 |
Короткі теоретичні відомості
|
|
|
|
Товщина (тонина) - важлива властивість волокон і ниток. Чим тонше волокно, тим більш тонку, рівномірну і міцну пряжу можна спрясти. З більш тонких ниток виробляють більш тонкі, м'які тканини і трикотажні полотна з меншою витратою сировини.
Товщина волокон і ниток звичайно характеризується лінійною щільністю, яка визначається відношенням їх маси до довжини:
, (4.1)
де m - маса, мг, г;
L - довжина, м, км.
Одиниця вимірювання лінійної щільності мг/м або г/км прийнята як міжнародна і має умовне найменування текс. Для волокон використовують також більш дрібну одиницю - мілітекс, або мг/км, а для деяких напівфабрикатів прядильного виробництва більшу одиницю - кілотекс, або кг/км.
Тонину волокон і ниток іноді характеризують номером N - відношенням довжини волокон і ниток до їх маси:
(4.2)
де N - метричний номер, мм/мг, м/г, км/кг.
Між лінійною щільністю волокон і ниток і їх номером є подальша залежність:
TN=1000 (4.3)
Фактичною (Тф) називають лінійну щільність одиночної пряжі або комплексної нитки, визначену дослідно-лабораторним шляхом і розраховують за формулою:
, (4.4)
де 
- загальна маса пасм або відрізків, г;
L - довжина нитки в пасмі або довжина відрізка, м;
n - число пасм або відрізків.
Кондиційною (
) називають лінійну щільність ниток, обчислену з урахуванням їх нормованої вологості:
, (4.5)
де Wн, Wф - відповідно нормована і фактична вологість ниток, %.
Для оцінки нерівномірності текстильних ниток за лінійною щільністю (по масі окремих пасем або відрізків) використовують середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації. Нерівномірність ниток за лінійною щільністю робить вплив на обривність в технологічних процесах виробництва, від неї залежать такі властивості готових виробів, як міцність при розтягуванні, стійкість до стирання, блиск і ін.
|
|
|
4.2. Експериментальна частина
Вживані прилади і матеріали: шаблон завдовжки 50 мм, торсіонні терези, зразки волокон та ниток, установка для визначення повітропроникності волокон ВПЛ і розсувне гребеневе поле, ножиці.
Порядок виконання роботи:
1. Визначення лінійної щільності волокон проводять на прикладі лляного волокна. Для цього готують 10 пучків лляних волокон. З кожного пучка роблять вирізки за шаблоном завдовжки 50 мм. Волокна у вирізці паралелізують вручну, видаляють короткі спутані волокна. З кожної вирізки відлічують по 40 волокон, визначають їх масу і розраховують лінійну щільність за формулою:
, (4.6)
де 
- маса вирізки, мг;
- довжина вирізки, мм;
- число волокон у вирізці.
2. Розраховують нерівномірність волокон за лінійною щільністю за формулами:
- середнє квадратичне відхилення від середньої щільності:
, (4.7)
де n - число випробувань;
- сума квадратів відхилень лінійної щільності кожного пучка від середнього.
- коефіцієнт варіації за лінійною щільністю:
. (4.8)
Результати випробувань і обчислень представляють в таблиці 4.1
Таблиця 4.1
Основні характеристики лінійної щільності лляного волокна
= 50 мм
= 40
| Номер вимірювання | ||||||||||
| Маса пучків mв, мг | ||||||||||
| Лінійна щільність Т, текс | ||||||||||
| Середнє квадратичне відхилення S, текс | ||||||||||
| Коефіцієнт варіації С, % |
3. Для розрахунку лінійної щільності ниток необхідно визначити їх масу і довжину. З цією метою використовують відрізки ниток завдовжки 1 м. Готують 5 пучків ниток метрової довжини, кожний з яких складається з 25 штук. Від кожного пучка беруть 10 відрізків і зважують на торсіоних терезах (для зручності зважування відрізки перетворюють на колечка, намотуючи по черзі на кінці розкритого пінцета). Потім визначають фактичну лінійну щільність ниток і коефіцієнт варіації. Результати зважувань і обчислень представляють в таблиці 4.2.
|
|
|
Таблиця 4.2
Основні характеристики лінійної щільності ниток
|
|
|
