРС здійснюється від:

- однофазної мережі змінного струму напругою 220 В і частотою 50 Гц;

- від агрегату АБ-2-0/230;

- від генератора ГАБ-4-0/230, що приводиться в обертання двигуном автомобіля. Споживана потужність 2 кВА, а з кондиціонером 4 кВА.

г) Характеристика режимів роботи і каналів РРС.

Станція забезпечує наступні режими роботи:

- кінцевий одноканальний – використовується для роботи в режимі чергового прийомі і при входженні в зв'язок. Апаратура ущільнення П-303 не використовується;

- кінцевий із внутрішнім ущільненням – використовується при організації зв'язку в одному чи двох незалежних напрямках зв'язку з отриманням у кожному напрямку 3-х чи 6-ти оперативних каналів ТЧ і КСЗ. Оперативні канали передаються в 2-ПР. чи 4-ПР. режимі на ВЗ по кабельним лініям із згасанням не більш 8,7 дБ (1 Нп);

- кінцевий із зовнішнім ущільненням апаратурою П-303 ОБ – використовується для роботи з апаратурою ущільнення, винесеною на відстань до 16 км при роботі по кабелю П-296 або до 40 км при роботі по кабелю П-270;

- кінцевий із зовнішнім ущільненням апаратурою П-302 – використовується для роботи з 12-канальною апаратурою ущільнення, винесеною на відстань 250-500 метрів;

- режим ретрансляції – використовується для ретрансляції всіх каналів по груповому спектру за допомогою П-303-ОБ або без апаратури П-303 ОБ;

- вузловий режим - використовується для відгалуження чи ретрансляції будь-якої трьохканальної групи (ШК-1, 2) або будь-якого каналу по низькій частоті;

- робота по кабелю – використовується для утворення польової кабельної лінії зв'язку з ущільненням апаратурою П-303-ОБ, що входить у комплект РРС. Високочастотне устаткування РРС у цьому випадку не використовується;

- режим бінарної інформації – використовується для передачі сигналів АСУ по груповому спектру. Для цього застосовується спеціальний пристрій перетворення сигналів (ППС) для сполучення з АПД.

Канали ТЧ РРС Р-409М задовольняють вимогам норм:

- ЕПСЧ складає 0,3÷3,4 кГц;

- шумова захищеність каналів на РРЛ повній довжині не менш 35 дБ протягом 97 % часу сеансу;

- коефіцієнт нелінійних викривлень не більш 3%;

- частота виклику 2100 Гц;

- вхідний і вихідний опори 600 Ом.

Режими низькочастотних закінчень каналів ТЧ:

а) 2-ПР. кінцевий з рівнями передачі: 0 дБ, прийому: - 7 дБ (- 0,8 Нп);

б) 4-ПР. транзит з рівнями передачі: – 3,5 дБ (- 0,4 Нп), прийому: - 3,5 дБ (- 0,4 Нп);

в) 4-ПР. кінцевий з рівнями передачі: – 13 дБ (- 1,5 Нп), прийому: + 4,3 дБ (+ 0,5 Нп).

ЕПСЧ для каналу службового зв'язку складає 0,3 – 1,8 кГц.

Частота виклику – 800 Гц в одноканальному кінцевому режимі. У режимі ущільнення виклик по КСЗ передається голосом.

Шумова захищеність КСЗ складає 27 дБ (3 Нп).

Апаратура П-303-ОБ дозволяє одержати два «широких» канали ШК-12 з наступними характеристиками:

- ЕПСЧ: 12,3 – 23,4 кГц;

- Вимірювальні рівні передачі і прийому: – 24,3 дБ (- 2,8 Нп);

- Вхідний і вихідний опір 600 Ом.

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒