Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Творчий перенос знань та навичок в нові умови (творчі вправи).

Творчі вправи різняться між собою дидактичною метою, ступенем самостійності учнів, рівнем творчості.

Для розв'язування творчих вправ учні повинні володіти міцними знаннями та навичками успішного застосування їх на практиці.

На уроках творчим завданням відводиться до 15 хвилин. Завдання пропонуються у такій послідовності, що складність їх поступово наростає. Виконувати їх можна спочатку усно, потім письмово.

На заключному етапі формування навичок та умінь формулюється завдання, що створює проблемну ситуацію і має практичне значення. Зміст роботи, її об'єм, послідовність, способи виконання та підбір необхідного для цього матеріалу учні визначають самостійно.

Підсумки уроку. Учитель повідомляє, про що нове дізналися, якими знаннями оволоділи, як працював весь клас, оцінює роботу окремих учнів.

Повідомлення домашнього завдання. За характером домашні завдання є продовженням класної роботи; за складністю вони повинні бути середніми, більш простими, ніж виконувались класі; за змістом - комплексними; за об'ємом - розраховані не більше ніж половина (20-25 хвилин) в основній і старшій школі.

3. Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосування знань полягає в реалізації засвоєння на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Застосовуючи знання на практиці, в житті, учні переконуються в їх значимості, і на основі цього у них формується потреба в засвоєнні знань, тобто підсилюється мотивація учіння.

Урок застосування знань, умінь і навичок виділяють для виконання учнями складних комплексних завдань, які охоплюють знання, навички та уміння з крупних розділів або тем програми. На таких уроках учні самостійно виконують лабораторні та практичні досліди і завдання, обчислювальні і якісні або пізнавальні завдання, письмові або графічні роботи різних видів.

Структура уроку застосування знань, умінь і навичок передбачає такі основні ланки:

- перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок;

- повідомлення теми, мети і завдань уроку та мотивацію учіння школярів (усвідомлення учнями практичної значимості знань, умінь та навичок, що використовуються), повідомлення теми, мети та задач уроку. Учитель пояснює, який характер має самостійне завдання, як його виконувати, які результати потрібно отримати, як оформити звіт (письмовий, графічний чи предметний), як буде оцінюватися результат роботи кожного. Учні засвоюють зміст роботи, послідовність виконання дій, аналізують та узагальнюють вихідні положення, на яких базується завдання, зміст інструкції (усної чи письмової), інструктивної чи технологічної карточки і т.д.

- осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання практичних дій; що відоме, знайоме, що необхідно розв'язувати творчо, по-новому, які узагальнені способи виконання дій можна застосувати в даній ситуації в дещо зміненому вигляді, які потрібно використовувати інструменти, прилади, апаратуру і т.д.;

- самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя. Учні виконують практичне завдання індивідуально, попарно, групами - залежно від кількості комплектів необхідного обладнання. Вчитель спостерігає за учнями, за способами виконання ними необхідних дій, за їх вправністю, старанністю, при необхідності надає допомогу. На цьому етапі необхідно враховувати вікові та індивідуальні можливості учнів, особливості їх психологічних функцій, здатність до самостійного вирішення проблем або творчому переносу знань та навичок в нові умови.

- узагальнення і систематизація учнями результатів роботи. Виконавши завдання, учні ретельно аналізують отримані результати, систематизують їх і відображають у вигляді таблиць, графіків, діаграм, узагальнюють і формулюють висновки, фіксують їх в зошиті у вигляді стислого письмового (іноді графічного) звіту.

- звіт учнів про роботу, теоретична інтерпретація результатів; у звіті кожний учень вказує тему, завдання, вихідні теоретичні дані, розкриває хід роботи, аналізує отримані результати і відображає їх у вигляді таблиць, графіків, діаграм, а також наводить результати аналізу, порівняння, узагальнення у вигляді формулювань закономірностей, висновків, правил, дає теоретичну інтерпретацію отриманих результатів. За звітом вчитель може перевірити, як учень засвоїв даний матеріал. При оцінюванні роботи враховується якість письмового звіту та усної відповіді по темі.

- підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.

(З 4. Урок узагальнення і систематизації знань. Уроки узагальнення та систематизації знань є важливим етапом в процесі засвоєння учнями навчального матеріалу. Уроки узагальнюючого повторення (або уроки узагальнення та систематизації знань) проводять після вивчення важливих розділів програми. Учні виділяють загальні та суттєві поняття, закони та закономірності, основні теорії та провідні ідеї, встановлюють причинно-наслідкові та інші зв'язки та співвідношення між найважливішими явищами, процесами, подіями.

До уроків такого типу учнів слід спеціально готувати: виробляти у них уміння узагальнювати матеріал по тексту, знаходити в підручнику необхідні для цього матеріали та факти, орієнтуватися у змісті розділів, параграфів, формулювати висновки своїми словами.

Структуру уроку узагальнення та систематизації знань складають такі ланки: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та корекція опорних знань; повторення та аналіз основних фактів, подій, явищ; узагальнення та систематизація понять, засвоєння відповідної системи знань та їх застосування для пояснення нових фактів і для виконання практичних завдань; засвоєння провідних ідей і основних теорій на основі широкої систематизації; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Охарактеризуємо основні структурні ланки уроку.

Повторення та аналіз основних фактів, подій, явищ. Для цього етапу уроку доцільно використовувати такі прийоми навчання: бесіда, демонстрування наочності, аналіз та складання таблиць, аналіз або креслення схем, графіків, діаграм, карт та інших схематичних і символічних зображень, проведення дослідів, лабораторних та практичних робіт.

Узагальнення та систематизація понять, засвоєння відповідної системи знань та їх застосування для пояснення н ов их фактів і для виконання практичних завдань. Узагальнення учнями фактичного матеріалу - важливий, але не основний етап уроків узагальнення та систематизації знань. Головною задачею є формування в учнів знань, які відображаються у вигляді ідей та теорій. Для цього необхідний перехід від часткового до більш широкого узагальнення. Одним із найпоширеніших методів узагальнення та систематизації знань є бесіда. В старших класах ефективними можуть бути оглядові виклади (лекції) з застосуванням системного аналізу складних об'єктів та їх моделювання (знакового або графічного). Важливим засобом узагальнення та систематизації знань є самостійна робота учнів з підручником. Текст підручника можна аналізувати окремими частинами, зупиняючись на тих з них, які допоможуть знайти відповідь на узагальнюючі питання. Робота з підручником супроводжується розглядом узагальнюючих таблиць, діаграм, схематичних малюнків і т.д. вчителю слід заздалегідь розробити завдання, які б сприяли узагальненню фундаментальних фактів, вибору необхідних даних, їх систематизації та широкому узагальненню.

~~2 5. Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Контроль і корекція знань, навичок та умінь здійснюється на кожному уроці. Але після вивчення великих розділів програми вчитель проводить спеціальні уроки контролю та корекції, щоб виявити рівень оволодіння учнями комплексом знань, умінь та навичок і прийняти певні рішення щодо удосконалення навчально-виховного процесу.

Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріалу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'язування задач тощо) уроки цього типу мають різну структуру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів - від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура уроку містить:

- повідомлення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння (показ необхідності широкого та вільного використання в життєвих ситуаціях набутих знань, навичок та умінь;повідомлення про характер завдань на уроці, про послідовність та способи їх виконання, оформлення результатів самостійної роботи);

- перевірку знання учнями фактичного матеріалу і їх уміння розкривати елементарні зовнішні зв^уязки в предметах та явищах ( усна фронтальна бесіда, усне індивідуальне опитування);

- перевірка знання учнями основних понять (законів та їх уміння пояснювати їх суть, аргументувати свої судження і наводити приклади (письмова робота 8-10 хвилин, індивідуальне опитування);

- перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення (письмове опитування, самостійне складання чи заповнення узагальнюючих таблиць);

- застосування учнями знань у стандартних умовах (письмове розв'язування задач - на обчислення, якісних чи пізнавальних; виконання самостійних практичних завдань за готовими даними, сформульованими питаннями і відомим способом виконання дій);

- застосування учнями знань у змінених(нестандартних) умовах (виконання комплексних творчих письмових робіт, що вимагають переносу засвоєних знань і способів виконання дій в нових умовах; виконання комплексних творчих практичних завдань);

- збір виконаних завдань, їх перевірка та аналіз;

- підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

А 6. Комбінований урок. Має дві або декілька рівнозначних освітніх цілей, тому його структура змінюється залежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку - перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоплює: повідомлення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоєних знань; сприймання, осмислення, узагальнення і систематизацію учнями нових знань: підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Приклад структури комбінованого уроку, мета якого - засвоєння навичок і умінь та творче застосування їх на практиці у змінених умовах: актуалізація опорних знань, навичок та умінь (попередні або підготовчі завдання): мотивація учіння школярів та повідомлення теми, мети та задач уроку; вивчення нового матеріалу (правила, закону), його сприйняття, усвідомлення та осмислення (вступні завдання); первинне застосування набутих знань (пробні вправи); засвоєння навичок та умінь на готовому матеріалі в стандартних умовах (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); засвоєння узагальнених умінь на основі застосування знань і навичок у нестандартних ситуаціях (творчі роботи); самостійна робота по застосуванню (творче) знань, навичок і умінь, перевірка результатів виконання завдань; підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання.

Розглянуті вище структури уроків є орієнтованими. Вони передбачають варіантність залежно від віку учнів, їх підготовки, змісту навчального матеріалу, методів навчання, місця проведення уроків тощо.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

1. На матеріалі однієї із тем навчальної програми з предмету (фізика, технічна або обслуговуюча праця) підготувати поетапний план уроку [5, с. 137-138].

1. Переглянути: відеозапис уроку, визначити його тип, структуру, охарактеризувати основні етапи.

БЛОК КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ

1.Назвати відомі класифікації уроків.

2.Охарактеризувати структурні ланки уроку засвоєння нових знань.

3.Назвати структурні ланки уроку засвоєння навичок та умінь.

4.Охарактеризувати етапи уроку засвоєння навичок та умінь.

5.Охарактеризувати етапи уроку застосування умінь та навичок.

6.Охарактеризувати етапи уроку узагальнення і систематизації знань.

7.Охарактеризувати основні ланки уроку перевірки і корекції знань, умінь і навичок

8.Охарактеризувати етапи комбінованого уроку.

⇐ Предыдущая 12