 |
Послідовність виконання лабораторної роботи
|
|
|
|
1. Виміряйте штангенциркулем діаметр робочої частини зразка d 0. Відкладіть на штангенциркулі розрахункову довжину l 0 зразка (l 0 = 10 d 0) та виділіть її поперечними рисками на зразку. Розбийте розрахункову довжину поперечними рисками з інтервалом d 0. Обчисліть площу поперечного перерізу зразка:
.
2. Використовуючи довідкові дані, визначте очікуване максимальне навантаження для розтягування сталевого зразка. Установіть на силовимірювальному пристрої відповідну шкалу, а на маятнику – необхідну вагу.
3. Закріпіть зразок у захватах випробної машини.
4. Підготуйте записуючий пристрій.
5. Увімкніть привід машини і спостерігайте за процесом розтягування зразка. За шкалою силовимірювального пристрою зафіксуйте навантаження Рт (у цю мить деформації зростають, а навантаження не змінюється), максимальне – тимчасове навантаження Рmax=Ртм і навантаження у момент розриву Рp.
6. Після розриву зразка вимкніть привід машини і вийміть із захватів частини розірваного зразка.
7. Зніміть з барабану діаграму і починайте обробку результатів випробування.
8. Склавши частини розірваного зразка, виміряйте відстань між крайніми поперечними рисками – деформовану довжину lk і діаметр „шийки” dш. Обчисліть площу поперечного перерізу зразка у зоні „шийки”:
.
Якщо зразок розірвався в крайніх третинах розрахункової довжини, а не в середній третині, то lk підраховується так: вимірюється довжина ділянки l 1, на якій відбулося руйнування, довжина чотирьох ділянок l 4 довгої частини зразка і довжина п’яти ділянок l 5 довгої частини зразка, суміжних з ділянкою розриву; результати вимірів підсумовуються (рис. 2.5):
.
Рис. 2.5. Креслення розірваного стального зразка
|
|
|
Якщо розрив відбувся за межами розрахункової довжини, то експеримент вважається невдалим.
9. На діаграмі розтягування вісь абсцис (вісь подовжень) сумістіть з нульовою лінією.
10. Продовжуючи вниз початкову нахилену ділянку діаграми до осі абсцис, знайдіть початкову точку О діаграми – початок системи координат.
11. Покажіть на діаграмі характерні точки: точку початку ділянки текучості – В, її кінця – С; точку найбільшого зусилля – D, точку, що відповідає моменту розриву – K.
12. Провівши через точку K пряму, паралельну відрізку ОА, знайдіть на осі відрізок, який відповідає залишковому подовженню зразка D lзал.
13. Використовуючи обміри, виконані у п.8, установіть масштаб горизонтальної осі діаграми.
14. За ординатою Рmax діаграми і її величиною, знятою з силовимірювального пристрою, установіть масштаб вертикальної осі. За двома іншими вимірами п.5 – Рт та Рр – перевірте правильність роботи записуючого пристрою машини.
15. Обчисліть характеристики міцності матеріалу зразка:
- границю текучості сталі за формулою (2.3);
- границю міцності за формулою (2.4);
- умовне напруження розриву за формулою: 
;
- дійсне напруження розриву за формулою: 
.
16. Обчисліть характеристики пластичності матеріалу зразка:
- відносне подовження зразка за формулою (2.6);
- відносне звуження площі поперечного перерізу зразка за формулою (2.7).
17. Обчисліть відносне подовження і напруження в характерних точках та побудуйте діаграму розтягування в координатах 
(умовну діаграму розтягування).
18. За таблицею механічних властивостей установіть марку сталі, з якої виготовлений зразок.
У журнал лабораторних робіт перенесіть діаграму розтягування 
і умовну діаграму . Запишіть значення здобутих характеристик міцності й пластичності, зробіть ескіз зразка до навантаження і після розриву.
19. Запишіть висновки за результатами виконання лабораторної роботи.
|
|
|
Контрольні запитання до лабораторної роботи
1. Дайте визначення напруженому стану розтягування (стискування).
2. Опишіть основні технічні функції машини Р-5:
2.1. утворення зусилля розтягування та стискування;
2.2. вимірювання діючого навантаження на зразок;
2.3. вимірювання подовження зразка.
3. Охарактеризуйте властивості абсолютної діаграми розтягування пластичної сталі на ділянці:
3.1. пропорційності;
3.2. пружних деформацій;
3.3. пластичних деформацій - текучості;
3.4. зміцнення – наклепу;
3.5. місцевих пластичних деформацій;
3.6. одночасного виникнення пружних та пластичних деформацій.
4. Яка деформація зразка зникає відразу після розриву?
5. Перерахуйте характеристики міцності та пластичності сталей.
6. Дайте визначення та напишіть розрахункові формули для наступних характеристик міцності та пластичності:
6.1. границя пропорційності;
6.2. границя пружності;
6.3. границя текучості;
6.4. границя міцності;
6.5. напруження розриву;
6.6. відносне подовження зразка;
6.7. відносне звуження площі поперечного перерізу зразка.
7. Розкажіть як задається система координат абсолютної діаграми розтягування та як визначаються масштаби координатних осей?
8. Як будується відносна діаграма розтягування за абсолютною?
9. У чому полягає відмінність абсолютної діаграми розтягування від відносної щодо механічних характеристик матеріалу та зразка з цього матеріалу?
10. Розкрийте механізм пластичних деформацій сталі.
11. У чому полягає використання гіпотези Сен-Венана для експериметального зразка?
12. Чому фізико-механічні властивості пластичних сталей досліджуються на довгих зразках?
|
|
|
IV. Методичні рекомендації щодо виконання практичної ЧАСТИНИ КПІЗ
А) надання користувачам правдивої та повної інформації про фінансовий стан, результати виконання бюджетів та рух бюджетних коштів
Алгоритм виконання аналітичних досліджень
Алгоритм виконання аналітичної частини
Алгоритм виконання аналітичної частини
Алгоритм виконання лабораторних відпрацювань
Аналіз виконання договірних зобов’язань
Аналіз виконання договірних зобов’язань
Аналіз лабораторної роботи
Аналітичних груп. Виконання аналітичних реацій.
