Визначення вологості на електровологомірі ТЕВ-1

Електроємнісний вологомір ТЕВ-1 (рис. 14.2) має датчик-конденсатор 10, що складається з двох коаксіальних циліндрових обкладинок, між якими закладають випробовувану пробу волокна. На передній панелі приладу встановлені шкали вологості матеріалу 9, міліамперметр 7 для настройки і контролю приладу, кнопки і рукоятки управління. Залежність діелектричної проникності волокна, а отже, і ємності датчика від вологості волокна має нелінійний характер і різна для бавовни і віскозного штапельного волокна. Тому шкали вологості мають нелінійний характер і проградуйовані роздільно для кожного виду матеріалу. Залежність діелектричної проникності волокна, а отже, і ємності датчика від вологості волокна має нелінійний характер і різний для бавовни і віскозного штапельного волокна. Тому шкали вологості мають нелінійний характер і проградуйовані роздільно для кожного виду матеріалу.

Рис. 14.2. Електроємнісний вологомір ТЕВ - 1

Підготовка приладу до проведення випробувань проводиться таким чином. Приєднавши до клеми 1 дріт заземлення, включають вилку шнура приладу в розетку електричної мережі з напругою 220 В. При включенні тумблера 2 живлення приладу, спалахує сигнальна лампа 3. Після прогрівання приладу протягом 5-10 хв. ручкою 4 вимірювального конденсатора встановлюють стрілку 5 на нульовий розподіл вимірювальної шкали. Встановивши перемикач шкал 6 з покажчиком виду матеріалу в положення «бавовна», ручкою регулятора опору 8слід привести стрілку мікроамперметра 7 в нульове положення. Наважку волокна слід рівномірно вкласти в датчик-конденсатор 10 пристрою, заповнивши його доверху. Стрілка 5 буде показувати вологість наважки матеріалу на відповідній шкалі 9.

При вимірюванні вологості бавовняного волокна необхідно в результат, отриманий на пристрої, вносити поправку на температуру. Цю поправку розраховують за формулою:

, (14.10)

де - фактична вологість волокна, %;

- вологість за пристроєм, %;

- температура повітря, при якій визначають вологість волокна, ⁰С.

Проба волокна, відібрана для вимірювання вологості, повинна зберігається в герметично закритій тарі. Безпосередньо перед випробуванням від проби відділяють три навішування по 500 5 г кожна. Навішування волокна рівномірно укладують в датчик конденсатор приладу. Закінчивши вимірювання, необхідно повернути стрілку 5 вимірювального конденсатора в нульове положення. Потім, вийнявши першу і заклавши друге навішування матеріалу, провести наступний вимір.

За результатами вимірів вологості трьох навішувань підраховують середню вологість проби.

Після визначення фактичної вологості проб розраховують кондиційну масу партії матеріалу . Одержані результати випробувань заносять в табл. 14.1.

Таблиця 14.1.

Вологість волокон, визначена різними методами

Найменування матеріалу	Маса зразка, г	Фактична вологість на приладах %
При фактичній вологості	Після висушування до постійної ваги,	Кондиційна,	АК-2 або сушильний апарат	ТЕВ-1

Звіт повинен містити схеми і описи приладів, короткий виклад методик вимірювання, таблицю дослідів, розрахунок фактичної вологості і кондиційної маси матеріалу.

Контрольні питання

1. Які існують методи визначення вологості текстильних виробів і прилади для реалізації цих методів?

2. В чому суть прямого методу визначення вологості текстильних виробів?

3. На чому заснований непрямий метод визначення вологості текстильних виробів?

4. Переваги і недоліки непрямих методів визначення вологості текстильних виробів?

5. Які існують характеристики гігроскопічних властивостей текстильних виробів?

6. Як впливає вологість текстильних виробів на їх властивості?