Визначення довжини проміром окремих волокон

Довжина волокна L визначається по найбільшій відстані між його кінцями в розпрямленому, але не розтягненому вигляді. Оскільки в масі волокон довжина їх неоднакова, для її оцінки використовують різні зведені характеристики довжини і нерівномірності за довжиною.

Середня арифметична довжина підраховується за формулою:

(3.1)

де - число волокон завдовжки L_i.

Значення визначають після підрахунку групи заміряних волокон однакової довжини або волокон, що відносяться до певного інтервалу довжин. В цьому випадку відповідає середній довжині кожної групи волокон.

Модальна довжина відповідає середній довжині найчисленнішої групи волокон.

Середнє квадратичне відхилення S і коефіцієнт варіації С (характеристики нерівномірності за довжиною) підраховують за формулами:

, (3.2)

, (3.3)

Діаграма розподілу волокон за довжиною і штапельна діаграма дають наочне уявлення про довжину волокон і їх нерівномірність за довжиною.

Припустимо, що в результаті угрупування волокон за довжиною (рис. 3.1, б) з інтервалом

одержані групи з середніми довжинами,. L _{1 ,}L _2,....... L₅, і числом волокон в кожній групі, n₁,n₂,…..n₅. Перед побудовою діаграм значення виражають у відсотках від сумарного числа волокон. Діаграму розподілу волокон за довжиною будують, приймаючи значення L_і за абсциси, а значення n_і за відповідні ординати точок цієї діаграми (рис. 3.1, б).

Штапельну діаграму будують в осях і таким чином (рис. 3.1, а). Намічають точки діаграми m, b, e, f, g і h по відповідних координатах: (0 і ); ( і ); ( + і ); (n₁+n₂+n₃ і L₃+0,5k) і т.д. Намічені точки з’єднують прямими лініями і отримують штапельну діаграму mbefgh. Вона відповідає натуральній штапельній діаграмі, яку одержують при розкладанні волокон у порядку їх довжини та розміщенні їх кінців з одного боку на прямій лінії.